Мінсоцполітики і ЮНІСЕФ запровадили програму грошової допомоги вразливим родинам із дітьми

Олеся Ізуіта – підприємиця з Луганської області, яка через російську агресію двічі ставала переселенкою. У 2014 році вона покинула рідний Луганськ та переїхала до Кремінної. А з початком повномасштабного вторгнення жінка вдруге зібрала речі та виїхала до Вінниці.

А ще змінила бізнес на волонтерство: тепер Олеся допомагає кремінянам-переселенцям та організовує для них гуманітарну допомогу. Адже як ніхто знає, чого саме потребують евакуйовані.

Створила перший розважальний центр для дітей у Кремінній

Уперше Олеся залишила рідну домівку у 2014 році, коли до Луганська прийшла війна. На той момент Олеся – акторка за освітою – працювала артдиректоркою розважального центру та мала групу аніматорів. Разом із родиною жінка переїхала з обласного центру до містечка Кремінна і почала шукати, як заробляти на життя. У невеликому місті не було жодного розважального центру для дітей. Тому Олеся вирішила, що ця ідея може бути перспективною.

У 2019 році за грантової підтримки міжнародних донорів переселенка створила дитячий розважальний центр «Мозаїка». Він став першим подібним центром у невеликому містечку. Сюди потяглися діти – грати в аерохокей, святкувати дні народження, стрибати на батутах серед яскравих кульок. 

Разом із Олесею працювала ціла команда аніматорів. Поступово біля дверей центру стали збиратися підлітки, яким нікуди було піти. Вони бачили, що у закладі кипить життя, хоча там розважалися діти меншого віку. Олеся вирішила організувати щось і для підлітків та створила молодіжну організацію «Чарівний пендель». Так у тінейджерів також з’явилося активне життя – волонтерство, екотабори, тренінги та поїздки. Усі разом вони готувалися відкрити перший у місті хаб. 

Замість відкриття хабу – евакуація до Вінниці

Однак це все призупинилося 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення. У березні Олеся з родиною виїхала з Кремінної. Усе обладнання залишилося у її центрі. Так підриємиця вдруге стала переселенкою.

«Я жалкую, що не вивезла обладнання з центру, адже у мене була можливість це зробити. Тоді я думала: кому потрібні дитячі розваги, якщо війна в Україні. Зараз на Луганщину страшно їхати, Кремінна окупована, я не знаю, що з моїм центром», – розповідає Олеся.

Читайте також: «Щотижня допомагаємо 10 тисячам людей». Як «Київська полуниця» підтримує українців у прифронтових містах

Опинившись у Вінниці, вона вирішила не сидіти, склавши руки, а допомагати людям. Так Олеся тимчасово покинула бізнес і стала волонтеркою.

«У перші дні війни я написала заявку на невеликий грант від Данської ради у справах біженців. Як писати такі заявки, я знала – оскільки вже мала досвід спілкування з донорами. Мою заявку на надання допомоги жителям Донецької та Луганської областей погодили», – каже Олеся.

Знаходила для переселенців справді потрібні речі

Поки виділили гроші за цим грантом, Кремінна вже була в окупації. Тож підприємиця почала закуповувати продукти та розвозити їх до місць, де компактно оселилися креміняни. 

«Я бачила, що багато людей виїхали з-під обстрілів, у них не було речей першої необхідності. Багато хто потребував подушок, чайника, засобів гігієни. Я бачила ситуацію, коли люди жили у гуртожитку, а там був один електрочайник на увесь поверх, у якому гріли воду і на чай, і на те, щоб помитися. При цьому людям роздавали щодня макарони та крупи, але насправді часто вони потребували зовсім не цього», – згадує волонтерка.

Створили телеграм-канал, аби об’єднати переселенців з Кремінної

Команда підлітків, які ходили до Олесі в центр, створила телеграм-канал, який об’єднав жителів Кремінної, які вимушено залишили свої домівки. Його створив 17-річний Микита Горбатенко, аби згуртувати жителів Кремінної у різних областях та містах. Зараз креміняни проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Рівненській, Черкаській та інших областях. Долучитися до каналу можна за цим посиланням.

«Завдяки цьому каналу ми об’єднали людей, які роз’їхалися Україною, обрали координаторів у кожному місті, вивчаємо потреби, спілкуємося, намагаємося допомогти. Людям пенсійного віку потрібні продукти та ліки, а тим, кому 40 років – знання. Це те, що озвучують переселенці. Мене надихає, що люди готові працювати, навчатися, пристосовуватися до життя на новому місці», – додає Олеся Ізуіта.

Бути корисною в тому, що можеш робити тут і зараз

За кілька місяців вона навчилася їздити на новому транспорті, зокрема вантажному, дізналася, де є гуртові бази, як домовитися про знижку у супермаркетах, коли закуповуєш продукти для гуманітарної допомоги та як підтримати своїх же переселенців зі сходу, які шиють постільну білизну. 

«Це зовсім не те, що я звикла робити вдома, але якщо зараз я можу бути у цьому корисною, буду робити це», – запевняє волонтерка.

Читайте також: Тьотя Суп із «Азовсталі». Як мешканка Маріуполя два місяці годувала людей у підвалах заводу-фортеці

Сьогодні Олеся шукає можливість для відкриття у Вінниці центру раннього розвитку дитини, куди зможуть прийти шестирічні діти, аби підготуватися до навчання у школі. Волонтерка вірить, що незабаром її затишна зелена Кремінна буде знову під українським прапором, а вона повернеться до свого центру, щоб разом з дітьми розвивати своє невелике містечко на Луганщині. 

Воїни Сил спецоперацій України на Луганщині під Сєвєродонецьком ліквідували групу окупантів, які вели вогонь із 120-мм міномету.  

Відео опублікували на фейсбук-сторінці Командування Сил спеціальних операцій ЗС України.

«Противник облаштував позицію прямо у подвір’ї захопленого приватного будинку. Утім, це його не врятувало: за підтвердженими даними, внаслідок удару українських воїнів у ворога є вбиті. Після “прильотів” з нашого боку “200-х” противника від вибуху накрило сміттям, що цілком відповідає сенсу їхнього життя і смерті», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Такмед, аптечки та гуманітарне розмінування. Як «Соломʼянські котики» з Києва рятують життя українських бійців

Про Сили спецоперацій ЗСУ

Сили спеціальних операцій України — окремий рід сил Збройних сил України, до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій.

Вони комплектуються фахівцями, які мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО.

Нагадаємо, ССО України вдарили по позиціях ворога у Сєвєродонецьку.

Як ми повідомляли раніше, дрон-камікадзе ССО України знищив ворожий танк.

Фото: скриншот із відео.

Українці можуть надсилати власні пропозиції імен захисників мови, які, на їхню думку, мали б бути увічненими в Україні, на електрону адресу [email protected] до 26 червня.

Про це повідомив мовний омбудсмен Тарас Кремінь на своїй фейсбук-сторінці.

Він зазначив, що провідні установи Національної академії наук склали попередній список видатних українців, на честь кого можна було б змінювати географічні назви. Масове перейменування вулиць та інших об’єктів проводиться в рамках «дерусифікації» в Україні.

Наголошується, що українці зі списку зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови як державної, відстоювали національні інтереси, своєю творчістю наближали той день, коли українською заговорить світ.

До списку вже потрапили Микола Вінграновський, Олесь Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, Сергій Єфремов, Агатангел Кримський, Левко Лук’яненко, Євген Маланюк, Іван Огієнко, Валер’ян Підмогильний, Олександр Пономарів, Олександр Потебня, Василь Симоненко, Михайло Слабошпицький, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Петро Яцик та інші.

До переліку не враховані ті, чиї імена вже є в географічних назвах чи об’єктах топоніміки.

«Зрозуміло, що ініціатива має виходити від мешканців тих населених пунктів, в яких будуть перейменовувати географічні назви та об’єкти топоніміки. Завдання місцевої влади — дослухатися громади, академічних установ, провідних університетів. Певен, що цей узгоджений список буде в нагоді всім, в тому числі за кордоном, хто вже зараз хоче увічнити в назвах вулиць, бібліотек чи скверів імена будівничих — захисників української мови, культури, нації. Користуйтеся, змінюйте свої громади. Перефразовуючи відомий крилатий вислів, чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!», — розповів Тарас Кремінь.

Читайте також: «Щотижня допомагаємо 10 тисячам людей». Як «Київська полуниця» підтримує українців у прифронтових містах

Остаточні рекомендації до перейменувань чи назв нових об’єктів топоніміки та географічних назв влада оприлюднить до Дня Конституції України.

«Зважаючи на те, що ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова, пропоную поширити практику найменувань вулиць і площ на честь Основного Закону», — додав мовний омбудсмен.

Нагадаємо, у Харкові перейменували Московський проспект та однойменний район.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі перейменували понад 30 вулиць та провулків.

Фото: chytomo.com.