

Економіка і бізнес
Мінінфраструктури готується передати в концесію термінали в порту Чорноморська
Міністерство інфраструктури продовжує підготовку нових проєктів державно-приватного партнерства у різних інфраструктурних галузях та активно готує до оголошення нові концесійні конкурси.
Про це повідомляє пресслужба Мінінфраструктури.
Зазначається, що вже визначено компанію, яка перемогла за результатами тендеру на відбір консультантів для підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) і конкурсної документації нового концесійного проєкту в порту Чорноморська. Це ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ».
Читайте також: Як проводять днопоглиблювальні роботи в акваторії морського порту Чорноморськ (ФОТО)
Понад 150 млн грн інвестицій
У рамках концесії поромної переправи у порту Чорноморська планують залучити від 150 млн грн інвестицій, які будуть спрямовані на модернізацію залізнично-поромного комплексу порту.
«За результатами тендеру на відбір консультантів для підготовки ТЕО проєкту, який ми оголосили у серпні цього року, було визначено переможця – компанію «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ». Очікуємо в найближчі терміни розробити необхідну документацію, щоб у першій половині наступного року оголосити сам концесійний конкурс», – зазначили у Міністерстві.
Читайте також: Ще один український порт планують передати в концесію: що відомо
Що планують зробити?
Як повідомляється, за кошти інвестора на об’єкті планується побудувати новий паркінг для вантажівок, термінал для пасажирів та водіїв і станцію техобслуговування для підготовки до продажу автотехніки.
Також буде здійснено ремонт підйомного моста, заміну асфальту, встановлення системи відеонагляду на відкритих складах тощо.
Крім цього, Мінінфраструктури активно готує до оголошення ще один конкурс в порту Чорноморська – концесію першого та контейнерного терміналів. Наразі вже відібрані юридичні та технічні консультанти для підготовки пре-ТЕО проєкту. Їх робота буде профінансована Глобальним Інфраструктурним Фондом (GIF), який зголосився підтримати цей важливий для України проєкт. Планується на початку наступного року завершити розробку пре-ТЕО та перейти до ТЕО проєкту, а сам концесійний конкурс провести в кінці 2021 року.
Зазначимо, що морський порт «Чорноморськ» – один із найбільших портів України, підприємство транспортної системи країни, розташований у місті Чорноморськ Одеської області.
А що таке концесія?
Концесія – це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.
Для держави концесія цікава тим, що залучаються кошти приватної компанії, але держава зберігає контроль над самим об’єктом концесії. Також завдяки компанії-концесіонеру об’єкт може підвищити свою конкурентну спроможність і посилити якість послуг.
Сам концесіонер отримує державні гарантії повернення значної частини тих коштів, які він вклав та розподіл ризиків.
У 2020 році в Україні вже почали передавати у концесію великі об’єкти — першим став Херсонський морський порт. Його отримала компанія «Рисоіл-Херсон», яка інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Ще понад 18 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру, переконують в уряді. Пізніше порт «Ольвія» у Миколаєві теж передали у концесію.
Фото: agropolit.com
Економіка і бізнес

У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.
Про це повідомила німецька організація.
Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.
«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.
Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.
Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»
Про GIZ Ukraine
GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.
GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.
Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.
Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»
Економіка і бізнес

Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко
Економіка і бізнес

Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.
Про це повідомили на сторінці послів G7.
У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.
Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня
18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.
Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.
Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s