Майстриня з Луцька створює древні музичні інструменти з отруйного борщівника (ВІДЕО)

Композитор Олексій Мудрієвський та художник Ярослав Футимський випадково натрапили на цінні кіноартефакти, які лежали під дощем на смітнику.

Про це повідомили в «Довженко-Центрі».

Що передали до архіву

Олексій та Ярослав врятували знімки, негативи, касети VHS та DVD-диски, на яких зафіксували родинне та професійне життя Володимира та Аделіни Хмельницьких — кінорежисера, педагога, сценариста та режисерки монтажу.

Загалом до архіву центру передали понад 200 фотографій та більш ніж 800 негативних плівок. Зазначають, що невідомо, хто останнім володів цими об’єктами, та чому вирішив їх викинути.

«На архів ми випадково наштовхнулися з моїм товаришем та сусідом по дому, який, серед іншого, працює з фотографією. Він звернув увагу на негативи на смітнику й взяв декілька, щоби поцікавитися змістом, але в процесі ковиряння у смітті ми зрозуміли, що там не декілька випадкових негативів, а цей величезний архів», — розповів Олексій Мудрієвський.

Читайте також: Нація, яка розуміється на любові: 14 українських фільмів до 14 лютого

Володимир та Аделіна Хмельницькі з 1960-х по 2010-ті разом та поодинці працювали над створенням кількох десятків фільмів, зокрема:

• «Люди і дельфіни»;
• «Білий олень тундри»;
• «На прив’язі біля злітної смуги»;
• «Лесь Курбас. Між двома пострілами»;
• «Борис Мозолевський. Скіфська балада»;
• «Чи є життя на Марсі» тощо.

Нагадаємо, що документальний фільм «Порцелянова війна» здобув премію Гільдії режисерів США (ВІДЕО).

Також ми писали, що «Довженко-Центр» відкрив власний онлайн-кінотеатр.

Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-Центру»

У польському Кракові 14 лютого 2025 року відкриють крамницю UA Comix. У день відкриття в магазині проведуть лекцію про українські комікси в європейському контексті.

Про це повідомили в UA Comix.

«Мальописи, історії, мистецтво та спільнота — розширюємо межі українських мальописів за кордон! Місяці підготовки, вибір ідеальної локації і ось — запрошуємо вас на велике відкриття крамниці UA Comix PL у Кракові!» — написали у видавництві.

Спікеркою на лекції стане головна редакторка видавництва UA Comix, авторка науково-популярної книги «Український мальопис: (не)розказана історія» Руслана Коропецька. Захід відбудеться 14 лютого о 16:00. Нова крамниця у Кракові працюватиме за адресою: ul. Długa 53A.

Читайте також: В Україні заснували видавництво «Адаптації», що випускатиме книги про війну

UA Comix Publishing (Ukrainian Assembly Comix) — видавництво мальованих історій, яке заснували у 2017 році. В сімейство компанії входять UA Comix, Other Comix та Order Comix. Видавництво надрукувало понад 40 унікальних назв мальописів.

Нагадаємо, що в Києві відкриють новий артпростір з роботами сучасних українських митців.

Фото: фейсбук-сторінка UA Comix

Як українці любили в кіно 100 років тому й зараз, перший український еротичний серіал, як війна змінює людські стосунки та наскільки на нас впливають стереотипи, сформовані ромкомами, читайте у святковій добірці від Takflix та ШоТам.

«Іван і Марта», реж. Сергій Буковський

Яке воно — кохання в часи дисидентства, політичних репресій та арештів політично небайдужої інтелігенції? Видатний український документаліст Сергій Буковський розповідає історію життя подружжя Дзюбів — Івана та Марти. 

Крізь серію інтерв’ю Марти ми з перших вуст дізнаємось про резонансну прем’єру «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова за участі Василя Стуса та В’ячеслава Чорновола, а також про переслідування Івана Дзюби після виходу праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Це дуже ніжна й тонка документальна історія про кохання крізь роки, боротьбу за свободу та громадянську позицію.

«Це побачення», реж. Надія Парфан

Вулицями ранкового Києва з шаленою швидкістю їде авто — парамедикиня поспішає на зустріч до своєї дівчини. Стрічка-омаж до однойменного фільму французького режисера Клода Лелуша зображує портрет столиці країни, що воює, та людей, які її боронять.

Робота створена в техніці «одного кадру», коли у фільмі відсутні або візуально непомітні монтажні склейки. Стрічка отримала спеціальну відзнаку міжнародного журі конкурсної програми Berlinale Shorts на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2023 році.

«Чи вмієте ви жити?», реж. Олександр Муратов 

Харків 1970-х. Молода піаністка Наталя Королюк знайомиться з перспективним музикантом Олександром, але вона заручена з інженером Дмитром. Дівчина має обрати, з ким хоче будувати стосунки, адже від цього залежить її майбутня кар’єра, стиль життя та, власне, країна, в якій вона житиме.

Олександр Муратов досліджує міський простір тогочасного Харкова, а також стосунки між людьми, які опиняються в любовному трикутнику. Режисер розкриває теми самотності людини в місті через широку образну систему, тож фільм є одним з прикладів міського українського поетичого кіно.

«Котики», реж. Жанна Озірна

Двоє закоханих жінок ведуть розмову в старій львівській квартирі. Вони мріють про материнство, проте їхні бажання впираються в консервативні норми суспільства й упередження щодо квір-людей та їхніх прав.

Рання стрічка режисерки Жанни Озірної («Медовий місяць») є дуже камерною історією, яка вбирає в себе проблеми українського суспільства десятирічної давнини, які досі лишаються актуальними. 

«Причинна», реж. Андрій Щербак 

Закоханих розлучає війна — поки козак бореться з ворогами, його наречена марніє від самотності й очікування. Попри все, вони лишаються разом назавжди. У стрічці поєднують традиційну анімацію й нестандартні прийоми відеоарту та звуко- й відеоінсталяцій.

Анімація є екранізацією однойменної балади Тараса Шевченка. Стрічка отримала «Золота Дзиґу» за найкращий анімаційний фільм та Гран-прі фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 21».

«Острів любові», реж. Олег Бійма

Як українські класики писали про любов? Це можна дізнатися в літературних антологіях або подивитися «Острів любові» — перший український еротичний серіал за мотивами творів Ольги Кобилянської, Івана Франка, Володимира Винниченка та інших.

Серіал досліджує кохання в різних його проявах: комічному, трагічному та гротескному. Історії відбуваються в різні періоди (у ХІХ столітті, під час Першої світової війни, в 1990-ті роки) та охоплюють широку географію — від Карпат до Миколаєва. Про свій проєкт режисер казав так: 

«Мені хотілося всьому світу довести, що Україна — це нація, яка розуміється на любові, на сексі. Навіть український фольклор та етнографія наскрізь еротичні — там стільки підтекстів і натяків».

«Стоп-Земля», реж. Катерина Горностай

Яким ви пам’ятаєте свій останній рік у школі? Іспити, кохання, вечірки з друзями, непорозуміння з дорослими — так багато речей, які стаються з нами вперше й залишаються в пам’яті на все життя. 

У фільмі розповідають історію 16-річної Маші, яка вчиться у звичайній київській школі. Вона проводить багато часу разом зі своїми друзями Яною та Сєнею. Згодом Маша закохується у свого однокласника Сашу, але боїться зізнатися йому у своїх почуттях. 

Попри сучасний контекст, Катерині Горностай вдається створити універсальну історію дорослішання, яка відгукнеться людям будь-якого віку. Стрічка отримала «Кришталевого ведмедя» за найкращий художній фільм від Юнацького журі конкурсної програми Generation 14plus на Берлінале та велику кількість нагород на українських кінофестивалях і кінопреміях.

«Лелеки завжди повертаються додому», реж. Ґала Козютинська

Ґала та Віктор шукають свій Рай на землі під час війни. Вони купують занедбаний будиночок в Карпатах і починають його відбудовувати. Але настає зима, яблуня у дворі замерзає, а Раю сягає Війна.

Цей фільм — автобіографічна історія режисерки про її досвід проживання втрати. Щемка й інтимна оповідь фіксує моменти духовної близькості партнерів під час обживання нового дому й відчуття самотності.

Стрічка перемогла в національному короткометражному конкурсі 53-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

«Війна химер», реж. Анастасія Старожицька, Марія Старожицька

Цей фільм — художня проба осмислення власного досвіду режисерки. У центрі сюжету історія подорожі бійця на позивний «Лавр», котрий вижив, та його дівчини Анастасії до лінії фронту, а також спроби спільного життя після всього побаченого й пережитого.

Він був добровольцем на фронті, вона приїхала туди одразу після битви. Він потрапив в Іловайський котел і втратив своїх найближчих побратимів. Проїжджаючи зруйнованими містами, вона намагається зрозуміти суть війни та любові.

«Фучжоу», реж. Михайло Іллєнко

Це фільм, у якому поєднали український фольклор, демонологію та пародію на спагеті-вестерни. Нащадка емігрантів з України Ореста шаленим вітром стихій з Америки закидає в українське село та розлучає з коханою дівчиною. Це стихія самої історії, яка розвіяла українців по світах. 

Події «Фучжоу» розгортаються на початку ХХ століття, хоч часові та просторові координати тут доволі умовні. Серед локацій фільму трапляються й придніпровські поселення, й узбережжя Флориди, і Бермудський трикутник.

«Давай не сьогодні», реж. Христина Сиволап

«І померли вони в один день» — чи справді це так романтично та чи можливо в реальному житті? Дід Льоша та бабця Христя хочуть померти одночасно. Для цього вони лягають в труни у святковому вбранні та чекають смерті. Втім, у чоловіка постійно знаходяться важливіші справи — футбольний матч, кумедна історія чи бажання поїсти дружининого пирога. Дід Льоша складає план, який спонукає його відкласти день спільної смерті.

«Давай не сьогодні» — дебютна короткометражна робота режисерки фільму «Віддана» Христини Сиволап. Музику для стрічки писав Дмитро Шуров (Pianoboy). Фільм переміг у конкурсі короткометражних робіт на Трієстському кінофестивалі в Італії.

«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов

Екранізація історії про гуцульських Ромео і Джульєтту — Івана Палійчука та Марічки Гутенюк — присвячена століттю з дня народження Івана Коцюбинського. Малий Іванко стає свідком загибелі батька. Під час цих подій він знайомиться з донькою вбивці його батька Марічкою, дає їй ляпаса і викидає її хустку в річку, проте замість ворожнечі між ними виникає приязнь. 

Іван та Марічка ростуть, проводять багато часу разом і закохуються одне в одного. Хлопець вирушає на заробітки на полонину, плануючи повернутися до зими й побратися з коханою, та Марічка несподівано гине. Іван одружується з іншою жінкою, але й далі тужить за Марічкою.

«Ну ти і дура, Ліза», реж. Олександра Конопля

Ліза закохується в хлопця своєї мрії Вадика. Вона хоче, щоб їхні стосунки були такими ж романтичними, емоційними та глибокими, як у героїв її улюблених ромкомів. Проте чи дійсно її коханий є тим самим «хорошим хлопцем» з кіно?

Комедія досліджує те, як стереотипи з кіно про кохання впливають на наше уявлення про стосунки. Режисерка фільму вдало обігрує відомі мелодраматичні кліше, як у «Щоденнику Бріджит Джонс» чи «10 речей, які я в тобі ненавиджу». І це все — в яскравому сеттингу фільмів про життя американських підлітків.

«Я та моя кремезна дупа», реж. Єлизавета Письмак

Це іронічна анімація україно-польської режисерки про неочевидний, але важливий меседж до Дня всіх закоханих — важливо навчитися любити себе та своє тіло.

Одного ранку дівчина не змогла застібнути нові джинси, тому вона сідає на екстремальну дієту й морить себе голодом. Згодом вона починає марити й потрапляє в абсурдний світ. Тема розладів харчової поведінки тут розкривається через лаконічну мальовану анімацію та викривлені, гіперболізовані образи, які формуються у свідомості героїні. Стрічка «Я та моя кремезна дупа» зайняла друге місце на міжнародному студентському конкурсі програми Cinéfondation 2020 Каннського кінофестивалю.