Культура
Марсіани, химери й революція: 10 книжок, у яких оживає Київ
Від містичних легенд і поетичних контурів до історичних маршрутів та урбаністичних одкровень — ці десять книжок відкривають столицю так, як ви її ще не бачили. Обирайте, що читати, щоб закохатися в Київ ще раз — або вперше.
«Столиций Київ. Як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому»
Артбук, що переносить читача в атмосферу Києва початку ХХ століття. Авторки — історикиня Тетяна Швидченко, літературознавиця Діана Андрієвська та художниця Надія Харт — розкривають три ключові аспекти життя столиці того часу: військово-політичний, мистецький і літературний.
Через біографії видатних діячів, таких як Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Микола Зеров та Валер’ян Підмогильний, книга показує, як Київ був центром культурного розквіту та політичних змін. Оформлення артбука, створене Надією Харт, натхненне традиціями української графіки.
«Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки» Тетяни Стрижевської
Це книга-мандрівка нетиповими маршрутами української столиці, де реальність переплітається з міфами та загадками. Авторка розповідає про київські будинки з химерними деталями, міські легенди й таємничі історії, які оживають на сторінках.
Видання не лише знайомить читача з незвичними місцями Києва, але й надихає на власні прогулянки містом. Оновлений наклад містить інтерактивні елементи: прогулянковий маршрут та QR-коди з мапами, що дозволяють відшукати описані локації. У книгу також входять ігрова закладка та додаткові матеріали для глибшого занурення в історичний контекст.
«Місто» Валер’яна Підмогильного
Уперше опублікований у 1928 році, цей твір став першим урбаністичним романом в українській літературі, що переніс фокус із сільської тематики на складну психологію міського життя.
Сповнений амбіцій і прагнень головний герой Степан Радченко приїжджає до Києва з села. Він мріє здобути освіту, підкорити місто та стати частиною інтелігенції. Проте Київ 1920-х років — це не лише можливості, а й виклики: соціальні бар’єри, моральні дилеми та внутрішні конфлікти. Степан проходить шлях від наївного юнака до людини, яка змінюється під впливом міста, його спокус і жорстоких реалій.
Роман глибоко аналізує тему протистояння між селом і містом, традицією та модерністю, особистими амбіціями та моральними цінностями. Підмогильний майстерно зображує внутрішній світ героя, його сумніви, прагнення та трансформації.
«Місто з химерами» Олеся Ільченка
Роман переносить читача в Київ початку ХХ століття. На сторінках оживає місто з його театрами, кав’ярнями, архітектурними шедеврами та загадковими історіями.
Центральною фігурою є Владислав Городецький — харизматичний архітектор, мисливець, мандрівник і творець легендарного Будинку з химерами. У романі він не лише зводить будівлі, а й бореться з власними демонами, що втілюються в химерних снах і містичних видіннях. Місто постає не лише як тло, а й як живий організм, сповнений таємниць і символів.
Ільченко поєднує історичні факти з вигадкою. Читачі зустрінуться з відомими постатями того часу, зазирнуть за лаштунки театру Соловцова, вип’ють гарячого шоколаду в кафе «Семадені» та навіть полетять аеропланом разом з Ігорем Сікорським.
«KYIV» Сергій Майдуков
Відомий ілюстратор Сергій Майдуков, чиї роботи з’являлися на сторінках The New Yorker, The Guardian та The Wall Street Journal, створив цю книгу як особисту мандрівку вулицями столиці. У ній понад 50 кольорових ілюстрацій та чорно-білих скетчів, які він створював упродовж 2018–2021 років. Це не путівник, а мозаїка вражень — від «Літаючої тарілки» та готелю «Салют» до Житнього ринку та Дорогожичів.
Книга доповнена передмовою та інтерв’ю з автором від журналіста Олексія Тарасова. Усі тексти подані українською та англійською мовами. Видання отримало золоту нагороду на міжнародному конкурсі Joseph Binder Awards 2022.
«Київські адреси Української революції 1917–1921»
Ярослав Файзулін, Максим Майоров та Олександр Кучерук створили унікальний путівник, який дозволяє пройтися вулицями, де вирішувалася доля української державності. На сторінках видання оживають будівлі, що стали свідками важливих подій — від засідань уряду до мітингів.
Книга містить інтерактивну мапу, яку можна відкрити на смартфоні, щоб спланувати власний маршрут історичними місцями столиці. Це видання стане в пригоді всім, хто прагне глибше зрозуміти події Української революції та побачити Київ крізь призму минулого.
«Київ: Провідник» за редакцією Федора Ернста
У цьому виданні зібрали 340 статей, з яких 243 написав сам Ернст — видатний український мистецтвознавець і пам’яткоохоронець. Інші матеріали підготували провідні науковці 1930-х років, зокрема Василь Базилевич, Петро Курінний, Всеволод Зуммер тощо. Книга відображає Київ до радянських перебудов — з його автентичними вулицями, храмами та будівлями, які згодом були знищені або змінені.
Репринтне видання 2022 року від видавця Олександра Савчука доповнене передмовою історика Сергія Білоконя та містить мапу Києва 1930 року.
«Марсіани на Хрещатику» Віри Агеєвої
Авторка, відома дослідниця української культури та лауреатка Шевченківської премії запрошує читача на прогулянку вулицями столиці, де колись творили авангардні художники, бунтівні емансипантки та богемні поети.
Уявіть собі, як у «Льоху мистецтв» на Городецького за одним столом сиділи Тичина й Курбас, а в підвалі готелю «Континенталь» за кавою зустрічалися непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні марсіани, а в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.
«Київські контури» Аттили Могильного
У цій збірці зібраний майже весь поетичний доробок автора: вірші зі збірок «Турмани над дахами» та «Обриси міста», а також розділ непублікованих матеріалів «Поезії з течки “Цинамон”», підготовлених до друку його батьком.
Могильний майстерно передає атмосферу Києва, його вулиць, дахів і жителів, створюючи живі образи міста. Його поезія — це поєднання особистих переживань і міських пейзажів.
«Легенди Києва та Наддніпрянщини»
Упорядниці Людмила Юрченко та Олена Волосевич зібрали в одному виданні найцікавіші легенди, пов’язані з київськими горами, підземеллями, храмами та загадковими будівлями. Читач дізнається про скарби козаків, таємничі печери, привидів у старовинних маєтках і навіть про «єгипетську піраміду» на Полтавщині.
Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.
Про це повідомили представники платформи.
Нова екосистема традиційного мистецтва України
Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.
Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.
«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.
Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі
Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів
Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.
Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.
Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.
«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.
Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).
Фото обкладинки надали представники музею
Нацбанк випустив перші монети з серії «Розстріляне відродження». Ними вшанують пам’ять про Миколу Хвильового та Юліана Шпола — письменників, знищених радянським режимом за любов до України.
Про це повідомили в Нацбанку.
Дві нові монети з серії «Розстріляне відродження» презентував голова Нацбанку Андрій Пишний під час міжнародної конференції у Києві. У заході також взяла участь команда фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».
«Ми вшановуємо пам’ять про митців Розстріляного відродження, щоб повертати сучасності знання про визначних українців… Це — совість української інтелігенції, серце тієї епохи, коли слово було зброєю, а ідея, на жаль, вироком», — сказав Андрій Пишний.
До виступу також долучився режисер фільму Тарас Томенко:
«Ці монети — як вистріли крізь мовчання. Вони нагадують нам, що кожне забуте ім’я — це розірвана нитка нашої культури».
Презентацію провели на дев’ятій щорічній конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації», яку організували центробанки України та Польщі.
Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)
Про монети
Пам’ятні монети випустили номіналом по 5 гривень. Вони виготовлені з нейзильберу, мають кольоровий друк і рифлений гурт. Тираж кожної — до 75 тисяч штук.
На аверсі обох монет є напис «СЛОВО», де у літерах зобразили парость озимої пшениці, а «О» прострелена й тече кров як символ знищеної культури. На реверсі монети Хвильового — його портрет у пастці кам’яних плит, що символізує репресії. На монеті Шпола — стилізований портрет митця, побитий плямами корозії і забуття, але не втрачений остаточно.
Придбати монети можна з 20 червня 2025 року на сайті НБУ та в банках-дистриб’юторах.
Нагадуємо, що в Україні створюють перший жіночий екіпаж для перехоплення безпілотників.
Фото: фейсбук-сторінка Нацбанку
Українська піаністка та директорка Українського інституту у Швеції Наталія Пасічник стала лавреаткою престижної культурної премії Асоціації друзів митців. Нагороду їй особисто вручила королева Сільвія під час урочистої церемонії за участі представників шведської королівської родини.
Про це повідомили в Українському інституту у Швеції, передає «Укрінформ».
Голова правління Асоціації Ганс Ділен наголосив, що Наталія Пасічник поширює українську культуру через свою мистецьку діяльність. Він зазначив, що сьогодні це є надважливою місією — будувати культурні зв’язки між Швецією та Україною.
«Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури»‚ — сказала Наталія Пасічник.
Читайте також: Семикласниця з Тернополя здобула «золото» на міжнародному конкурсі пісні в Польщі
Премію щорічно вручають діячам, які зробили внесок у культурне життя Швеції. Асоціація друзів митців створили у 1937 році, вона має на меті підтримку гуманітарних наук і мистецтва. Її багаторічним головою був принц Євген — відомий меценат і художник із династії Бернадоттів.
Про Наталію Пасічник
Наталія Пасічник — видатна українська піаністка, яка вже 30 років проживає у Швеції. У 2014 та 2022 роках шведський журнал класичної музики OPUS magazine вносив її до списку найвпливовіших культурних діячів країни. Її талант та внесок у культуру отримали широке визнання як у Швеції, так і на міжнародному рівні.
Читайте також: Американський музикант Brother Hill виступив перед бійцями 3-ї ОШБр на передовій
Нагадаємо, що у 2024 році Наталя Пасічник отримала премію Global Music Awards.
Фото обкладинки: сайт «Українське радіо»