Ryanair розпочав свою роботу в Україні. Як іще зекономити на перельотах?

В Україні запускають проєкт #CVIDOMI для підлітків 14–17 років, які обирають свій майбутній фах.

Про це ШоТам повідомили організатори проєкту.

Запуск проєкту відбудеться 6 червня за сприяння Малої академії наук України та Фонду ООН у галузі народонаселення за підтримки Швеції та громадської організації «ЕдКемп Україна».

Лекції будуть доступні для всіх зацікавлених, а для точкової роботи із запитами в мінігрупах організатори відкрили реєстрацію.

Чому це важливо?

Проєкт #CVIDOMI створений для підтримки підлітків, які в умовах війни опинилися на роздоріжжі та не знають, який напрям і форму особистого розвитку вибрати, щоб рухатися вперед.

Команда менторів і психологинь допоможе визначити їхні сильні сторони, знайти себе та сформулювати власні очікування від майбутнього. Після участі у проєкті підлітки матимуть достатньо знань для свідомого вибору кар’єрного шляху. 

Проєкт охоплює три напрями:

#CVIDOMIнадихати — це загальнодоступні мотиваційні лекції від представників професій, які в суспільстві досі сприймають як гендерно орієнтовані. Кейси спікерів зламають ці стереотипи!

#CVIDOMIпідтримати — розмови з психологинями на навколокар’єрні теми, що хвилюють молодь:

1. Профорієнтація здорової людини, або Я-/ким/-и стати, аби бути щасливими.
2. Профорієнтація, або Що ми вибираємо насправді, коли говоримо про кар’єру.
3. Що таке інтереси: для чого вони потрібні та які бувають?
4. Навички самопрезентації: як скласти портфоліо, резюме, пройти співбесіду та бути самими собою.
5. Хочу! Можу! Треба! Як вирішити рівняння з трьома невідомими?
6. Синдром самозванця, або Ще одне слово про сильні сторони. Як визначитися, у чому ми талановиті, та побудувати кар’єру мрії?
7. Формула успіху та як вдало вибрати професію.
8. Тип темпераменту та професія. Ефективна взаємодія людей із різними типами темпераменту.
9. Емоційний інтелект підлітків. Особисті кордони й управління конфліктами.
10. Професії майбутнього.
11. Що таке лінь і чому я в неї не вірю?
12. «Ким би ви не були, будьте собою!»

Читайте також: Від орнаментів і традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки? (ТЕСТ)

#CVIDOMIобирати — сесії з профорієнтологами та психологинями в мінігрупах для більш сфокусованої роботи впродовж трьох місяців. Тут кожен і кожна з учасників визначить і вдосконалить свої сильні сторони, що допоможуть в майбутньому вибрати й отримати професію мрії. Зареєстровані для роботи в цьому напрямі пройдуть профорієнтаційний тест і отримають від фахівців індивідуальну інтерпретацію результатів.

Як взяти участь?

Підлітки 14–17 років, які хочуть приєднатися до #CVIDOMIобирати, мають до 29 травня зареєструватися за посиланням.

Для того, щоб долучитися до відкритих лекцій проєкту #CVIDOMIнадихати і #CVIDOMIпідтримати, стежте за новинами на сайті та на сторінках МАН у соцмережах фейсбук тут та інстаграм тут.

Усі події проєкту #CVIDOMI відбуватимуться в онлайн-форматі на платформах «Zoom» і «Google Meet».

Фото: zn.ua.

Він прикрив собою поранену жінку, коли на Харків сипались снаряди «Градів». Денис – інструктор Товариства Червоного Хреста України. Він волонтерить вже 7 років.

Разом із загоном швидкого реагування першим вирушає у небезпечні місця. Того дня вони потрапили під обстріл у центрі Харкова.

Денис саме допомогав пораненій жінці. Попри всі інструкції та протоколи він залишався поруч із нею. Хоча поряд продовжували вибухати снаряди.

«Насправді, я вже тримав рану, тому якщо б я відпустив, можливо б… Хоч там і був накладений турнікет, потрібно було рятувати життя», — Денис Петренко, волонтер.

Випадково відзняте відео облетіло соцмережі.

«Тепер мама знає все: де я і чим я займаюся. Я через деякий час, можливо за пів року, з’явлюся перед нею», — Денис Петренко, волонтер.

Після війни Денис мріє працювати у швидкій допомозі. А поки що продовжує рятувати людей у гарячих точках. Та тепер одягає бронежилет і на звичайні виїзди.

«Я просто, як би так сказати, залишився з людиною, коли це було потрібно. Ми ж так і працюємо», — Денис Петренко, волонтер.

Дивіться відео: Як поводитися із вибухонебезпечними предметами: анімація від Шотам

Друже, привіт. Маємо серйозну розмову. В Україні війна і третина нашої території замінована. Це означає, що небезпека зберігається і вона реальна, а не віртуальна.

Знаємо, що ти любиш знімати вибуховий контент у тік-ток, але дослухайся до наших порад. Так твоя цікавість не перетвориться на смертельний челендж у соцмережі. Це не жарти.

Звертай увагу на все довкола. Дивитись під ноги, на підозрілі предмети в людних місцях. Якщо ти з родиною повернувся додому, де тривали бойові дії, будь ласка, будь обережним. Ворог міг залишити неприємні сюрпризи на подвірії або у погребі.

Підозрілі предмети виглядають ось так. Це може бути міна, касетні боєприпаси, гранати, розтяжка. Запам’ятай, як це виглядає і якщо побачив такі предмети, то одразу набирай 101 та 102. У жодному разі не торкайся таких предметів.

Що не можна робити з вибухонебезпечними предметами:

• підходити, торкатися предмета та пересувати його,
• заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось його накривати,
• намагатися самостійно знешкодити предмет,
• здійснювати щодо нього будь-які самостійні дії: звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, вибухові речовини, отруйні та чутливі до механічних впливів і нагрівання.

Якщо побачив такий предмет – поклич дорослих і дотримуйся інструкцій. Бережи себе та своїх рідних!

Дивіться відео: Обережно, заміновано! Дитячий мульт про небезпечні предмети від ШоТам