Суспільство
Логотип мелодії “Щедрик” став головним культурним брендом Вінниччини (ВІДЕО)
На Вінниччині презентували відеовізуалізацію логотипу «Щедрик» – мелодія Вінниччини». Він став головним культурним брендом регіону, пише “День”.
Як розробляли логотип і що він символізує?
Зазначається, що упродовж кількох місяців науковці, дослідники творчості Миколи Леонтовича, мешканці територій, де жив і творив композитор, працювали над створенням головного культурного бренду Вінниччини – «Щедрика». Він поєднує символи, які асоціюються з цією мелодією, як в Україні, так і за кордоном – це ластівка і сонце, дзвоники і нотний стан, і, звичайно ж, – перші чотири ноти твору, за якими «Щедрик» впізнають в усьому світі.
«Різноманіття кольорів і супровідних змістів створюють логотипу широке варіативне коло, не змінюючи суті. Він може трансформуватися як в афішу, так і в мурал, як в поліграфічний продукт, так і в сувенірну продукцію. Таке функціональне багатство робить його універсальним, – йдеться у дописі групи «Культура Вінниччини». – Наш «Щедрик» лунає в усьому світі, вражає кожного і резонує з мільйонами сердець. «Щедрик» об’єднує країни і континенти, але варто пам’ятати, що мелодія, як і її автор Микола Леонтович, народилися на Вінниччині, і ввібрали в себе все багатство музичної палітри рідного краю».
Навіщо це потрібно?
Розробка логотипу «Щедрик», як головного компоненту маркетингової стратегії культури Вінниччини, – це лише перший етап культурної ідентифікації Вінниччини на рівні держави. У майбутньому цей логотип має стати символом культурних подій всеукраїнського та міжнародного масштабу, які відбуватимуться на теренах області.
Крім цього, у планах у розробка туристичних маршрутів «Шляхами Леонтовича» та вшанування історичної спадщини композитора у селі Шершні, де провів свої дитячі роки Леонтович. Попри те, що батьківський будинок не зберігся, пам’ять про композитора можна використати як ресурс для розвитку громади.
Читайте також: Український «Щедрик» пролунав на найвищій вежі Канади
Про пісню
“Щедрик” — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, а й в усьому світі під назвою “Дзвінка колядка, Колядка дзвонів”.
Читайте також: Одеський музей випустив власну настільну гру
Перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., а п’ята аж у 1919-му.
Уперше “Щедрика” виконав хор Київського університету 1916 року.
5 жовтня 1921 року “Щедрик” вперше виконали на концерті в Карнегі-Холі в Нью-Йорку.
Головне фото: vezha.ua
Суспільство
24 січня в Миколаєві запрацює новий простір для молоді — Українсько-данський молодіжний дім. Його офіційне відкриття відзначать подією Åbne Døre — Днем відчинених дверей. Усі охочі зможуть завітати, дослідити простір та познайомитися з командою.
Про це повідомляють організатори.
Дім для молоді
Українсько-данський молодіжний дім стане місцем для ідей, навчання, творчості й співпраці. Тут можна організовувати події, брати участь у тренінгах, працювати над власними проєктами й просто знаходити однодумців. Команда Дому працює для молоді міста й тих, хто хоче творити позитивні зміни у своїй громаді.
Протягом року в Миколаєві реалізували низку програм і ініціатив, зокрема навчання з методів діалогу, грантового менеджменту та локальних проєктів. Серед них — дві хвилі Ambassador Program, учасники яких уже стали частиною активної молодіжної спільноти.
Читати також: В Одесі запрацює єдиний хаб для громадськості
Програма події
Захід відбудеться за адресою: вул. Шевченка, 59.
Активності:
- 15:30–16:30 — квест «Досліджуй Молодіжний дім»;
- 16:30–17:00 — міні майстер-класи;
- 17:00–17:30 — неформальне спілкування та нетворкінг.
Молодь, яка хоче долучитися до ініціатив або просто познайомитися з оновленим простором, може прийти в Дім безкоштовно. Попередня реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.
Фото: Freepik.
Суспільство
Катерина Єсипчук завершує навчання на спеціалізованих курсах і готується стати першою жінкою-машиністкою електропоїзда у Київському метро.
Про це йдеться в сюжеті Вікна СТБ для телемарафону Єдині новини.
Курси стартували у вересні. У групу зарахували 25 осіб, серед яких було чотири жінки. Проте лише Катерина змогла продовжити навчання — інші дівчата залишили курси через складнощі із графіком, іспитами або рівнем зарплати.
Зараз на курсах залишилося 13 студентів. Вони отримують стипендію в розмірі 8 тисяч гривень щомісяця та проходять інтенсивне навчання, що включає теорію й практику.
Читати також: «У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки
Навчання, що вимагає витримки
Щодня студенти слухають лекції по чотири заняття п’ять разів на тиждень. Практична частина відбувається в тунелях метро — під наглядом досвідчених інструкторів студенти вчаться керувати поїздом.
«Машиніст працює один у тунелі. У критичній ситуації допомогти може тільки власна підготовка та витримка», — пояснює один із викладачів.
Подолання стереотипів
Катерина зізнається, що іноді стикається з упередженнями з боку колег. Однак її це не лякає.
«Дехто вважає, що жінкам тут не місце. Але, вибачте, доведеться звільнити місце. Ми можемо керувати поїздом так само, як і чоловіки. Наші руки й ноги працюють не гірше», — впевнено каже вона.
Нагадаємо, що до Львова везуть безбарʼєрні трамваї зі Швейцарії.
Фото: кадр з сюжету Вікна СТБ.
Суспільство
Трьох українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, евакуювали з полону єменських хуситів. Операцію зі звільнення провели спільно Головне управління розвідки Міністерства оборони та Міністерство закордонних справ за підтримки султанату Оману.
Про це повідомили в ГУР МО.
Рік перемовин
Хусити захопили українців разом із судном у Червоному морі 19 листопада 2023 року. Тоді вони затримали корабель, який, за словами прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, використовувала британська фірма. Серед 25 членів екіпажу, окрім українців, перебували болгари, мексиканці та філіппінці.
Звільнення моряків стало результатом тривалих неофіційних перемовин, які тривали понад рік. Перший контакт із полоненими вдалося встановити лише 3 квітня 2024 року, а 22 січня 2025 року українців нарешті повернули додому.
Нагадаємо, що з російського полону повернули 25 важкохворих та поранених українців (ФОТО).
Фото: Depositphotos.