Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Люди кажуть, що це не на часі, але ж коли тоді жити?». Перукарка з Ніжина відкрила салон краси у розпал війни (відео)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Хто бажав у дитинстві бути перукарем, а згодом пішов навчатись на економічний чи юридичний, бо так сказали батьки? Дарʼя Торгіна також пройшла цей шлях і повернулась до свого покликання – перукарства. Влітку 2022 року жінка наважилась і орендувала бажане приміщення у центрі Ніжина на Чернігівщині, а клієнти підказали, де і як можна отримати грант на відкриття власної справи. 

Пів року на ремонт, купівля обладнання та навчання персоналу – і нарешті у березні 2023 року двері нового салону були відчинені. Як знаходити співробітників, коли люди розʼїхались? Де шукати фінансування на відкриття бізнесу у маленькому місті та чи можна отримати грант з першого разу? Про досвід відкриття власного бізнесу у воєнний час Дарʼя розповідає для ШоТам.

Дарʼя Торгіна

власниця салону краси у Ніжині.

З професійної перукарки стала підприємницею-початківцем

Ще з дитинства мріяла бути перукаркою як моя бабуся. По суті я виросла у неї на роботі. І хоча згодом отримала вищу педагогічну освіту та бажання тримати в руках ножиці було мені більш до вподоби. Так я вже 12 років присвятила улюбленій справі у салоні краси. Працювала добре і офіційно у дружньому колективі. 

І все було чудово, та хотілось мати щось своє. Але салон краси будь-де не відкриєш. Тож чекала, коли бажане місце звільниться для оренди. Сталось це влітку 2022 року. Ми з чоловіком порадились і вирішили брати.  

Мій чоловік – військовий, тому від початку повномасштабної війни у мене не було жодних думок виїжджати.

А коли стало очевидно, що Ніжин – більш-менш безпечне місто, то зрозуміла, що треба якось відновлювати життя. Тому ми вирішили ризикнути і орендували приміщення на головній вулиці міста – Гоголя. Поруч є однойменний сквер, історична забудова – дуже популярне місце серед туристів і місцевих жителів. 

Вирішили ризикнути і орендували приміщення на головній вулиці міста. Фото: ШоТам.

Вже після того, як ми орендували приміщення, дізналась про програми грантової допомоги підприємців. А підказали мені про можливості фінансування мої ж клієнти і порадили звернутися у регіональний фонд підтримки підприємництва та ніжинський бізнес-хаб. 

Я з грантами працювала вперше і мала купу питань. Наприклад, чи потрібно буде повертати кошти? Які умови? З усіма моїми сумнівами та питаннями допомогли розібратись консультанти. У бізнес-хабі я розібралась, як писати бізнес-план та подавати заявку. Далі звернулась у банк, де мені також консультанти пішли на зустріч і пояснювали кожен крок по процедурах. Щось я сама шукала в інтернеті – скажімо, вчилась всього з нуля. 

З грантом все відбувалося досить швидко: десь за місяць я підготувала і подала всі документи на порталі «Дія», далі захист в Центрі зайнятості і два тижні очікування результату. Ще за три місяці отримала кошти на рахунок. Це 250 тисяч гривень, з яких 75% йшло на придбання різного обладнання: перукарську мийку, крісло, дзеркала, меблі для рецепції, апаратуру для манікюру та педикюру. Умовою також було витратити кошти протягом 6 місяців, щоб дуже швидко купити і запуститись. Так ми і зробили.

Інші 25% компенсували частину орендної плати – і нам одразу стало легше. Бо тоді ми мали підготовчий етап: у приміщенні робили ремонти, а клієнтів приймала ще на попередній роботі. 

Так тривало з липня-серпня аж до весни. У березні 2023 року ми змогли повноцінно відкритись. Колеги з попереднього салону раділи за мене і загалом ми залишились у добрих стосунках – працюємо навіть поруч. 

Читайте також: «Десерти такі смачні, що їх хочуть спробувати навіть коти». Як кондитерка з Прилук наважилася втілити дитяче захоплення у розпал війни (відео)

Сімʼя – те, що допомагає триматись у складні періоди

У салоні ми надаємо послуги манікюру, педикюру, шугарингу, оформлення брів, ну і звісно, перукарські послуги: стрижки чоловічі, дитячі, жіночі, фарбування, відновлення волосся.

Нині я наймаю місцевих майстринь, а деякі місця здаю в оренду. Так само і сама працюю разом з колективом. Графік роботи як і скрізь: з 8 ранку до 6 вечора. Але не у мене – я майже живу у салоні. На пів години раніше приходжу, щоб все підготувати, і відповідно пізніше йду, щоб все скласти. Хоча буває так, що, наприклад, клієнт затримується або фарбування затягується. Тоді лишаються і до 7, 8 або навіть 9 вечора. Плюс до цього на мені вся бухгалтерія, реклама, пошук клієнтів та майстрів.

Особливо багато часу йде саме на роботу з людьми, які працюють у салоні. Перші три місяці буде дуже стресовими – багато людей виїхало з міста, а більш досвідчені працівниці виставляли вищі вимоги. Звісно, я їх розумію: кожен хоче працювати з більшою вигодою для себе. Так я стала набирати дівчат, які тільки-но позавершували курси – це їхня перша, але офіційна робота. Очевидно, що вони мають мало досвіду, тому я контролювала і допомагала їм.

Дарʼя допомагає майстрам-початківцям. Фото: ШоТам.

Новий бізнес, нові обовʼязки і ще й війна в країні. Стресу вистачає. Але руки не опускаються – у цьому допомагає моя сімʼя. Ми досі вкладаємо кошти у салон: дороблюємо ремонт, розширюємо і закуповуємо асортимент матеріалів. Мій чоловік мене у всьому підтримує, адже розуміє: щоб салон працював на гідному рівні, треба багато вкласти і ресурсів, і зусиль.  

Коли ми вже більш-менш стабільно працювали, я дозволила собі взяти двотижневу відпустку – бо дійсно втомилась. Хоча я все одно кожен день у салоні, але різниця у тому, що я не фарбую і не стрижу. Такий у мене відпочинок!

У власному бізнесі немає нічого страшного

За 12 років роботи мене вже важко здивувати. Проходять до нас різні клієнти: хтось на регулярну стрижку, комусь на свято треба щось цікаве зробити. А бувають і такі, що вирішили самі пофарбуватись: намішали вдома фарб і стали буквально зелені. Що ж робить – треба виправляти все це! 

Але життя таке, що продовжує показувати щось нове. І от що сталось: я ж не публічна людина, та коли про мене вперше написали у місцевому медіа, то буквально одразу здійнявся шквал. Наче всім у місті стало цікаво, хто я така і що відкрила. Приходили люди і казали: «Я про вас читала і захотіла прийти». Така реакція людей для мене стала найбільшим відкриттям та приємною неочікуваністю. 

Тож мій основний висновок в тому, що у власному бізнесі нема чого боятись. Треба пробувати і завдяки наполегливості та праці все вийде. Головне – це вміння, і якщо вони є, то і бізнес буде виходити. 

Власниця салону займається бухгалтерією, рекламою, пошуком клієнтів та майстрів. Фото: ШоТам.

Попри війну, що триває, попри те, що багато людей виїхали у більш безпечні місця, треба жити далі. Десь реконструкція триває, десь відбудова. Хтось повернувся, хтось навпаки приїхав до нас з більш небезпечних регіонів. І кожен намагається чимось займатись. От недалеко від нас є теж дівчата, які запустили квіткову крамницю, далі – нова кавʼярня. 

Так, буває важко. Наприклад, людям з сіл складніше добиратись – інтервал між рейсами громадського транспорту збільшився і стало важкувато їздити. Та все ж таки життя повертається. 

Люди кажуть, що це не на часі, але ж коли тоді жити? Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна, а діти наші ростуть. І якщо ми ще можемо себе чимось обмежити, то дітям треба жити це життя: вчитись у сучасних школах, гуляти красивими вулицями і звісно обирати модні зачіски. Цього року, наприклад, на літо багато дівчаток замовляли собі фарбування локонів у яскраві кольори. Прямо бум був – так всі хотіли чогось кольорового та щасливого. Тому ми тут працюємо – заради наших дітей, людей і майбутнього.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі