Суспільство
Львівські архітектори створили інформаційний центр Бабиного Яру
Восени на території Бабиного Яру відкриється інформаційний центр, де надаватиметься інформація про історію масових розстрілів у Бабиному Яру та реалізацію Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». У конкурсі на проектування центру перемогло львівське архітектурне бюро Mistudio, передає BudPortal.
Яким буде новий інфоцентр?
Простір матиме квадратну форму, з пусткою в центрі конструкції. Архітектори пояснюють, що ця прогалина символізує втрату.
“Ми хочемо створити інформаційний центр, який за допомогою активації емоцій, сенсорних, візуальних відчуттів розкриватиме відвідувачам історію кожного, хто був розстріляний у 1941 році в Бабиному Яру”, – пояснюють авторки концепції Марія Процик та Ірина Волинець.
Місце розташування інформаційного центру запропонує робоча група від КМДА. Він працюватиме до відкриття Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру, яке заплановане на 2023 рік.
Проект, за яким будуватимуть сам Меморіал, оприлюднять 30 липня.
Читайте також: У Києві планують створення Меморіалу “Бабин Яр”
Хто брав участь в архітектурному конкурсі?
До участі в конкурсі відібрали пропозиції 10 архітектурних бюро: BUR architects (Київ), Diller Scofidio + Renfro (Нью-Йорк), Dorte Mandrup (Копенгаген), Eisenman Architects (Нью-Йорк), KAAN Architecten (Роттердам), merz merz (Берлін), querkraft architekten (Відень), Richter Musikowski Architekten (Берлін), Studio Odile Decq (Париж), Wolfgang Tschapeller (Відень).
Читайте також: У Києві з’явиться Меморіальний комплекс Героям-киянам
Нагадаємо, на схилі в парку Слави будують другу чергу Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору за проектом польських архітекторів.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) є некомерційною освітньою організацією, мета якої полягає у збереженні пам’яті про Голокост завдяки запуску меморіального центру в Києві.
Суспільство
На Чемпіонаті Європи з академічного веслування Masters Rowing Internationa херсонський спортсмен Артем Морозов здобув двократне чемпіонство у складі збірної команди України
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської міської ради.
За інформацією, із 17 до 19 вересня у Словенії відбувався Чемпіонат Європи MASTERS EMR2021 з академічного веслування Masters Rowing Internationa.
Артем Морозов з Херсона брав участь у Чемпіонаті у складі чоловічої парної четвірки збірної команди України разом з Юрієм Дюковим, Олександром Ляпіним та Леонідом Шапошниковим і став двократним чемпіоном Європи.
Читайте також: Українські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди
Про Артема Морозова
Артем Морозов – херсонський весляр-академіст, учасник трьох Олімпійських Ігор, чинний рекордсмен Світу та Чемпіон Світу 2014 року, багаторазовий призер Чемпіонатів Європи і Світу, переможець і призер етапів Кубку Світу й багатьох міжнародних регат, Чемпіонатів і Кубків України.
Нині Артем Морозов – тренер, який працює із особистим складом збірної команди Збройних Сил України, чоловічої збірної команди України з академічного веслування.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
Нагадаємо, українці тріумфально виступили на чемпіонаті світу з веслування у Копенгагені.
Як ми повідомляли раніше, український скелелаз виграв чемпіонат світу.
Усі фото: miskrada.kherson.ua.
Суспільство
У Львові відбулося засідання журі всеукраїнського конкурсу на найкращу проєктну пропозицію реставрації з пам’ятки архітектури національного значення – замку XV-XVII ст. у Свіржі або Свірзького замку.
Про це на фейсбук-сторінці повідомила Львівська спілка архітекторів НСАУ.
Відомо, що у Свіржі створять культурно-мистецький центр.
Зазначається, що було обрано проєкт-переможець конкурсу під номером 512384, розроблений творчим колективом з Тернополя, який очолює архітектор Юрій Вербовецький.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
Переможця обрали серед чотирьох поданих пропозицій відновлення Свірзького замку XV-XVII ст. від учасників із Києва, Тернополя і Львова.
Що планують зробити?
Свірзький замок планують повністю відремонтувати у 2022 році.
На виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації Свірзького замку виділили 1 млн грн.
Читайте також: Подорожуємо Прикарпаттям: сім неймовірних місць, які точно вартують уваги
Свірзький замок – пам’ятка національного значення XVI ст. Розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області. Закладений у XV ст. Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Неодноразово перебудовувався; рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530».
Нагадаємо, уперше за 63 роки почали реставрувати академію Чайковського у Києві.
Як ми повідомляли раніше, найстаріший дерев’яний храм Закарпаття перетворять на музей.
Головне фото: wikimedia.org.
Суспільство
У селі Спастке Запорізької області працює органічна ферма «Ліхтенфельд», власники якої Христина Черномаз і Володимир Мінко виготовляють сири за унікальними рецептами.
Про це на фейсбук-сторінці пише Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».
Власники захопилися виготовленням сирів два роки тому. Подружжя жило у Мелітополі, але відвідавши сироварню на Одещині, закохалися у процес сироваріння та почали самі експериментувати.
Родина залишила місто і переїхала до села Спаське Мелітопольського району Запорізької області. Там і започаткували власний бренд.
«Ми тиждень провели на фермі у сировара Олександра Доброжанського в Одеській області, навчилися у нього азів сироваріння та повернувшись додому вирішили переїхати в село та почати варити сир», – розповідає родинну історію Володимир.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
До того часу родина не мала досвіду фермерства. Володимир – військовий, учасник АТО, Христина працювала завідувачкою соціальних гуртожитків для переселенців.
Працювати вирішили під торговою маркою «Органічна ферма “Ліхтенфельд”». Із німецької це слово перекладається як ясне поле.
Перші пів року ми вчилися, постійно експериментували, поки дійшли до такого смаку, який подобається нам, нашим друзям та покупцям.
Починали з невеликих об’ємів – щодня переробляли до 60 літрів молока. Зараз – 100 літрів молока щоденно.
Родина пропонує покупцям шість різновидів твердих сирів та три м’яких з пліснявою. Це сири з коров’ячого молока, яке сировари купують у місцевих селян. Усі сири – авторські, в основі яких європейські стародавні рецепти, зокрема кальвіністів зі Швейцарії. Сировари доопрацювали їх, так отримали нові сирні смаки.
Свою смачну продукцію фермери продають онлайн. У серпні скуштувати їх сири та познайомитися особисто могли відвідувачі Local Farmer Fest у Бердянську. Фестиваль відбувся за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID).
Читайте також: Як виникла унікальна ініціатива фермерів «Смак Українських Карпат» (ВІДЕО)
«Усі наші сири – натуральні, з коров’ячого молока. Продаємо їх усі за ціною 370 гривень за кілограм. Деякі з них витримані у домашньому вині кілька місяців, мають чудову скоринку та насичений аромат. У нас є сир, якому один рік – це Вайнекаас. Це сир, у якому є суміш білої та синьої плісняви, має дуже насичений смак, пів року визріває, потім купається два тижні у червоному сухому вині. На фестивалі у Бердянську ми продали кілька голівок, поціновувачі такого сиру питали саме його. Сир Рамзес має вісім місяців витримки, пів року він визріває, потім два тижні коптимо його на вишневих та яблуневих гілках, виходить дуже яскравий смак та красива скоринка», – розповідає технологиня Христина Черномаз.
Нагадаємо, «Терра Фуд» запустила виробництво крафтових італійських сирів.
Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».
Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.