Технології
Київ переходить на нові технології знезараження водопровідної води
Київ рухається у напрямку покращення якості питної води. Місто збирається впроваджувати більш новітні та ефективні методики знезараження і відходить від очищення води хлором. Уже провели тестування знезараження з допомогою діоксиду хлору на Дніпровській станції. Про це повідомили у КМДА.
Як зараз знезаражують воду?
Щодня жителі Києва використовують близько 700 мільйонів літрів води. До того як потрапити у крани, вода проходить надзвичайно складні й багатоетапні процеси очищення.
Вода з трьох джерел – Дніпра, Десни та артезіанських свердловин – піднімається на Дніпровську та Деснянську станції, де відбувається її обробка. На водопровідних станціях «Київводоканал» для знезараження води застосовується – хлор-аміачний метод.
Читайте також: У столиці по-новому оброблятимуть питну воду
Хлорне господарство впроваджувалось для знезараження на київських станціях ще в середині минулого століття. На той період це була оптимальна методика.
Навіщо відмовлятись від хлору?
Станції підготовки води, на яких відбувається її очищення, зводилися за радянських часів, у 1930-1970-х роках. Знезараження хлором тоді було єдиним ефективним методом. Раніше ці станції розташовувалися майже на околиці міста, проте зараз, через появу нових районів, склади з небезпечною речовиною опинилися серед житлових, офісних та громадських будівель.
Це дуже ризиковано, адже під час аварійних ситуацій населення може потрапити у зону екологічного лиха. Є й інші проблеми: утримання хлорного господарства та побічні продукти дезінфекції хлором. Саме тому виникла гостра потреба в негайному пошуку альтернативи.
Читайте також: Українці розробили “розумну” підставку для бутелів: вона підказує, коли закінчиться вода
У нинішніх умовах, через десятки років, коли існують більш прогресивні методики, експлуатація хлорного господарства не лише недоцільна, а, насамперед, – небезпечна, його системи морально і технічно застаріли. Наприклад, після активного будівництва житлових масивів, хлорне господарство Деснянської водопровідної станції опинилось посеред житлових масивів.
Уже зараз «Київводоканал» провів тестування нової методики – діоксиду хлору на Дніпровській станції. Тестування пройшли успішно і сьогодні є перспектива впровадження більш ефективної технології порівняно з хлором.
Чому обрали діоксид хлору?
Діоксид хлору – сполука хлору та кисню. На сьогодні для Києва це найприйнятніша технологія з точки зору економіки та екології. Сьогодні діоксидом хлору обробляють питну воду на сотнях станцій багатьох країн світу, зокрема в багатьох містах Західної Європи, зокрема у Відні, Нюрнберзі, Палермо, а такожмістах Північної Америки, Канади і Японії, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Для застосування цієї технології не потрібно змінювати інфраструктуру очисних споруд і встановлювати вартісні фільтри з активованим вугіллям. Устаткування не енерговитратне: один генератор споживає 100 Вт — як одна лампочка.
Крім того, діоксид хлору — потужний дезінфектант, який зберігає знезаражувальну дію води під час транспортування водопровідними мережами. Найголовніше — реагент має єдиний побічний продукт, який легко піддається згортанню.
Початкові інвестиції, необхідні для впровадження реагенту, значно нижчі, ніж для гіпохлориту натрію, адже нам необхідне компактне й безпечне обладнання. Обираючи обладнання, ми приділили значну увагу не лише його надійності і простоті керування, а й безпеці процесу експлуатації та робочих місць.
Ще один важливий момент — діоксид хлору довго зберігається в належному стані та очищає водопровідні мережі. Діоксид як бактерицид активний у воді мінімум 48 годин і забезпечує триваліший період післядії, ніж хлор або гіпохлорит.
Діоксид хлору також успішно знищує бактерії, продукти життєдіяльності яких забруднюють воду. Поступове очищення відбувається по всій протяжності розподільної мережі. В умовах постійного дефіциту муніципальних бюджетів ця властивість діоксиду дуже актуальна.
Діоксид називають “зеленою хімією”. Він схвалений країнами ЄС, занесений до “Керівництва з якості питної води” ВООЗ, дозволений до використання Агентством з охорони навколишнього середовища США.
Стартап NORDA Dynamics зі Львова, що розробляє автономні системи керування безпілотниками, отримав 150 тисяч доларів інвестицій від фонду Angel One. Інвестицію була надана в межах синдикованої угоди й спрямована на масштабування ключових продуктів компанії.
Про це повідомили у Dev.ua.
Що відомо про стартап
NORDA Dynamics спеціалізується на створенні програмного забезпечення для БпЛА, які працюють в умовах радіоелектронної боротьби або відсутності зв’язку.
Основний продукт стартапу — система наведення «останньої милі» під назвою Underdog. Вона дозволяє безпілотникам автономно завершувати місію після того, як оператор визначив ціль. Технологія базується на комп’ютерному зорі та штучному інтелекті, що забезпечує точність удару навіть в умовах перешкод.
Читайте також: Стартап з України залучив $100 000 на розвиток платформи з військового вишколу
«У NORDA Dynamics ми створюємо технології, які надають дронам нові можливості — наші автономні системи дозволяють виконувати складні, точні місії в умовах війни швидко, ефективно і безпечно для оператора. Інвестиції від Angel One Fund — це не лише фінансова підтримка, а й можливість прискорити масштабування наших рішень на фронті та підвищити їхню бойову ефективність у режимі реального часу», — зазначив CEO NORDA Dynamics Назар Бігун. — прокоментував CEO компанії Назар Бігун.
Крім Underdog, стартап також розробляє систему StableLink. Це рішення для візуального утримання курсу, яке стабілізує висоту, азимут та координати дрона. Технологія особливо корисна для дронів-ретрансляторів і бомбардувальників у бойових умовах.
NORDA Dynamics — українська deeptech-компанія, заснована волонтерами з багаторічним досвідом допомоги армії. Команда об’єднує фахівців у галузі робототехніки, ШІ та військових технологій.
Нагадаємо, що ЗСУ працюватимуть з надлегким дроном-бомбером українського виробництва.
Фото обкладинки: LinkedIn Назар Бігуна
Застосунок My Drama української компанії HOLYWATER став лавреатом The Webby Awards 2025 за версією People’s Voice у категорії «Найкращий стримінговий сервіс». Проєкт обійшов понад 13 тисяч заявок з 70 країн світу, серед яких були й HBO Max, Apple TV та Spotify.
Про це повідомили в HOLYWATER.
Про сервіс
My Drama — це мобільна стримінгова платформа, що спеціалізується на вертикальних серіалах. Усі серії мають тривалість близько однієї хвилини та розраховані на перегляд зі смартфона. Платформа пропонує оригінальні відеосерії, створені на основі власних історій та літературних бестселерів.
«Це велика перемога не тільки для нас, а й для всієї української креативної та технологічної індустрії. Коли український продукт перемагає на такому рівні — це чіткий сигнал: ми не наздоганяємо, ми серед лідерів», — зазначив Богдан Несвіт, CEO & Co-Founder у HOLYWATER.
Читайте також: Підлітки з України розробили ШІ-сервіс для боротьби з токсичністю в соцмережах
Довідка
HOLYWATER — це технологічна медіакомпанія, яка має понад 30 мільйонів користувачів. У своєму контенті вона поєднує креативність авторів з ефективністю штучного інтелекту. HOLYWATER створює та публікує книги, аудіокниги, інтерактивні історії та відеосеріали для власних застосунків.
Премію The Webby Awards щорічно з 1996 року вручає Міжнародна академія цифрових мистецтв і наук (IADAS) за досягнення у сфері цифрових технологій. Її часто називають «інтернет-Оскаром».
Раніше ми писали, що українська компанія HOLYWATER запустила сервіс для створення ШІ-серіалів.
Фото обкладинки: HOLYWATER
Українські військові на Покровському напрямку провели успішну операцію із використанням наземного роботизованого комплексу «Гієна». Робота створили фахівці UGV Laboratory — учасника оборонної платформи Brave1.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Операцію провели бійці батальйону «Вовки Да Вінчі». Комплекс вразив місце скупчення особового складу російських військ, яке використовувалося противником як одна з ключових локацій для зосередження піхоти. Удар по цій цілі мав важливе значення для стримування подальших атак.
«Поки технологія працювала, оператор перебував у безпечному місці. Такий вигляд повинно мати сучасне поле бою — технологічне, з мінімальним ризиком для життя військових.
Наступні 100% логістичних завдань на фронті мають виконувати роботи, щоб зберігати життя військових», — написав Михайло Федоров.
Читайте також: «Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Мінус особовий склад росіян на Покровському напрямку. Працює НРК «Гієна» від учасника Brave1 🔥 Бійці батальйону «Вовки Да Вінчі» провели успішну операцію з використанням НРК «Гієна», його створив учасник Brave1 UGV Laboratory. Робот завдав удару по місцю скупченню особового складу ворога. Цей об’єкт був однією з локацій, де регулярно збиралася ворожа піхота, тому враження цієї цілі було критично важливим для стримування противника Поки технологія працювала, оператор перебував у безпечному місці. Такий вигляд повинно мати сучасне поле бою — технологічне, з мінімальним ризиком для життя військових. Наступні 100% логістичних завдань на фронті мають виконувати роботи, щоб зберігати життя військових. У Brave1 ми надаємо всебічну підтримку розробникам військових технологій. Якщо у вас є ідея — долучайтеся до оборонного кластера. Держава забезпечить повний супровід — від грантів до випробувань і постачання на фронт.
Опубліковано Михайло Федоров Вівторок, 22 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото обкладинки ілюстративне: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...