Київ отримає 320 млн євро на оновлення транспорту

З 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах Європейського Союзу без додаткової плати. Європейська комісія запропонувала додати Україну до зони безплатного роумінгу, яка охоплює 27 країн ЄС.

Про це повідомили на сайті Єврокомісії.

Якщо ініціативу підтримую, то дзвінки, SMS та мобільний інтернет за кордоном коштуватимуть українцям так само як удома. Такі ж умови діятимуть і для громадян ЄС, які приїжджають в Україну.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що це ще один крок до зближення України з ЄС:

«Ми хочемо, щоб українські громадяни залишалися на зв’язку зі своїми близькими по всьому ЄС, а також у своїй рідній країні. Саме тому ми пропонуємо, щоб Україна приєдналася до нашої роумінгової родини. Ще раз підтверджуємо нашу постійну відданість стояти поруч з Україною та її громадянами».

Читайте також: Засновник Spotify інвестує €600 млн в німецьку компанію, що постачає дрони Україні

Зараз українці вже мають можливість користуватись зв’язком у ЄС без доплат завдяки тимчасовій угоді між мобільними операторами. Ця угода діятиме до кінця 2025 року.

Нову пропозицію ще має схвалити Рада ЄС. Якщо це станеться, Україна стане першою країною, яка не є членом Євросоюзу, але буде мати ті самі переваги в роумінгу, що й самі держави-члени.

Нагадаємо, що Україна отримає 1,3 мільярда євро на виробництво зброї в межах «данської моделі».

Фото обкладинки: Pixabay

У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.

Про це повідомила німецька організація.

Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.

«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.

Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.

Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»

Про GIZ Ukraine

GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.

GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.

Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до мільярда доларів грантів та інвестицій на відбудову.

Фото: Giz Ukraine/Linkedin

Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.

Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.

Гібридне інвестування у відбудову

Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.

За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.

Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.

Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції. 

Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА

«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от “Укрзалізниця”, — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а “Укренерго” — електромережі», — пояснила міністерка економіки.

Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру. 

Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.

Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.

Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко