Питаннями екології Артем та Ганна почали цікавитися кілька років тому, поступово дійшли до сортування сміття. Тож і в бізнесі вирішили переходити на «світлу сторону». У Артема почала зароджуватися ідея про те, що ламінований папір, який майже не переробляють, треба чимось замінити.
Так з’явилася «Паперія» — компанія, що взяла це собі за мету. ШоТам поспілкувалися з Артемом Силком з Київщини про те, як він будує соціально відповідальну справу та заохочує інші бізнеси використовувати квітучий папір.
Це цікаво, але світ цим не зміниш
Цікавість до екології в сімʼї Артема почалася давно. Каже, все відбувалося поступово — ще років сім тому йому здавалося дивним те, що сміття треба мити, а зараз це частина рутини.
У 2017 році подружжя вирішило заснувати бізнес. Артем працював комерційним директором у невеликій компанії, Ганна — у водоканалі. Вони спробували займатися квітами в коробці. Артем каже, що щось вийшло, щось не дуже, але подарунковий сегмент його зацікавив, тож, промоніторивши ринки сусідніх країн, чоловік обрав 10 різних товарів з тих, що ще не продавали в Україні, і що можна було виготовити тут. Деякі відсіяли ще на початку, а найкраще продавалися куби для вирощування рослин (насіння, ґрунт, дренаж) та олівці з капсулами з насінням, яке проростає. До асортименту додали також квітучі листівки.
«І от коли все почало потроху продаватися, я зрозумів, що треба, щоб хтось цим займався постійно. Я телефоную дружині та кажу: “Напевно, це будеш ти”. Вона погоджується та звільняється зі своєї роботи, а за кілька днів звільняюсь і я, бо складно було поєднувати. Тож дружина навіть раніше перейшла в наш бізнес», — розповідає підприємець.
Артем та Ганна — засновники сімейного бізнесу. Фото надав герой
Артем зізнається: хоч на перший погляд це вже був бізнес з екологічною складовою, вони ніколи на це не опиралися. Та чоловік хотів власну справу з соціальною відповідальністю:
«Ми досить довго продавали куби й олівці, але не розуміли, що це, звісно, цікаво, але світ цим не зміниш. Нічого не зміниться від того, що ми продамо чи ні. А хотілося завжди таким займатися, щоб зробити світ трішечки кращим. І от це виявилася “Паперія”».
Зайва упаковка — це сміття
Рішення, як зробити бізнес кращим, команді підказали клієнти:
«Влітку 2023 року виявилося, що наші клієнти часто беруть квітучий папір для своїх бирок чи візитівок. Вони прийшли до цього раніше, ніж ми — до розуміння, що цей папір повинен замінити ламінований», — розповідає Артем.
Тож у вересні 2023 року «Паперія» почала свою роботу. Її можна назвати сімейним бізнесом, адже сюди залучена дружина Ганна та мама Артема, а також його друг Юрій. У команді прийшли до висновку, що будуть працювати лише для бізнесу, бо так можна вплинути найбільше:
«Наша ціль — максимально замінити ламіновану поліграфію нашою, переробленою, з насінням квітів».
Команда «Паперії» за роботою. Фото надав герой
Уся ламінована поліграфія складається з кількох матеріалів, тому переробити її складніше, ніж просто папір чи просто пластик. Таких заводів в Україні немає, а просте викидання на смітник ніхто не контролює. Але Артем впевнений, що зміни можливі, і щодня переконує власників бізнесів, що саме квітучий папір зможе їх підсилити.
«Ми стараємося доносити те, що від бізнесів відмовляються через неекологічність упаковки: багато покупців усе більше та більше цьому приділяють увагу. Адже зайва упаковка — це сміття», — ділиться Артем.
Придбати можна квітучий папір з насінням волошок, льону, помідору, фіалки та міксу квітів. Ціна стартує від 33 гривень за 1000 листів А4. Також у «Паперії» пропонують замовити продукцію з дизайном — запрошення на весілля, надруковані на квітучому папері, готові картки різного розміру абощо.
Та на цьому екологічність рішень не закінчується. Артем розповідає, що на пакованні вони вказують, як переробити коробку та її елементи, а для наліпок зі шрихкодами замовили спеціальний папір без ламінованого покриття. Пустоти в коробках заповнюють сіном, яке для них скосили на Київщині, адже деревна стружка, яку можна придбати для цього, не є повністю екологічним рішенням — для її виробництва використовують цілі дерева, а не залишки від інших виробів.
Обіцянка для клієнтів підсилює відповідальність
Та, попри свідомий підхід, у «Паперії» був ризик знову лишитися в подарунковій ніші. Артем каже, що їм важливо, аби бізнес не просто купував їхню продукцію партнерам у подарунок, а справді переходив на нову поліграфію замість ламінованої. Десь до січня підприємець хвилювався, чи все вдасться, адже повторних замовлень не було, але вже на початку року компанії почали замовляти папір:
«За позначку в сторис ми даруємо знижку. Знаєте, чому? Не тільки, щоб нас прорекламували. Наше завдання — щоб бізнес не повернувся на ламінований папір, і коли він у себе в соцмережах показує клієнтам, що використовує квітучий папір — то це обіцянка, і вже складніше повернутися до ламінації».
Листи квітучого паперу сушаться на сонці. Фото надав герой
Виробництво «Паперії» завантажене — деколи не встигають за новими замовленнями, але стараються не відмовляти потенційним клієнтам, аби ті не поверталися до ламінованої продукції. Артем стверджує, що в день тут виготовляють 1000 листів квітучого паперу, хоч ще у 2019 році було 50.
«Наша найближча ціль — виготовляти хоча б 3000 листів. Це складно, але можливо. Бачення, як цього досягти, є», — ділиться чоловік.
Команда обрала поступовий підхід: виготовили більше, продали більше, адже робити більш ризикові кроки поки страшно. Зокрема, і через війну, хоч попит на продукцію великий.
«Це ж узагалі диво, що ми у воюючій країні продаємо картки для бізнесу, які коштують у 5 разів дорожче, ніж звичайні, і ще й ростемо. Ми думали йти й на закордонний ринок, але не можемо, бо в Україні все розбирають. За останні два місяці ми вдвічі збільшили виробництво», — каже власник бізнесу.
А ще — купили нові принтери, адже на звичайних складно друкувати по квітучому паперу, вклалися в прес, щоб пришвидшити виробництво, тощо.
«Назад дороги немає, але є робота»
Артем каже, що вже понад 10 років екологічність лишається трендом у бізнесі, тож «назад дороги немає, але є робота». У «Паперії» зараз 667 клієнтів: є й маленькі, і середні бізнеси. Наприклад, виробник рюкзаків Harvest обрав квітучий папір:
«Якби тільки маленькі бізнеси купували такий папір, то це означало б, що в нас просто класна ідея. Але підключаються й великі, а вони задають те, що це нормально. Якщо “Нова Пошта”, наприклад, каже, що за один день доставить по всій Україні, то й усі інші перевізники тягнуться до цього результату».
Робота в цеху бізнесу. Фото надав герой
У «Паперії» хочуть запровадити ще одну ідею — повторне використання коробок.
«Напевно, всі маркетологи скажуть, що хоч це екологічно, але це не про бренд, адже лишається маркування іншої компанії. І я подумав: а якщо обіграти це й зробити частиною маркетингу? Купити штампик з написом: “Ця коробка використана повторно”. Тож людина точно зверне увагу, що через цей бізнес не було використано ще одну коробку, й відповідно, не вирубували дерев», — розповідає Артем Силко.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
