Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Коронавірусний кошик: як закупитись без паніки та що їсти на карантині

Опубліковано

Перші новини про коронавірус та карантин сколихнули суспільство і змусили людей згрібати з полиць гречку та боротись за останню пачку туалетного паперу. Агов! Їжа не закінчиться, а панічні походи по магазинах загрожують нам пустим гаманцем та зіпсованими продуктами.

Карантин не означає, що вам доведеться давитись гречкою та консервами. Імунолог Марія Полозова та нутриціолог Інна Арт розповіли нам, які продукти захищають імунну систему та як правильно запастись під час вимушених канікул у квартирі.

Марія Полозова

Марія Полозова

Імунолог, молодший науковий співробітник Інституту медичної радіології і онкології у м. Харків. Учасниця спільноти Свійдок та автор блогу про здоров‘я та імунологію

Інна Арт

Інна Арт

Нутриціолог, тренер з фітнесу. Регулярно проводить марафони схудження та веде свій блог.

Складіть план своїх покупок

Якби люди мали знання про те, які продукти важливо мати у своєму раціоні, то такої паніки і масового згрібання продуктів не було б.

Звісно, запастись під час карантину варто, але це потрібно робити зважено, щоб не набрати купу зайвих продуктів, які потім доведеться просто викинути.

Найголовніше – перебрати холодильник та написати детальний план того, що будете купувати. За словами нутриціолога, це допоможе уникнути стресового фактора при поході в магазин і не розгубитись серед купи людей. Обдумайте, скільки і яких саме продуктів вам потрібно і виїжджайте раз на тиждень за продуктами. Це хороша практика не лише під час карантину, адже допомагає зекономити час та гроші на зайві закупи.

Які продукти нам потрібні та що закупити? 

Зараз ми всі сидимо вдома і важливо мати певний режим харчування, щоб не стати героями мемів “за 2 тижні карантину +10 кілограм”.

У цей період можна дещо зменшити свою норму калорій, адже ми фізично не рухаємось. Проблема в тому, що ми знаходимось дома і постійно бачимо їжу. Тому важливо тримати режим: сніданок, перекус, обід, вечеря. Не потрібно зайвий раз бігти до холодильника і щось жувати. І якщо у вас віддалена робота, то за обіднім столом не варто працювати, бо їжа постійно перед носом, а рука так і буде тягнутись за печивом чи бутербродом.

Тож, розберімося, що нам потрібно закупити і скільки продуктів нам вистачить на час наших “канікул”.

Вуглеводи: каші, макаронні вироби та насіння

Вуглеводи мають становити 50-55% відсотків денного раціону. Уникайте швидких вуглеводів з високих вмістом цукру. Гречка, рис, паста з твердих сортів пшениці, цільнозернові пластівці є джерелом енергії та довго зберігаються.

Якщо ви помітили в цьому списку гречку, то це не означає, що потрібно закупити її кілограмами. Орієнтуйтесь на кількість людей, які живуть в будинку. Якщо в день ви з’їдаєте 3-4 порції гречки, то 3-кілограмового пакета вистачить на 12 днів. Але однією ж гречкою не наїсись, та й хочеться різноманітних страв. Тому на два тижні на дві людини вам вистачить:

– 1 кг гречки

– 2 пачки цільнозернових макаронних виробів

– 2 кг вівсянки

– 2 кг рису

Білки: м’ясо, риба, бобові

Важливо, щоб в нашому раціоні було якомога більше білків. Це риба, м’ясо, соєві продукти, бобові, горіхи, яйця. На цих продуктах не варто економити, адже їх можна спокійно зберігати у морозилці і не боятись, що щось зіпсується. Бобові також чудовий продукт, особливо для ситної вечері. Нут, квасоля, сочевиця, горох, квасоля багаті на вітаміни та дають заряд енергії.

Ви повинні вживати мінімум 200 мл рослинного білка щодня і мінімум 2 порції риби на тиждень по 140 г.

240 г м’яса на день потрібно для однієї людини. Краще обирати курку або індичку. Тобто в тиждень на одну людину потрібно 1200 г м’яса. Тому на двотижневий карантин варто запастись:

– близько 5 кг м’яса

– 30 яєць

– 2, 5 кг бобових

– близько 2,5 кг риби

Жири: горіхи, жирна риба, олія, насіння

Вибирайте ненасичені жири та додавайте їх в раціон в невеликій кількості. 3-4 порції жирів в день можна додавати в кожний прийом їжі (65 г на день). Поліненасичені жирні кислоти важливі для серця та імунної системи. Вони містяться у червоній рибі, насінні льону, чіа, шпинату. Не забувайте і про Омегу 3, адже вона корисна для покращення роботи легень.

Важливо уникати продуктів з трансжирами, цукрозамінниками та їжі швидкого приготування. Вони пригнічують імунну систему, а у період карантину нам це не потрібно. Варто купувати продукти, які треба готувати, або просто зібрати в салат.

Фрукти та овочі на будь-який смак

Фрукти і овочі повинні бути в раціоні кожного дня мінімум 5 разів. Це можуть бути свіжі продукти, сушені, заморожені, консервовані. Якщо боїтесь надовго закуповувати свіжі овочі, то візьміть заморожені. За поживністю і насиченістю макро і мікроелементамами вони нічим не поступаються. Фрукти та овочі – додаткове джерело клітковини, тому вони є важливими для нашого здоров’я.

Ці продукти можете закупити на власний смак. Але не забудьте про цибулю та часник. Якщо бабуся сказала, що це корисно – значить купуємо. Насправді, ці продукти можна додавати до різних страв і вони довго зберігаються. На тиждень для одного дорослого вистачить 3,5 кг овочів. 

– 3 головки часнику

– 4 цибулини

– пакет картоплі

– 1 капуста

– півкіло моркви

– суміш заморожених овочів

– все інше купуйте за смаком у необхідній для вас кількості

Молочна продукція

Для функціонування імунної системи важлива мікрофлора кишківника. Для цього варто вживати клітковину та ферментовані продукти (кефір, йогурт, квашена капуста). Намагайтесь додавати у свій раціон десь приблизно 2 порції молочної продукції в день. Це може бути стакан кефіру, 80-120 г йогурту чи творогу, або пару слайсів сиру.

Крім того, молочну продукцію можна додавати у різні страви: мюслі, супи, рагу, соуси.

Консервовані продукти

Звісно, свіжі продукти більш корисні для організму, але консерви економлять час для приготування та довше зберігаються. Купуйте тунець, квасолю, сардини, а також консервовані овочі. А якщо у вас є родичі в селі, то вони можуть вас запасти закрутками, яких вистачить і на місяці карантину. Скільки консервів купити:

– 2 бляшанки квасолі

– 4 бляшанки тунця

– 3 банки консервованих помідорів/огірків/цукатів

– 2 банки соусів для макаронів

Такого списку вам має вдосталь вистачити на 2 тижні. Найголовніше – не піддавайтесь паніці і не бійтесь, що вам продуктів не залишиться. Походи в магазин повинні бути свідомими, зі списком  та розумінням власного раціону. Це допоможе уникнути тривоги і ажіотажу.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі