Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Координати мого серця. Як український бренд PAPAYA допомагає окупованому заповіднику «Асканія-Нова»

Опубліковано

«Асканія-Нова» опинилася під російською окупацією з перших годин повномасштабного вторгнення. Відтоді працівники заповідника працюють в автономному режимі, витрачаючи власні кошти на порятунок тварин та утримання колекцій.

Аби допомогти «Асканії», український бренд PAPAYA випустив благодійну колекцію футболок зі світлинами українського півдня – «Координати мого серця». 50% з прибутку бізнес направляє у фонд заповідника та на рахунок «Повернись живим».

Про історію бренду, команду «задротів», перші дні повномасштабної війни та дроп на підтримку «Асканії» ШоТам розповів співзасновник бренду Валерій Максименко.

Валерій Максименко

Співзасновник бренду PAPAYA

У нас не було ані бізнес-плану, ані чітких підрахунків

Усе почалося в 2008 році, коли двоє молодих людей просто вирішили продавати одяг в маленькому магазині на 20 квадратних метрів. Тоді це навряд можна було назвати бізнесом – просто малоефективна реалізація чужого товару. 

У 2010 році ми зрозуміли, що є куди зростати, і випадково орендували приміщення на 60 квадратних метрів по ціні 35 доларів за метр. Наша математика була максимально простою: гроші ніхто не рахував, бізнес-план не прописували, що буде далі – не думали. Але другий магазин виявився успішним. 

Назва PAPAYA в той момент вже була. Щодо неї немає інтриг чи загадкових історій, усе доволі просто: вона виникла на перехресті молодості, цікавості та свіжості. А також PAPAYA чудово транслітерується та легко пишеться багатьма мовами.

Роботу залишаємо в офісі, вдома – відпочинок

У перші роки окупність бізнесу ніхто не рахував. Нам було по 18-20 років – діти, які намагалися заробити свої перші копійки, аби не пересуватися громадським транспортом та щось купити в Zara на Хрещатику.

З моєю дружиною Анастасією ми разом приблизно 17 років, а в бізнесі – 14. Цього більш ніж достатньо, аби зростися в смаках, принципах та підходах до роботи. У нас обох чітко виражені певні навички, тож це допомагає кожному з нас робити те, що вдається найкраще. 

Звісно буває, що хтось «запливає за буйки» або хоче залізти в сферу відповідальності іншого. Але загалом ми намагаємось не приносити додому проблеми з роботи, а лише обговорюємо ідеї . В офісі – робота, вдома – вечеря, дитина, зелена травичка й іноді апероль. 

Засновники бренду PAPAYA Валерій та Анастасія
Засновники бренду PAPAYA Валерій та Анастасія.

Наша команда – тотальні естети та фешн-задроти

Ми – українські, ми – чесні, ми – відповідальні перфекціоністи-задроти. Наш бренд створений в Україні, і ми виготовляємо понад 90% продукції саме тут. Команда контролює процеси виробництва колекції від моменту прядіння нитки і аж до готового виробу на поличках магазину. Звісно, комплектуючі приходять до нас з-за кордону, але колекція створюється саме в нашій країні. Так ми завантажуємо та створюємо робочі можливості для виробництв і людей із різних куточків України.

Ми завжди чесні з усіма, з ким працюємо: з партнерами, підрядниками, постачальниками та працівниками. І обов‘язково – з нашими клієнтами. Це дало нам змогу протягом 12 років вибудувати міцні партнерські відносини та здобути тисячі лояльних постійних клієнтів із усієї України. 

А ще ми уважні до деталей. Це стосується і якості контенту, перфекціонізму в виробах від ґудзика до цінничка, і нашого відділу якості, який «завертає» виріб, на якому є ледь помітний дефект. Наша команда кріейторів – тотальні естети, фешн-задроти, люди, які живуть красою.

Сортуємо сміття і вдома, і в офіcі

Сьогодення диктує брендам відповідальну поведінку: ми повинні думати не лише про інтенсивний чи екстенсивний ріст компанії, а й про вплив на середовище. Так в офісі PAPAYA ми сортуємо сміття, а ще замовляємо продукцію без упаковки й обов‘язково прописуємо для наших підрядників, щоб вони не пакували готові вироби в синтетичні індивідуальні пакети. 

На кожному поверсі офісу ми маємо по декілька смітників: для паперу, тетрапаку, пластику, металу, ПЕТ-пляшок та органіки. Усе сміття сортується, консолідується та вивозиться курєром до станцій переробки, дещо ми відправляємо поштою до Києва в NoWaste Ukraine. Багато членів команди перейняли досвід і сортують сміття в своїх домівках. Ми з Анастасією в «свідомому клубі» вже протягом семи років, і за цей час нічого не викинули до загального смітника.

Команда PAPAYA
Команда бренду.

95% продукції створюємо на українських фабриках

Наразі в PAPAYA Team працюють більше 60 людей: працівники офлайн мережі, онлайн-консультанти, спеціалісти з маркетингу, фінансів та виробництва. Дропи та колекції створюють люди як з технічною освітою, так і креативна команда.

У тематичних дропах головною складовою є ідея, і тут основною є робота наших дизайнерів. А у формуванні повноцінної колекції, окрім креативної команди, задіяні також коструктори та технологи. Наша задача – створити якісний одяг із хорошою посадкою, а не просто привабливу картинку.

Ми шукаємо та купуємо сировину під усі категорії одягу, а також підбираємо та розроблюємо трендові й базові моделі. Усе це втілюють наші конструктори, а потім зразки прошивають на фабриці. Ми коригуємо варіанти й коли моделі виглядають так, як задумувалися, затверджуємо їх та починаємо масове виробництво. Наразі ми розробили понад 500 моделей одягу всіх категорій, і я гадаю, цим варто пишатись, як і тим що 95% колекції ми виготовляємо на фабриках у різних куточках України.

У перші дні війни про майбутнє бренду ніхто не думав

24 лютого почалося так: дзвінок – думка про фейк – читання перших новин – напівсплановані дії. Про майбутнє бренду у перші дні повномасштабної війни ми точно не думали. На першому місці була безпека родини та працівників.

Далі було сумбурне читання новин із плануванням подальших дій. Не можу похвалитися чітким алгоритмом, але за 32 години родина була в безпеці за кордоном, усі працівники – з додатково виплаченими авансами, а торгові точки – переведені в режим очікування. Особисто я через 48 годин був у складі волонтерів клубу «CBG», де ми розмалювали фліпчарт з відділами та відповідальними по волонтерству й взялися до роботи.

Відновили роботу, аби допомогти переселенцям

27 лютого ми побачили, що західні області у відносній безпеці, тому 28 числа відкрили один із магазинів у Чернівцях для потреб великої кількості людей, які вимушено залишили домівки. Одразу було зрозуміло, що їм потрібен одяг і бажано безкоштовний. Ми виділили близько 600 речей із попередніх колекцій, які були на знижках, та актуальний товар, який не потрапив на полиці через невеличкі дефекти. 

Читайте також: Я не біженка, я – українська дизайнерка. Як Відана Блонська популяризує українське мистецтво за кордоном

Вийшло, що всім переселенцям, які до нас звернулися, ми роздали по 2-3 одиниці одягу на руки. Цікаве спостереження: багато людей, які брали речі безкоштовно, залишали різні суми коштів на касі. Продавці-консультанти PAPAYA виходили на роботу без жодних запитань про графік чи умови оплати праці в цей час, вони розуміли що людям, які приїхали в інші міста, потрібна їхня допомога. І я вдячний кожному з PAPAYA Team за те, що зібралися з силами, допомогли та не підвели.

Ми втримали команду, компанію та всі торгові площі. Звісно, велика кількість людей виїхала, і це відчувається. Але загалом ми продовжуємо працювати, розвивати мережу і творити.

Асканія-Нова – під окупацією й потребує допомоги

Ще до війни у нас була цікава ідея зробити колаборацію із зовсім непрофільним брендом, не з медійною особою, а з чимось геть інакшим. У моєї дружини Анастасії, була ідея щодо Асканії-Нової. Приблизно наприкінці березня, коли сонце на горизонті вже почало світити ясніше та знайшовся час для креативу, ми вирішили реалізувати задум.

Ми побачили, що багато території Херсонщини потрапило під окупацію, що зробило цю колекцію ще більш щемкою. Дівчата з креативного відділу – Аня, Настя та Аліса – знайшли, на наш погляд, одні з найкрасивіших місць українського півдня, саме їх ми зобразили на футболках.

Колекція "Координати мого серця" бренду PAPAYA

Коли почали шукати автора фотографій природного парку «Асканія-Нова», виявилося, що вони належать колишньому директору заповідника Віктору Гавриленку. Ми зв’язалися через електронну пошту, аби отримати дозвіл на використання фото в нашій колекції. Пан Віктор на наше питання відповів швидким і однозначним «Так!».

У цій колекції головна ідея – «не забувати». Зображення цих локацій на одязі буде нагадувати всім, що ми маємо в повернутися в ці місця та прогулятися там з синьо-жовтим прапором.

Одночасно з цим ми закликали людей донатити Асканії, розуміючи що їм зараз складно утримувати живий фонд на непідконтрольній території. Саме тому ще до початку старту продажів ми відправили на рахунок фонду Асканії-Нової 20 000 гривень у якості першого внеску в підтримку їхньої діяльності. Із Віктором ми й надалі підтримуємо зв’язок у фейсбуці, але з міркувань безпеки це буквально 2-3 коротких речення.

Нова колекція бренду PAPAYA  на підтримку заповідника "Асканія-Нова"

Український бізнес не може бути осторонь війни

У той час, коли глобальні бренди роблять усе можливе для допомоги Україні, жоден локальний український бізнес не може стояти осторонь й повинен працювати на перемогу, допомагаючи армії й підтримуючи моральний дух українців. 

Ми пам’ятаємо про Херсон, Мелітополь, Нову Каховку та наших людей у них, про тварин Асканії-Нової та прекрасні природні дива, як-от Лемурійське озеро, які тимчасово опинилися під окупацією. І хочемо голосно заявити: ми віримо й абсолютно впевнені, що скоро там майорітиме лише український прапор. Нашою колекцією ми хочемо ще раз нагадати, що Україна неймовірно красива, й закликаємо відкрити її для себе по-новому, як міфічну й нескорену, красиву й незламну.

Називати PAPAYA соціальним бізнесом було б нечесно

PAPAYA не є соціальним проєктом, оскільки ми працюємо в ніші феншрітейл і фастфешн. Приблизно 4-5 років тому ми усвідомили, що хайпувати на темі екології, але при цьому не мати змоги нівелювати вплив на довкілля, – нечесно й безвідповідально. 

Ми не можемо заявляти на 100% про розумне споживання, працюючи в ніші фастфешн та випускаючи 20 дропів на рік. Але ми чітко сказали собі, що в тих напрямках, де маємо змогу, ми будемо докладати всіх зусиль. Щоб принаймні на третину бути відповідальними, екологічними та соціально значущими.

Команда PAPAYA

Усі, хто можуть сьогодні працювати, – працюють

Я не претендую на звання експерта з підприємництва в умовах війни чи кризового менеджера, але точно знаю, що сьогодні працюють усі, хто має змогу. Бізнесів, які на сотий день залишилися осторонь війни, я не знаю. Але з іншого боку, я з тих людей, у кого склянка наполовину заповнена. 

Я вмотивований статтями та розповідями бізнесменів із суміжних ніш і розмірами фінансової допомоги, яка йде від них. Мене це вражає і мотивує робити ще більше для країни та наших захисників. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі