

Технології
Коли на українських дорогах з’явиться 4G
Укравтодор пообіцяв 4G LTE на всіх автомобільних дорогах до 2022 року. Про це повідомляє news.finance.ua.
Як зазначається, уже до кінця листопада 2020 року зв’язок 4G на частотах 900 МГц має з’явитися у всіх областях України, оператори отримали ліцензії, заплативши сумарно понад 600 млн грн, і ось-ось почнуть роботи з перебудови своїх базових станцій і запуску LTE 900 в перших регіонах.
“Одночасно Укравтодор пообіцяв високошвидкісний інтернет 4G LTE на всіх автомобільних дорогах вже через два роки”, – зазначає видання.
Читайте також: В Україні вперше в шахті проклали Wi-Fi для безпеки гірників
Терміни раніше визначила НКРЗІ. Регулятор розраховує, що міжнародні автомагістралі покриють 4G за 30 місяців (до осені 2022 року), а національні – за 48 місяців (у 2025 році).
Водночас Мінінфраструктури планує до 2024 року забезпечити високошвидкісним мобільним інтернетом 4G 95% транспортної інфраструктури, населених пунктів і їхніх соціальних об’єктів.
Технології

Opendatabot створив на базі штучного інтелекту інструмент, який генерує стисле резюме судових документів. Зареєстровані користувачі можуть отримати виклад та основні деталі справи за кілька секунд. Також програма спрощує написані юридичною мовою тексти.
Про це повідомили в пресслужбі компанії.
Як допомагає «Бабуся»
ШІ-помічник аналізує судову справу та видає резюме за лічені секунди. Інструмент доступний у сервісі пошуку судових рішень «Бабуся». Для цього потрібно перейти на будь-який судовий документ та обрати розділ «ШІ-аналіз судового документа». Функція доступна всім зареєстрованим користувачам.
У стислому викладі є інформація про:
- сторони;
- суть справи;
- фактичні обставини;
- правові питання;
- позиції сторін;
- розгляд справи;
- мотивацію та рішення суду тощо.
Читайте також: На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері
Практичне застосування ШІ-помічниці
За словами розробників, у першу чергу, сервіс стане в пригоді юристам та іншим правникам, а також журналістам, які працюють з судовою статистикою.
«Сервіс «Бабуся» не просто економить час завдяки швидкому доступу до рішень (на відміну від державного реєстру), а й революціонізує аналіз документів. Це справжній прорив для презентації справи клієнту. За лічені секунди система аналізує десятки сторінок тексту й надає структуроване резюме: учасники справи, суть спору, ключові факти, правові питання, мотивацію суду та підсумкове рішення. Замість годин читання — хвилини розуміння», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.
Як повідомила команда сервісу, вони продовжують працювати над тим, щоб юридичні справи й дані стали зрозумілішими для українців. Для цього ресурси постійно оновлюють згідно з популярними запитами користувачів.
Нагадуємо, що в Сумах науковці створили 3D-моделі зруйнованих обстрілами архітектурних пам’яток.
Фото обкладинки: сайт Opendatabot
Технології

У Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака військовий із Вінниччини з подвійною ампутацією отримав нові протези ніг, виготовлені за допомогою 3D-принтера.
Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Захисник Василь отримав поранення на Харківщині, його лікували у різних регіонах. Після прибуття на Закарпаття менш ніж за два тижні отримав шанс знову стати на обидві ноги. Це перший випадок у лікарні, коли фахівці протезували пацієнта з обома ампутованими кінцівками.
За словами Мирослава Білецького, сучасний 3D-принтер, переданий американськими партнерами, дозволяє за лічені години надрукувати чашу для протеза й значно прискорює реабілітацію. Незабаром Василь розпочне відпрацювання ходьби з новими пристроями.
Читайте також: Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні

Нагадаємо, що у Львові розробили спеціальні протези, аби втілити мрію ветерана (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Мирослава Білецького
Технології

Музей Голодомору завершив зацифрування 167 аудіокасет, на яких записали 373 унікальні свідчення тих, хто пережив Голодомор. Всі записи опублікують на сайті Музею Голодомору в розділі «Свідчення».
Про це повідомили в музеї.
Записи на касети зробили на початку 2000-х студенти, краєзнавці та музейні працівники в різних регіонах України. Вони містять детальні спогади тих, хто пережив штучний голод, організований комуністичним тоталітарним режимом понад 90 років тому. Кожне свідчення відображає особистий досвід виживання, взаємодопомоги та спротиву.
Після здобуття Україною незалежності намагалися зберегти родинні спогади про Голодомор, оскільки радянська влада тривалий час засекречувала архіви й переслідувала за будь-які згадки про геноцид. Багато історій дійшли до нас завдяки сімейним колекціям, які дослідники зафіксували на магнітній плівці.
Читайте також: У Києві зацифрували плиту з рельєфом вершника, якій близько тисячі років (ВІДЕО)
Оскільки аудіокасети з часом руйнуються, переведення матеріалів у цифровий формат гарантує їхнє збереження для майбутніх поколінь. Голоси свідків тепер зберігаються у високоякісних аудіофайлах, які можна прослухати в будь-який час на сайті Музею Голодомору.
Проєкт «Історія, збережена в “цифрі”» реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».
Нагадаємо, що історики знайшли нові артефакти Пилипа Орлика та найдавніший козацький документ українською.
Фото обкладинки: Freepik