Культура
Значно більше, ніж просто читання. Це перший книжковий клуб у Луцьку, який заснувала переселенка
Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.
Аліна Іванова
психологиня, засновниця книжкового клубу «Читаюча молодь» у Луцьку
Три валізи на чотирьох
Ось так перші два місяці повномасштабного вторгнення ми жили в Миколаєві. Вибухи лунали кожного дня. Ми все ще не хотіли покидати свій дім, але 12 квітня ракета влучила у водопровід, через що в місті не було води. За тиждень нам довелося виїхати до Луцька, куди нас запросили друзі.
Фантастичні обставини в бібліотеці
У той момент я подумала, що це неймовірна ідея та фантастичні обставини. Працівниці бібліотеки самі запропонували, щоб проводити там зустрічі, адже простір досить великий. Та й атмосфера обговорення особлива, адже навколо стенди з книгами.
Закриваємо потребу в спілкуванні
Коли думала про переїзд, переживала, що буде далі з книжковим клубом. Ми з учасницями обговорювали, що робити, і вирішили об’єднати два формати — офлайн та онлайн. Після першої спроби зрозуміли, що будемо так продовжувати.
Книги, які запали в душу
Клуб — це ціла філософія взаємодії людей
Ми збираємося лише для задоволення — напевно, тому клуб має успіх. Це значно більше, ніж просто читання — це ціла філософія взаємодії людей, які люблять те, що роблять, і роблять те, що люблять.
26 квітня 1986 року відбулась одна з найбільших і найстрашніших техногенних катастроф у світі — вибух на Чорнобильській АЕС. Трагедія вплинула не лише на жителів міст-супутиків, а й на екологічну ситуацію в Україні та країнах Європи.
За десятки років після трагедії кінематографісти повертаються до теми Чорнобильської катастрофи, щоб дослідити її вплив на майбутні покоління, віддати шану героям минулого та вирішити власні внутрішні конфлікти.
ШоТам спільно з Takflix підготували добірку сучасних фільмів, які доступні до онлайн-перегляду.
«Зірка полинь», реж. Аделіна Борець
Документальна історія про двох останніх жителів села Малі Кліщі — мати Ніну та її сина Олександра. Їхні сусіди полишили свої домівки після Чорнобильської катастрофи, коли цю територію визнали зоною обов’язкового відселення, а в 1991 році село зняли з обліку. Герої ж продовжують жити там як самосели.
У короткому метрі режисерка досліджує глобальну травму декількох поколінь. Його герої залишаються вдома в абсолютній самотності та небезпеці, бо не бачать майбутнього поза його цим. Попри відчутні конфлікти між матір’ю та сином, вони продовжують співіснувати у власному маленькому світі без людей, в майже пантеїстичному зв’язку з природою.
«Чорнобиль 22», реж. Олексій Радинський
Окупація ЧАЕС стала однією з тривожних подій перших місяців повномасштабного вторгнення. У короткометражному документальному фільмі режисер Олексій Радинський збирає розповіді працівників станції, яких російські військові взяли в заручники. У стрічці свідчення про злочини та побут окупантів комбінують з архівними відео перших днів захоплення станції. Фільм створений у межах проєкту «Розплата: Свідчить Україна» (The Reckoning Project: Ukraine Testifies), що займається документацією та розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні.
У 2025 році на Берлінському кінофестивалі відбулась прем’єра наступної стрічки режисера, присвяченої цій темі. «Спеціальна операція» складається з записів камер спостереження під час окупації ЧАЕС. Стрічка без діалогів є прямим доказом воєнних злочинів, скоєних росіянами.
«Брама», реж. Володимир Тихий
Іронічна драма з гостросоціальним підтекстом розповідає про родину, яка живе в зоні відчуження. Над донькою й онуком головує баба Пріся — стара відунка з насиченим партизанським минулим. Вона вільно пересувається зоною, спілкується з русалками, курить самокрутки та вживає галюциногенні гриби, живучи своє найкраще життя, проте одного разу бачить дуже песимістичне пророцтво.
У фільмі з найхарактернішою роллю Ірми Вітовської Чорнобиль стає медіумом для розмови про актуальні проблеми українського суспільства періоду 2010-х років. Стрічка працює, мов машина часу, що дає змогу оцінити, наскільки наша свідомість трансформувалась за останні роки.
«Чорнобильські бабусі», реж. Голлі Морріс, Енн Боґарт
Документальна історія про впертих бабусь, які залишаються жити в Чорнобильській зоні, попри заборони закону. Команда документалістів відвідує різні спільноти, сформовані цими жінками, щоб розповісти про їхній побут і захоплення в одному з найнебезпечніших місць світу. Більшість із них живуть розмірене сільське життя, не бояться радіації та зберігають традиції, всупереч екологічним умовам і життєвим поневірянням.
Водночас стрічка не фокусується виключно на історіях бабусь, адже розповідає про працівників ЧАЕС, дослідників, рятівників і навіть сталкерів, які інколи або постійно взаємодіють з головними героїнями.
«Не все буде добре», реж. Адріан Пірву, Хелена Максьом
Це інтимний щоденник іноземця, який намагається наново перепройти свій життєвий шлях. Адріан народився того ж року, коли сталася Чорнобильська аварія. Скоро йому 30, і він не знає, що робити далі. Його матір впевнена, що причина глаукоми сина — її візит до України під час вагітності. Андріан вирішує поїхати до України, щоб зняти фільм про людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС.
У Києві він зустрічає Хелену та закохується. Разом вони їдуть у подорож, яка допоможе їм дізнатися більше про людей «чорнобильського покоління» та самих себе. Співрежисерка фільму Хелена Максьом долучилася до лав НГУ, тож 100% з продажу квитків на Takflix ідуть на потреби її батальйону.
Документальний фільм «Битва за Світло» режисера Василя Київського, який розповідає про боротьбу українців із російським енергетичним терором, тепер можна переглянути у вільному доступі на ютуб-каналі режисера.
Про це повідомили у команді фільму.
Що відомо про стрічку
Фільм присвячений роботі воїнів Повітряних сил, рятувальників ДСНС та енергетиків, які разом захищають критичну інфраструктуру України. Це унікальний погляд зсередини на те, як країна протистоїть спробам ворога занурити її у темряву.
Серед героїв стрічки — командири зенітно-ракетних комплексів, пілоти, пожежники, мобільні вогневі групи та працівники енергетичної галузі. У фільмі також взяв участь чемпіон світу з боксу Олександр Усик.
До проєкту також долучились Тіна Кароль, Артем Пивоваров, Ксенія Мішина, Ярослава Магучих, Даша Квіткова та інші українські зірки, які записали звернення до героїв.
У стрічці лунають пісні таких виконавців: Кузьми Скрябіна, ROXOLANA, Артема Пивоварова, The Hardkiss та Skofka.
Читайте також: Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Нагадаємо, що ДТЕК здобула шість «золотих» нагород на Davos Communications Awards 2025 (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал Василя Київського
Культура
Американський режисер Семюел Баєр, відомий кліпами для Nirvana, Metallica, Девіда Бові та інших світових зірок, відвідав Україну на запрошення «Культурних сил». Під час візиту він вирушив у прифронтові регіони, щоб зафільмувати історії боротьби та стійкості українців під час війни.
Про це повідомили у «Культурних силах».
Про візит режисера до України
17 квітня Баєр зустрівся зі студентами Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Майбутні режисери мали змогу обговорити з ним особливості американського кіновиробництва, візуальну мову музичних кліпів і виклики професії.
Після зустрічі він разом із командою «Культурних сил» вирушив на схід України — у прифронтові та деокуповані громади, аби зафільмувати наслідки російської агресії. Насамперед його цікавили люди, які пережили окупацію або були змушені покинути свої домівки через війну, зокрема діти.
Баєр прагне не просто зафіксувати руйнування, а передати глядачам за кордоном справжню Україну — через персональні історії, біль і витривалість. До знімального процесу також приєднався американський актор і друг України Шон Пенн.
Читайте також: Оскароносний актор Шон Пенн зробив татуювання із гербом України (ФОТО)
Семюел Баєр приїхав до України після знайомства з капітаном ЗСУ та очільником «Культурних сил» Миколаєм Сєргою у Лос-Анджелесі. Саме під час «Туру вдячності» «Культурного десанту» він вирішив, що має розповісти історію українського спротиву світові. Тоді він сказав:
«Я маю приїхати до України. Я маю розказати вашу історію боротьби. Показати ваших фантастичних музикантів і розповісти про їхній шлях. Всього не розкажеш, але кожна історія — це дощ сліз. Я хочу зробити щось дуже просте, як мої музичні кліпи. Я сподіваюся, що ці історії побачать у Штатах, побачать у світі. Що це вразить. Я хочу, щоб вони думали про Україну, щоб люди пам’ятали Україну».
Про «Культурні сили»
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що Deep State та «Культурні Сили» створили мапу звільнення Криму від більшовиків.
Фото: «Культурні сили»
