Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Значно більше, ніж просто читання. Це перший книжковий клуб у Луцьку, який заснувала переселенка

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з DG East про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо? Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо?

Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.

«Людина усвідомлює, що вона не одна» — так Аліна Іванова розповідає про досвід, який отримує кожен після прочитання книжки.

Психологиня переїхала з Миколаєва на Волинь та вирішила вперше з початку повномасштабної війни почати читати й ділитися думками з іншими. Для цього вона створила книжковий клуб, який навіть тоді, коли переселенка повернулася додому, не перестав працювати — у міській бібліотеці досі збираються жінки та запрошують на зустрічі авторів.

Як психологиня вперше об’єднала прихильників літератури в Луцьку, розповідає ШоТам.

Аліна Іванова

психологиня, засновниця книжкового клубу «Читаюча молодь» у Луцьку

Три валізи на чотирьох 

24 лютого о 5 ранку наша сім’я прокинулася від звуку вибуху. Чоловік говорив, щоб я з дітьми виїжджала в безпечніше місце, бо він не міг залишити своїх батьків самих у Миколаєві. А я не хотіла розривати родину, тому вирішила, що будемо всі разом.

Ось так перші два місяці повномасштабного вторгнення ми жили в Миколаєві. Вибухи лунали кожного дня. Ми все ще не хотіли покидати свій дім, але 12 квітня ракета влучила у водопровід, через що в місті не було води. За тиждень нам довелося виїхати до Луцька, куди нас запросили друзі. 

Ми думали, що їдемо на декілька місяців, тому взяли з собою три валізи на чотирьох. Сподівалися, що швидко відремонтують водопровід, і ми повернемося в рідне місто. Спойлер: його досі не відремонтували.

Наші друзі через знайомих зайшли квартиру, в якій ми мешкали безкоштовно, і допомогли її облаштувати — буквально за один день у нас була повністю укомплектована квартира. Це було дуже цінно. Пізніше ми вже почали винаймати житло.

Я продовжила терапію з клієнтами, які працювали зі мною до вторгнення. Також консультувала за донати або безкоштовно тих, хто потребував підтримки. Це допомагало й мені, бо я відчувала себе корисною.

Аліна Іванова у своєму кабінеті перед консультаціями. Фото надала героїня

Фантастичні обставини в бібліотеці

До повномасштабного вторгнення я півтора року відвідувала книжковий клуб у Миколаєві. Щомісяця ми читали художню літературу, зустрічалися та обговорювали книги. Я багато читаю, але переважно літературу з психології, а тут з’явилася мотивація читати ще щось. 

Уже під час вторгнення якось влітку згадала про це та сказала своїй луцькій подружці, що за декілька місяців не прочитала жодної художньої книги. Вона відповіла, що теж не читала, але хоче, і я запропонувала: «Давай відкриємо свій читацький клуб у Луцьку? Хто прийде, той прийде». Першою обрала книгу «Квіти для Елджернона» Деніела Кіза, бо вона мені дуже сподобалася.

Наступного дня провела свою молодшу дитину до репетитора з англійської. У тому ж будинку розташована Луцька центральна бібліотека для дорослих. Я зайшла та спитала, чи вони мають книгу «Квіти для Елджернона». Бібліотекарка відповіла, що вона є, але зараз на руках, і спитала: «А чому ви саме її шукаєте?». Тоді я розповіла про ідею книжкового клубу. Вона каже: «Проводьте його у нас. Ми подзвонимо до читачів, подивимось, хто брав цю книгу, та запропонуємо їм прийти на обговорення»

У той момент я подумала, що це неймовірна ідея та фантастичні обставини. Працівниці бібліотеки самі запропонували, щоб проводити там зустрічі, адже простір досить великий. Та й атмосфера обговорення особлива, адже навколо стенди з книгами.

Тоді ж вони запропонували, щоб назва книжкового клубу була «Читаюча молодь», тому що в Луцьку багато молоді, яка приходить до бібліотеки. Ми домовилися, що перша зустріч відбудеться 17 серпня 2022 року. Ось так досі клуб проводить свої зустрічі в бібліотеці.

Перша зустріч книжкового клубу «Читаюча молодь», на яку прийшли 10 учасниць. Фото надала Аліна Іванова

Учасниці — це таке вікове асорті, якщо так можна сказати: наймолодшій 15 років, а найстаршій — десь 60. Тобто наш клуб відвідують підлітки, молодь і люди вже старшого віку. У вайбер-групі 24 учасниці, а на зустрічі зазвичай приходять до 15 людей. Тривалість наших зустрічей — плюс-мінус півтори години. Для мене було важливо, щоб усі учасниці відчували себе відкрито й комфортно, аби кожна людина могла висловитись. Тому не хотіла робити зустріч на багато людей.

У книжковому клубі лише жінки, але він відкритий для всіх. Тільки одного разу прийшов чоловік на обговорення книги «Володар мух».

Закриваємо потребу в спілкуванні

Думаю, що ця ідея досі живе, бо насправді в Україні багато тих, хто читає книжки. А тут ще є можливість поділитися своїми думками та переживаннями щодо прочитаного. Люди часто відчувають дефіцит такого спілкування, а ми закриваємо цю потребу.

Ми мало знаємо одна про одну, тому це не дає додаткового навантаження до обговорення книг. Звісно, хтось у процесі ділиться власним досвідом, але це більше перевага, ніж недолік. 

Наші зустрічі проходять раз на місяць у бібліотеці, а тепер ще й в онлайн-форматі, адже у травні минулого року ми з родиною повернулися до Миколаєва.

Коли думала про переїзд, переживала, що буде далі з книжковим клубом. Ми з учасницями обговорювали, що робити, і вирішили об’єднати два формати — офлайн та онлайн. Після першої спроби зрозуміли, що будемо так продовжувати. 

Як правило, працівниці бібліотеки є учасницями клубу. Вони читають разом з нами, беруть участь в обговоренні. Також часто модерують зустрічі, особливо коли я в Миколаєві. Тобто одне не виключило інше.

Зустріч книжкового клубу після того, як Аліна Іванова повернулася до Миколаєва. Фото надала героїня 

Ми вирішили повернутися, щоб діти знову пішли до своєї школи. Також ми будуємо будинок. Батьки мого чоловіка весь цей час жили в Миколаєві, та й просто це рідне місто. Попри обстріли, нам подобається тут жити. Думаю, що це найбільш вагома для нас причина. 

Книги, які запали в душу 

Для обговорення ми обираємо лише художні книжки українською мовою. Вони мають бути за обсягом до 500 сторінок, щоб усі встигли прочитати за місяць. Переважно я обираю книги-переможці різних премій з високими рейтингами — даю декілька варіантів на вибір, а учасниці в групі голосують, яку хочуть читати. 

Деякі книжки з книжкового клубу мені особливо запали в душу — наприклад, дуже сподобалась «Усюди жевріють пожежі» авторки Селесте Інґ. За цим романом навіть зняли серіал, продюсеркою якого стала Різ Візерспун, що також має свій книжковий клуб. Ця книга не лише цікава, а й піднімає важливі соціальні питання. Також особливою для мене стала «Оповідь служниці» від Маргарет Едвуд — історія про тоталітарний режим, де жінки не мають права вибору. 

Зустріч клубу «Читаюча молодь», де обговорювали книгу Юрія Винничука. Фото: Аліна Іванова

Якщо чесно, то майже всі книги залишають якийсь післясмак — переважно позитивний, навіть якщо вони складні. Наприклад, ми читали «Гойдалку дихання» Герти Мюллер, яка нас вразила. Вона емоційно складна, адже розповідає про події після Другої світової війни, коли чоловіка вивезли на примусові роботи в Україну. Такі книги змушують замислитись.

Клуб — це ціла філософія взаємодії людей

Нещодавно в нашому книжковому клубі була нетипова зустріч, адже на обговорення приїхала авторка книжки «Дорослі дівчата» Каріна Арлоз. До цього я вже тричі запрошувала українських авторів на наш клуб, та, на жаль, вони мені не відповідали. А цього разу Каріна Армлос сама нас знайшла та запропонувала прийти на зустріч. Хочу, щоб такі відкриті зустрічі з авторами відбувалися частіше.  

Чергова зустріч книжкового клубу. Фото надала героїня

Книжка — це можливість не тільки відволіктися від якихось побутових думок, а й поринути у світ іншої людини. Особливо цінно читати про досвід героїв, який співвідноситься з власним — тоді людина усвідомлює, що вона не одна. Герої книги опинилися в схожих на твої обставинах і змогли все здолати. Я бачу тільки позитивний вплив читацького клубу, і мені подобається бути до цього причетною. Це важлива частина мого життя.

Ми збираємося лише для задоволення — напевно, тому клуб має успіх. Це значно більше, ніж просто читання — це ціла філософія взаємодії людей, які люблять те, що роблять, і роблять те, що люблять.

Книжковий клуб вплинув і на саму бібліотеку. Працівниці казали, що до них тепер приходять більше читачів, особливо молоді — люди бачать афішу в соцмережах, цікавляться та беруть літературу на книжковий клуб або ж після нього. А сама бібліотека поповнюється новими виданнями, яких зазвичай немає в інших, адже якщо в них немає книги, яку ми читаємо, я сама поповнюю ними бібліотеку. Мені приємно, що тепер люди в Луцьку хочуть більше читати.

Культура

Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Опубліковано

Ukraїner та громадська організація PR Army випустили відеопроєкт «Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар». Документальний фільм розкриває історію передумов та наслідків окупації Криму та депортацію кримських татар.

Про це повідомили у команді проєкту.

Творці фільму використали унікальні кадри Криму та кримських татар, які збирали з різних архівів. Завдяки цим фото у стрічці можна побачити маловідомий образ справжнього Криму до депортації.

У роботі передусім звертають увагу на етнокультурний аспект:

  • як знищували ідентичність кримськотатарського народу;
  • як трансформували Крим;
  • як руйнували культуру півострова;
  • як експлуатували його ресурси тощо.

Читайте також: «Крим — це Україна»: берлінський дизайнер Франк Вільде створив новий образ

«Візуальну частину доповнюють голоси очевидців — цитати тих, хто пережив депортацію, які звучать у ключових моментах проєкту. Завершальним акцентом стали вірші, що надають матеріалу особливого емоційного забарвлення»‚ — написали автори стрічки.

Наприкінці фільму вперше звучить кримськотатарською мовою перекладений відомий вірш Лілі Буджурової «Коли ми повернемося».

Відео: ютуб-канал Ukraїner

Генеральна Асамблея ООН 27 березня 2014 року підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невіддільними частинами. Тоді за цю резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Ukraїner та PR Army випустили свій проєкт до річниці цієї події.

Довідка

PR Army — незалежна українська неприбуткова організація, яка займається підвищенням обізнаності про російсько-українську війну та зміцненням іміджу України у світі. Її створили після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Головна місія PR Army — допомогти Україні перемогти в інформаційній війни проти рф.

Ukraїner — це спільнота та організація, яка діє з 2016 року та досліджує Україну. Команда проєкту розповідає історії про Україну самим українцям, а також транслює їх у світ завдяки перекладам десятками мов.

Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).

Фото обкладинки: ютуб-канал Ukraїner

Читати далі

Культура

У Львові відкриють рік Молодіжної столиці Європи: програма події

Опубліковано

5 квітня у Львові на !FESTrepublic відбудеться відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Під час події виступатимуть Василь Байдак, Тарас Чмут, NAZVA, OTOY та O.TORVALD та інші.

Про це повідомили організатори з мережі «ТВОРИ!».

Виступи спікерів

На відкритті відбудуться публічні виступи українців із різних сфер. Вони поділяться своїми думками та баченням щодо ролі молоді у формуванні державної політики, розвитку інституту репутації, силу громадянського суспільства тощо.

До відкриття долучаться такі спікери:

  • Василь Байдак;
  • Тарас Чмут;
  • Богдан Кротевич;
  • Роман Кравець;
  • Меланія Подоляк;
  • Олександр Нотевський та інші.

Наприкінці заходу організатори запланували вечірній концерт за участі NAZVA, OTOY та O.TORVALD.

Детальніше про події під час відкриття можна дізнатися за посиланням.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Спеціальні формати на відкритті

Упродовж дня відвідувачі зможуть долучитися до спеціальних форматів, зокрема:

  • «Сходинка» від «Креативної Практики» — доповіді про натхнення, дизайн і креатив;
  • спеціальний випуск шоу «Хто з нас?» ютуб-проєкту «Жаба Гадюка» з Володимиром Андрєєвим та Женею Галичем;
  • «Інтерестінг Інгліш» — ютуб-проєкт про англійську мову з ведучим Дімкою Носовим та запрошеними гостями;
  • спідфрендинг — формат коротких знайомств між учасниками з різних міст і країн;
  • воркшоп «Подача та реалізація грантових проєктів» у межах ініціативи EU4Youth IV.

Також під час події працюватиме маркет українських брендів SundayBazzar. 20% з кожної покупки перекажуть на підтримку «МолоФонду» Львова для втілення молодіжних ініціатив.

Як долучитися

Участь у відкритті безплатна, однак необхідно заповнити форму для попередньої реєстрації за посиланням. Захід відбудеться 5 квітня з 11:00 у Львові на !FESTrepublic.

Довідка

Львів отримав статус Молодіжної столиці Європи у 2022 році. Зараз він прийматиме гостей з різних країн Європи як 17-й переможець цього конкурсу. Титул надає місту міжнародне визнання, нові партнерства та можливості для молоді.

«Рік Молодіжної столиці Європи — це унікальна можливість показати світові нашу круту молодь, яка сьогодні надихає хоробрістю, креативністю і жагою до життя! Це шанс знайти нових друзів і партнерів для спільних справ у бізнесі, науці та волонтерстві. А ще — можливість навчитися тому, чого ми не знаємо, у наших колег з країн ЄС та поділитись нашим досвідом. Сьогодні бути українцем — це круто!» — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

 У 2018 році Львів здобув статус Молодіжної столиці України, після чого в місті відкрили нові молодіжні центри, створили мережу «ТВОРИ!» і провели всеукраїнські фестивалі та конференції, зокрема «Молодвіж» та «Дизаріум».

Організатори події

Відкриття організовує мережа «ТВОРИ!» Львівської міської ради за підтримки ЮНІСЕФ, фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, проєкту «EU4Youth IV: залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансує Євросоюз та BMZ і виконує GIZ, та фінансової підтримки KredoBank.

Нагадаємо, що Київ подав заявку на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Раніше ми писали, що Львів пройшов у фінал конкурсу «Європейська столиця культури 2030».

Фото обкладинки: Freepik

Читати далі

Культура

Українська книга потрапила до переліку найкращих видань-картинок

Опубліковано

Книга Романи Романишин та Андрія Лесіва увійшла до списку зі 100 найкращих книг-картинок 2025 року за версією міжнародної платформи dPICTUS.

Про це повідомили на сайті платформи.

dPICTUS запросили міжнародних фахівців з книжок-картинок та ілюстрацій, аби ті обирали свої улюблені видання. Перелік 100 Outstanding Picturebooks сформували з видань, які експерти відзначали найчастіше.

Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)

Добірку з книгами-картинками представлять також і в межах експозиції на Болонському ярмарку дитячої книги.

Книга «З півслова» від «Видавництва Старого Лева» вийшла у 2025 році. У ній автори за допомогою картинок та коротких надписів розповіли про різні способи комунікації.

Нагадаємо, що сокальську сорочку додали до списку нематеріальної культурної спадщини України (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт ВСЛ

Читати далі