Відстоює імідж української науки у світі: це кліматологиня Світлана Краковська

Світлана Краковська — одна з найвідоміших українських кліматологинь, яка входить до десятки найвпливовіших науковців світу за версією Nature у 2022 році. Вона представляє Україну в Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату (IPCC) і нещодавно стала міжнародною членкинею Національної академії наук США. Саме через її промову в перші дні повномасштабної війни в Україні, країни ЄС замислилися над запровадженням ембарго на російське вугілля та нафту.

Про те, як українських науковців нарешті перестали ототожнювати з росією, як наука здатна впливати на глобальні політичні рішення і чому, рятуючи природу, людство насправді має рятувати себе, науковиця розповіла для ШоТам.  

Мріяла стати океанологинею

Світлана Краковська мріяла досліджувати моря й океани, як її батько-моряк, — але не за штурвалом, а в науці, розкриваючи найбільші таємниці водних глибин. Її вабили хвилі, що гойдають кораблі, та незвіданий світ морської фауни. Проте через поганий зір океанологинею їй стати не вдалося, тож вона вступила на спеціальність «Метеорологія» до Ленінградського гідрометеорологічного інституту.

Після закінчення вишу Світлана повернулася вже в незалежну Україну та почала працювати в Українському гідрометеорологічному інституті  ДСНС і НАН України. На батьківщині науковиця разом з колегами займалася дослідженням методів моделювання хмар та опадів.

«Ці роботи були досить піонерськими у світі. У 1994 році нашу роботу з моєю керівницею Ганною Михайлівною Пірнач опублікували в журналі Atmospheric Research — це була перша стаття українців у цьому науковому виданні», — пригадує Краковська.

Світлана Краковська на піку Скотта. Фото надала Світлана Краковська

Отримала стипендію Сороса й залишилася розвивати науку в Україні

Саме ця публікація допомогла їй отримати стипендію Сороса та залишитися розвивати науку в Україні — у той час, коли більшість її колег виїжджали за кордон або переходили в бізнес. Навіть тепер, попри численні подорожі по всьому світу й запрошення працювати за кордоном, Світлана не покидає свій рідний дім: 

«Я народилась у Києві. Це моє рідне місто, я його не залишала раніше. Не залишила у війну, бо відчуваю тут себе своєю».

У 1997 році Світлана була однією з чотирьох українських жінок, які вперше потрапили на антарктичну станцію «Академік Вернадський». Там науковиця займалась метеорологічними спостереженнями, а ще познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — радистом-метеорологом Романом Братчиком, що став єдиним українцем, який провів в Антарктиді 30 місяців поспіль. 

Після захисту дисертації Краковська отримала грант на стажування в Інституті метеорології імені Макса Планка в Гамбурзі, де працювала в групі, яка займалася математичним моделюванням клімату. 

«Повернувшись до Києва, я запитала в директора інституту, чи хтось займається кліматичним моделюванням в Україні. У відповідь почула: “Ніхто не займається — от ти й будеш”», — пригадує науковиця.

Світлана Краковська разом з чоловіком Романом Братчиком в Ісландії. Фото надала Світалана Краковська

«Наука здатна впливати на політичні рішення»

Коли Світлану призначили представницею України на сесії Міжурядової панелі зі зміни клімату, вона вперше на власні очі побачила, як відбувається процес погодження наукових документів, які готують для політиків.

«Я тоді побачила, як політики дослухаються до науковців. Останнє слово було за вченими: політики питають, а науковці кажуть, є докази чи немає доказів. На жаль, у нас в Україні поки так не відбувається», — пояснює Краковська.

Під час однієї з сесій IPCC вона виступила з першою важливою доповіддю про кліматичні зміни в Антарктиді: «Там хотіли написати, що глобальна температура росте всюди, окрім Антарктиди. Я встала й сказала: “Ні, так не можна писати. Бо на Антарктичному півострові температура зростає найшвидшими темпами”». Її зауваження врахували, і цей факт вилучили з помилкових формулювань у звіті.

Напередодні повномасштабного вторгнення Світлана брала участь в обговоренні європейської таксономії — документа, що визначає, які галузі економіки вважаються «зеленими» для інвестицій. Тоді російські лобісти домоглися включення до цього переліку газу та ядерної енергетики.

«Я намагалася пояснити, що це буде підігравати саме росії та зменшувати можливості не тільки України боротися проти росії, а й усієї Європи, і взагалі всього демократичного світу», — згадує Краковська.

Світлана Красовська за одній із сесій IPCC. Джерело 

Українські науковці позбулися радянського клейма

Після початку повномасштабної війни світ по-новому подивився на українських науковців. Багато іноземців раніше навіть не розрізняли, де українські, а де російські вчені. Але науковиця каже, що зараз ситуація змінилась: «Вони усвідомили, що багато тих, кого вони називали радянськими вченими чи навіть російськими, насправді були українцями або мали коріння з України. Це додало нам ваги».

Міжнародна наукова спільнота почала відмовлятися співпрацювати з росіянами та білорусами. Одним з перших це зробило Європейське геофізичне товариство, яке запровадило повну заборону на участь представників країн-агресорок у своїх заходах.

«Раніше на цих конференціях були дуже великі делегації з росії та білорусі, але після вторгнення їм зробили бан. А українцям навпаки відкрили двері — дозволили брати участь без сплати реєстраційного внеску, який зазвичай великий. Я наголошувала європейцям, що важливо не лише підтримувати тих науковців, які виїхали за кордон, а й тих, хто залишився працювати в Україні», — розповідає Світлана Краковська.

Українські вчені почали отримувати більше підтримки в міжнародних дослідницьких проєктах, також Україні надали низку наукових грантів.

«Це війна викопного палива»

Світлана Краковська як голова української делегації на сесії Міжурядової групи експертів зі зміни клімату стала однією з перших, хто відкрито заявив про зв’язок між зміною клімату та фінансуванням терористичної держави через хворобливу залежність людства від викопного палива. 

«Я з перших годин почала казати, що це війна викопного палива. Не всі одразу розуміли, що я маю на увазі.  Я казала: “Дивіться, ви ж фінансуєте цю війну росії проти нас”. Це було неприємно чути багатьом європейцям, але я бачила бажання позбутися цієї залежності. І тепер я бачу реальні результати — санкції проти тіньового флоту», — додає кліматологиня.

Після цієї промови українку почали все активніше запрошувати на різні міжнародні заходи в Європейському геофізичному конгресі, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, науковому фестивалі в Мілані, а також до Європарламенту. З 2024 року Світлана Краковська входить до складу Експертної групи з питань нульових викидів при ООН (HLEG). А вже у 2025 році вона стала однією з 30 незалежних науковців, обраних до Діалогу науки та політики (SPI) Конвенції ООН з боротьби з опустелюванням (UNCCD)  та міжнародною членкинею Національної академії наук США.

Світлана Краковська біля льодовика, що тане в Ісландії. Фото надала Світлана Краковська

Несподівано стала членкинею Національної академії наук США

Те, що науковицю прийняли до Національної академії наук США, стало для неї несподіванкою, оскільки вона навіть не знала, що хтось із колег номінував її на членство. 

«Коли я про це дізналася, то добре, що сиділа… Це велика честь і відповідальність для мене. Я навіть про це не мріяла. Досі не знаю, хто мене номінував. Я здогадуюсь, що це колеги, з якими я працювала над звітами IPCC», — розповідає Краковська.

Читайте також: Розв’язала задачу століть і прославила Україну: науковиця Марина Вязовська увійшла до Академії наук США

На її думку, це важлива подія для іміджу української науки у світі. Адже академія — це авторитетна інституція, заснована ще Авраамом Лінкольном, яка має великий вплив у світовій науковій спільноті. Краковська вже погодилась на членство, надіслала всі необхідні документи й готується до поїздки в Сполучені Штати. Уже невдовзі українка стане академікинею — щойно поставить свій підпис у спеціальній книзі.

Членство в академії дає українці можливість публікуватися в авторитетному науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences та рецензувати наукові статті про зміни клімату. 

Світлана Краковська на засіданні ІРСС. Фото надала Світлана Краковська

Замість безпеки клімату небезпека в гонитві озброєнь

Тепер уряди держав зосереджені на безпеці, посиленні оборони та гонці озброєнь. Науковиця наголошує, що це відсунуло кліматичну кризу на другий план:

«Ресурси країн наразі йдуть на озброєння. Це відволікає увагу людства від того, куди наш спільний “човен” рухається. А він стрімко мчить до водоспаду». 

За її словами, ми всі, живучи на одній планеті, маємо спільний «карбоновий бюджет» — обмежену кількість викидів, яку людство ще може собі дозволити, перш ніж температура підніметься вище небезпечного порогу в 1,5 градуси. 

«Нам не треба рятувати планету — планета виживе обов’язково. Нам треба рятувати себе на цій планеті. Людство ризикує зруйнувати своє довкілля, своє власне місце існування. Коли я їду в Європу, я намагаюся використовувати поїзди. Це менше впливає на довкілля, ніж перельоти. Там, де є можливість не їздити на приватному авто, обирайте громадський транспорт, велосипед або ходіть пішки — це ще й корисно для здоров’я. Пам’ятайте — ми лише гості, — підсумовує Світлана Красовська.

Вчена підкреслює, що причина екологічної кризи полягає в діяльності людини, зокрема у використанні викопного палива, яке підвищує концентрацію парникових газів в атмосфері. Війна в Україні теж спричинила свої наслідки для погіршення клімату, на яких науковиця неодноразово наголошувала для світової спільноти. Як українці не здаються у війні проти військової агресії росії, так і людство не здасться у боротьбі зі зміною клімату.

Фото обкладинки: Національна академія наук України