Освіта
Розв’язала задачу століть і прославила Україну: науковиця Марина Вязовська увійшла до Академії наук США
Усі впізнають прізвища таких відомих світових математиків, як Ньютон, Декарт, Піфагор чи Паскаль. Проте мало хто знає про сучасну українську математикиню Марину Вязовську, яка зараз прославляє Україну на весь світ.
Марина розв’язала задачу, яку запропонували ще 400 років тому, та отримала за це медаль, яку вважають «Нобелівською премією» в математиці. Завдяки цьому досягненню у 2025 році вона стала членкинею Національної академії наук в США.
ШоТам розповідає про науковицю Марину Вязовську, якій математика точно знадобилася в житті.
Математикиня з династії хіміків
Марина народилась у 1984 році в сім’ї науковців-хіміків. Родинну династію започаткував дідусь дівчини. Він приділяв онучці багато часу та допомагав їй з фізикою, математикою і хімією. В одному з інтерв’ю Марина жартує, що остання не була її захопленням, адже в неї не не було власної лабораторії або ж сміливості створити таку вдома.
Натомість з дитинства в її житті завжди була математика. Дівчинка охоче брала участь в олімпіадах і навчалася в науково-природничому ліцеї в Києві.
Марина Вязовська. Фото: Fred Merz / EPFL
«Ще зі школи мені подобалася математика, бо в ній можна все підрахувати самостійно. Тому вона завжди й була для мене найбільш зрозумілою, ніж інші предмети», — ділиться Марина Вязовська.
Після ліцею дівчина вступила на механіко-математичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. На своє повноліття Марина зайняла перше місце в Міжнародній студентській олімпіаді, а згодом вступила на аспірантуру.
Стала професоркою математики в 33 роки
Ще студенткою Марина почала публікувати перші роботи з математики. Крім навчання в Україні, вона отримала наукові ступені в німецьких закладах — вже у 2013 році стала докторкою природничих наук Боннського університету, а згодом брала участь у наукових програмах університетів Берліна.
Марина Вязовська під час лекції. Фото: DOU
«У той час я не думала про магістратуру за кордоном як про якесь серйозне рішення. Мені здавалося, що можна поїхати й легко повернутися. Викладачі КНУ й університету Кайзерслаутерна в Берліні разом працювали, писали статті. Студенти знали про цю програму, і щороку одна-дві людини з КНУ брали в ній участь. Мені це видалось цікавим — спробувати навчатися в іншій країні», — згадує Марина.
За три роки Марину Вязовську запросили працювати доценткою у Федеральній політехнічній школі Лозанни, що у Швейцарії, а наступного року вона стала професоркою у віці лише 33 років.
«У нас на факультеті десь 25 професорів, серед них — шість жінок. Для математичного інституту це досить багато, бо є інші галузі науки, де жінок ще менше», — розповідає науковиця.
Друга жінка в історії, яка отримала медаль з математики
У 2022 році, коли росія повномасштабно напала на Україну, Марина принесла своїй країні чудову новину: вона стала другою жінкою в історії, яка отримала медаль Філдса за розв’язання задачі пакування сфер у восьмивимірному просторі.
Іншими словами, вона розв’язала головоломку, яку німецький математик Йоганн Кеплер запропонував у 1611 році. Над цією задачею науковиця працювала понад 2 роки.
«Щоб визначити точку у восьмивимірному просторі, потрібно задати вісім дійсних чисел, які дають нам координати цієї точки. У математиці ми не намагаємося ані ці координати уявити, ані придумати якесь фізичне пояснення. Це набори з восьми чисел та просто зручний спосіб організувати інформацію», — пояснює Марина Вязовська.
Марина Вязовська з медаллю Філдса. Фото: GETTY IMAGES MAGES
Своє пояснення науковиця описала на 25 сторінках, і коли зрозуміла, що знайшла розв’язок, була дуже щаслива:
«Я не знала, чи зможу її розв’язати, але інколи в науці треба ризикувати — без цього в нашій роботі ніяк. Не дуже зрозуміло, як це застосувати на практиці. Якщо трішки пожартувати, то практичний результат у тому, що ніхто не намагатиметься побудувати кращу восьмивимірну упаковку. Тож я зберегла багато часу тим, хто міг його на це витратити».
Слова «українці платять найвищу ціну за свою свободу» почула вся Європа
«Я була дуже щаслива, коли отримала цю нагороду. Не скажу, що це було неочікувано, бо я багато працювала та сподівалася на неї. Якби в науці працювали більше жінок, таких відзнак точно було б більше», — вважає математикиня.
У промові на церемонії вручення медалі на Світовому конгресі математиків Марина В’язовська говорила про Україну, російське вторгнення та злочини російських окупантів. А ще згадала Юлію Здановську — юну вчительку математики з Харкова, яку вбила російська ракета.
Марина Вязовська на церемонії нагородження. Фото: Reuters
«Зараз українці платять найвищу ціну за свої переконання та свою свободу», — завдяки Марині ці слова почула численна європейська наукова спільнота.
За це в липні 2022 року науковиця отримала орден «За заслуги» I ступеня. Таку почесну нагороду їй присвоїли за особистий внесок у розвиток світової науки та популяризацію української математики за кордоном.
«Одна з сотні людей, які змінюють світ»
2022 рік був знаковим для Марини ще й тому, що журнал Time включив її у рейтинг 100 людей, які змінюють світ. А ще науковиця потрапила в рейтинг «100 жінок 2022 року» від ВВС.
Після нагород і рейтингів математична кар’єра жінки почала розвиватися ще стрімкіше. Цьогоріч у травні Марина Вязовська стала міжнародною членкинею Національної академії наук США — нових членів академія обирала, аби підтвердити їхні оригінальні особисті дослідження.
Марина Вязовська на зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським влітку 2022 року. Фото: Офіс Президента
На питання про подальші плани в дослідженнях науковиця жартіливо відповіла, що для неї змінилося мало, адже математика не знає, хто отримав премію. Вона ж розв’язуватиме геометричні задачі та вивчатиме нові галузі, які можуть бути корисними людям.
Зараз Марина живе та працює у Швейцарії, але мріє повернутися до Києва та обійняти батьків:
«Я багато подорожувала, але Київ для мене — рідне місто, і я завжди відчуваю, що де б не жила, — це тимчасове явище, а мій справжній дім — Київ. А двір, в якому я виросла, — це взагалі моє місце сили».
Фото обкладинки: Fred Merz / EPFL
Освіта
Кабінет міністрів України схвалив виділення 118,89 мільйона гривень на облаштування STEM-кластерів у школах — сучасних кабінетів біології, хімії, фізики, географії, математики та лабораторій.
Про це повідомили в Міносвіти.
Що закуплять у школах
Уряд ухвалив розподіл другої частини субвенції в межах реформи профільної старшої школи. Загальна сума цільової фіндопомоги — 499,4 мільйона гривень.
Для облаштування кабінетів планують закупити:
- сучасне лабораторне обладнання;
- комп’ютерну техніку та інтерактивні засоби навчання;
- нові меблі тощо.
Читайте також: Фестиваль, що допомагає знайти себе: у Києві пройшов «ПОРУЧ Фест» для підлітків (ФОТО)
У використанні субвенції акцентують на створенні єдиного освітнього простору в закладі освіти — STEM-кластеру. За словами МОН, це не про точкове обладнання одного кабінету, а про комплексне оновлення кількох кабінетів на одному поверсі чи в одному крилі. Для цього приміщення освітніх закладів не лише забезпечать сучасним обладнанням, а й поремонтують.
Хто отримає фінансування
Фінансування має забезпечити місцева влада або інші джерела, не заборонені законодавством. Кошти отримають ті школи, які:
- мають очну або змішану форми навчання;
- забезпечують профільну середню освіту в 2027-2028 навчальних роках;
- мають щонайменше 60 учнів (станом на 1 січня 2025 року) на паралелі 7 класів, або забезпечують освітній процес лише у 8-11, 9-11, 10-11 класах. Або ж заклад у 2027-2028 роках буде єдиним для профільної середньої освіти в територіальній громаді;
- підвозять учнів шкільним автобусом (для закладів у сільській місцевості).
Суму, яку отримає кожна затверджена громада, а також перелік шкіл, ліцеїв Міносвіти оприлюднило за посиланням.
Нагадуємо, що в Миколаєві створюють чотири укриття для безпечного навчання малечі.
Фото обкладинки: Depositphotos
Українські школярі з Малої академії наук здобули 17 нагород у фіналі GENIUS Olympiad — найбільшому конкурсі екологічних проєктів, що проходив у США. Змагання відбулися з 9 до 13 червня в місті Рочестер, штат Нью-Йорк, і зібрало понад 1200 учасників із 69 країн світу.
Про це повідомили в МАН.
GENIUS Olympiad — міжнародна платформа для молоді, яка з 2011 року об’єднує школярів з усього світу навколо екологічних рішень.
У складі української делегації було 34 учні з 11 областей. Вони представили проєкти у категоріях «Наука», «Мистецтво», «Музика», «Короткометражний фільм», «Робототехніка» та «Промова». За свої розробки українці здобули три золоті, п’ять срібних, чотири бронзові медалі, чотири почесні відзнаки й одне гран-прі.
Читайте також: Київська школа економіки відкрила новий кампус на Оболоні
Журі відзначило зокрема такі проєкти:
- розробка джерела живлення з п’єзоелектричної устілки;
- ініціативи з енергоощадження;
- екологічне протезування;
- художні проєкти на тему клімату та війни;
- інновації в сфері робототехніки.
Гран-прі конкурсу здобула школярка з Київщини Сердюк Єлизавета за проєкт у категорії «Музика».
Нагадаємо, що українські школярі здобули «золото» на міжнародному шоу інновацій INTARG-2025 (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка МАН
У польському місті Катовіце з 3 до 5 червня відбулося Міжнародне шоу винаходів та інновацій INTARG-2025. Це щорічна виставка, що збирає винахідників, стартаперів і науковців з усього світу для презентації технологічних і наукових проєктів. Україну представляли 20 учасників з 18 проєктами.
Про це повідомили в МАН.
Хто отримав нагороди
Українську делегацію на заході представили учні Малої академії наук України. Це вже п’ята участь українських школярів у міжнародному шоу INTARG.
Цьогоріч «золото» INTARG здобули такі українські школярі:
- Петро Дємєнєв (Київ) — за рішення для оптимізації доменної промисловості;
- Вадим Добровольський (Київщина) — за технологію керування польотом БпЛА після впливу РЕБ;
- Ксенія Левченко та Катерина Осипенко (Черкащина) — за проєкт «Кольори на дотик»;
- Костянтин Нежальський (Харківщина) — за освітній ІТ-проєкт для програмістів-початківців.
Читайте також: Школярі створили соціальні проєкти у рідних громадах, які постраждали від війни
Спеціальну нагороду за найкращий екологічний винахід та бронзову медаль отримала Анастасія Андрущенко (Київщина) за дослідження вмісту CO₂ в повітрі з використанням бріоіндикації.
Крім того, українська команда отримала сім срібних та сім бронзових медалей за розробки у сферах екології, ІТ, медицини, освіти та технологій.
Нагадаємо, що шведська королева та кронпринцеса зустрілися з українськими дітьми, які постраждали від війни.
Фото: фейсбук-сторінка МАН