Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
700x460 3 1 700x460 3 1

Суспільство

Кінофестиваль Docudays UA приєднується до боротьби із корупцією

Опубліковано

 

Міжнародний фестиваль документального кіно про права Docudays UA оголосив про головні теми цьогорічного заходу. Ними стануть можливості боротьби з ксенофобією, способи захисту дітей, спільноти LGBTIQ+ і людей з ВІЛ в інтернеті та іншими проявами ворожнечі до людства. Про це стало відомо з офіційного сайту DocuDays UA.

Концепція DocuDays UA-2019

Поряд із вишезазначеними темами про захист прав людини, організатори виокремили необхідність боротьби з корупцією. Так цьогорічною концепцією фестивалю стала важливість цифрових технологій в сучасному просторі та їхню можливість протидіяти корупції.

«Ми сподіваємося, що цифрові технології допоможуть у боротьбі з корупцією. Скажімо, якщо в Україні всю державну діяльність перевести в онлайн – усі довідки, черги, проплати стануть видимими й простору для зловживань буде менше», – повідомляють вони.

 

Серед стрічок, що презентуватимуться, фільм «Мережа» про агентство Bellingcat, яке розслідує справи на кшталт падіння літака МН-17 і гибель мирного населення в Сирії, стрічка «Чистильники» про професію «цензора соцмереж», а також «Народна республіка бажання» – фільм про суперзірок китайського блогінгу.

Що потрібно знати про фестиваль?

Уперше фестиваль під назвою «Дні кіно про права людини» відбувся 2003 року. Тоді програма включала документальні та ігрові фільми. Більшість із них були українськими прем’єрами. Організатори від початку вирішили, що покази відбуватимуться не лише в столиці, а й у регіонах України. Другий фестиваль відбувся 2005-го й мав додаткову назву «Український контекст». Цього разу програма складалася здебільшого з неігрових фільмів. Після показів у Будинку кіно в Києві фестиваль вирушив у подорож областями України. Так виник Мандрівний фестиваль «Дні кіно про права людини».

2008-го фестиваль було перейменовано на Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Фестиваль традиційно проходить протягом останнього тижня березня в київському Будинку кіно.

Сьогодні фестиваль має чотири конкурси, позаконкурсну програму, майстерню документального кіно, простір для дітей віком від 3 до 14 років, а також окрему правозахисну програму і проект «Жива бібліотека», що працює на фестивалі з 2012 року. Окрім того, з 2015 року Docudays UA запрошує гостей фестивалю на тематичні фотовиставки.

DocuDays UA-2019 відбудеться 22–30 березня з 10:00 до 23:00. Локації події: кінотеатри «Жовтень», «Ліра», «Boomer» та креативний простір IZONE.

Реклама

Суспільство

TEDxKyivLive 2021: у Києві організовують фестиваль ідей та оптимізму

Опубліковано

 

У неділю, 26 вересня, у Києві проведуть свято натхнення TEDxKyivLive 2021: The Case for Optimism.

Про це ШоТам повідомили організатори.

Під час оптимістичної конференції можна буде першими дізнатися про глобальні ідеї та обговорити їх із українськими візіонерами та візіонерками.

 

Програма фестивалю

Топ-виступи цьогорічного TEDMonterey:

  • Джаміль Закі – психолог-дослідник, який витягне вас із пастки цинізму.
  • Лоретта Росс – активістка і професорка. Вона не скаже вам, як вберегтися від своїх помилок, але пояснить, як реагувати на чужі.
  • Ґей Ґордон-Бірн – адвокатка і рушійна сила руху «‎Право на ремонт». Якою є сучасна культура споживання? Чому ми постійно купуємо нові і тонемо у старих речах? Дізнаємось разом!
  • Іша Датар – біоінженерка, яка переконає вас: з’їсти гамбургер, щоб жодна корова при цьому не постраждала, цілком можливо.

І це ще не всі спікери та спікерки, виступи яких ви зможете побачити! Більше – за посиланням.

Також відбудеться офлайн-дискусія з українськими візіонерами та візіонерками. 

На конференції обговорять, чи є реалістичний оптимізм та сучасні споживацькі тренди.

Читайте такожНавчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади

Гості зустрінуться із коучем Вітаутасом Бучюнасом, композиторкою і музиканткою Валентиною Левченко,  засновницею «Дикого театру», ведучою Ярославою Кравченко та… більше спікерів і спікерок — на сторінці події!

Відбудуться різноманітні активності у лаунж-зоні – майстер-класи, фотозони, VR.

Де і коли?

  • Коли? 26 вересня
  • Де? MacPaw Space, вул. Васильківська 100, Київ
  • Старт? Об 11:00
  • Мова трансляції виступів? Англійська, без перекладу
  • Мова дискусії? Українська

За інформацією докладніше тут.  

За квитками за посиланням.

Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині влаштували авіашоу «Гопак у небі та на землі».

Читати далі

Суспільство

У Харкові відкрили арт-об’єкт, що відображає звучання міста

Опубліковано

 

У Харкові у саду імені Шевченка відкрили скульптуру, створену у рамках проєкту «Звуки міста».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що Харківська скульптура – четвертий арт-об’єкт проєкту, що реалізують на честь 30-тої річниці Незалежності України.

 

Скульптура з QR-кодом уособлює звуки міста.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Харківську скульптуру створили за мотивами спогадів про звучання міста відомих харків’ян:

  • астронома, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Ірини Бєльської,
  • лікара Євгена Комаровського,
  • співака і телеведучого Володимира Дантеса,
  • українського художника-монументаліста,
  • графіка та фотографа Романа Мініна.

Читайте такожЛуцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку

Для них звуки рідного міста – це стрибки на скейті, спалах феєрверків, рівномірний стукіт потягів на залізничних коліях, вигуки вболівальників на стадіоні «Металіст». 

У проєкті «Звуки міста» беруть участь Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Маріуполь і Крим, де з’явилися або з’являться свої «звукові» скульптури. 

Звуки семи міст України записали та трансформували в арт-об’єкти за допомогою програм звукового дизайну та 3D-візуалізації.

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, найбільший у світі пам’ятник бджолі відкрили на Запоріжжі.

Усі фто: city.kharkov.ua.

Читати далі

Суспільство

Як у Маріуполі місцеві екоактивісти борються за чисте повітря (ВІДЕО)

Опубліковано

 

«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».

Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.

«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.

 

На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.

«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Екоініціатива місцевих

Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».

«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.

Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чому важливо боротися?

За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.

«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.

Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.

Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.

Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.

«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.

Як можна поліпшити ситуацію?

Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.

«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.

«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.

Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Читати далі