

Суспільство
Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад
В Україні триває реформа децентралізації: органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень, надходження від податків у місцевий бюджет збільшилися. Жителі вчаться розвивати свої громади на різних рівнях: стають учасниками та учасницями громадських слухань, долучаються до робочих груп, підписують петиції, направляють звернення до органів місцевого самоврядування.
Навесні 2021 року 49 кіноклубів медіапросвіти з прав людини Мережі DOCU/CLUB розпочали заходи в межах 5 адвокаційних кампаній ГО «Докудейз» на підтримку реформ в Україні. Більше половини з них стосувалися децентралізації – підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування.
Безпечний простір, гуманне ставлення до безпритульних тварин, захист та відновлення культурної спадщини, налагодження діалогу між владою, активістами і медіа – теми адвокаційних кампаній були різні і водночас спільні. Для одних громад вони стали першим кроком до усвідомлення проблеми, для інших – вдалим вирішенням.
Ми зібрали сім ідей команд кіноклубів з різних регіонів України про те, як можна вирішити проблеми громади, зокрема і через перегляди та обговорення документальних фільмів.
1. Ініціювати створення соціального готелю для бездомних людей
Соціальний готель – житло для осіб, які потрапили у складні життєві обставини і опинилися без дому. Помешкання передбачає тимчасове проживання та мінімальну оплату за послуги. Карантин, самоізоляція посилили потребу людей у таких готелях. Тому активні жителі Запоріжжя взялися створити програму забезпечення тимчасовим житлом бездомних людей міста й області. Кіноклуб «Долоні» при Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва ініціював адвокаційну кампанію «Гавань надії».

Модераторка кіноклубу Лариса Головко ділиться, що під час кампанії зосередилися на спілкуванні з мешканцями міста й області, організували збір підписів на підтримку створення програми. Адже часто на подібні ініціативи негативно реагують через упередження і стереотипи. Аби змінити таке ставлення, для переглядів і обговорень обирали фільми, що розкривали причини і проблеми людей, які лишилися без дому. З громадськими активістами, волонтерами, журналістами, працівниками служби пробації обговорювали стрічку українського режисера Юрія Речинського «Хворісукалюди», про безпритульну молодь, яка намагається розпочати доросле життя. А зі студентами гуманітарного, металургійного коледжів, клієнтами центру пробації, підопічними реабілітаційного центру дискутували про вчинки Анети, героїні фільму «Точка відліку» польського режисера Міхала Щесняка. Окрім переглядів, у межах кампанії організували акції у публічному просторі до Дня зниклих дітей, надавали безкоштовні юридичні і соціальні послуги бездомним людям.
Результат адвокаційної кампанії – листи-звернення до депутатів обласної ради, уповноваженому з прав людини у Запорізькій області. Нині активісти готуються до громадських слухань.
2. Відстоювати інтереси громади на доступ до інформації
В останні роки незалежні медіа Кременчука не отримують належного доступу до інформації від самоврядування міста: припинилися систематичні брифінги міського голови, участь журналістів у щотижневих апаратних нарадах. Натомість комунальне змі отримує більше можливостей і фінансову підтримку з міського бюджету. Тому адвокаційна кампанія, яку ініціювала команда кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», була спрямована на підвищення стандартів прозорості та підзвітності місцевого самоврядування у Кременчуці.
Упродовж усього періоду кампанії організували покази, які виявляли проблеми громадянського активізму, їхньої взаємодії з органами самоврядування. На думку модераторки Лариси Гориславець, найбільш активне обговорення викликав фільм «Звідки береться пил та куди зникають гроші» естонських режисерів Тійта Оясоо та Ене-Лііс Семпер, який оповідає про маніпуляції у політиці та важливість критичного мислення. Особливістю кампанії став власний сатиричний серіал «Мухобойка» та гештег #газета_за_9млн, який учасники кампанії запустили у соціальних мережах.
Читайте також: Їдуть навіть з Харкова та Сум: як ОТГ перетворила районну лікарню на сучасний медзаклад (ВІДЕО)
Активісти написали відкритого листа міському голові щодо проблеми неефективної комунікації та неконкурентних умов на ринку змі, згодом – аналогічний лист депутатам міськради. Передати лист вони не змогли, їх не пустили на засідання президії міської ради. Тому журналісти подали заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Водночас під час круглого столу щодо ефективної комунікації медіа із владою в умовах пандемії разом із місцевими депутатами, редакціями інших некомунальних медіа вдалося скласти рекомендації від журналістів для виконавчого комітету і депутатів щодо налагодження ефективної комунікації.
Адвокаційна кампанія стала поштовхом до обговорення проблеми: випуски «Мухобойки» знімають, кримінальна справа триває, активісти лобіюють перегляд принципів фінансування бюджетної статті «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в змі».
3. Удосконалити процедури та форми місцевої демократії
Жителі Тупичівської громади на Чернігівщині зіштовхнулися з проблемою актуальної нормативно-правової бази громади – попередній статут застарілий і не відповідає всім викликам. Тому кіноклуб при громадській організації «МАРТ» взявся залучити жителів громади до активної участі у стратегії розвитку громади та лобіював розробку удосконаленого статуту.
Спільно з активними жителями громади створили робочу групу, у якій аналізували наявний статут, знайомились з механізмами демократії участі, особливостями їх впровадження та застосування. Перегляд фільмів української режисерки Таїсії Кутузової «Ти, бля, рота закрий» та нідерландської режисерки Ельс Ван Дріль «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» спровокували дискусію про роль молоді у розвитку демократії та важливості прозорості і публічності роботи органів місцевого самоврядування.
Наразі вдалося розробити положення про взаємодію місцевого самоврядування та громадських організацій у Тупичівській громаді. Робота над статутом триває.
4. Розвивати гуманне ставлення до безпритульних тварин
У серпні 2021 року Президент підписав закон про впровадження в Україні європейських стандартів щодо гуманного ставлення до тварин. Він передбачає стерилізацію бездомних тварин для регулювання чисельності, створення притулків та посилення відповідальності за жорстоке поводження. Поки єдиної стратегії немає, тому кожна громада може сама розробити план втілення закону в реальність.
Три кіноклуби з різних регіонів України взялися саме за адвокатування проблеми безпритульних тварин у громадах. У Жовкві на Львівщині кіноклуб «Феміда» при районній центральній бібліотечній системі лобіював прийняття програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та контролю за утриманням домашніх тварин у громаді на найближчі п’ять років. Кіноклуб «Правовий простір» у місті Городенка на Івано-Франківщині розробив подання щодо виділення коштів з місцевого бюджету для стерилізації безпритульних тварин. А кіноклуб при бібліотеці імені Тараса Шевченка селища Шебельківка на Донеччині працював над збором підписів про підтримку програми стерилізації безпритульних тварин за кошти місцевого бюджету.
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Команди кіноклубів організовували благодійні акції, літературні читання, уроки для школярів, створювали інформаційні листівки, залучали партнерів – зоозахисників, медіа, місцевих підприємців, освітян, громадських активістів. Для розмови про людяність і наслідки від відсутності політики гуманного ставлення до безпритульних тварин модератори обрали документальну стрічку «Укриття» української режисерки Анастасії Максимчук.
Адвокаційні заходи у Городенці завершилася внесенням програми стерилізації у програму розвитку громади на наступні п’ять років. У Жовкві та Шабельківці на рішення місцевого самоврядування ще очікують.
5. Створити доступне середовище для комфортного дозвілля
У Маріуполі на обліку УТОС перебуває 540 осіб з порушеннями зору. Меншість із них має роботу. Кожен щодня стикається з перепонами у повсякденному житті. Кіноклуб Центральної міської публічної бібліотеки спробував вирішити проблему доступності культурних ініціатив міста. Вони провели опитування серед людей з порушеннями зору щодо їхніх потреб у дозвіллі, а для кращого розуміння особливостей організації заходів залучили тифлопсихолога.
Екскурсії містом, художні виставки, Центр сучасного мистецтва та фестиваль «Ніч у музеї», спектакль-перформанс Гогольфесту «Маріупольська рапсодія», майстерня з гри в шахи – усе вдалося відвідати з тифлокоментатором. Обговорити потреби людей з інвалідністю змогли після переглядів фільмів з аудіоскрипцією: «Синдром панка» фінського режисера Юкки Карккайнена про те, що інвалідність – не перешкода для панк-року та «Іон» французького режисера Олів’є Мажі про рятівний вплив літератури в часи життєвих складнощів.
Адвокаційні заходи підтримали міські інституції культури, люди з порушеннями зору відвідали актуальні події, тому бібліотекарі працюють над розвитком ініціативи – готують проєкт на міську програму «Громадський бюджет».
6. Захищати культурну спадщину на території громади
Кіноклуби на Тернопіллі привернули увагу своїх громад до проблем збереження культурної спадщини. У Чорткові кіноклуб «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ» проводив заходи щодо захисту історичної будівлі «Кам’яниця Козовера» та програми збереження і популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. А кіноклуб при ГО «Вільний світ» лобіював проєкт «Рік Іди Фінк на Тернопіллі» на міському та обласному рівні і охоплював декілька міст регіону – Збараж, Тернопіль, Теребовлю, Бучач і Чортків.
Адвокаційні заходи були націлені на відновлення пам’яті про мультикультурну історію регіону, про визначних постатей краю. Кіноклуби писали звернення, знімали промоційні ролики, залучали експертів. У межах заходів кіноклубу «На зеленій» відбулося відкриття художньої виставки «Сецесія. Дякуємо, Густав», а проєкту «Рік Іди Фінк на Терпопіллі» – презентації роману письменниці, зустріч з перекладчкою Наталкою Римською.
Обидві кампанії вирішили первинні проблеми. Збаразька міська рада підтримала проведення у листопаді 2021 року літературно-мистецького фестивалю «Повернення Іди Фінк», вручення іменної премії, на будинку, де народилася письменниця, встановлять меморіальну дошку. Сесія Чортківської міської ради ухвалила «Програму збереження та популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», а до пам’яток архітектури, які планується реставрувати, внесено історичний будинок «Кам’яниця Козовера»
7. Розробити програму безпеки для громади
Розвиток громади залежить від безпеки в ній: чи відчувають люди себе захищеними на вулицях, чи є до кого екстрено звернутися у разі загрози життю. Розробити ефективну Безпекову програму для мешканців – виклик. Місцеве самоврядування повинне орієнтуватися в проблемах громади, мати чіткий план дій їх вирішення і оперативно реагувати на кризи.
У Хрестівській громаді на Херсонщині впровадження програми відклали через пандемію, а виділені кошти – перерозподілили. Проте питання безпеки лишилося нагальною потребою. Тому кіноклуб при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» взявся активізувати громаду до створення ефективної Безпекової програми та допомогти з експертними та юридичними консультаціями. Вони налагоджували комунікацію з самоврядуванням – старостами і депутатами та з жителями об’єднаних сіл. Проводили тренінги із визначення проблем з безпеки та спільно розробляли кроки для їх подолання. Після перегляду документального фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи» обговорювали переваги і можливості впровадження у Хрестівській громаді форми «шерифства».
Розробити програму безпеки вдалося. Нині її доопрацьовують та планують затвердити.
Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»