Суспільство
Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад
В Україні триває реформа децентралізації: органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень, надходження від податків у місцевий бюджет збільшилися. Жителі вчаться розвивати свої громади на різних рівнях: стають учасниками та учасницями громадських слухань, долучаються до робочих груп, підписують петиції, направляють звернення до органів місцевого самоврядування.
Навесні 2021 року 49 кіноклубів медіапросвіти з прав людини Мережі DOCU/CLUB розпочали заходи в межах 5 адвокаційних кампаній ГО «Докудейз» на підтримку реформ в Україні. Більше половини з них стосувалися децентралізації – підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування.
Безпечний простір, гуманне ставлення до безпритульних тварин, захист та відновлення культурної спадщини, налагодження діалогу між владою, активістами і медіа – теми адвокаційних кампаній були різні і водночас спільні. Для одних громад вони стали першим кроком до усвідомлення проблеми, для інших – вдалим вирішенням.
Ми зібрали сім ідей команд кіноклубів з різних регіонів України про те, як можна вирішити проблеми громади, зокрема і через перегляди та обговорення документальних фільмів.
1. Ініціювати створення соціального готелю для бездомних людей
Соціальний готель – житло для осіб, які потрапили у складні життєві обставини і опинилися без дому. Помешкання передбачає тимчасове проживання та мінімальну оплату за послуги. Карантин, самоізоляція посилили потребу людей у таких готелях. Тому активні жителі Запоріжжя взялися створити програму забезпечення тимчасовим житлом бездомних людей міста й області. Кіноклуб «Долоні» при Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва ініціював адвокаційну кампанію «Гавань надії».
Модераторка кіноклубу Лариса Головко ділиться, що під час кампанії зосередилися на спілкуванні з мешканцями міста й області, організували збір підписів на підтримку створення програми. Адже часто на подібні ініціативи негативно реагують через упередження і стереотипи. Аби змінити таке ставлення, для переглядів і обговорень обирали фільми, що розкривали причини і проблеми людей, які лишилися без дому. З громадськими активістами, волонтерами, журналістами, працівниками служби пробації обговорювали стрічку українського режисера Юрія Речинського «Хворісукалюди», про безпритульну молодь, яка намагається розпочати доросле життя. А зі студентами гуманітарного, металургійного коледжів, клієнтами центру пробації, підопічними реабілітаційного центру дискутували про вчинки Анети, героїні фільму «Точка відліку» польського режисера Міхала Щесняка. Окрім переглядів, у межах кампанії організували акції у публічному просторі до Дня зниклих дітей, надавали безкоштовні юридичні і соціальні послуги бездомним людям.
Результат адвокаційної кампанії – листи-звернення до депутатів обласної ради, уповноваженому з прав людини у Запорізькій області. Нині активісти готуються до громадських слухань.
2. Відстоювати інтереси громади на доступ до інформації
В останні роки незалежні медіа Кременчука не отримують належного доступу до інформації від самоврядування міста: припинилися систематичні брифінги міського голови, участь журналістів у щотижневих апаратних нарадах. Натомість комунальне змі отримує більше можливостей і фінансову підтримку з міського бюджету. Тому адвокаційна кампанія, яку ініціювала команда кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», була спрямована на підвищення стандартів прозорості та підзвітності місцевого самоврядування у Кременчуці.
Упродовж усього періоду кампанії організували покази, які виявляли проблеми громадянського активізму, їхньої взаємодії з органами самоврядування. На думку модераторки Лариси Гориславець, найбільш активне обговорення викликав фільм «Звідки береться пил та куди зникають гроші» естонських режисерів Тійта Оясоо та Ене-Лііс Семпер, який оповідає про маніпуляції у політиці та важливість критичного мислення. Особливістю кампанії став власний сатиричний серіал «Мухобойка» та гештег #газета_за_9млн, який учасники кампанії запустили у соціальних мережах.
Читайте також: Їдуть навіть з Харкова та Сум: як ОТГ перетворила районну лікарню на сучасний медзаклад (ВІДЕО)
Активісти написали відкритого листа міському голові щодо проблеми неефективної комунікації та неконкурентних умов на ринку змі, згодом – аналогічний лист депутатам міськради. Передати лист вони не змогли, їх не пустили на засідання президії міської ради. Тому журналісти подали заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Водночас під час круглого столу щодо ефективної комунікації медіа із владою в умовах пандемії разом із місцевими депутатами, редакціями інших некомунальних медіа вдалося скласти рекомендації від журналістів для виконавчого комітету і депутатів щодо налагодження ефективної комунікації.
Адвокаційна кампанія стала поштовхом до обговорення проблеми: випуски «Мухобойки» знімають, кримінальна справа триває, активісти лобіюють перегляд принципів фінансування бюджетної статті «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в змі».
3. Удосконалити процедури та форми місцевої демократії
Жителі Тупичівської громади на Чернігівщині зіштовхнулися з проблемою актуальної нормативно-правової бази громади – попередній статут застарілий і не відповідає всім викликам. Тому кіноклуб при громадській організації «МАРТ» взявся залучити жителів громади до активної участі у стратегії розвитку громади та лобіював розробку удосконаленого статуту.
Спільно з активними жителями громади створили робочу групу, у якій аналізували наявний статут, знайомились з механізмами демократії участі, особливостями їх впровадження та застосування. Перегляд фільмів української режисерки Таїсії Кутузової «Ти, бля, рота закрий» та нідерландської режисерки Ельс Ван Дріль «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» спровокували дискусію про роль молоді у розвитку демократії та важливості прозорості і публічності роботи органів місцевого самоврядування.
Наразі вдалося розробити положення про взаємодію місцевого самоврядування та громадських організацій у Тупичівській громаді. Робота над статутом триває.
4. Розвивати гуманне ставлення до безпритульних тварин
У серпні 2021 року Президент підписав закон про впровадження в Україні європейських стандартів щодо гуманного ставлення до тварин. Він передбачає стерилізацію бездомних тварин для регулювання чисельності, створення притулків та посилення відповідальності за жорстоке поводження. Поки єдиної стратегії немає, тому кожна громада може сама розробити план втілення закону в реальність.
Три кіноклуби з різних регіонів України взялися саме за адвокатування проблеми безпритульних тварин у громадах. У Жовкві на Львівщині кіноклуб «Феміда» при районній центральній бібліотечній системі лобіював прийняття програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та контролю за утриманням домашніх тварин у громаді на найближчі п’ять років. Кіноклуб «Правовий простір» у місті Городенка на Івано-Франківщині розробив подання щодо виділення коштів з місцевого бюджету для стерилізації безпритульних тварин. А кіноклуб при бібліотеці імені Тараса Шевченка селища Шебельківка на Донеччині працював над збором підписів про підтримку програми стерилізації безпритульних тварин за кошти місцевого бюджету.
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Команди кіноклубів організовували благодійні акції, літературні читання, уроки для школярів, створювали інформаційні листівки, залучали партнерів – зоозахисників, медіа, місцевих підприємців, освітян, громадських активістів. Для розмови про людяність і наслідки від відсутності політики гуманного ставлення до безпритульних тварин модератори обрали документальну стрічку «Укриття» української режисерки Анастасії Максимчук.
Адвокаційні заходи у Городенці завершилася внесенням програми стерилізації у програму розвитку громади на наступні п’ять років. У Жовкві та Шабельківці на рішення місцевого самоврядування ще очікують.
5. Створити доступне середовище для комфортного дозвілля
У Маріуполі на обліку УТОС перебуває 540 осіб з порушеннями зору. Меншість із них має роботу. Кожен щодня стикається з перепонами у повсякденному житті. Кіноклуб Центральної міської публічної бібліотеки спробував вирішити проблему доступності культурних ініціатив міста. Вони провели опитування серед людей з порушеннями зору щодо їхніх потреб у дозвіллі, а для кращого розуміння особливостей організації заходів залучили тифлопсихолога.
Екскурсії містом, художні виставки, Центр сучасного мистецтва та фестиваль «Ніч у музеї», спектакль-перформанс Гогольфесту «Маріупольська рапсодія», майстерня з гри в шахи – усе вдалося відвідати з тифлокоментатором. Обговорити потреби людей з інвалідністю змогли після переглядів фільмів з аудіоскрипцією: «Синдром панка» фінського режисера Юкки Карккайнена про те, що інвалідність – не перешкода для панк-року та «Іон» французького режисера Олів’є Мажі про рятівний вплив літератури в часи життєвих складнощів.
Адвокаційні заходи підтримали міські інституції культури, люди з порушеннями зору відвідали актуальні події, тому бібліотекарі працюють над розвитком ініціативи – готують проєкт на міську програму «Громадський бюджет».
6. Захищати культурну спадщину на території громади
Кіноклуби на Тернопіллі привернули увагу своїх громад до проблем збереження культурної спадщини. У Чорткові кіноклуб «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ» проводив заходи щодо захисту історичної будівлі «Кам’яниця Козовера» та програми збереження і популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. А кіноклуб при ГО «Вільний світ» лобіював проєкт «Рік Іди Фінк на Тернопіллі» на міському та обласному рівні і охоплював декілька міст регіону – Збараж, Тернопіль, Теребовлю, Бучач і Чортків.
Адвокаційні заходи були націлені на відновлення пам’яті про мультикультурну історію регіону, про визначних постатей краю. Кіноклуби писали звернення, знімали промоційні ролики, залучали експертів. У межах заходів кіноклубу «На зеленій» відбулося відкриття художньої виставки «Сецесія. Дякуємо, Густав», а проєкту «Рік Іди Фінк на Терпопіллі» – презентації роману письменниці, зустріч з перекладчкою Наталкою Римською.
Обидві кампанії вирішили первинні проблеми. Збаразька міська рада підтримала проведення у листопаді 2021 року літературно-мистецького фестивалю «Повернення Іди Фінк», вручення іменної премії, на будинку, де народилася письменниця, встановлять меморіальну дошку. Сесія Чортківської міської ради ухвалила «Програму збереження та популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», а до пам’яток архітектури, які планується реставрувати, внесено історичний будинок «Кам’яниця Козовера»
7. Розробити програму безпеки для громади
Розвиток громади залежить від безпеки в ній: чи відчувають люди себе захищеними на вулицях, чи є до кого екстрено звернутися у разі загрози життю. Розробити ефективну Безпекову програму для мешканців – виклик. Місцеве самоврядування повинне орієнтуватися в проблемах громади, мати чіткий план дій їх вирішення і оперативно реагувати на кризи.
У Хрестівській громаді на Херсонщині впровадження програми відклали через пандемію, а виділені кошти – перерозподілили. Проте питання безпеки лишилося нагальною потребою. Тому кіноклуб при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» взявся активізувати громаду до створення ефективної Безпекової програми та допомогти з експертними та юридичними консультаціями. Вони налагоджували комунікацію з самоврядуванням – старостами і депутатами та з жителями об’єднаних сіл. Проводили тренінги із визначення проблем з безпеки та спільно розробляли кроки для їх подолання. Після перегляду документального фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи» обговорювали переваги і можливості впровадження у Хрестівській громаді форми «шерифства».
Розробити програму безпеки вдалося. Нині її доопрацьовують та планують затвердити.
Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.
Суспільство
Які об’єкти демонтують повністю
- пам’ятник Олександру Бойченку (гімназія № 59);
- пам’ятник Миколі Островському (гімназія № 191);
- постаменти від пам’ятника леніну на бульварі Шевченка та вулиці Гніздовського;
- меморіальний камінь «Комсомольська алея» (проспект Академіка Глушкова);
- зірка на даху будинку на Хрещатику, 25.
Корекція споруд
- цитату Станіслава Говорухіна на пам’ятнику Воїнам-інтернаціоналістам замінять на присвяту українцям, загиблим в Афганістані;
- російські написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну перекладуть українською;
- монограму Олександра III на воротах Свято-Михайлівської лікарні демонтують.
Коментарі
Суспільство
Як реставруватимуть пам’ятку
Коментарі
Суспільство
В Україні стартував безплатний онлайн-курс «Не стій — вмикай: світло, тепло, інтернет». У навчальних відео знялися музиканти гурту ТНМК Олег «Фагот» Михайлюта та Олександр «Фоззі» Сидоренко, а також пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.
Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.
Про створення курсу
Курс розробили працівники ДСНС за підтримки Фонду Східна Європа та Програми EGAP, що фінансується Швейцарією.
«Упоратися із такими проблемами у холодну пору року стає складніше, тому важливо мати альтернативні джерела живлення. Однак неправильне використання приладів, перевантаження систем та і просто незнання ключових правил безпеки призводять до пожеж, надзвичайних ситуацій, а іноді — й до нових жертв», — написали в ДСНС.
Читайте також: У Києві та регіонах побудують «розумні» електромережі: що це значить
Мета навчальних відео
Після проходження навчання українці зможуть краще пережити осінньо-зимовий період. У ньому люди зможуть вивчити правила безпеки при використанні альтернативних джерел живлення та зменшити кількість побутових надзвичайних ситуацій. Під час курсу українці також дізнаються про те, як мати безперебійний доступ до інтернету, коли немає світла.
Читайте також: Японія та ПРООН передадуть Одесі та Харкову критично важливе енергообладнання: подробиці
У восьми випусках ведучі розповіли:
- як заживити квартиру та приватний будинок;
- як підготуватися до відключень у багатоквартирному будинку;
- як заживити роутер та якого провайдера обрати, щоб мати доступ до інтернету;
- як використовувати різні прилади у різних умовах;
- на що звертати увагу під час вибору пристрою;
- які є заходи безпеки під час користування різними приладами.
«Я — гуманітарій, а потрібно готуватися до зими. Мамі в Харкові думаю, як провести інтернет. Тож цей курс дійсно став мені у пригоді. Впевнений, слухачі теж отримають чимало корисної та нової інформації», — поділився Олександр Михайлюта.
Зареєструватися на курс «Не стій – вмикай: світло, тепло, інтернет» можна за посиланням.
Як відзначили у ДСНС навчання безплатне. А після навчання українці зможуть отримати сертифікат на 0,2 кредиту ЄКТС, це шість академічних годин.
Нагадаємо, що у Києві відбувся перший Форум Теплоенергетичного кластера.
Фото обкладинки: ютуб-канал Фонд Східна Європа
Коментарі