Суспільство
Ховали швейні машинки від росіян: як після деокупації на Чернігівщині відкрили швейний цех
У невеликому приміщенні в селі Тупичів чути гул швейних машинок та розмови швачок. За 60 кілометрів від кордону з росією місцеві жінки відшивають військову форму для наших захисників — навіть панамки тут у камуфляжі.
24 лютого в село зайшли перші окупанти, та вже у квітні Чернігівщину звільнили ЗСУ, і Тупичівська громада почала відновлюватися. У листопаді 2022 року там відкрили омріяний швейний цех, де й працюють швачки. Про те, як пережили присутність росіян у громаді та як відкрили виробництво й дали роботу місцевим, ШоТам розповіла голова громади Лариса Шовкова.
Лариса Шовкова
голова Тупичівської громади.
Сіла на велосипед і змусила росіян їхати в сільську раду
У 2021 році наша громада почала працювати з програмою «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) від USAID. Опитали людей у громаді, які послуги для них пріоритетні — багато хто сказав про швейну майстерню. Тож почали працювати над цим: визначилися з обладнанням і донорами. На початку 2022 року ми отримали першу частину необхідного для майстерні. А другу — вже влітку 2022 року, після того, як Тупичів зустрівся з окупантами.
Російські війська в нас не базувалися — ми були транзитною зоною. Та росіяни зайшли до нас уже 24 лютого. Я була на місці, нікуди не виїздила. Як могла вирішувала питання життя громади, хоч це було нелегко. Загалом місцевих росіяни не чіпали, але в мене вдома обшук був.
Шукали «главу посєлєнія» — сподівалися знайти зброю. А потім сказали, що хочуть зі мною поспілкуватися, на що я відповіла, що всі робочі питання вирішую на робочому місці. Сіла на велосипед і поїхала в сільську раду, а вони за мною. Вже тут спілкувалися.
Вони були дуже обізнані. Питали, чи є в нас поліція або тероборона, але нікого не було. Ще їх цікавило, як ми зв’язуємося з чернігівським «правітєльством» — вони не розуміли, що місцеве самоврядування вирішує проблеми самостійно.
Шукали облік бійців АТО. Питали, які в громади є потреби — я й сказала, що в нас є село, де немає освітлення, і підключити його неможливо. Окупанти ж пообіцяли все вирішити — за пару-трійку днів, коли візьмуть Чернігів. Та вже 1 квітня останні загарбники покинули нашу громаду.
Швейне обладнання для нового цеху, яке ми отримали до початку повномасштабного вторгнення, було новеньким, тож ми з великими зусиллями ховали його — нам пощастило, що орки нічого не знайшли. Завдяки тому, що ми його зберегли, змогли відкритися в листопаді.
Наші жінки відшивають замовлення для військових
Не всі вірили в те, що ми відкриємо майстерню. Критикували ідею на різних етапах, адже процес був досить довготривалим. Але я не зважала — знала, що роблю, і вірила в це.
Швейний цех — структурний підрозділ комунального підприємства «Атлант». Перед стартом роботи за допомогою Центру зайнятості всі працівниці пройшли перепідготовку або навчання. Для цього їздили з дівчатами в Чернігів, адже є професійні швачки, а є любительки, тож ми використовували можливості, щоб навчитися.
Відкрилися в листопаді 2022 року — скоро в нас річниця. Спочатку працювали 10 швачок, а зараз 5 працюють в одну зміну, адже в нас 5 швейних машинок. Починати було доволі складно: треба було відпрацювати швидкість, якість і наполегливість — це три найважливіші речі. Дівчата знали, що вони працюють на свій імідж: якщо будуть працювати добре, то в них будуть замовлення. Були труднощі й з оформленням цеху при комунальному підприємстві. Робили зміни в статуті — шукали, як зробити краще.
Ми співпрацюємо зі швейними фабриками Чернігова. Вони надають сировину — розкроєні деталі, адже в нас поки немає закрійника.
Наші швачки тут відшивають замовлення для військових і віддають на фабрику.
Також дівчата приймають замовлення від місцевих — підрубити брюки чи штори, пришити замок, перешити одяг, зробити невеличкий ремонт. Атмосфера в нас хороша — по-сімейному все, дружно.
Так працює швейний цех у будні, а на вихідних, щоб техніка не простоювала, пускаємо дівчат з нашої громади — вони волонтерки, шиють адаптаційний одяг для поранених.
Маємо можливість розширювати цех — наші донори «DOBRE» подивилися, наскільки вдалий проєкт, і докупили ще обладнання: швейні машини, термопрес, меблі. Зараз ми думаємо, де знайти більше площі. Таке оновлення означає й розширення штату. Люди з громади вже звертаються до мене — хочуть працювати.
Читайте також: 20 років працювала «на когось», а тепер має власне ательє за грант: досвід швачки з Дніпропетровщини
Пекарня, нові дороги, омріяне спортивне поле
Що мені дає силу працювати? Як то кажуть, «голова боїться, а руки роблять». Насправді, вимоги часу ставлять перед нами багато завдань. Найперше — зробити укриття для наших дітей.
Наша громада недалеко від Білорусі та росії, і бомбосховищ не вистачає — тож основним завданням є облаштувати укриття. Ми вже розробили документацію на таке будівництво в дитсадочках, школах, адже ми не можемо забрати дитинство у дітей.
Друге завдання — це безпека наших сіл. Хочемо відкрити поліцейську станцію і встановити по всіх селах відеокамери.
Також майже готовий пекарний цех: шукаємо працівників, що будуть пекти хліб і булочки для громади. Активно беремо участь у проєктах. Бюджет громади невеликий, як і кількість населення — до 5 тисяч, тому шукаємо допомоги. На черзі проєкт з відкриття ЦНАПу, ремонту доріг, адже в період окупації нашими селами проходило багато військової техніки, і дороги зруйновані, а ми своїми силами не можемо їх відновити.
Також у планах розвитку є зелений туризм після закінчення війни. У нас тут ліси, ріки, музеї — є на що подивитися. Хочемо облаштувати громадські простори — наші люди обрали це як пріоритет — тож завдяки програмі «DOBRE» в усіх старостатах будемо створювати такі місця.
Ідей у нас дуже багато, енергії також, але потрібні кошти на втілення та партнери, які зможуть допомогти. Мріємо про великий спортзал і спортивне поле зі штучним покриттям у селі Вихвостів, бо діти там дуже люблять грати у футбол. Та найбільше мріємо, щоб закінчилася війна і ми перемогли. Я не вважаю, що нам важче зараз, ніж хлопцям на передовій. Це, мабуть, основний стимул. А ми плетемо сітки, кікімори, збираємо й передаємо їм одяг і продукти — наближаємо перемогу чим можемо.
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Зооволонтер Роберт Саргсян виявив дику косулю, яка, ймовірно, постраждала внаслідок ДТП. Аби врятувати її, він звернувся до фахівців КП «Центр поводження з тваринами».
Про це повідомили в КП «Центр поводження з тваринами».
Команда ветеринарів швидко провела огляд і рентген-дослідження. У тварини виявили перелам задньої ноги. Через вагу косулі проведення остеосинтезу було неможливим, тому лікарі були змушені ампутувати кінцівку.
«Зараз лісова красуня знаходиться під наглядом та отримує допомогу. Вона буде жити у людини, що займається реабілітацією представників сімейства оленевих. В умовах вільного життя косулі буде складно вижити без ноги, тому тепер вона буде жити під опікою людини»‚ — написали в центрі.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордне стадо оленів шляхетних (ФОТО)
Нагадаємо, що прикордонники врятували лебедя, який заблукав біля позицій на Херсонщині (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка КП «Центр поводження з тваринами»
Аналітичний проєкт Deep State та платформа «Культурні Сили» презентували інтерактивну мапу визволення Криму у 1918 році. На ній можна слідкувати за перемогами війська УНР під проводом Петра Болбочана.
Про це повідомили в «Культурних Силах».
Ідея проєкту
«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам’ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії — походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових», — розповів співзасновник Deep State Роман Погорілий.
Мапа дозволяє користувачам щоденно відстежувати хід визвольного походу Запорізького корпусу. Вона містить архівні документи, мапи та посилання на першоджерела.
Завдяки ініціативі кожен може зануритися в хроніку подій квітня 1918 року, коли українські війська спільно з кайзерівською армією та кримськотатарськими повстанцями звільняли півострів.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Історик Сергій Громенко додає:
«У Феодосії та Керчі, очікуючи українські війська, місцеве населення виходило на вулиці з прапорами та портретами Тараса Шевченка. А у Севастополі була сильна українська громада і там теж чекали на українців, і саме тому 29 квітня 1918 року там відбулося підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту».
Про Петра Болбочана
Ключовою постаттю операції став Петро Болбочан — один з найуспішніших командирів армії УНР. Його військовий геній проявився у Кримському поході, коли за лічені дні Запорізький корпус звільнив півострів від більшовицьких військ. Однак політичні рішення тогочасного уряду зупинили подальше приєднання Криму до УНР.
«Ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна — перша радянсько-українська — закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на Курщині та Вороніжчині, підняттям українських стягів над Білгородом, Таганрогом і Ростовом», — розповів кандидат історичних наук Іван Дерейко.
Довідка
Мапа Deep State — це візуальний інструмент, що фіксує динаміку бойових дій в Україні майже в реальному часі. Її регулярно оновлюють на базі відкритих джерел, OSINT-аналітики та верифікованих даних. Вона вирізняється високою точністю, через що ресурс здобув довіру журналістів, дослідників і фахівців з безпеки.
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що Сили оборони зірвали масований штурм росіян на Запорізькому напрямку (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт DeepState
Єнс із Данії, якому 11 років, завершив свою благодійну ініціативу й зібрав понад вісім тисяч доларів на підтримку українських дітей, які втратили домівки через війну. Хлопчик виготовляв і продавав великодніх курчат із бісеру.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Ідея допомоги з’явилася не вперше: торік Єнс зібрав 28 тисяч данських крон, а цьогоріч у березні він уже збирав понад 12 тисячі крон. Тоді частину цієї суми подвоїла благодійна організація KOLO Nordic.
Наразі на зібрані вісім тисяч доларів Єнс планує придбати шкільні рюкзаки для українських дітей.
Читайте також: «Ви захищаєте весь світ»: Шон Пенн відвідав Україну та зустрівся з військовими (ВІДЕО)
Нагадаємо, що Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО).
Фото: Юлія Свириденко в Х
