Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.

Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович

Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста

Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.

Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Хаб для ГО

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян

Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички. 

Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Хаб для громадських організацій

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів

Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.

Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Адміністратор хабу Олег Боянович
За словами адміністратора хабу Олега Бояновича, наразі в Кам’янці-Подільському налічується майже 300 громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, що об’єднає ці ініціативи.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом

Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.

На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку. 

Активісти, які відвідують хаб на Хмельниччині

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді

Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи. 

Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.

Читайте також: «Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.

Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Мурал на стіні
Хаб має дві переговорні кімнати, івент-хол, дві освітні аудиторії, дитячу кімнату та сoffee-point. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для ефективної роботи.

Засновники хабу мають спільні цінності

Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.

Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.

Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Відвідувачі хабу слухають лекцію

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом

Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.

Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

80% з прибутку кав’ярні команда проєкту планує направляти на втілення громадських ініціатив із розвитку Камʼянець-Подільського.

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу

Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.

Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює

А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства. 

Хаб для активістів на Хмельниччині
Хаб у Кам’янці-Подільському вже став майданчиком для комунікації активістів, влади та місцевих жителів. Утім на цьому команда проєкту не зупиняється.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики

Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям. 

Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.

Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Хаб у Кам'янці-Подільському
Соціально-освітній хаб розташований на вул. Князів Коріатовичів, 72Г. Щодо будь-яких питань можна звертатися за телефоном +38 (068)-231-23-76.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Суспільство

Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)

Опубліковано

Альпініст із Латвії Юріс Улманіс завершив експедицію Антарктидою, під час якого збирав гроші на підтримку українських медиків через UNITED24. Наразі він зустрічається з громадами у США та розповідає американцям про війну в Україні.

Про це повідомили в UNITED24.

Експедиція до Південного полюса

Юріс Улманіс здійснив експедицію Антарктидою у січні 2025 року. Він збирав гроші через фандрейзингову платформу UNITED24 на підтримку українських медиків. Коли альпініст дістався Південного полюса, він розгорнув там український прапор із логотипом UNITED24.

Суспільний мовник Латвії LSM+ повідомляв, що Юріс Улманіс досяг Південного полюса 14 січня 2025 року. Він подолав 120 кілометрів по Антарктиді, а позаду себе тягнув 40-кілограмові сани із речами. У 2023 році альпініст зійшов на Еверест, де також здіймав український прапор.

Фото: сайт LSM+

Зустрічі з американцями

У березні чоловік вирішив організувати зустрічі з громадами у різних містах США. Юріс Улманіс розповідає про повномасштабну російсько-українську війну, свій досвід фандрейзингу та можливості для допомоги Україні.

Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)

Фото: фейсбук-сторінка UNITED24

Про фонд UNITED24

UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:

  • «Оборона»;
  • «Гуманітарне розмінування»;
  • «Медична допомога»;
  • «Відбудова України»;
  • «Освіта та наука».

Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).

Раніше ми писали, що астронавт NASA Скотт Келлі під час візиту до Києва закликав допомагати Україні (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24

Читати далі

Суспільство

З окупації повернули п’ять українських дітей (ФОТО)

Опубліковано

За посередництва Держави Катар із тимчасово окупованих територій вдалося повернути п’ять українських дітей. Це повернення втілили у межах ініціативи Bring Kids Back UA.

Про це повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

На підконтрольну територію України повернули дітей віком від 11 до 16 років. Вони проживали у Криму та Донецькій, Луганській й Запорізькій областях.

У межах ініціативи вдалося повернути зокрема й 12-річну дівчинку, батько якої перебуває у полоні в росії. За останні три роки вона двічі змінювала своє місце проживання та мала конфлікти з матір’ю. Команда ініціативи змогла допомогти бабусі оформити опіку над дівчинкою. Надалі дитині надаватимуть усі необхідну підтримку.

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також повернули хлопчика, який проживав з батьком та регулярно піддавався жорстокому поводженню з його боку.

«Мама намагалася самостійно вивезти хлопчика, але спроби були безуспішні. І лише завдяки зверненню до нашого офісу та залученості незмінного попередника Держави Катар матір та її син воззʼєдналися»‚ — написав Дмитро Лубінець.

Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця

Читати далі

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі