Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Наприкінці травня в Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для громадських організацій. Це результат спільної роботи Платформи соціальних змін та Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ. Новий простір займається розвитком молодіжних ініціатив, інтеграцією вимушених переселенців та слугує місцем, в якому змінотворці діляться ідеями та об’єднуються заради спільних проєктів.

Про ідею створення хабу, його місію, перші заходи та соціальне спрямування проєкту команді ШоТам розповіли ідейний засновник Платформи соціальних змін Михайло Мельник та адміністратор хабу, менеджер Платформи Олег Боянович.

Михайло Мельник та Олег Боянович

Хотіли створити спільний простір для всіх активістів міста

Михайло: Ідея створити соціально-освітній хаб для громадських організацій у Кам’янці-Подільському назрівала вже давно. Ми помічали хороші кейси схожих просторів в інших громадах, бачили, як вони змінюють міський ландшафт. Наприклад, в Одесі таким простором є «Іmpact Hub», в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація». Із початком повномасштабної війни ми зрозуміли, що багато громадських організацій переїжджають до інших міст, а отже, мають якось інтегруватися в їхній темп.

Багато активістів, які мають чималий досвід в організації власних проєктів, приїхало і до Кам’янця-Подільського. Після зустрічі з ними ми зрозуміли, що є потреба спільного фізичного простору, де можна попрацювати чи організувати захід. Тому перша наша ідея – створити місце, яке об’єднає під одним дахом всю креативну галузь, яка зібралася на Хмельниччині. А ще ми хотіли, щоб ці організації обмінювались досвідом та об’єднували зусилля у відповідь на нагальні виклики. І, звісно, щоб це був обмін не лише між активістами, які приїжджають в місто, а й між місцевими жителями.

Хаб для ГО

Наш хаб – приклад єднання активістів, влади та звичайних містян

Михайло: Платформа соціальних змін зацікавлена в діалозі між представниками місцевої влади та громадськими активістами заради змін. Ми бажаємо жити в кращому місті та кращій країні, і для цього мусимо об’єднувати всі наші зусилля. Не хочемо, щоб люди були просто біологічними машинами – їли, спали, одягались, тому ми й створили цей хаб. Сюди можна прийти, обмінятися думками та пройти навчальні тренінги, щоб покращити організаційні навички. 

Хаб – це гарний приклад єднання громадянського суспільства, органів державної влади, місцевих жителів і переселенців. Представники громадського сектору можуть проводити свої заходи абсолютно безкоштовно. Та водночас у нас є внутрішні правила й кодекс поведінки. Зокрема ми надаємо перевагу передусім організаціям, що займаються розвитком громад, соціального підприємництва, неформальної освіти чи інновацій.

Хаб для громадських організацій

Запускаємо проєкти, враховуючи потреби активістів

Олег: Зараз у Кам’янці-Подільському більше семи тисяч студентів та десять вищих навчальних закладів, тому окремим актуальним напрямом роботи став молодіжний активізм. Ми прагнемо надати молоді можливість творити та втілювати свої ініціативи. Уявіть, за офіційними даними міськради наразі в місті зареєстровано майже триста громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, який об’єднає ці ініціативи.

Ми активно залучаємо громадських активістів до спільної комунікації, визначаємо їхні потреби та запити. Скажімо, одна громадська організація хоче вдосконалити навички тайм-менеджменту, інша – має виклики зі створення проєктів, тому можуть бути запити з різних сфер. Головне, що ми бачимо потребу бути простором, завдяки якому ГО зможуть підсилювати одне одного як у власній роботі, так і в процесі розвитку міста.

Адміністратор хабу Олег Боянович
За словами адміністратора хабу Олега Бояновича, наразі в Кам’янці-Подільському налічується майже 300 громадських організацій. А тому хаб має стати майданчиком, що об’єднає ці ініціативи.

Налагоджуємо діалог між ГО, владою та бізнесом

Михайло: Крім об’єднання громадських організацій між собою, ми хочемо також налагодити активну співпрацю між активістами та органами влади. Прагнемо, аби у спілкуванні з владою був не ультиматум, а конструктивний діалог. Щоб влада сама озвучувала наявні проблеми та була зацікавлена у їх вирішенні. Аналогічний формат спілкування плануємо також налагодити між ГО та місцевим бізнесом.

На жаль, багато активістів припиняють громадську діяльність через втому, брак коштів чи відсутність чітких перспектив. Ми хочемо стати своєрідними опікунами, менторами для цих змінотворців, підтримати їхні ідеї та переконати, що все вдасться. Звісно, у громадському секторі бувають і невдачі, але ми готові лобіювати інтереси ГО перед органами державної влади і супроводжувати їх в локальному розвитку. 

Активісти, які відвідують хаб на Хмельниччині

Створюємо можливості для навчання та розвитку молоді

Олег: Наприклад, нещодавно на базі хабу відбувся захід для молоді, в якому взяли участь 20 людей з Орининської громади. Чому такий фокус? Ми вирішили обговорити, як молодь може долучитися до соціальних змін саме у своїй територіальній громаді. І це перегукується з місією Платформи – залучати громадян до громадотворення. Ми зацікавлені розвивати лідерів громад, згуртовувати місцеву молодь, розвивати молодіжні ініціативи. 

Часто молодь має гарні ідеї для проєктів, але не може їх втілити, оскільки банально не знає, як про них розповісти чи, скажімо, як комунікувати з владою. Тож ми на власному прикладі показуємо, як це має працювати. До речі, у цьому нам допомагають успішні кейси випускників програми Платформи соціальних змін.

Читайте також: «Кожна пара шкарпеток – окрема історія». Ми об’єднали десятки майстринь, які втратили все. Як проєкт Vilni працевлаштовує жінок-переселенок

Михайло: Ми хочемо стати професійними центром, куди молодь прийде і завдяки нашим програмам знайде натхнення та можливості для розвитку. Слід розуміти, що через війну зміниться багато речей, зокрема і попит на професії та навички. Ми не вважаємо себе конкурентами класичної освіти, навпаки, наша мета – завдяки інноваціям забезпечити молодь тим, чого вона не отримує у державних навчальних закладах. А ще хочемо враховувати закордонний досвід, тому плануємо втілювати в хабі міжнародні проєкти та змінювати цим середовище регіону.

Зараз ведемо перемовини про створення проєктів соціальних послуг, які держава поки не може вирішити. А отже, ми маємо їй допомогти. Наприклад, у віддалених регіонах не всі діти можуть отримати якісну освіту, тому в приміщенні хабу ми розмістили 3D-принтери, яким можуть користуватися школярі. Наша ціль – зробити так, аби в маленьких громадах діти мали ті самі можливості, що й їхні однолітки великих міст.

Мурал на стіні
Хаб має дві переговорні кімнати, івент-хол, дві освітні аудиторії, дитячу кімнату та сoffee-point. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для ефективної роботи.

Засновники хабу мають спільні цінності

Михайло: Засновниками хабу є Платформа соціальних змін та Кам’янець-Подільська філія УГКЦ. Ми не об’єднувались спеціально, але спільні цінності завжди тяжіють одне до одного. Як і церква, найбільшою цінністю ми вважаємо саме людину, а тому інвестуємо в неї. У нашому пріоритеті – внесок у розвиток особистості, щоб вона змогла звільнити творчі сили та перетворити цю енергію в щось конструктивне.

Зрештою, церква – це також громада, і ми спільно служимо всім людям доброї волі, не обмежуючись конфесійною приналежністю. До того ж для церкви це додаткова можливість вийти з храму та бути ближче до громади.

Платформа соціальних змін хоче довести,: якщо є прагнення зробити щось позитивне, то все можливо. Але важливо бути чесними і транслювати лише те, в що ми дійсно віримо. Тому для нових проєктів завжди обираємо партнерів, які працюють зі схожими викликами. Ми за те, аби об’єднуватись та створювати революційні продукти, які позитивно впливають на місто.

Відвідувачі хабу слухають лекцію

Соціальна складова проєкту – невеличка кав’ярня поруч із хабом

Олег: Поруч зі хабом у нас буде кав’ярня, 80% прибутку якої ми плануємо спрямовувати на соціальні проєкти з розвитку громади. Зараз ми перебуваємо на етапі запуску закладу, залишається зробити фінальний крок. Проте ще задовго до відкриття ми протестували роботу й на практиці переконалися в ефективності цієї ідеї.

Наша кав’ярня буде місцем, де можна поспілкуватися та порефлексувати після навчальних програм. На перервах між курсами учасники програм ділитимуться досвідом, і це також стимулюватиме подальшу співпрацю. Наприклад, під час останнього модуля Школи ефективного менеджменту був кейс, коли учасники з Чернівців, які мають власні виробництва, познайомились та підсилили одне одного. І це чудово!

80% з прибутку кав’ярні команда проєкту планує направляти на втілення громадських ініціатив із розвитку Камʼянець-Подільського.

Маємо гуртуватися та ефективно працювати в тилу

Олег: Я пишаюсь, що за час існування хабу ми вже стали майданчиком для комунікації між людьми. Радію, що до заходів долучається молодь, яка готова шукати шляхи покращення власної громади. Цим дійсно варто пишатися. Адже разом ми можемо масштабувати будь-яку ідею чи навіть соціальну місію.

Читайте також: «Бізнес не може стояти осторонь». Луцький бренд Parasol’ka створює унікальні дощовики-пончо для ЗСУ. Як це працює

А ще я переконаний, що ми маємо виконувати цю роботу максимально якісно. Адже поки військові тримають фронт та захищають нас, ми маємо гуртуватися, ставати більш ефективними та підсилювати наших захисників. А водночас – дбати про розвиток громадської сфери. Я вірю, що локальні активісти можуть бути справжніми змінотворцями й працювати так, аби ці зміни були корисними для всього суспільства. 

Хаб для активістів на Хмельниччині
Хаб у Кам’янці-Подільському вже став майданчиком для комунікації активістів, влади та місцевих жителів. Утім на цьому команда проєкту не зупиняється.

ГО мають об’єднуватись та спільно реагувати на виклики

Михайло: Нам варто зруйнувати суспільні стереотипи про громадський сектор. На мою думку, громадський сектор має розвиватись без поділу на кращих та гірших – ми всі маємо об’єднуватися навколо спільної ідеї. На жаль, часто організації конкурують між собою за гранти, не розуміючи, що лише завдяки прозорому діалогу вдасться допомогти людям. 

Водночас зазначу, що за останній рік кількість благодійних та громадських організацій суттєво збільшилася. Тож важливо, аби робота кожної такої ініціативи була максимально прозорою. Крім того, людям також хочеться розуміти, на що саме вони дають власні кошти і як їх потім витрачають.

Саме тому на програмах від Платформи соціальних змін ми вчимо формувати соціальні звіти – ділитися, як саме змінилось життя конкретної людини, якій ми допомагаємо. Не менше зусиль ми приділяємо й тому, аби навчити ГО правильно комунікувати з бізнесом та органами державної влади. Громадський сектор може вкладатися в якісні продукти та налагоджувати якісну співпрацю. А щодо влади – тут потрібно показати, що вони є насамперед партнерами. Ми всі на одному кораблі, тому не варто конкурувати. Краще об’єднуватись і робити так, щоб цей корабель зміг подолати будь-які шторми.

Хаб у Кам'янці-Подільському
Соціально-освітній хаб розташований на вул. Князів Коріатовичів, 72Г. Щодо будь-яких питань можна звертатися за телефоном +38 (068)-231-23-76.

Олег: Власне, ось чому ми хочемо створити потужну платформу підтримки та розвитку громадянського суспільства, молодіжних ініціатив та сучасної освіти. Нам важливо нести цей соціальний вплив, гуртувати громаду, об’єднувати небайдужих містян, проводити освітні та культурні події, створювати умови для розвитку молоді та втілювати інноваційні проєкти. Зрештою, соціально-освітній хаб – можливість для кожного активного громадянина Кам’янця-Подільського розвивати свою громаду. І саме час скористатися цим шансом.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі