Суспільство
Херсонський кавун отримав власний логотип
В Україні для географічного зазначення “Херсонський кавун” створили власний логотип, де поєдналися вода й сонце. Про це повідомляє аналітична платформа Еast-fruit, передає Укрінформ.
Що означають символи?
Зазначається, що логотип “Херсонського кавуна” містить кілька значень-символів. Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас – як солярний знак, який вказує на географічне розташування, – південь. Також спіраль – головний елемент територіального логотипу Херсонського регіону – “Скіфське сонце”, символ якого взято з орнаментів народів, що населяли південь України.
Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів).
М’які плавні форми – це традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різьблення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.
“Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви “Херсонський кавун”, ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини”, – розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.
Читайте також: Український сир фета отримав нову назву: яку й навіщо
Що варто знати про географічні зазначення?
20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”.
Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий зв’язок з територією, де його виробляють.
Із 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України “Про правову охорону географічних зазначень”. Він є новою редакцією колишнього закону “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, гармонізованою з законодавством Європейського Союзу.
Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тому зараз для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви.
Які продукти вже мають зазначення
У 2019 році для реєстрації географічного зазначення були визначені перші 10 українських продуктів. Це сир – захищена назва походження “Гуцульська овеча бриндзя”; кавун – захищена назва походження “Херсонський кавун”; черешня – захищена назва походження “Мелітопольська черешня”; мед – захищене географічне зазначення “Карпатський мед”; вино – захищена назва походження “Шабський”; вино – захищена назва походження “Ялпуг”; вино – захищене географічне зазначення “Закарпаття”; вино – захищене географічне зазначення “Білгород-Дністровський”.
Процедуру реєстрації здійснює проєкт Європейського Союзу “Географічні зазначення в Україні”, який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017-2020 років.
У грудні 2019 року Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир “Гуцульська овеча бриндзя”.
Суспільство
Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність.
Оцифрування архівів допоможе зберегти важливі документи навіть під час війни. Це також спростить доступ до інформації та підтримку відновлення міста.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій
Україна вперше в історії здобула одразу три престижні нагороди від Міжнародної асоціації жінок-поліцейських (МАЖП). Ця організація з 1915 року об’єднує жінок з 75 країн світу, які працюють у правоохоронній системі.
Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ.
Хто здобув нагороди
Лейтенантка Валерія Біленець — інспекторка сектору евакуаційних заходів «Білі Янголи» Краматорського РУП на Донеччині. Її нагородили в номінації «Хоробрість». Від грудня 2022 року вона проводить евакуаційні місії з прифронтових територій, ризикуючи власним життям.
Завдяки її рішучості евакуювали 518 людей, серед яких 84 дитини. Валерія також брала участь у пошуково-рятувальних роботах після обстрілів.
Підполковниця Ольга Зінченко — керівниця відділу ювенальної превенції ГУНП у Запорізькій області. Вона отримала нагороду за «Служіння громаді». Ольга організувала пошук і повернення до родин 255 дітей з початку 2024 року, а також евакуацію понад тисячі дітей у 2022-му. Завдяки її роботі діти отримали знання про безпеку через ініціативи МВС та юнацький гурток «Байда».
Капітанка Олена Ставицька — керівниця сектору моніторингу Охтирського районного відділу поліції на Сумщині, здобула звання «Офіцер року». Вона брала участь у десятках евакуаційних місій, допомагала пораненим і рятувала мирних жителів із зон обстрілів. Навіть після поранення під час ворожої атаки у жовтні 2024 року Олена оперативно повернулася до служби.
Читайте також: Після переслідувань і тортур 25-річний Денис із Енергодара зміг вибратися з окупації
Довідка
Україна є членом Міжнародної асоціації жінок-поліцейських з 2019 року, а з 2024 року очолює 15-й регіон — Центральну та Східну Європу.
МАЖП має 11 номінацій, серед яких «Офіцер року», «Цивільна особа року», «Хоробрість», «Лідерство», «Служіння громаді» та інші. Це перший випадок, коли представниці українських правоохоронних органів одночасно здобули перемоги в трьох номінаціях.
Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.
Фото: сайт МВС
Суспільство
До Дня Києва галерея Avangarden разом із Kooperativ оголосили open call для художників і художниць. Організатори запрошують авторів переосмислити образ столиці через мистецтво в межах виставки «Місто сили». Заявки прийматимуть до 5 травня 2025 року.
Про це повідомили організатори.
Про подію
Виставка охопить майже 5000 м² і відбуватиметься одночасно на двох локаціях: у просторі галереї Avangarden та в студії Kooperativ. Виставка триватиме з 22 травня до 13 липня. Митці також матимуть можливість продавати свої роботи як на відкритті, так і протягом усієї експозиції.
Читайте також: Українські зірки долучилися до кампанії «Титри Визнання» для подяки вчителям (ВІДЕО)
Хто може долучитися
Організатори запрошують до участі авторів і авторок, що працюють у візуальному мистецтві, фотографії, нових медіа, інсталяції, перформансі та дослідницьких практиках.
«Ми шукаємо мистецькі висловлювання, що осмислюють Київ як живу систему. Місто протиріч, краси, пам’яті, урбаністичних травм і нових надій. Місто, як поле, де перетинаються приватне і публічне, історичне й буденне, тілесне і метафізичне», — розповіла співзасновниця Avangarden Карина Качуровська.
Як подати заявку
Для участі потрібно надіслати CV, портфоліо, опис робіт або проєкту, технічні вимоги (формат, розміри, умови монтажу). Подати заявку можна через гугл-форму до 5 травня 2025 року.
Нагадаємо, що режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про нашу боротьбу (ФОТО).
Фото обкладинки: Avangarden
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...