Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Херсонський кавун отримав власний логотип

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні для географічного зазначення “Херсонський кавун” створили власний логотип, де поєдналися вода й сонце. Про це повідомляє аналітична платформа Еast-fruit, передає Укрінформ.

Що означають символи?

Зазначається, що логотип “Херсонського кавуна” містить кілька значень-символів. Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас – як солярний знак, який вказує на географічне розташування, – південь. Також спіраль – головний елемент територіального логотипу Херсонського регіону – “Скіфське сонце”, символ якого взято з орнаментів народів, що населяли південь України.

Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів).

М’які плавні форми – це традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різьблення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.

“Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви “Херсонський кавун”, ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини”, – розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.

Читайте також: Український сир фета отримав нову назву: яку й навіщо

Що варто знати про географічні зазначення?

20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”.

Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий ​​зв’язок з територією, де його виробляють.

Із 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України “Про правову охорону географічних зазначень”. Він є новою редакцією колишнього закону “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, гармонізованою з законодавством Європейського Союзу.

Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тому зараз для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви.

Які продукти вже мають зазначення

У 2019 році для реєстрації географічного зазначення були визначені перші 10 українських продуктів. Це сир – захищена назва походження “Гуцульська овеча бриндзя”; кавун – захищена назва походження “Херсонський кавун”; черешня – захищена назва походження “Мелітопольська черешня”; мед – захищене географічне зазначення “Карпатський мед”; вино – захищена назва походження “Шабський”; вино – захищена назва походження “Ялпуг”; вино – захищене географічне зазначення “Закарпаття”; вино – захищене географічне зазначення “Білгород-Дністровський”.

Процедуру реєстрації здійснює проєкт Європейського Союзу “Географічні зазначення в Україні”, який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017-2020 років.

У грудні 2019 року Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир “Гуцульська овеча бриндзя”.

Суспільство

Аеророзвідник облаштував на фронті музичну студію і пише пісні (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Аеророзвідник Павло Прижегодський пригнічує ворога своїми піснями та підтримує бойовий дух побратимів! Він пише пісні й співає в музичній студії, яку зробив в укритті на передовій. Яка ж вона, музична студія Павла на фронті, та як на це реагують його побратими — розповідає ШоТам.

Захисник-музикант облаштував музичну студію прямо на передовій. Там між бойовими завданнями пише пісні й співає.

До вторгнення Павло Прижегодський працював у громадській організації «БУР» , а у вільний час займався музикою. Після 24 лютого хлопець спрямував усю силу на допомогу військовим. Але йому здавалося, що робить замало…

Мене не полишало відчуття того, що все надто якось комфортно для мене. Тобто я прокидався зранку, йшов, пив каву і, поки п’ю каву, розумів, що зараз на сході, на півдні, на півночі, в центрі хлопці мерзнуть голодні під обстрілами, — Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

У квітні хлопець мобілізувався й поїхав у зону бойових дій на Донеччину. Служив в аеророзвідці, а першу пісню написав через трагічні події на фронті…

«Унаслідок обстрілу загинуло 12 хлопців із нашої бригади. Приїхали, побачили руїни вже. По долині пролягав дим від нічної пожежі, і я, поки ми їхали, на телефон записав перші рядки: Дим від пожежі влягає долиною. Сипляться межі, що звуть Україною. Спи, поки грім не вщухне, спи», — розповідає Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Дивіться відео: Оркестр Міноборони запалює драйвовою музикою з окопів

Павло облаштував невелику музичну студію прямо в підвалі, де живе зі своїми побратимами. На запитання, як побратими реагують на студію, Павло відповідає, що деякі спотикаються через мікрофонні стійки, коли лягають спати. Ставляться добре, тому що в кожного є своє захоплення.

На війні я зрозумів, що в нас життя одне і треба робити в цьому житті те, що насправді тобі подобається, – Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Коли є вільний час, Павло пише пісні та дає онлайн концерти для підписників. А ще Павло відкрив збір на потреби своєї аеророзвідувальної групи.

«Станом на зараз найбільші потреби, найчастіше які виникають, це технічне обслуговування автомобілів і ремонт їх», — каже Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Павло планує написати ще багато пісень і буде захищати Україну й після Перемоги. А якщо ви захочете задонатити на аеророзвідувальну бригаду Павла, це можна зробити за посиланням.

Нагадаємо, майстри з Приазов’я виготовляють старовинний музичний інструмент.

Також ми розповідали, як литовський рок-музикант Андрюс Мамонтовас переспівав свій хіт українською мовою.

Читати далі

Суспільство

Контррозвідники СБУ атакували росіян ударними дронами (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові контррозвідники Служби безпеки України атакували російських окупантів на східному фронті за допомогою ударних дронів.

Про це українська спецслужба повідомила на своїй фейсбук-сторінці та оприлюднила відео з місця подій.

Вказано, що контррозвідники ліквідували чотирьох окупантів і щонайменше трьох поранили.

Окрім того, під час бою під прикриттям спеців СБУ було евакуйовано пораненого українського воїна.

Читайте такожБойові завдання? Не все так просто. До чого готуватися жінкам, які прагнуть мобілізуватися – відповідає військова

Довідка

Служба безпеки України  — державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, що гарантує державну безпеку України. У складі діє Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, скорочена назва ЦСО «А» або «Альфа» — спецпідрозділ СБУ, антитерористичний центр.

Нагадаємо, військові 71-ї єгерської бригади знищили укріплення окупантів в районі Кремінної на Луганщині.

Також українські прикордонники знищили ворожий склад під Луганськом.

Фото: facebook.com/SecurSerUkraine.

Читати далі

Суспільство

Криголам «Ноосфера» прибув на станцію «Академік Вернадський»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» дістався антарктичної станції «Академік Вернадський» і став на якір неподалік острова Галіндез.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

«Для нас прихід Ноосфери – це дуже радісна подія, адже це можливість нарешті побачитися зі своїми колегами та співвітчизниками після 10 місяців зимівлі, а також отримати гостинці з дому. А ще це початок дуже відповідальної роботи – великого ремонту на станції», – написав керівник 27-ї української антарктичної експедиції Юрій Отруба.

Відомо, що «Ноосфера» доправила до станції вантажі та команду українських технічних фахівців. У найближчі кілька місяців вони мають провести невідкладні роботи з модернізації «Вернадського», потрібні для успішної зимівлі наступної, 28-ї експедиції. Зокрема, йдеться про заміну системи опалення та роботи з заземлення дизельної й головної будівлі станції.

Читайте такожЯк ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

Передбачається, що після розвантаження судно вирушить до чилійського порту Пунта-Аренас для майбутнього забезпечення перезмінки річних експедицій на станції «Вернадський».

Що відомо про другий антарктичний сезон «Ноосфери»?

Українське науково-дослідне судно вирушило вже в другий антарктичний сезон наприкінці грудня 2022 року. На борту перебуває польсько-українська експедиція.

«Ноосферу» придбали у серпні 2021 року для єдиної української антарктичної станції. Криголам доправив першу українську місію на колишню британську станцію «Фарадей», тепер відому як «Академік Вернадський».

Нагадаємо, у другий антарктичний сезон український криголам «Ноосфера» вирушив з порту Кейптауна Південно-Африканської Республіки наприкінці грудня 2022 року. Спершу судно доправило вантажі та команду полярників на польську антарктичну станцію «Арцтовський», що розміщена на острові Кінг Джордж.

Фото: facebook.com/AntarcticCenter.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

«Хлібобулочні війська» утворилися в перші тижні російського вторгнення – у дніпровській квартирі на 11-му поверсі....

Суспільство5 днів тому

Як отримати 800 тис. на розвиток бізнесу? Кейс аграрія з Київщини, який відновив зруйновану війною плантацію лохини

Аграрна сфера чи не найбільше постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії, особливо – на територіях,...

Суспільство7 днів тому

«Не сім кіл пекла, але схоже». Як чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Гайд від першопрохідців

Чи реально чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Безумовно, але попри наявність державної системи варто готуватися до...

Суспільство2 тижні тому

«Вільні будинки, пічне опалення, безкоштовно». Чи реально відродити українське село? Досвід історика, який реанімує рідні Івківці

Історик та краєзнавець Назар Лавріненко родом із села Івківці, що на Черкащині. Колись у цьому...