Суспільство
Херсонський кавун отримав власний логотип
В Україні для географічного зазначення “Херсонський кавун” створили власний логотип, де поєдналися вода й сонце. Про це повідомляє аналітична платформа Еast-fruit, передає Укрінформ.
Що означають символи?
Зазначається, що логотип “Херсонського кавуна” містить кілька значень-символів. Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас – як солярний знак, який вказує на географічне розташування, – південь. Також спіраль – головний елемент територіального логотипу Херсонського регіону – “Скіфське сонце”, символ якого взято з орнаментів народів, що населяли південь України.
Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів).
М’які плавні форми – це традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різьблення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.
“Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви “Херсонський кавун”, ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини”, – розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.
Читайте також: Український сир фета отримав нову назву: яку й навіщо
Що варто знати про географічні зазначення?
20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”.
Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий зв’язок з територією, де його виробляють.
Із 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України “Про правову охорону географічних зазначень”. Він є новою редакцією колишнього закону “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, гармонізованою з законодавством Європейського Союзу.
Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тому зараз для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви.
Які продукти вже мають зазначення
У 2019 році для реєстрації географічного зазначення були визначені перші 10 українських продуктів. Це сир – захищена назва походження “Гуцульська овеча бриндзя”; кавун – захищена назва походження “Херсонський кавун”; черешня – захищена назва походження “Мелітопольська черешня”; мед – захищене географічне зазначення “Карпатський мед”; вино – захищена назва походження “Шабський”; вино – захищена назва походження “Ялпуг”; вино – захищене географічне зазначення “Закарпаття”; вино – захищене географічне зазначення “Білгород-Дністровський”.
Процедуру реєстрації здійснює проєкт Європейського Союзу “Географічні зазначення в Україні”, який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017-2020 років.
У грудні 2019 року Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир “Гуцульська овеча бриндзя”.
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...