Кам’яну муровану святиню у закарпатському селі Нижньому Бистрому, якій більше двох століть, почали реконстроювати. Про це повідомляє телеканал Sirius.

Тут планують зробити церкву-музей греко-каталицького єпископа, священномученика Теодора Ромжi, який свого часу служив у цьому храмі.

“Це буде архітектурна пам’ятка, щоб приходили поломники, які знають Теодора Ромжi”, – каже секретарка Нижньобистрянської сільської ради.

Храм місцеві вважають унікальним, і у першу чергу тому, що будували його самі селяни ще в 1812 році. Камiння для церкви возили з Мiжгiр’я, а вапно – з Драгова.

Читайте також: На Закарпатті відновлять старовинну дерев’яну церкву

Побудована святиня з каменю в стилі бароко, має гарну барокову вежу зі шпилем та стрілчасті вікна. За словами людей, колись молитися сюди приходили віряни з інших регіонів Закарпаття. Це була найбільша церква на всю округу, де проводили богослужіння парафіяни одразу двох конфесій: одну неділю там служили греко-католики, іншу – православні. Відповідно по різних кінцях приміщення є православний і греко-католицький хрести.

Храм закрили з приходом радянської влади, а 9 січня 1953 року споруду зняли з реєстрації дійсних церков, і вона поступово почала руйнуватися. Після Другої світової війни храм був перетворений на склад продовольчих товарів.

Старовинні настінні розписи не вдалося зберегти – вціліли лише кам’яні стіни. Десять років тому безгосподарну будівлю на свій баланс взяла сільська рада. Тоді з допомогою благодійників відремонтували дах. Минулої осені почали реставрацію. За півроку змінили вікна та двері, провели електропроводку, воду і почали внутрішні роботи.

Місцеві жителі прагнуть зберегти кам’яну святиню для наступних поколінь і вірять, що невдовзі вона знову відкриє свої двері для всіх охочих і простоїть ще не один десяток років.

Читайте також: Унікальна церква-фортеця з Хмельниччини прикрасила підручники історії

Коментарі

Коментарі

“Книжковий арсенал” внесли до шорт-лісту Лондонської книжкової ярмарки International Excellence Awards 2019. Фестиваль номінований у категорії “Літературний фестиваль”. Про це йдеться в офіційному прес-релізі події.

«Вперше цього року Лондонський книжковий ярмарок буде представлений на Книжковому Арсеналі кількома важливими подіями. Але починати співпрацю із номінування на таку почесну нагороду – це дуже приємно, хоча й несподівано для нас», – ділиться Генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

За звання найкращого літературного фестивалю також боротимуться Міжнародний літературний фестиваль в Утрехті (Нідерланди) і Міжнародний літературний фестиваль в Макассарі (Індонезія). В цілому International Excellence Awards налічує 17 номінацій і 26 країн-номінантів цього року. Зазначають, що найбільше номінацій у США.

Переможця оголосять 12 березня під час International Excellence Awards 2019 у виставквому центрі “Олімпія” в Лондоні.

Читайте також: Обсяг україномовної літератури у книгарнях сягнув 78%

Коментарі

Коментарі

Міжнародний фестиваль документального кіно про права Docudays UA оголосив про головні теми цьогорічного заходу. Ними стануть можливості боротьби з ксенофобією, способи захисту дітей, спільноти LGBTIQ+ і людей з ВІЛ в інтернеті та іншими проявами ворожнечі до людства. Про це стало відомо з офіційного сайту DocuDays UA.

Концепція DocuDays UA-2019

Поряд із вишезазначеними темами про захист прав людини, організатори виокремили необхідність боротьби з корупцією. Так цьогорічною концепцією фестивалю стала важливість цифрових технологій в сучасному просторі та їхню можливість протидіяти корупції.

«Ми сподіваємося, що цифрові технології допоможуть у боротьбі з корупцією. Скажімо, якщо в Україні всю державну діяльність перевести в онлайн – усі довідки, черги, проплати стануть видимими й простору для зловживань буде менше», – повідомляють вони.

Серед стрічок, що презентуватимуться, фільм «Мережа» про агентство Bellingcat, яке розслідує справи на кшталт падіння літака МН-17 і гибель мирного населення в Сирії, стрічка «Чистильники» про професію «цензора соцмереж», а також «Народна республіка бажання» – фільм про суперзірок китайського блогінгу.

Що потрібно знати про фестиваль?

Уперше фестиваль під назвою «Дні кіно про права людини» відбувся 2003 року. Тоді програма включала документальні та ігрові фільми. Більшість із них були українськими прем’єрами. Організатори від початку вирішили, що покази відбуватимуться не лише в столиці, а й у регіонах України. Другий фестиваль відбувся 2005-го й мав додаткову назву «Український контекст». Цього разу програма складалася здебільшого з неігрових фільмів. Після показів у Будинку кіно в Києві фестиваль вирушив у подорож областями України. Так виник Мандрівний фестиваль «Дні кіно про права людини».

2008-го фестиваль було перейменовано на Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Фестиваль традиційно проходить протягом останнього тижня березня в київському Будинку кіно.

Сьогодні фестиваль має чотири конкурси, позаконкурсну програму, майстерню документального кіно, простір для дітей віком від 3 до 14 років, а також окрему правозахисну програму і проект «Жива бібліотека», що працює на фестивалі з 2012 року. Окрім того, з 2015 року Docudays UA запрошує гостей фестивалю на тематичні фотовиставки.

DocuDays UA-2019 відбудеться 22–30 березня з 10:00 до 23:00. Локації події: кінотеатри «Жовтень», «Ліра», «Boomer» та креативний простір IZONE.

Коментарі

Коментарі

В Україні тривають зйомки 19 телевізійних серіалів, перші з них вийдуть на екрани вже за півроку. Міністерство культури 50% інвестує у створення серіалу для того, щоб змінити картинку на телевізійних екранах. Про це повідомили у Мінкульті, передає 5 канал.

Замість російських “мєнтов”

Зазначається, що за програмою патріотичного спрямування пройшло 69 проектів, серед них 19 телевізійних серіалів, які зараз в процесі виробництва. І вже десь в середині цього року будуть виходити на телеекрани.

Читайте також: У прокат вийшла рекордна кількість українських фільмів

“Ми пішли вперше на те, що 50% ми інвестуємо у створення телевізійного серіалу – чи це документального, чи художнього, чи анімаційного – для того, щоб змінити картинку на телевізійних екранах, щоб з’явилися не про “російських мєнтов” фільми, а про наші історії, без будь-якої пропаганди, без будь-якої цензури. Фільми на різну тематику… Обмежень жодних. Але саме повний цикл українського виробництва та українськими акторами в головних ролях”, – зазначили у Міністерстві.

Співпраця із зарубіжними кіностудіями

Цьогоріч очікується декілька прем’єр у співпраці з Голлівудом. Це фільм Агнешки Голланд про валлійського репортера Гарета Джоунса, який відкрив для західного світу геноцид Голодомору в Україні в 32-33 роках. Другий фільм, де знімаються голлівудські актори, – “Захар Беркут”, який також вийде цього року.

Читайте також: Фільм українського режисера продюсуватиме Бред Пітт

Крім того, Жан Рено з’явиться у фільмі “Поліна”. Також підписуються угоди копродукії з іншими країнами, приміром, з Канадою. Це свідчить, що ми практично виходимо на західний ринок.

“На Одеську кіностудію для створення спільного телевиробництва з Україною заходять норвезькі компанії. Також це спільний фільм з Польщею”, – додають у Міністерстві культури.

Нагадаємо, майже 200 млн грн касових зборів та 2,5 млн проданих квитків – такі результати має український кіноринок за 2018 рік.

Коментарі

Коментарі

На сесії Одеської міськради схвалили Міську комплексну програму збереження і розвитку історичного центру міста на 2019-2021 роки. Її кошторис склав 1 мільярд 200 гривень. Про це повідомляє Укрінформ.

Відремонтують не тільки пам’ятки

Потребують ремонту більшість із 1354 будинків історичного центру, в тому числі 42 будівлі-пам’ятки архітектури національного значення.

Читайте також: Одеса отримає 45 млн євро на будівництво надземного метро

“Щоб відремонтувати всі будівлі, потрібно значно більші обсяги коштів, ніж заплановано на ремонт і реставрацію визначених першочергових об’єктів наступних трьох років. Однак добре, що в поточному році розпочинаємо цю важливу роботу”, – зазначили у міській раді.

Реалізацію комплексної програми здійснюватимуть протягом трьох років. На виконання програми одеська міськрада планує взяти банківський кредит обсягом 322 мільйони гривень. Левову частину з цих грошей спрямують на комплексний ремонт споруд міської інфекційної лікарні.

Коментарі

Коментарі

23-річний Едуард Крутько із села Козубівка Хорольського району, котрий нині є студентом Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, створив етнографічний музей у дідовій хаті.

Едуард Крутько увесь вільний час проводить у рідному селі на Полтавщині. Цей музей він створив самотужки. Коли бабуся і дідуся не стало, відремонтував їхню хатину. Шпаклював стіни та перепланував кімнати. Розмістив тут старожитності й розвісив рушники.

Читайте також: Зірка інтернету: на Тернопіллі сільський священик веде кулінарний блог

Загалом можна сказати, що й сама хата дідуся й бабусі Едуарда є музейним експонатом. Їй майже сто рокiв — вона побудована 1923 року. Вціліла під час війни (хоч нацисти спалили в селі близько сотні хат, клуб, школу тощо), тільки була побита осколками. Зберігся і сволок, підписаний іще прапрадідом та прапрабабою Едуарда.

Селяни радо взялися допомагати Едуарду із наповненням. А нещодавно хлопець започаткував етнофестиваль “Під дідовими липами”.

Коментарі

Коментарі