Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Хард-рок кавер про Бахмут: «Культурний десант» випустив кліп до Дня ДШВ (ВІДЕО)

Опубліковано

До дня десантно-штурмових військ ЗСУ військові та музиканти з «Культурного десанту» опублікували кліп на пісню «Під бахмутським дощем». Ця композиція стала кавером на пісню Дарини Красновецької (Darisha) під назвою «Під вінницьким дощем».

Про це ШоТам повідомили представники «Культурного десанту».

Історія написання пісні

Автори з «Культурного десанту» створили новий текст про бійців ДШВ та надали йому звучання у стилі хард-рок. Слова до пісні написали волонтер Михайло Шелепетень та очільник «Культурного десанту», капітан ЗСУ Миколай Сєрга.

«Михайло Шелепетень виступав на фронті з “Культурним десантом”. Я почув приспів у його виконанні, запропонував йому нову версію пісні. Вже через пів години написав текст. Ця пісня та кліп на неї — наше привітання воїнам Десантно-штурмових військ, наша шана українським десантникам», — говорить Миколай Сєрга. 

Читайте також: Українські захисниці стали лауреатками міжнародної премії Women in Defence (ВІДЕО)

Кліп «Під бахмутським дощем»

У музичному відео знявся військовий-десантник. Він воював під Бахмутом та на інших ділянках фронту. Наразі він працює інструктором у 199-му навчальному центрі ДШВ ЗСУ. Усі інші солдати у кліпі також є військовими та мають бойовий досвід.

Відео: ютуб-канал Cultural Forces Music

«Це відео — маніфест українського десантника, який покликаний мотивувати себе та своїх побратимів. Попри втому, наші воїни продовжують захищати свою країну, спираючись на глибинні цінності — сімʼю, любов до Батьківщини та пам’ять про загиблих побратимів», — написали представники «Культурного десанту».

Читайте також: Евакуаційна бронемашина на основі танка: Сили оборони використовуватимуть нову техніку

Зйомки кліпу «Під бахмутським дощем». Фото: представники «Культурного десанту».

Про «Культурний десант»

«Культурний десант» — об’єднання військових, які мають творчі та креативні навички. Їхня головна мета — покращити морально-психологічний українських оборонців завдяки культурі. На різних напрямках фронту постійно працюють кілька мобільних творчих груп. Також дві групи артистів виступають для поранених бійців в шпиталях, реабілітаційних і навчальних центрах ЗСУ.

Щомісяця вони проводять близько 200 виступів для бійців Сил оборони. Серед учасників об’єднання є відомі українські артисти з бойовим досвідом. Разом із цим вони співпрацюють із цивільними артистами та митцями. 

Нагадаємо, що рок-гурт Metallica опублікував виступ українського бандуриста, військовослужбовця ЗСУ Тараса Столяра.

Раніше ми писали, що «Культурний десант» випустив пісню «Поговорімо» — звернення військового до цивільних, які втомилися від війни.

Фото обкладинки: ютуб-канал Cultural Forces Music

Культура

«Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів

Опубліковано

«Довженко-Центр» розпочинає перший етап проєкту з дослідження та переосмислення українського поетичного кіно під назвою «Поетичне кіно. Витоки».

Про це повідомили в «Довженко-Центрі».

Перший етап показів проходитиме з 9 квітня по 2 липня. У межах програми «Поетичне кіно. Витоки» представлятимуть стрічки, які підготували ґрунт для бурхливої хвилі 1960-1970-х.

Усі покази супроводжуватимуть вступними лекціями від кінознавців, а завершуватимуть їх дискусіями.

«Через вступні лекції та відкриті дискусії спробуємо підважити та розширити класичний канон течії. Здувши з неї пил, поглянемо на головну хвилю українського кіно через сучасну оптику та європейський контекст»‚ — написали в «Довженко-Центрі».

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Програма показів

  • 9 квітня — «Звенигора» (1928, режисер Олександр Довженко);
  • 23 квітня — «Земля» (1930, режисер Олександр Довженко);
  • 7 травня — «Коліївщина» (1933, режисер Іван Кавалерідзе);
  • 21 травня — «Дорогою ціною» (1957, режисер Марк Донський);
  • 4 червня — «Андрієш» (1954, режисери Сергій Параджанов, Яків Базелян);
  • 18 червня — «Українська рапсодія» (1961, режисер Сергій Параджанов);
  • 2 липня — «Зачарована Десна» (1964, режисер Юлія Солнцева).

Нагадаємо, що Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО).

Фото обкладинки: кадр з «Українськлї рапсодії», «Довженко-Центр»

Читати далі

Культура

Британський музикант випустив трек про звільненого з полону Максима Буткевича (ВІДЕО)

Опубліковано

Британський музикант Лемез Ловас випустив пісню Call Me Maks («Називай мене Макс») про звільненого з полону журналіста та правозахисника Максима Буткевича. Композицію створили в межах кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення українських військових та цивільних, які перебувають у російській неволі

Про це повідомили в ініціативі.

Історія створення пісні

Максим Буткевич став до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення. Через кілька місяців він потрапив у полон. Чоловіка утримували на окупованій Луганщині та засудили до 13 років позбавлення волі за сфабрикованою справою.

Лемез та Максим уперше зустрілися в 2003 році в Лондоні, коли останній працював журналістом у BBC World Service Radio в українському відділі. Тоді музикант керував гуртом Oi Va Voi. Коли Макс у 2006 році поїхав з Лондона, друзі продовжили стежити за роботою одне одного в інтернеті.

«Одного дня я побачив, що його акаунти в соціальних мережах зникли і зв’язався з нашою подругою Світланою, щоб запитати, чи не знає вона, що відбувається. Через кілька днів вона мені розповіла: Макса схопили. В шоці я запитав її, що ми можемо зробити. Вона відповіла: “Робіть те, що вмієте”. Ми познайомилися завдяки музиці, тож я спробував написати щось на основі його особистості, його мужності, його улюблених гуртів. Це була найважча річ, яку я коли-небудь намагався написати. Минали місяці, а новини про Макса ставали дедалі гіршими, і той факт, що я не міг закінчити цю пісню, сильно тиснув на мене. Перші два куплети вийшли за день: останній, що описує його життя у в’язниці, зайняв понад 6 місяців», — розповів Лемез.

Співавторами треку стали такі музиканти:

  • Юрій Гуржи (RotFront, Жадан/Гуржи);
  • продюсер SneakyBeats (Jem);
  • гітарист Тома Велхема (Thirteen Senses);
  • вокалістка Майї Джеймс (Kyoto Jazz Massive, Mark De Clive Lowe).

Завдяки співпраці пісню вдалося завершити у жовтні 2024 року. Того ж місяця у межах обміну полоненими Максима Буткевича звільнили після двох років і чотирьох місяців у неволі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

«Тепер я збираюся всім серцем і всіма силами долучитися до боротьби за тих, хто досі перебуває в полоні, за моїх побратимів і посестер, яких я змушений був залишити. Вони не покинуті, ми визволимо їх якнайшвидше, їм це дуже потрібно, і їхнім родинам це потрібно. Тому третя частина пісні також дуже, дуже доречна. Дуже багато людей в Україні, сім’ї та друзі наших військовополонених і цивільних, які потрапили в полон, чекають цього».

Що відомо про кампанію

The Stronger We Become — медіаарт кампанія, яку проводять у співпраці з українськими правозахисними організаціями ZMINA та «Медійна ініціатива за права людини». Кампанію запустили на підтримку родин військовополонених та цивільних осіб, яких утримують у російських в’язницях всупереч нормам міжнародного гуманітарного права.

Нагадаємо, що розробники гри Machinarium передадуть увесь тижневий прибуток на підтримку України.

Фото: «Медійна ініціатива за права людини»

Читати далі

Культура

Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Опубліковано

Ukraїner та громадська організація PR Army випустили відеопроєкт «Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар». Документальний фільм розкриває історію передумов та наслідків окупації Криму та депортацію кримських татар.

Про це повідомили у команді проєкту.

Творці фільму використали унікальні кадри Криму та кримських татар, які збирали з різних архівів. Завдяки цим фото у стрічці можна побачити маловідомий образ справжнього Криму до депортації.

У роботі передусім звертають увагу на етнокультурний аспект:

  • як знищували ідентичність кримськотатарського народу;
  • як трансформували Крим;
  • як руйнували культуру півострова;
  • як експлуатували його ресурси тощо.

Читайте також: «Крим — це Україна»: берлінський дизайнер Франк Вільде створив новий образ

«Візуальну частину доповнюють голоси очевидців — цитати тих, хто пережив депортацію, які звучать у ключових моментах проєкту. Завершальним акцентом стали вірші, що надають матеріалу особливого емоційного забарвлення»‚ — написали автори стрічки.

Наприкінці фільму вперше звучить кримськотатарською мовою перекладений відомий вірш Лілі Буджурової «Коли ми повернемося».

Відео: ютуб-канал Ukraїner

Генеральна Асамблея ООН 27 березня 2014 року підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невіддільними частинами. Тоді за цю резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Ukraїner та PR Army випустили свій проєкт до річниці цієї події.

Довідка

PR Army — незалежна українська неприбуткова організація, яка займається підвищенням обізнаності про російсько-українську війну та зміцненням іміджу України у світі. Її створили після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Головна місія PR Army — допомогти Україні перемогти в інформаційній війни проти рф.

Ukraїner — це спільнота та організація, яка діє з 2016 року та досліджує Україну. Команда проєкту розповідає історії про Україну самим українцям, а також транслює їх у світ завдяки перекладам десятками мов.

Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).

Фото обкладинки: ютуб-канал Ukraїner

Читати далі