Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кав’ярня-шоурум з роботами переселенців. Як «Просто кава» з Донеччини підкорила Івано-Франківськ

Опубліковано

«Просто кава» – заклад зі Слов’янська, який поєднав у собі класичну кав’ярню з шоурумом із роботами майстрів-переселенців. До повномасштабного вторгнення проєкт успішно розвивався у Слов’янську, але велика війна змусила команду «Просто кави» евакуюватися.

Завдяки державній програмі релокації засновницям кав’ярні Юлії Довгопольській та Аллі Мініній вдалося вивезти обладнання з Донеччини та облаштуватися на новому місці – в Івано-Франківську. Тут бізнес переселенців набув соціальної складової та крок за кроком завойовує містян власними десертами та смачною кавою.

Алла Мініна

Співзасновниця та адміністраторка кав’ярні «Просто кава»

Планували створити не кав’ярню, а шоурум хенд-мейду

Перший заклад ми відкрили в Слов’янську у травні 2016 року. Спершу планували створити не просто кав’ярню, а радше шоурум, де місцеві майстри могли б продавати свої вироби ручної роботи. Ми прагнули побудувати таку собі платформу для реалізації. Крім того, хотіли, аби в закладі було кілька столиків та кавомашина. 

Проте згодом знайшли просторе приміщення з барною стійкою та місцем для відвідувачів, тож запланований шоурум утворився вже на базі повноцінної кав’ярні. Рік потому ми відкрили ще одну залу – для відпочинку. Там проводили літературні вечори, відзначали дні народження, показували кіно, організовували конференції.

Загалом у Слов’янську ми займалися двома проєктами – великою кав’ярнею та невеликим закладом у форматі to go. Через локдаун перший проєкт довелося закрити, а «Просто кава» продовжила роботу. 

Просто Кава у Слов'янську

Працівниці банку стали кондитерками

Ми з Юлею – найкращі подруги, тож коли вона відкривала перший заклад, я вирішила допомогти й стала адміністраторкою. До цього ми працювали в банку, але Юля завжди була дуже креативною та навіть шила іграшки. Власне, це й стало однією з причин, чому першочергово ми орієнтувалися саме на запуск шоуруму.

Певний час у наших кав’ярнях продавалися десерти місцевих кондитерів. Але ми не хотіли постійно залежати від інших людей, тож вирішили готувати солодке власноруч. Перші десерти нашого виробництва – це макаруни, які готувала Юля. Вона не мала кулінарної освіти, але дуже ретельно вивчала всі процеси та відвідувала різні майстеркласи. 

Поступово кількість наших клієнтів збільшилася: люди приходили, аби скуштувати смачні десерти. А згодом тістечка почали замовляти й власники інших закладів. Паралельно Юля вдосконалювала свої навички й зрештою ми повністю перейшли на кондитерські вироби власного виробництва.

макаруни "Просто Кава"

Люди приходили до нас по каву, десерти та спілкування

Коли ми створювали кав’ярню, чогось подібного в місті не було. Хіба що невеличкі заклади, де можна взяти каву із собою. Ми натомість хотіли створити затишок та атмосферу. А тому в нашій кав’ярні люди приходили до людей, аби провести час разом. Я всім розповідаю дуже круту історію про молоду пару, яка познайомилась у нашому закладі. Коли вони одружувались, то свою весільну фотосесію також влаштували у нас. 

А ще у нас дуже міцна команда. У Слов’янську нас було п’ятеро, і кожен член колективу працював практично з самого запуску. Крім того, ми не просто колеги, ми – команда-сім’я. Ми розвивалися, будували нові плани, але, на жаль, усе це перекреслила війна. 

24 лютого я створювала ілюзію роботи

Буду відвертою, я навіть не думала, що може початися повномасштабна війна. 21 лютого наша бариста Настя поїхала у міні-відпустку до Києва.. Якби ми знали, що почнеться вторгнення, то точно не відпустили б її. 

Зранку 24 лютого я прокинулася через повідомлення у вайбері: подруга, яка працює у військові частині, написала про початок війни. Пізніше зателефонувала Настя, вона сиділа у сховищі в столиці та не знала, що робити далі.

Я ж відчинила заклад і почала працювати, точніше створювала ілюзію роботи. Наше місто вже знайоме з бойовими діями, тож я розуміла, що війна – це небезпечно. І вона точно змінить наше життя кардинально. Тому просто чекала, коли прокинеться Юля, аби поговорити із нею.

Знайти житло в Кропивницькому допомогли наші відвідувачі

Ми працювали весь березень, а потім наші співробітники почали поступово виїжджати. Першою була бариста з маленькою дитиною, а в квітні виїхав ще один колега. Я також вивезла свою сім’ю, але сама залишалася в місті з мамою. 8 квітня росіяни вдарили про вокзалу в Краматорську, наступного дня ми виїхали. Обрали Кропивницький, адже там було мало прильотів, а ще це неподалік нашого дому, куди ми планували незабаром повернутись. 

Я переїхала зі своїми рідними, двома баристами та їхніми близькими. Звісно, у нас були проблеми з житлом, адже людей багато, а те, що нам обіцяли, не втілилося в життя. Тоді я звернулася в соцмережах з проханням допомогти нам із пошуком помешкання, і на цей заклик відгукнулися наші відвідувачі. Для нас це стало свідченням любові, поваги та дуже хорошої репутації в рідному місті.

Юля на той час була на Закарпатті, а ми опинилися в ступорі: усе наше життя залишалося у Слов’янську, а ми – в орендованій квартирі у чужому місті. І ніхто з нас не знав, як планувати майбутнє.

кав'ярня Просто Кава Івано-Франківськ
«Просто кава» у Франківську.

Перевезли обладнання за програмою релокації

Якось в червні зателефонувала Юля і сказала, що треба діяти. Вона завжди була для нас двигуном та лідером, який веде за собою та може вирішити всі питання. Юля розповіла, що ми можемо об’єднатися з кількома підприємцями на Донеччині та вивезти обладнання з пекарні за державною програмою релокації. Тоді я почула про цю програму вперше, але ми наважилися й зробили це.

Оскільки переїхати можна було лише на захід країни, ми почали шукати місце для перезапуску кондитерської. У більшості міст варіантів приміщень під оренду було вкрай мало, чого не скажеш про Івано-Франківськ. Скажімо, якщо у Львові було лише 10 оголошень, то у Франківську – майже 70. Це й визначило кінцеву адресу нашої релокації.

Перших партнерів знайшли через інстаграм

Коли я приїхала на Закарпаття, Юля вже підшукала і приміщення для бізнесу, і квартиру для проживання. Того ранку ми просто прийшли в нашу нову пекарню та почали готувати макаруни. Робили й не знали, де будемо їх реалізовувати. А потім просто зайшли в інстаграм та почали писати на сторінки всіх франківських закладів.

Жодна людина і жоден заклад не проігнорували наші повідомлення. Звісно, не всі погодилися взяти наші десерти: хтось продавав власну випічку, у когось кондитерки не було взагалі, а в когось – забагато. Однак всі відповідали нам. Тобто до нас поставилися не як до конкурентів, а як до людей, які опинилися в новому місті та потребують підтримки.

Першим закладом, який погодився взяти наші десерти, стала «Кав’ярня пана Персидського» у центрі міста. Ми познайомилися з власницею Іриною, а згодом вона порекомендувала нас своїм друзям. Сьогодні ми співпрацюємо вже з чотирма місцевими закладами.

переселенці відкрили кав'ярню "Просто кава" у Франківську
«Просто кава» в Івано-Франківську.

Виграли грант та перезапустили «Просто Каву» у Франківську

З червня ми готували солодощі та продавали їх місцевим кав’ярням. Проте нам дуже бракувало власної, адже шість років в рідному місті наше життя оберталось саме довкола «Просто Кави». Ми дуже хотіли відкрити кав’ярню, спробувати відновити затишну атмосферу та спілкування з відвідувачами. А тому почали шукати приміщення. Навіть попри те, що в нас не було на це фінансів. Потім подалися на грант через «Дію», нам його затвердили, а отже, ми змогли втілити мрію. 

Ми облаштували кав’ярню в підвальному приміщенні без жодного вікна. Спочатку мені було дуже незвично, оскільки приміщення в Слов’янську було дуже просторим та світлим. Але згодом я зрозуміла, що в наших реаліях так буде навіть краще.

А ще нас дуже мотивувала підтримка людей. Нам постійно писали, запитували, як справи, коли плануємо запуститися знову. На відкриття «Просто Кави» у Франківську до нас приїхали переселенці з Донеччини – просто підтримати. А з ними – і місцеві мешканці.

кав'ярня "Просто кава" у Франківську

Допомагаємо майстрам-переселенцям продавати свої вироби

У Слов’янську ми співпрацювали з місцевими майстрами, тому після перезапуску в Івано-Франківську постійно думали, як допомагти іншим людям, зокрема талановитим переселенцям. Зрештою вирішили створити в кав’ярні таку точку, куди майстри-переселенці могли б принести свої вироби для реалізації.

Так нам вдалося об’єднати майстрів зі Слов’янська, Краматорська, Миколаєва, Харкова, Києва та Франківська. Подібний проєкт ми мали і вдома, але там до ціни виробника ми додавали 15-30% для власного заробітку. Цього разу ми не беремо ані копійки за продаж виробів. Просто реалізуємо та передаємо кошти майстрам, а вони використовують їх на власний розсуд. Як правило, практично всі залишають собі лише частину, а інше переказують на підтримку ЗСУ.

Організовуємо майстеркласи для франківців

Одразу після переїзду у нас не було знайомих із креативної сфери. Та якось до кав’ярні завітала дівчина на ім’я Зоряна, яка прочитала про нас в інтернеті та вирішила підтримати. З’ясувалося, що вона ліпить вироби з глини та навчає цьому дітей. Так ми домовилися організувати у «Просто Каві» перший майстерклас, аби частину коштів передати на потреби армії.

Читайте також: «ВПО – це не лише гуманітарка». Як бахмутська громадська організація допомагає переселенцям у Черкасах

Захід об’єднав 16 учасників – як місцевих мешканців, так і переселенців. Усі спілкувалися між собою та пили каву. А одна з відвідувачок того самого вечора запропонувала провести інший майстерклас – з нейрографіки. Згодом ми познайомилися з дівчиною з Харкова, яка тепер навчає наших відвідувачів розписувати пряники. 

Наразі ми продаємо власні десерти, а також випічку кондитерів із Краматорська та Харкова. Орендували нове приміщення, у якому дві кімнати облаштували під пекарні. Більшість десертів так само створює Юля, інші – наші партнери-переселенці.

Після перемоги працюватимемо на два міста

Зараз у нас всіх одна мета – наша перемога. Після цього ми дуже хочемо повернутися додому. Але водночас плануємо розвивати і заклад у Франківську. Мріємо, аби люди приходили до нас цілеспрямовано за емоціями. І дуже хочемо розвиватись – допомагати армії та країні, працевлаштовувати людей, сплачувати податки, проводити цікаві заходи та допомагати переселенцям.

Ми з Юлею вже спланували, як будемо працювати на два міста після перемоги. Вона пів року керуватиме усім тут, я – у Слов’янську. Після цього ми поміняємось місцями ще на пів року, адже Франківськ встиг стати для нас другою домівкою. Ще хочемо відкрити кав’ярню в нашому українському Криму. Нас двоє, але ми маємо колосальну підтримку від колег, рідних та відвідувачів. А з такою підтримкою – зможемо все.

просто кава у Франківську

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі