Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Карантин за кордоном. Українці розповідають про перебіг пандемії в Італії, Ірландії, Польщі та Туреччині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Дефіцит захисних засобів, змітання туалетного паперу з полиць магазинів та ігнорування карантину. Так пандемія коронавірусу триває в Україні, але виявилось: це не тільки українська проблема. 

Комендантська година в Італії та штраф за те, що вийшов з дому. Скупляння місцевого одеколону замість антисептика в Турції. Закриті паби в Ірландії. Та ірраціональна віра, що все скінчиться за два тижні, в Польщі.  

Наскільки соціальна ізоляція в інших країнах відрізняється від української? Ми в ШоТам поговорили з українцями з Італії як європейського епіцентру коронавірусу. А також Турції, Ірландії та Польщі – там, як і в Україні, карантин був введений нещодавно. 

Ми бачили реакцію цих країн на пандемію ззовні – через закриття кордонів та повітряних шляхів, а наші співвітчизники  покажуть вам її зсередини.

Італія: штрафи за порушення комендантської години та праця медиків non stop

 <strong>Жанна</strong> “/></div><div class=

Жанна

Живе в Палермо з чоловіком-італійцем. Працює в інформаційному порталі про моду

Довідка. Станом на 20 березня в Італії зафіксували понад 41 тисяч хворих на коронавірус Covid-19. Померло понад 3400 людей, одужали тільки – 4400.

19 березня Італія вперше випередила Китай за кількістю померлих через епідемію, хоча в країні майже вдвічі менше випадків інфікування, ніж у КНР 

 Я живу в Палермо, великому місті на півдні Італії. Раніше ми думали, що коронавірус – не про нас, якщо хтось про нього говорить, то він панікер.

Місяць тому життя італійське кипіло і виблискувало всіма фарбами: звичні зустрічі, посиденьки, застілля, робота, друзі, поїздки, перельоти, туристи. І коли ми тут хвилювались за Китай, думали, що це далеко і не про нас.

Але потім виявили перший випадок захворювання на коронавірус, і епідемія дуже швидко почала набирати обертів: спочатку місто, область, потім регіон, а зараз – ціла країна!

Зазвичай у цій частині Палермо людно та багато машин, каже Жанна. Але не під час суворого карантину

Штрафи за порушення комендантської години

Влада взяла під контроль ситуацію, випустила decreto (закони), де описано як потрібно поводитися, що потрібно робити, щоб уникнути зараження.

Суворо заборонили всі масові заходи, наказали сидіти вдома і виходити тільки в разі потреби: покупки їжі, ліків чи на роботу.

Зараз всюди ввели комендантську годину. За вихід на вулицю без вагомої причини – штраф 280 €. Якщо ви виходили через необхідність, патруль перевірить докази – чек з магазину або аптеки.

Школи, університети, стадіони, бари, ресторани, спортзали закриті. Хто може працювати з дому, так і робить. Ми з чоловіком також переходимо на роботу з дому.

Парламент зараз розробляє наказ, щоб підтримати фінансово тих, хто в цей період не працює через пандемію.

Одні знаходять спосіб веселитись, інші – спекулювати на цінах

Зараз в нас в місті небагато заражених, але люди підходять до соціальної ізоляції дуже сумлінно, не дивлячись на гарячий темперамент нації та звичний стиль життя “гуляй душенько”. 

Громадяни сидять на карантині в своїх будинках, пересування їх мінімізовано. 

Але, звичайно, красиво жити італійцям не заборониш, і навіть на карантині вони вигадують флешмоби з піснями і танцями на балконах. Так піднімають настрій і собі, і оточуючим, щоб нагадати: все знову буде добре, потрібно тільки почекати. 

З приводу купівлі продуктів: звичайно, спершу в супермаркетах був ажіотаж, але зараз все спокійно 

Спекуляції на цінах, загалом, немає, всього вистачає – власники продуктових магазинів дбають про це.

Але от медичні маски виросли в ціні: завжди знайдуться ті, хто хоче розбагатіти на дефіциті.

Медичний колапс

Наші лікарі, медсестри, фельдшери постійно працюють в режимі non stop. Величезна подяка працівникам медицини, лише вони відділяють нас від зараження і всіма силами стримують епідемію 

Я не піддаюся паніці, а розцінюю цей час як перезавантаження, переоцінку життєвих цінностей: вдома готую італійські страви, читаю давно закинуту книгу, роблю те, що не могла робити в шаленому ритмі мого житті до карантину. 

Важливо бути здоровим, а заняття ми собі знайдемо.

Туреччина. Карантин поки не сприймають серйозно

Олена

Олена

Політологиня, навчається та працює в Анкарі

Довідка. В Туреччині станом на 20 березня загальна кількість випадків зараження – 359 осіб, а кількість смертей досягла чотирьох. В цей же день набуло сили розпорядження президент Туреччини, яким щонайменше до кінця квітня відтерміновуються всі публічні заходи у сфері культури, науки, мистецтва та суміжних галузей. Раніше громадян Туреччини закликали залишатись вдома, але не закликали не відвідувати роботу. 

В Анкарі проживає близько 4 мільйонів осіб, тому вулиці завжди людні. Але зараз можна сказати, що людей поменшало. Багато людей в масках та перчатках.

Зменшився також трафік машин. Поки у Туреччині немає особливих заборон на пересування поза межами дому, але є заборони на роботу соціальних закладів – кафе, барів, спортзалів.

“Значна частина населення не сприймає цей вірус як загрозу”

Люди скуповують продукти у великих кількостях: макарони та консерви особливо популярні. Багато магазинів напівпорожні. Ми з моїм хлопцем так не робили, що, звісно, не дуже правильно в умовах соціальної ізоляції. 

Деякі дуже ретельно дотримуються рекомендацій щодо ізоляції. Так, нещодавно в черзі на касі супермаркету я не одразу зрозуміла, чому черга в певному місці перервалася і потім розпочалася знову. То було тому, що одна людина намагалася дотримуватися метрової дистанції. Проте це була лише одна людина.

Не те що б люди зовсім зникли з вулиць Анкари, але їх значно поменшало. Значна частина населення досі не сприймає карантин серйозно, каже Олена

Я знаю й протилежні випадки: коли люди прилетіли із паломницької подорожі та були відправлені в ізоляцію на карантин, але потім якось зуміли звідти втекти. Тобто, не зрозуміли чому їх туди посадили і чому там утримують.

Щодо ресторанів: є такі, що одразу припинили роботу і зачинилися, але є інші, у яких як і раніше багато відвідувачів. 

Це все свідчить про те, що значна частина турецького населення досі не сприймає цей вірус як серйозну загрозу. 

Серйозних кроків від уряду поки нема, а вірус швидко поширюється

Мені не відомо, щоб уряд якось на це реагував. У частини суспільства з’являється така думка, що необхідно впроваджувати надзвичайний стан чи інші обмеження на пересування.

18 березня було перше звернення президента до нації, проте про жодні серйозні кроки він не оголосив. І навіть кордон наразі не є повністю закритим для іноземних подорожуючих.

А офіційна кількість інфікованих за одну добу збільшилася на близько 100 осіб. Тому в Туреччині вірус, на жаль, дуже швидко поширюється. І вже є три летальні випадки.

З початком епідемії люди почали скупляти місцевий аналог одеколону

Уже 2 тижні тому, ще до спалаху хвороби в Туреччині, дуже важко було знайти захисні маски.

Ціни, начебто, не накручують, принаймні не чула про таке.

Після того як виявили перших інфікованих, люди почали масово скупляти колонью – місцевий аналог одеколону. Наразі в магазинах його майже не залишилося, або лишився найдорожчий.

Я встигла закупити маски та антисептики до ажіотажу. Але масками не користуюся, читала що якщо ти сам хворий, вони лиш допомагають захистити інших від твого ж вірусу. Сама користуюсь антисептиками, інколи перчатками. А ще часто і ретельно мию руки.

В ізоляції писатиме дисертацію та готуватиме турецькі страви

Ми з хлопцем обмежили соціальні контакти, скасували усі плани і навіть візити до лікарів, посилену увагу приділяємо засобам гігієни. 

Я продовжую працювати, нам організували трансфер на роботу та додому, видали кожному особисто по великому флакону засобів для дезінфекції рук та миття підлоги. Через загострення ситуації вчора перевели на домашній офіс.

Поки увесь цей час працюю, як і раніше, а потім просто відпочиваю після роботи. А взагалі на думці кілька кулінарних рецептів, які кортить спробувати. Плюс мене ще чекає написання дисертації. Тому, думаю, нудьгувати я не буду.

Сподіваюся лише, що ми повернемося до нормального життя якомога скоріше.

Ірландія. Офіційно на карантині, але він поки лайтовий

 <strong>Надія</strong> “/></div><div class=

Надія

Філологиня. В Ірландії живе вже 5 років. У Дубліні викладає російську мову іноземцям

Довідка. Станом на 20 березня в Ірландії 557 заражених коронавірусом людей, а 19 березня трапився перший летальний випадок. Через спалах коронавіруса COVID-19 з 12 березня в Ірландії тимчасово закрили школи, вузи та інші громадські установи – до 29 березня.

“Люди не хочуть стати випадковими переносниками зарази і заподіяти шкоди іншим”

Ми офіційно на карантині з 12 березня, але цей карантин поки що лайтовий: люди працюють з дому, школи та коледжі закрили, але в той же час містом можна вільно пересуватись.

Немає патрулів, які відловлюють тих, хто вийшов з дому без вагомої причини, як в Іспанії, наприклад. Там закрито все, крім аптек і продуктових магазинів.

У нас кафе і ресторани все ще працюють, але напівпорожні: люди, в основному, слухають поради уряду і сидять вдома. Скрізь на входах стоять антисептичні засоби і коробки з рукавичками.

Люди, звичайно, засмучені, що багато планів доводиться скасувати – навіть парад на день Святого Патріка відмінили.

Автобуси майже порожні, а це о 6 годині вечора, коли дублінці повинні повертатися з роботи

Багато пабів закрилися ще вчора, бо розуміють: краще перечекати карантин, ніж погіршувати ситуацію. 

В основному, вулиці порожні: люди не хочуть стати випадковими переносниками зарази і заподіяти шкоди іншим.

Дефіцит звичних продуктів. І, звичайно, туалетного паперу

Так, є дефіцит масок і антисептиків, ще й який! Їх також складно знайти, як і туалетний папір 🙂 В цьому є трохи істерії: вологих антибактеріальних серветок, гелів для рук, спреїв просто не знайти на полицях магазинів.

І продуктами запасаються. Це класика! Картоплю, хліб, шинку і туалетний папір складно купити в супермаркетах. У маленьких магазинчиках це все доступно, щоправда, набагато дорожче.

Я не хотіла запасатися продуктами до останнього, вважала це істерією, але коли заходиш в магазин, а звичних продуктів просто немає, це навіює тугу.

У магазинах така ситуація: багато табличок із застереженнями на вході про симптоми, обробку рук, Та правило двох метрів. А відділ з туалетним папером традиційно порожній вже з ранку

Тому доводиться закуповуватися просто, щоб мати можливість рідше ходити в магазин і не дивитися на порожні полиці. Тепер мені здається, що це необхідність. Адже кожен похід в магазин – це небажаний контакт і небезпека зараження.

“П’ємо чай з лимоном, ходимо на прогулянки в безлюдні місця”

У нас з чоловіком в машині лежать два антисептика для рук: кожен раз, перед входом-виходом з машини, мастимо ним руки, тому що не хочемо переносити заразу. А в мами мого чоловіка на вході в будинок стоїть велика пляшка санітайзеру для обробки рук і взуття.

Зараз ми не бачимося ні з друзями, ні навіть з сім’єю – тільки скайп і листування. Найменше, чого б хотілося б – це випадково заразити своїх близьких.

П’ємо частіше чай з лимоном, ходимо на прогулянки тільки в тихі, безлюдні місця. Намагаємося ходити в магазини рідше, платимо тільки карткою.

Робота через скайп

Я працюю на себе, тому просто перенесла роботу з усіма учнями в скайп-режим.

У чоловіка була ситуація: як тільки держава оголосила карантин, в той же день всім офісам довелося закритися.

І в нього на роботі швидкими темпами переносили інформацію на особисті ноутбуки та встановлювали програми, щоб працювати з офісними комп’ютерами віддалено. 

Уряд готується до сплеску епідемії

Інформацію про вірус і способи захисту поширюють скрізь: по радіо, телевізором, в газетах. Всі про це говорять. Прогнозів поки ніяких не роблять, але цифра хворих говорить сама за себе, і змушує багатьох людей переглянути своє ставлення до коронавірус.

Наш прем’єр-міністр попросив всіх про колаборацію, по можливості не залишати своїх будинків, замовляти все необхідне онлайн.

Сказав, що нам потрібно підготуватися до сплеску коронавірусу, що слід очікувати приблизно 15000 заражених. І що ми в цій справі надовго.

Поки два тижні карантину, але готові до гіршого

Нещодавно ходили гуляти, парк був наповнений сім’ями з дітьми, бігунами і велосипедистами. І це в робочий день ввечері. Схоже, у людей більше немає інших альтернатив, щоб якось підтримувати себе у формі і дихати свіжим повітрям. Скоро і там черги будуть:)

З позитивного: люди точно стали більше один одному дзвонити і спілкуватися онлайн. Особливо з сім’ями, хоча раніше могли взагалі раз на місяць зустрітися.

Влада каже, що карантин на два тижні, але з застереженням, що може бути продовжений. Тому ми нічого не плануємо. 

Надія каже, що з чоловіком зараз вибираються гуляти тільки в максимально безлюдні місця

У мене були плани летіти в Париж в травні, але я на 90% впевнена, що поїздку доведеться скасувати. Ходять чутки, що така ситуація триватиме мінімум до вересня.

Отже, варто просто робити все від нас залежне в цій ситуації: прийняти умови гри і допомогти своєму виду вижити 🙂

Польща. Порожні полиці в магазинах та страх, що не вистачить лікарень

 <strong>Валентина</strong> “/></div><div class=

Валентина

Працює в Гданську у філії голландської фірми 

Довідка. Загалом в Польщі виявили 378 випадків захворювання. Шість людей – померли. 20 березня Польща запровадила стан епідемії через поширення коронавірусу.

По місту, в цілому, трохи паніки є, але всі роботодавці відправили працівників на карантин. Мої керівники не наполягали на роботі з дому, а ось одна моя подруга пішла з понеділка на домашній офіс.

Я дуже не люблю піддаватися паніці, мені це нагадує часи СРСР. Спокійно сприйняла карантин, далі ходжу на роботу, те що руки потрібно мити – так це завжди треба було робити. 

Мої шефи ще минулої середи, 11 березня, в Барселоні були, але потім швидко купили квитки додому в суботу, коли зрозуміли, що кордони можуть закрити. На роботу не ходять, самоізолювались.

Засоби захисту задорогі, в аптеки пускають по 2 людини

Закриті ресторани, кафе, театри, школи, садочки. Але магазини та аптеки нормально працюють. Хоча в аптеки пускають максимум по 2 людини.

Маски та антисептики дуже подорожчали. Ще в січні я купила маски випадково: їхала в гості до подруги, а в неї діти хворіли. Купила я тоді кілька масок за 3.50 злотих, а  зараз одна може і 12 злотих коштувати. Антисептики є, але їх теж розбирають швидко.

Проте немає прямо дефіциту: якщо товару немає в одній аптеці, то в іншій точно знайдете.

Збезлюднілі вулиці Гданська

Люди вірять, що все минеться за 2 тижні

Всюди по Гданську розклеєні плакати, що таке коронавірус і яких запобіжних заходів потрібно дотримуватися. Люди дуже переживають, що не вистачить місця в лікарнях, це я часто чую.

Але, в цілому, всі вірять, що за два тижні все пройде. Не знаю чому саме за два тижні.

Життя в самоізоляції

Не ходжу особливо в публічні місця, зараз мій маршрут – це будинок-робота-магазин-будинок.

Нічого особливого під час карантину не роблю: як мила руки після вулиці, так і мию. П’ю більше вітамінів і фрукти їм. І чай з лимоном, звісно. 

Порожні робочі місця в офісі, де працює Валентина

Великою втратою для мене стала відсутність спортзалу – закрили. Доводиться йогою вдома займатися. Ось погода налагодиться, до моря почну бігати. Ну і більше на вивчення мов є часу, після роботи нікуди ж не вийти.

Думаю, це швидко не закінчиться, не за два тижні точно. Просто потрібно себе берегти і кайфувати кожен день. З користю для себе проведіть цей карантин, якщо вже нікуди від нього не дінешся.

Суспільство

«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний паб у центрі Львова. Тут збираються вболівальники, айтівці, артисти філармонії та оперного театру. А тепер – ще й волонтери, які допомагають ЗСУ.

З 24 лютого Cantona Pub перетворився на волонтерський центр, який упродовж перших двох тижнів був радше пунктом обігріву, ніж закладом із крафтовим пивом. Сьогодні команда пабу відновила роботу, але продовжує допомагати військовим. Адже частина з них напередодні війни сиділа за одним із столиків, а вже за тиждень вирушила на передову.

Енді Марковець 

Засновник та власник львівського футбольного пабу Cantona Pub 

Вболіваю за львівські «Карпати» з шести років

Я дуже люблю футбол, переглядаю матчі за будь-якої нагоди, та й сам раніше грав за аматорські команди. А почалося все, мабуть, ще в 1993 році. Тоді в шестирічному віці батько вперше взяв мене на матч львівських «Карпат». І відтоді я почав вболівати за «левів». Ця любов триває й донині – вже майже 30 років.

А трохи згодом, у травні 1999 року, я почав слідкувати за грою «Манчестер Юнайтед». Тоді на стадіоні «Камп Ноу» в Барселоні відбувся знаменитий фінал Ліги чемпіонів УЄФА. «Манчестер» програвав із рахунком 0:1, але на останніх хвилинах забив два голи й вирвав перемогу в німецької «Баварії».

Власник Cantona Pub у футболці Манчестер Юнайтед

Із відкриттям пабу допомогли друзі

До відкриття пабу я протягом чотирьох років працював на «24 каналі». Був інженером, технічно забезпечував, аби у наших редакторів було відео для сюжетів. Але сталося так, що я втратив роботу.

Коли я вже був безробітним і все йшло, скажімо так, не дуже добре, до мене звернулися друзі. Вони чомусь повірили в мене й запропонували інвестувати свої заощадження. Так, кошти були невеликі, але це все одно неабияк надихнуло.

І одного ранку я прокинувся з чітким усвідомленням того, що маю робити далі і як це все виглядатиме. Тоді й з’явилася й назва нашого пабу і концепція – яким має бути заклад. Це все було сім років тому – в 2015.

Власник Cantona Pub Енді Марковець

Паб, у якому збираються і вболівальники, і артисти оперного театру

Коли ми лише починали роботу над відкриттям пабу, головною ідеєю було зробити місце, в якому можна буде подивитися будь-який матч. У Львові багато барів, але футбольних – практично не було. Тому ми прагнули створити заклад, де могли б збиратися любителі футболу, дивитися та обговорювати матчі й пити смачне крафтове пиво.

Ми не були першим футбольним пабом у Львові. Але інші паби дуже швидко зачинялися. Сьогодні, напевно, подібних закладів у місті вже немає.

Чому назвалися на честь Еріка Кантони (легендарного нападника «Манчестер Юнайтед», – ред.)? Через його харизму, характер та щирість. Мені здається, це дуже пасує і футболісту, і пабу. Якщо в тебе є власний стиль, якщо ти маєш харизму, завжди залишаєшся собою й любиш те, що робиш, – на тебе точно чекає успіх.

Відвідувачі Cantona Pub

Ідуть не в заклад, а до людей, які там працюють

Ми позиціонуємо себе як локальний паб. До нас ходять або наші друзі, або ті, хто мешкає чи працює неподалік. Наприклад, практично весь оркестр Львівської національної філармонії, артисти балету оперного театру, айтівці тощо. Тобто немає такого, щоб у пабі сиділи лише футбольні фанати. І тим більше ніхто не дивитиметься на тебе косо, якщо ти просто прийшов випити пива чи поїсти.

Думаю, найбільший наш актив – це команда. Я хоч і власник, але щодня працюю як бармен. Тобто кожен із нас – універсальний солдат. І якщо я не можу з якихось причин бути барменом, на моє місце без проблем стає офіціантка Катя або кухар Руслан.

Наша команда дуже згуртована, адже ми працюємо разом практично з самого початку. А отже, плинності кадрів у нас немає. Це важливо, бо часто відвідувачі ходять не в конкретний заклад, а до персоналу. До людей, які тебе обслуговують, наливають пиво й готують їжу.

Сплячі люди в нашому Instagram – володарі Кубка Гаскойна

До 24 лютого у нас була традиція: кожен, хто випивав так багато, що засинав, отримував уявний Кубок Пола Гаскойна. Це англійський футболіст, гравець збірної, який «поховав» свою кар’єру через алкоголь. Після гри він міг прямо в формі й бутсах бігти зі стадіону в паб, аби випити свіжого пивка.

Люди сплять в пабі

Через деякий час у нас в пабі з’явилася книга з його біографією. І ми вирішили, що будемо публікувати в Instagram лише світлини людей, яку беруть цей Кубок Гаскойна. Але це все було до війни. Сьогодні ми вже не дозволяємо, аби подібне траплялося.

Перші два тижні працювали як пункт обігріву

Неможливо бути готовим до повномасштабного вторгнення в 21-му столітті. Тим більше, коли світ дуже медійний. І уявити, що в центрі Європи може спалахнути така війна, – було дуже складно.

Але коли це почалося, ми всі зібралися й вирішили працювати далі. Ніхто не хотів нікуди їхати, всі залишилися на своїх місцях. Перші дні у Львові було дуже багато переселенців з інших регіонів, людей, яких зачепила війна.

Ми почали їх безкоштовно годувати, якось втішати. Вже 25-го лютого ми з моєю дівчиною Катериною забрали кота й перехали на два тижні до паба. Просто, щоб завжди бути тут і допомагати. 

Якоїсь миті у нас було дуже багато людей, почали сходитися волонтери, приносити різні речі, які необхідно було передати на фронт. Адже це зручно – наш заклад розташований у центральному районі міста.

Волонтери Cantona Pub

Ті, хто вчора пив у нас пиво, сьогодні вже на війні

Водночас ми почали думати над тим, як допомогти нашим друзям, які з першого дня вирушили на війну. Уявіть, ще минулої п’ятниці вони сидять в пабі й п’ють пиво, а вже через тиждень усі ці, умовно, п’ятнадцять чоловіків у складі одного підрозділу воюють десь на сході нашої країни. Ми не могли не підтримати їх. Хотілося, аби в хлопців було все найкраще – каски, броники, приціли, медицина. Це все – розхідний матеріал, і його потрібно постійно поповнювати. 

Наразі ми допомагаємо, перш за все, тим, кого знаємо особисто. Але ніколи не відмовляємо, якщо до нас звертаються. Наприклад, якщо була потреба знайти 25 аптечок, а ми закупили 50 – відправляємо всі 50 до різних підрозділів. Туди, де цього потребують.

Насправді, більшу частину роботи беруть на себе саме волонтери. Ми надаємо частину приміщення, допомагаємо переносити коробки, але саме вони роблять практично неможливі речі. Це 10-15 людей, які шукають усе необхідне, знаходять, пакують та відправляють на передову. І більшість із них – наші постійні відвідувачі. 

Працюємо далі, аби донатити на ЗСУ

Перші два тижні повномасштабної війни ми працювали як столова та пункт обігріву. Але коли на барі мене почали запитувати не про допомогу, а про односолодовий віскі, я зрозумів, що можна знову працювати, заробляти гроші та допомагати армії. 

Сьогодні ми на 80% працюємо як звичайний паб, а на 20% – як база для волонтерів. Ми виділили для них певну частину приміщення, де можна зберігати допомогу для військових. Також у наших волонтерів завжди є місце для обіду чи відпочинку. Але решта площі – це паб, у якому приймають замовлення та показують футбол.

Волонтери Cantona Pub

Коли про нас написав Кантона, я два дні не міг перестати усміхатися

У перші дні війни до нас завітав французький журналіст, який приїхав, аби висвітлювати війну. Його дуже зацікавив наш заклад, адже Кантона – також француз. Цей журналіст тусувався у нас майже тиждень. А згодом на сторінках провідного французького спортивного видання L’Еquipe вийшла його стаття, де було згадано й Cantona Pub.

За кілька днів після цього з нами зв’язався рідний брат Кантони – Жан-Марі. Мовляв, Ерік хотів би опублікувати в Instagram кілька світлин на нашу підтримку.

Коли він справді запостив наші фото, я, чесно кажучи, два дні не міг перестати усміхатися. І навіть не так важливо, чи приїде він сюди після перемоги. Важливо, що він знає про нас, підтримав нашу роботу і Україну загалом. А отже, ми не самі в цій війні проти величезної імперії.

Завдяки цьому допису у нас збільшилася кількість пожертв на допомогу армії. А ще люди почали просити шеврони, які ми зробили для наших воїнів. Тож тепер, аби отримати шеврон Cantona Pub, достатньо кинути на рахунок будь-яку суму. І це також дає свій результат.

Патчі для військових

Не шкодуйте зусиль та грошей для нашої перемоги

Звичайно, коли в твоїй країні війна, ніхто не може почуватися в безпеці. Ніхто не може бути впевненим, що побачить наступний світанок. Тому треба всіма можливими способами та силами допомагати нашим захисникам. Аби в них було абсолютно все. І не варто шкодувати жодних грошей та жодних зусиль. Бо саме так день нашої перемоги настане якомога швидше.

Якщо Кантона справді приїде святкувати нашу перемогу – це буде неймовірна подія. Але спочатку нам потрібно перемогти. А вже потім будемо домовлятися, як все влаштувати. Адже з війни повернуться й наші друзі. Напевно, буде якась програма, екскурсії. Але це все буде вже згодом, після. Після нашої перемоги.

Боєць ЗСУ з патчем Cantona Pub

Як підтримати волонтерів Cantona Pub

Номер карти для переказів по Україні

5168745322065381 (ПриватБанк)

ANNA LEVCHUK

UA513052990000026205738702315

SWIFT / BIC CODE: PBANUA2X

Bank name: PRIVATBANK

Bank Address: 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

PayPal: [email protected]

Читати далі

Суспільство

30 ОМБр по-мистецьки розгромила танк окупантів (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького знищили ворожий танк і захопили трофейну зброю.

Атмосферні фото опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Російська техніка виглядає краще коли вона вщент знищена, а зброя окупанта стріляє влучніше  проти них самих у власності українських військових», — написали бійці 30-ї бригади ЗСУ.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої. З 2018 року бригаді присвоїли назву князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовського середніх віків.

Дивіться відеоХаризматичний військовий ЗСУ пише пісні і вірші прямо на фронті

Нагадаємо, 30 ОМБр розгромила ворожі БТР, замасковані в кущах.

Також ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині.

Фото: facebook.com/30brigade.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Збройні Сили України ліквідували склади боєприпасів окупантів в Ізюмі на Харківщині та в селищі Давидів Брід на Херсонщині.

Про це повідомили у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ у понеділок, 16 травня.

Зазначається, що Сили оборони нанесли вогневе ураження по ворожих складах у місті Ізюмі, внаслідок чого знищено значний запас боєприпасів.

Також Сили оборони України здійснили вогневе ураження польового складу боєприпасів противника в районі населеного пункту Давидів Брід на Херсонщині.

Окрім того, на Харківському напрямку ворог намагався вести бойові дії в напрямку населеного пункту Тернова, успіху не мав.

Дивіться відео: Прикордонник, який послав російський корабель, став найцитованішим автором України

На Сєвєродонецькому напрямку окупанти вели бої в районі населеного пункту Борівське, зазнали втрат.

На Бахмутському напрямку в районі Гірського російські окупанти зазнали втрат та відійшли.

На Курахівському напрямку ворог наступав в районі Марʼїнки та Новомихайлівки, успіху не мав.

Нагадаємо, бойова група К2 зупинила наступ ворожих танків на Донеччині.

Як ми повідомляли раніше, прикордонники на Сумщині відігнали диверсантів, які проривалися на територію України.

Фото: facebook.com/kmp.vmsu.ua.

Читати далі