Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Канадське видання опублікувало захопливу статтю про безстрашну операцію українських військових у Кабулі

Опубліковано

Найбільш авторитетна і впливова газета в Канаді The Globe and Mail присвятила статтю про «безстрашну операцію» українських військових щодо евакуації з Кабула

Про це пише nv.ua.

Кого врятували?

Зазначається, що під час проведеної українцями евакуації з аеропорту Кабула до Києва вивезли 19 афганських перекладачів, зокрема одного з редакції The Globe and Mail, а іншого — який працював на канадське Міністерство оборони.

Як йдеться у статті, рятувальну операцію провели вранці 27 серпня, на наступний день після того, як останній канадський евакуаційний літак покинув Афганістан. І через кілька годин після атаки терориста-смертника біля воріт аеропорту Кабула, внаслідок якої загинули 200 афганців і 13 військових США.

Читайте також: Як офіцер ЗСУ Анатолій Штефан розвінчує міфи російської пропаганди у соцмережах (ВІДЕО)

Після теракту, відповідальність за який взяло на себе місцеве угруповання Ісламської держави, США заявили, що в’їзд в аеропорт буде дозволений тільки іноземним громадянам.

Подробиці евакуації

Попри це обмеження, а також зважаючи на ризики, українські військові пішки увійшли в Кабул. Їхнім завданням було супроводити до аеропорту два мікроавтобуси перекладачами та їхніми сім’ями, які прямували в Канаду, — загалом 19 осіб.

Українські військові оточили і супроводжували машини останні 600 метрів до аеропорту.

Читайте такожСкайдайвинг для екстремалів: де в Україні можна стрибнути з парашутом і скільки це коштує

«Колона увійшла [в аеропорт] завдяки українцям. Ми просто відправили їм фото номерів наших автомобілів … і вони прийшли на місцевий ринок, щоб знайти нас. Вони запитали „Україна?“, Ми відповіли „Так!“, І вони супроводили нас», — сказав Мохаммед Шаріф Шараф, 49-річний батько п’ятьох дітей, який 10 років працював перекладачем, допомагаючи The Globe висвітлювати роль Канади у війні за Афганістан.

Український план евакуації

Дві попередні спроби евакуювати цю групу, організовані Міноборони Канади і Держдепом США, провалилися, бо передбачали, що афганці та їхні родини змогли б самі дістатися до аеропорту.

Це виявилося неможливим через хаос за межами аеропорту, де тисячі жителів Афганістану зібралися в надії на евакуацію.

Видання підкреслює, що український план виявився успішним, на відміну від американського і канадського, завдяки рішенню залучити спецзагін.

Після прибуття в аеропорт 19 афганців розмістили в українському військовому вантажному літаку. Вони вилетіли в Ісламабад разом з групою військовослужбовців та інших афганців, яких українські військові врятували раніше.

У столиці Пакистану їх пересадили на зафрахтований комерційний літак, який доставив групу в Україні з короткою зупинкою в столиці Азербайджану Баку.

Афганці шоковані безстрашністю українців

Евакуйовані заявили, що були приголомшені тим, що українські війська пішли на ризик, щоб врятувати їх, чого не зробили канадські та американські сили.

«Всі були здивовані. Протягом останнього місяця я намагався зробити щось, щоб нас хто-небудь врятував. Ми просили американців, канадців, катарців, всіх — і все марно. Вони боялися вийти … Українські солдати стали для нас янголами. Вони виконали виняткову роботу. У них великі серця», — сказав Джавед Хакман, 33-річний батько чотирьох дітей, який два роки пропрацював в канадському спецзагоні в Кандагарі.

Читайте такожУнікальні кадри злету літака «Мрія» зачарували весь світ (ВІДЕО)

Шараф, Хакмаль і їхні сім’ї прибули до Києва з перепустками, які їм видав за день до української операції Офіс міністра імміграції Канади Марко Мендічіно. У документах зазначено, що пред’явники повинні розглядатися як громадяни Канади і що у них є візи для поїздки в Канаду.

Цих документів було досить, щоб вивести їх з Кабула, але в київському аеропорту Бориспіль прикордонники не знали, що робити з евакуйованими, у багатьох з яких були прострочені паспорти або тільки посвідчення особи. Врешті-решт афганцям надали 15-денні гуманітарні візи для в’їзду в Україну, чому частково посприяло завірення канадського посольства, що їм скоро нададуть притулок в Канаді.

Приклад для інших країн

Як сказано в статті, скоординована українськими військовими евакуація може відкрити шлях до Канади іншим афганцям, які рятуються від талібів. Оттава пообіцяла надати притулок афганцям за умови, що вони зможуть евакуюватися в треті країни. За даними The Globe, канадський уряд звернувся до Києва із запитом на евакуацію інших біженців.

«Хоча драматичну операцію в Кабулі, швидше за все, буде неможливо повторити через погіршення ситуації з безпекою в країні, прокладена стежка Ісламабад-Київ може бути використана для евакуації інших афганців, які прямують до Канади, які дісталися до Пакистану — вони можуть потрапити в Україну, де їх можна буде перевірити й оформити для переселення в Канаду», — пише The Globe.

Читайте такожЯк на Львівщині проходять міжнародні тактичні навчання «Три Мечі – 2021» (ВІДЕО)

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав виданню, що Канада вже направила Києву відповідний запит. За його словами, порятунок афганських перекладачів продемонстрував можливості Збройних Сил України і те, чому Україна нарешті повинна стати членом НАТО.

«У цих жахливих обставинах наші військові продемонстрували хоробрість, високий клас і зразковий професіоналізм», — підкреслив український міністр.

Організувати операцію допоміг і колишній посол Канади в Києві Роман Ващук. За словами дипломата, Київ погодився на рятувальну операцію значною мірою через підтримку, яку отримав від Канади під час війни на Донбасі.

Канада надала Україні фінансову допомогу на суму близько $700 млн з моменту початку конфлікту і з 2015 року направила 200 військовослужбовців на ротаційній основі для підготовки українських військ.

«Це частково є окупністю інвестицій одного за іншим канадських урядів в підготовку українських збройних сил», — сказав Ващук.

Нагадаємо, у зоні ООС визначили кращий артилерійський розрахунок.

Як ми повідомляли раніше, українські спецпризначенці тренувалися стрибати із конвертопланів Osprey.

Головне фото: focus.ua.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...