Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

KALUSH проти Андруховича. Чи зможеш ти відрізнити панчі українських реперів від віршів сучасних поетів? (ТЕСТ)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Після радіодиктанту національної єдності соцмережі вибухнули мемами та жартами про Юрія Андруховича. Користувачі запевняли, що письменник читав занадто швидко, і навіть порівнювали його з реперами. Та чи зможеш ти відрізнити тексти того ж Андруховича від цитат із треків сучасних українських виконавців? 

«а в задумі було – живи і плодись, а в задумі було – радій і кохайся. но вася така сложна штука ця жизнь шо главне свого не прогледіти шансу»

Правильно! Неправильно!

Іздрик – один із творців станіславського феномену. У книжкових магазинах безліч його книг, а самого автора вважають справжньою легендою сучасної української літератури. Він самобутній, відвертий, прямий у висловлюваннях та чесних у своїх текстах. Чи варто читати? Безумовно.

«Йоу, козаче, за нами ніхто не плаче. Сірий степ нам – ліжко, і стіл, і дім»

Правильно! Неправильно!

Це рядки з поезії письменниці та режисерки Ірини Цілик. Торік вона стала лауреаткою американського кінофестивалю «Санденс» за найкращу режисерську роботу у категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин».

«Коли ти хотіла чіткі стосунки, спільні прогулянки і вечері, кожен збирав свої речі до сумки і зачиняв перед носом двері»

Правильно! Неправильно!

Автор цих рядків – письменник та журналіст Павло Коробчук. Якщо бажаєте ближче познайомитися з його поезіями – шукайте збірку «Хвоя». А для поціновувачів прози радимо книгу «Ключові клапани».

«За те що живу і за те що пишу За хороші фільми,нормальну траву За тебе включно,за наше життя За всю цю музику без кінця»

Правильно! Неправильно!

А це фрагмент вірша письменника та перекладача Андрія Любки. Сьогодні він пише здебільшого прозові книги, але віддані шанувальники точно пам’ятають романтичні та подекуди брутальні вірші Любки.

«Добре, добре, знищуй листи, стирай номери, пали мости, просто стирай, просто громи, ми вдосталь мали цієї зими»

Правильно! Неправильно!

Ці рядки належать одному з найвідоміших письменників сучасної України – Сергію Жадану. До речі, його сміливо можна назвати й музикантом. Що послухати? Гугліть гурти «Жадан і собаки» та «Лінія Маннергейма».

«твоя відсутність така заплутана твої приходи такі наповнені ти недочута ти переслухана ти божевільна ти некерована»

Правильно! Неправильно!

Його голос ви точно чули бодай раз! І ні, він не репер, а журналіст, письменник та спортивний коментатор.

«У приміщенні церкви відкрито вокзал: почекальні, лампади, ікони, кабіни. Перелюднені хори гудуть, мов казан, a в касирок вуста, як фальшиві рубіни»

Правильно! Неправильно!

Це цитата з поезії Юрія Андруховича «Зміна декорацій», що належить до циклу «Листи в Україну». Ці тексти письменник створив восени 1990-го року під час свого перебування у Москві.

«Рідна хата пахне пирогами з вишнями із печі. Снилось, як світив фарами ближніми уночі. І бачив, баба з дідом в хаті крутили калачі. От би зараз діда постукать би по плечі»

Правильно! Неправильно!

Йой, тут складно було помилитися, адже цей трек вже облетів всі радіостанції. Так, це гурт KALUSH, який вміє створювати абсолютно нову, але водночас близьку та рідну музику.

«шукаємо весну там де цвіллю поросло. вона сміливо так чоло мені цілує перед сном, знову ледве добігаєм до останнього трамваю. відриває від землі, але я тебе тримаю»

Правильно! Неправильно!

Чудова нагода послухати треки репера Паліндрома (справжнє ім’я – Степан Бурбан). До речі, він є автором саундтреку до стрічки «Ваш Василь» про поета Василя Стуса.

«Вони хотіли крил, жити з ними на землі Розправлених вітрил на своєму кораблі Підкорених вершин, прямих попадань у ціль Але життя – відбиток із літер на муці»

Правильно! Неправильно!

Схоже на якусь «класичну» поезію, але ні. Це рядки з треку «Коли ховають молодих» реперки Alyona Alyona.

«Бога немає, мам! Як він мене забере? Страху немає, це означає, що не існує і смерті. Все було б добре, та нам всім під ноги з дерев Цієї осені падали зверху тільки порожні конверти»

Правильно! Неправильно!

Це фрагмент треку «Спалах». Автор – репер Freel (Андрій Шалімов), який раніше був учасником гурту «На Відміну Від».

KALUSH проти Андруховича. Чи зможеш ти відрізнити панчі українських реперів від віршів сучасних поетів?
Жадан аплодує, а Alyona Alyona хоче записати з тобою трек!

Крутий результат! З тобою можна піти на презентацію поетичної збірки Іздрика чи Жадана, а потім – відірватися на концерті «Калуша». Не забудь поділитися цим тестом із друзями. 😉
Йоу! А ти раптом не плануєш увірватися в реп чи літературу?

Нічого собі, практично без помилок! Схоже, ти слідкуєш за сучасною українською культурою та намагаєшся бути в тренді всіх новин. Так тримати! І не забудь поділитися цим тестом із друзями. 😉
Репер(-ка) на мінімалках

Подумаєш, не вийшло дати правильну відповідь на кілька питань. Та ми самі гуглили, аби нічого не наплутати! Давай поглянемо на твій результат інакше: ми разом дізналися багато нового про сучасний реп та українську поезію. 😉
Не парся, Андрухович не дізнається!

А знаєш, що ми зробимо? Прокоментуємо твій результат цитатою з пісні гурту KALUSH: «Не напрягайся по пустякам, воно того не варте, все буде круто!». Кілька помилок – це дрібниці. Але пам'ятай, що тест завжди можна пройти вдруге і похизуватися перед друзями значно кращим результатом. Тільки тс-с-с-с. 😉

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Бійці 45-ї артбригади знищили опорний пункт і три БМП окупантів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Взводний опорний пункт і три бойові машини піхоти російських загарбників знищили українські захисники.

Відео опублікували на ютуб-каналі 45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ.

Бійці відзначили, що спрацювала бойова синергія: аеророзвідка 15 ГУ ДВКР і «Азову» та розрахунки 45 окремої артбригади.

«Ми бачимо та чуємо кожного окупанта, який прийшов на нашу землю вбивати і грабувати», — написали наші військові.

Читайте також: «Ми 41 день були відрізані від України». Як громада на Чернігівщині відновлюється після деокупації

Про 45 ОАБр

45-та окрема артилерійська бригада – підрозділ Ракетних військ та артилерії Сухопутних військ ЗСУ. Створений у 2014 р. у складі корпусу резерву. З початком повномасштабної збройної агресії РФ 45 ОАБР приступила до виконання бойових завдань за призначенням в зоні активних бойових дій.

Нагадаємо, воїни 45-ї бригади точним влучанням знищили ворожу САУ.

Також ми повідомляли, як Холодноярівці знищили ворожу БМП на ходу під Ізюмом.

Фото: facebook.com/AFUkraine.

Читати далі

Суспільство

Союзники надали Україні ще майже €1,5 млрд військової допомоги

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У столиці Данії 11 серпня відбулася конференція північноєвропейських союзників для підтримки України, під час якої вдалося зібрати 11 мільярдів данських крон (понад 1,3 млрд доларів — ред.)

Про це у твіттері повідомив міністр оборони Данії Мортен Бедсков.

«Який день! Донорська конференція забезпечує ще сильнішу підтримку України. Понад 11 мільярдів данських крон на підтримку боротьби України за свободу. Нове виробництво зброї, нові спільні навчання та заходи з розмінування», — написав міністр оборони Данії.

Відзначимо, що конференція у Копенгагені 11 серпня стала продовженням та розширенням формату «Рамштайн». Там обговорили питання довгострокового фінансування та підготовки українських військових.

Читайте такожЗберегти історичні будівлі. Як волонтери «Мапи Реновації» рятують українську спадщину, пошкоджену окупантами

Нагадаємо, Данія виділить 820 млн крон на зброю, оснащення та навчання ЗСУ.

Також Данія приєднається до навчання українських військових у Британії.

Раніше ми повідомляли, що США виділили Україні $1 млрд військової допомоги.

Фото: twitter.com/DanishMFA.

Читати далі

Суспільство

«Ми 41 день були відрізані від України». Як громада на Чернігівщині відновлюється після деокупації

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Корюківська громада на Чернігівщині однією з перших постраждала від повномасштабного російського вторгнення. Окупанти зруйнували місцеві дороги та мости, фактично ізолювавши ОТГ від іншої частини України.

Однак місцеві мешканці не змирилися з присутністю ворога. Жителі громади буквально голіруч зупиняли ворожі танки та блокували дороги, аби завадити російській техніці. Після того, як ЗСУ звільнили область, ОТГ почала відновлюватися та повертатися до звичного життя. Про 41 день в окупації та відбудову громади розповів Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.

Корюківська громада, очільник ОТГ Ратан Ахмедов
Ратан Ахмедов.

Окупанти протягом чотирьох діб їхали через нашу громаду

Наша громада розташована в безпосередній близькості до кордону й межує з Росією. Тому в перші години повномасштабного вторгнення вся військова техніка окупантів, яка рухалася в напрямку Чернігова й Києва, була на території нашої громади. Загалом російські війська їздили територією нашої ОТГ протягом чотирьох діб. Це величезна кількість техніки, зруйновані дороги та підірвані мости. 

Одне з сіл нашої громади постраждало внаслідок детонації боєкомплекту артилерійської установки. Унаслідок вибуху дісталося будівлі старостату, школі, медичному закладу, магазину й частково — житловому сектору. Але головне — населення не постраждало. Усе інше — відновимо й відбудуємо разом. Зокрема, й завдяки нашим друзям та партнерам.

Зруйнована Корюківська громада

Звісно, ніхто не був повністю готовий до повномасштабної війни. Але у нас був чіткий алгоритм дій, тому, коли все почалося, ми вже знали, де будемо збиратися й що необхідно робити. Було прийнято рішення, що жодна бюджетна установа не починатиме роботу, крім об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, медиків та комунальників. Вони, як і місцева влада, без відпочинку працювали з першого дня вторгнення.

Корюківська громада: наслідки війни

Понад 40 днів ми були півостровом, відрізаним від «великої землі»

Росіяни не влаштовували на території нашої громади окупаційних адміністрацій, а просто пройшли маршем ближче до Чернігова. І цьому є кілька причин. По-перше, всі їхні сили були кинуті до обласного центру, вони охороняли свої шляхи постачання. А по-друге, у нас діяв потужний рух спротиву. Люди робили все можливе, аби зупинити ворожу армію.

Фізично ми протягом 41 дня були в тилу, але доступу до «великої землі» у нас не було. Громада була повністю відрізана. Окупанти пошкодили мости через річки, тому фактично ми тимчасово перетворилися на півострів. Єдиний шлях для виїзду з ОТГ пролягав через зону активних бойових дій.

Зруйнована будівля в Корюківській громаді

Запустили хлібзавод та підключили аграріїв

Звісно, у перші дні в громаді відчувалася певна паніка. Ми з колегами пройшлися всіма установами, подякували кожному працівнику й кожній працівниці, які попри все були на робочих місцях. Порадили людям триматися разом, згадати правила поведінки в екстрених ситуаціях, надання домедичної допомоги тощо. 

Ну, а далі ми почали поступово працювати над відновленням місцевої економіки. Нам вдалося запустити хлібзавод, який зупинив свою діяльність кілька років тому. У сусідній громаді відновили роботу сирного заводу. Запрацювали місцеві аграрії.

сільрада, Корюківська громада

Найскладніше, напевно, було з медикаментами. Ліки, на які був найбільший попит, зникли з полиць у перші ж дні. І виходило, що в когось було вдосталь медикаментів, а в когось — не було взагалі. Тому доставляли все необхідне через річку — човнами. Згодом окупанти почали обстрілювати човни, тому довелося знову шукати якісь альтернативні шляхи.

Читайте також: Будуємо разом. Це чотири волонтерські ініціативи, які відновлюють нашу країну

Але у нас було теплопостачання та електроенергія. Щоправда, авіаудари росіян пошкодили підстанції, через що відбувся стрибок напруги й деяке обладнання, на жаль, вийшло з ладу. Та загалом ситуація була контрольована.

Найкращий день в житті — коли побачив хлопців із ЗСУ

Про жодну співпрацю з окупантами не могло бути й мови. Натомість мені довелося щоночі змінювати місце ночівлі, адже росіяни викрали мого колегу з сусідньої громади. Після цього ми обладнали своєрідні спостережні пункти в кожному селі. Знали, де пересувається ворожа техніка, яка саме, в якому напрямку та скільки її.

будівля з муралом

Росіян погнали з нашої області в останніх числах березня — на початку квітня. Звідси вийшло понад дві тисячі одиниць побитої техніки та живої сили. Аби вберегти бодай те, що вціліло, окупанти підривали за собою всі мости. Для мене досі найщасливіший день — це 5 квітня, коли підрозділи Збройних сил України зайшли до в’їзду в місто, і я побачив наших житомирських хлопців. Це найкращий день у моєму житті. 

Із технікою та обладнанням допомогли партнери

Із програмою «U-LEAD з Європою» ми знайомі й активно співпрацюємо вже доволі давно. Ще з 2016 року, коли перебували на шляху до об’єднання та формування ОТГ. Потім був період нашого становлення, почалася більш предметна співпраця. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, U-LEAD знову прийшов на допомогу. Зокрема, керівниця Чернігівського регіонального офісу рина Кудрик постійно контактувала з громадою, допомагала з організацією волонтерських проєктів, доставкою предметів першої необхідності тощо.

техніка прибиральна

А коли окупантів вибили звідси, почалася робота в межах відновлення України. До 24-го лютого ми дуже хотіли розвивати інфраструктурні об’єкти. Звісно, війна перекреслила всі плани, а подібні проєкти сьогодні практично не фінансуються, адже кошти спрямовуються в оборонний сектор. Тому ми звернулися до U-LEAD. Перш за все, щодо встановлення резервного живлення для об’єктів критичної інфраструктури. Також ми потребували інструментів та техніки для розбору завалів та демонтажу конструкцій, які пошкодили окупанти.

бензопила розрізає дерево

І ми цю допомогу отримали. При чому, неймовірно швидко. Ба більше, програма навіть взяла на себе всі питання логістики та доставки техніки до ОТГ. На першому етапі «U-LEAD з Європою» передав нам бензоінструменти та генератори, а на другому — надійшла важка техніка, яка сьогодні працює в комунальних підприємствах, що забезпечують життєдіяльність громади. 

генератори

Відновили водоканал та розібрали завали, якими стримували ворога

Так ми отримали фронтальні навантажувачі, кілька десятків бензопил, відрізних машин. Також нам передали освітлювальний пристрій, який дозволив проводити роботу вночі. Усі ці речі були задіяні й працюють донині. Частину обладнання ми передали до сільських територій, аби забезпечити необхідним місцеві старостати та, наприклад, пожежні команди.

Завдяки допомозі ми, зокрема, змогли відновити роботу місцевого водоканалу та повернути водопостачання до територій, де окупанти пошкодили трубопроводи. Крім того, вже триває підготовка до зимового періоду, і тут це обладнання відіграє не менш важливу роль.

знищена автівка

А ще, звісно, розбір завалів на дорогах. У нашій громаді сформувався потужний рух опору, який робив все можливе, аби перешкоджати пересуванню російської техніки. І всі ці завали також прибралися завдяки U-LEAD.

Сьогодні всі отримані генератори розподілені по селам громади, у локації, де це найбільш актуально й справді необхідно. Бензоінструменти забезпечили стабільну роботу виїзних громад.

Корюківська громада

Ми обов’язково впораємося і все відбудуємо

До повномасштабного вторгнення ми мали справді великі плани на цей рік. Плани, які перекреслила війна. Але ми обов’язково повернемося до них після нашої перемоги. 

Зараз головне — підготуватися до опалювального сезону. Бо невідомо, як буде з газом, адже до нас він фізично йде з території Росії. Тому ми готуємося й там, де це можливо, намагаємося перевести об’єкти критичної інфраструктури на резервне тверде паливо.

Зупинка

Але ми впораємося. Відновимося, підготуємося до зими. Думаю, вкладемося до вересня. І всі наслідки перебування тут російських окупантів — також ліквідуємо. Так, дороги й мости — це все потребує фінансів та часу. Але це нам під силу, після перемоги все буде капітально відремонтовано та відбудовано.

Читати далі