Суспільство
Історична справедливість. Європарламент визнав Голодомор геноцидом українців
Європейський парламент проголосував за резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Про це повідомили в Офісі президента України.
«Історична справедливість. Автор геноциду назавжди отримає клеймо ганьби за ті події, а також за сьогоднішні злочини. Нація-терорист – майбутні покоління росіян будуть сприйматися через призму цих злочинів. Їх діти та онуки будуть у багаторічній ганьбі в цивілізованому світі. І відчуватимуть цю ганьбу всюди», – зазначив очільник ОП Андрій Єрмак.
Ухвалена Європарламентом резолюція висловлює солідарність з народом України та вшановує пам’ять мільйонів людей, які загинули в результаті цілеспрямованих дій сталінського режиму з організації штучного голоду.
«Європейський парламент визнає Голодомор, штучний голод 1932-1933 років в Україні, що був спричинений свідомими діями радянського режиму, геноцидом проти народу України; рішуче засуджує такі дії тоталітарного радянського режиму, що призвели до смерті мільйонів українців, та істотно підірвали основи українського суспільства», – йдеться в тексті резолюції.
Додамо, Україна закликає увесь світ визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Станом на 15 грудня це зробили 22 держави.
Чому це важливо
Визнання Голодомору геноцидом – це насамперед встановлення правди, історичної й правової справедливості, каже Іван Петренко, кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору в коментарі Суспільному.
«Це визнання і засудження на світовому рівні факту того, що російський комуністичний тоталітарний режим цілеспрямовано здійснив найбільший злочин — геноцид української нації. І весь світ відповідно має знати й розуміти злочинну сутність Москви, яку вона намагається прикривати фальсифікацією історії й різною політичною брехнею», – пояснює історик.
Крім того, за словами Петренка, визнання Голодомору геноцидом світовою спільнотою має сприяти притягненню Росії до правової, історичної, економічної відповідальності, до виплати Україні відповідних матеріальних компенсацій: «Це має сприяти тому, щоб цей злочин більше ніколи не повторився. Світ має засудити Росію, сприяти її політичному переформатуванню і роззброєнню».
Раніше ми розповідали, як американка українського походження розповіла світові про Голодомор.
Фото: unian.ua.
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...