Суспільство
Історія військового, чий будинок у Сирії знищила Росія (ВІДЕО)
Будинок у Сирії, де виріс Хасан, було знищено, а його батьки насилу врятувалися. Україна стала для чоловіка другим домом, але й сюди прийшли росіяни. Хасан захищав нашу державу з 2014 року, а з початку повномасштабного вторгнення служить санітарним інструктором.
Історію військового сирійця розповідає ШоТам.
Хасан познайомився з «русскім міром» ще в Сирії. Перший будинок, який було розбомблено в Сирії, це був їхній сімейний будинок. Тепер чоловік мститься російському ворогу в Україні та захищає від нього свій дім і чотирьох дітей.
«Що росіяни дійшли до наших дітей – це дуже жахливо. Тому що з розповідей моїх батьків, я з дитинства знав, як це відбувається. І не хотілося б, щоб мої діти це бачили», – Хасан, інструктор 14-ї окремої механізованої бригади.
Хасан переїхав до України ще до початку подій у Сирії – з 1999 року навчався тут на стоматолога. Одружився з українкою, оселився на Волині і мріяв про спокійне та мирне життя.
Але спочатку Росія ледь не вбила його батьків, які насилу врятувалися з Сирії. А потім почала війну на сході України. Вже у 2014-му Хасан розумів, чого чекати українцям…
«Вона де є, там і біда. Скільки людей у нас загинуло – мільйони. Скільки людей у нас стало біженцями по всьому світу: куди не глянеш у Європі, самі сирійці. Наше майно все під нуль», – розповідає чоловік.
Хасан отримав навички вояка ще в дитинстві, адже навчався у військовій школі в Дамаску. В Україні він став до лав батальйону «Айдар» та захищав Луганщину.
На фронті він побачив, що військовим не вистачає вміння надавати першу допомогу при пораненні. Тому після повномасштабного вторгнення вирішив навчати саме цьому.
Дивіться відео: В Україні створили розмальовку, яка просуває репресованих українських митців
«Коли поранено побратима або коли ти сам поранений, і ти стоїш, склавши руки, не можеш сам собі допомогти – це проблема», – каже Хасан.
Чоловік вимогливий до військових і сам працює без перепочинку, аби отримати результат – врятовані життя на фронті.
«У нас є кількість бійців, яких ми врятували. Багато з них із Бахмутського напрямку. Хлопці, коли приїжджають із позицій, то кажуть: “Слава Богу, ми зробили так, як ти сказав. Воно вийшло”. Для мене це радість», – Хасан, інструктор 14-ї окремої механізованої бригади.
Чоловік живе в Україні понад 20 років і спостерігає, як змінилися українці за цей час.
«Чи змінилися з 1999 року? Кардинально, на 180 градусів. Не було цієї дружності. Не було цього духу. Зараз приїжджаєш на позиції, радієш, коли бачиш їхній дух, як вони це роблять. Залізний кулак, залізне серце, можу сказати. Що б не трапилося, мають великий дух», – каже Хасан.
Тим часом його батьки повернулися у Сирію і разом із родиною з нуля відбудовують рідну оселю. А Хасан мріє жити у вільній та мирній Україні, тож робить усе для перемоги.
«Плани короткі – перемога. Святкувати Перемогу з усіма моїми побратимами, яких знаю. А їх уже тисячі, слава тобі, Господи. І щоб усі повернулися додому живі та здорові. І ми повернулися всі до своїх родин після перемоги», – Хасан, інструктор 14-ї окремої механізованої бригади.
Раніше ШоТам розповідав, як героїчний командир десантників зі Львівщини б’ється за Луганщину.
Також ми розповідали, як підтримка однієї жінки на фронті переросла у найбільший фонд допомоги захисницям.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі