Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Мед та сироп агави — саме такими інгредієнтами кондитерська DOBRA замінює звичний нам у солодощах цукор. Їхній досвід доводить, що смаколики можуть не лише не псувати фігуру та здоров’я, а й бути корисними для організму. Олена Полозок відкрила власну справу у період кризи 2015 року, і не прогадала. Ситуація в країні змусила її піти з банківської сфери, де вона працювала 25 років, і спробувати змінювати щось самостійно. Дитяча мрія відкрити кондитерську доповнилася соціальною місією — працевлаштування людей з порушеннями слуху та просування ідеї здорової та щасливої нації.

Олена Полозок
Олена Полозок

власниця бізнесу DOBRA з виготовлення корисних солодощів
Голова громадської організації «Центр громадянських ініціатив «Ми разом», ініціаторка освітнього простору з вивчення жестової мови «Вільна школа»

В дитинстві цукерки вдома були рідкістю

Палка любов до шоколаду з’явилася в мене ще з дитинства. Але на той момент цукерки були дуже дорогими, і мама нам з братом купувала їх лише на свята. Вона їх ховала, а ми потроху витягували. І коли наступало свято, мама відкривала пакет, а там нічого вже немає. І відтоді я почала мріяти про свій магазин солодощів, де я могла б брати стільки шоколадних цукерок, скільки мені захочеться.

Щоб мати вдома хоч якісь солодощі, я ще малою почала пробувати виготовляти їх сама. Я смажила на сковороді цукор, скручувала карамельку, і вона застигала. Мама мене сварила за те, що іноді горіли цукор чи сковорідка, казала, що мої цукерки не можна їсти, бо вони шкодять здоров’ю. А я ж натомість тішилася, що це мій витвір мистецтва, бігала з карамелькою і казала всім: «Це моя власна цукерка».

Проміняла офісну роботу на волонтерство

Хоча я завжди мріяла про власний бізнес, доля звела мене з банківською сферою. Я пропрацювала там 25 років, доки не почалася Революція гідності. Навколо було стільки крутих людей та класних проєктів, що я просто не могла далі займатися офісною роботою. Я відчувала в собі сили, розуміла, що потрібно щось робити. Якщо все навколо змінюється, мені теж легше змінювати щось у своєму житті. Коли почалася війна у моєму рідному Краматорську, я звільнилася і пішла волонтерити.

Я не змогла стояти осторонь і просто спостерігати за тим, що відбувається у моїй країні. Спершу я долучилася до проєкту «Відкривай Україну», який допомагав дітям на Донбасі дізнаватися більше про Україну та її історію. А з 2015 року зі своїми друзями, що не чують, ми почали розповідати українцям про людей, які мають порушення слуху. Я сама почала вивчати жестову мову, аби порозумітися з ними. А далі ми створили свою громадську організацію. Хотіли, щоб люди з порушенням слуху більше дізналися про свої права, не боялися бути почутими в соціумі. Тому ми почали створювати проєкти, які надавали їм можливості для розвитку, працевлаштування. На той момент мало хто працював у цьому напрямку.

Про дитячу мрію нагадав чоловік

Саме завдяки участі у цих проєктах я познайомилася з дуже крутими людьми й відчула, що хочу запустити власну справу. Криза, яка тоді панувала, зовсім мене не лякала. Просто бізнес, який приносить гроші, це класно, але в мене було скільки енергії, сил та любові, що хотілося цим поділитися з усіма. Я знала, що якщо запущу щось своє, то воно матиме дуже важливу місію. І тоді я точно вже розуміла, що працюватиму саме з людьми з порушеннями слуху.

Весь цей час я була без роботи, але поруч був чоловік, який мене підтримував. Він вже давно мені казав: «Давай спробуємо виготовити шоколадну цукерку, що ж там її робити». Але я тоді відкладала цю ідею, бо думала, що це дуже складно. Й от чоловік, не дочекавшись моєї згоди, зайшов в інтернет і почав читати: як працювати з шоколадом, що таке темперування, що потрібно про це знати. І він просто підсадив мене на це. Зараз я вже точно розумію, що понад усе я люблю працювати саме з шоколадом. Цей запах і текстура — це для мене медитація. Так ми почали вдома потроху створювати свої перші солодощі. Пригадую, скільки ми тоді попалили шоколаду, але цукерки у вас виходили дійсно смачні. Згодом від інтернету ми почали відходити, я пішла навчатися професійно кондитерській справі, щоб почати створювати щось авторське.

У нас працюють люди, які живуть у тиші

В кінці 2015 року я потрапила на навчання з підприємництва для жінок від ресурсного центру «ГУРТ». Там пропонували гранти від Міжнародної організації «Всесвітня Єврейська Допомога» (WJR) на реалізацію цікавих бізнес-проєктів. І вже там я точно знала, що хочу відкрити свою кондитерську. Коли я писала бізнес-план і було запитання про місію, для мене все стало на свої місця. Я вже до того давно мріяла, щоб у мене працювали нечуючі люди, яким я буду допомагати. І мені дуже хотілося відкрити кондитерську як простір, де ми разом будемо проводити різні заходи, вивчати жестову мову  розповідати про історії успіху таких людей. Я виграла той грант, і отримала перші 25 тисяч гривень на розвиток своєї справи. І ми почали.

З січня 2016 року ми вже відкрили свою онлайн-кондитерську «Добра Цукерня», базуючись у Києві, але готували з чоловіком все ще на домашній кухні. У 2019 році ми почали шукати приміщення для обладнання кондитерського цеху і на початку 2020 року ми його знайшли у Білогородці, що на Київщині, й почали працювати як справжнє підприємство. Весь цей час зі мною працюють кілька друзів, які не чують, сьогодні у нас є пекарка Олена та прибиральниця Тетяна. Мені дуже важливо показати всім співробітникам, що ми можемо порозумітися з будь-якою людиною, навіть якщо вона не чує. Я мотивую своїх працівників щоденно вивчати жестову мову, практикувати її для  комфортної взаємодії один з  одним на виробництві. До речі, на базі нашої організації з початку 2016 року діє освітній простір з вивчення жестової мови «Вільна школа», де ми навчаємо всіх охочих спілкування з нечуючими людьми.

Не все смачне є корисним

До 2020 року ми випікали класичні кондитерські вироби, а саме локдаун допоміг нам обрати інший шлях розвитку. Я вже давно розвивала ідею саме корисних смаколиків, тому що в моїй родині є особливі потреби в харчуванні, й завжди виникало питання, як всіх класно нагодувати, але без шкоди для здоров’я. Смачного зараз створюють дійсно багато, але воно не все корисне для здоров’я. Особливо для тих людей, які мають особливості в харчуванні, наприклад, непереносність лактози та глютену, хворіють діабетом чи мають харчову алергію, не вживають продукти тваринного походження.

Читайте також: Кондитерська Milly Filly: в карантин найкоротша доставка була — на метр

Саме тому під брендом DOBRA ми зараз створюємо солодощі без цукру, глютену та продуктів тваринного походження. Назва така не через те, що ми — добрі, а тому що наші смаколики добрі на смак, а ми добрі відносно наших покупців. Частину прибутку ми направляємо на підтримку соціальних та благодійних проєктів для дітей та молоді з порушеннями слуху.

Замість цукру — мед і сироп агави

Ми виготовляємо вафлі, карамель, кекси, печиво і торти, не використовуючи рафіновані та молочні продукти, трансжири та підсилювачі смаку. Натомість ми ввели в склад нашої продукції корисні інгредієнти, які укріплюють наш організм — псиліум, спельтове борошно, стевію, сиродавлену гірчичну олію. На сайті DOBRA описаний склад кожної позиції в нашому каталозі. Якщо ми готуємо карамель, то не використовуємо продукти тваринного походження чи білий рафінований цукор. Ми беремо для наших солодощів безлактозне рослинне молоко та вершки, сиродавлені олії — це інгредієнти, які насичують корисною енергією наш організм. Безглютенові тортики ми виробляємо на основі рисового та мигдалевого борошна.

Цукор скрізь замінюємо на сироп агави, стевію, ерітрол — натуральні підсолоджувачі, повністю безпечні для організму. Або на мед, але його не їдять вегани. Тому ми вказуємо на своїх етикетках, коли він є у складі. Була ситуація, коли самі вегани написали нам, що в нас не «веган-продукція». Тому ми швидко всі наклейки переробили, бо все ж несемо відповідальність за свою продукцію перед покупцем. Ми розуміємо, що якщо щось не прописали в складі, то можемо наразити нашого покупця на якусь небезпеку для здоров’я. Тому наперед завжди радимо покупцям, на що їм варто звернути увагу. Якщо в когось діабет чи алергія на мед чи арахіс, то говоримо, що за складом їм більше підходить.

Продукцію DOBRA можна спробувати в мережі магазинів «Зелена лавка» та «FreShop» у Києві, а також у в різних екокрамничках у Львові, Харкові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Одесі, Миколаєві, Рівному та Ужгороді. Також можна замовити через сайт та соцмережі. Ціни — від 26 до 525 гривень. Наприклад, банановий кекс коштує 52 гривні, вершкова карамель — 67, мінітортик «Вафельний» — 59.

Наповнюємо ласощі корисною енергією

У нас дуже класна технологиня — Ірина Бабатіо. Це людина, на якій тримаються всі смаки. Саме вона вигадує нові смаколики, завдяки чому у нас вся лінійка — це авторські корисні солодощі. Ірина сама живе за принципом наповнення свого організму корисною енергією, тому багато вивчає питань, які пов’язані з енергетикою їжі. Вона відшукує продукти, які їли наші пращури. Коли я приходжу на виробництво, на мене вже чекає тарілка з новими смаколиками, і я просто не можу їх не спробувати.

Коли ми вперше виготовляли вафлі, то я вже дивитися на них не могла. Ми стільки їх перепробували, доки не дійшли до ідеалу. Вафлі DOBRA можуть лежати 90 днів, і з ними нічого не трапиться. Вони залишаться хрумкими й смачними. Це була важка робота, але я нею дуже задоволена. Звісно, наш колектив — це перші дегустатори, потім уже наші сім’ї. Приходимо на роботу і ділимося: «Мій чоловік каже, що це занадто солодко». «А мій сказав, що нормально». І от так разом думаємо, чи варто зменшувати солодкість.

Боремося зі стереотипом про шкоду цукерок

Локдаун дав мені розуміння, що бути підприємцем в Україні — досить складно. Коли ти просто займаєшся бізнесом, ти відповідаєш за себе та своїх працівників. Але коли йдеться про соціальне підприємництво, то тут додаткова відповідальність, певні зобов’язання. Ти розумієш, що якщо вже розпочав цей шлях, то не можеш його завершити словами «Вибачте, локдаун». Не кожен зможе це витримати. Тому, дійсно, це досить непросто, особливо коли немає підтримки з боку держави у податкових питаннях. Ми працюємо, віддаємо частину своїх прибутків на підтримку благодійних проєктів не для того, аби комусь щось доводити. Ми виходимо з цінностей і місії DOBRA. І трапляється так, що ми допомагаємо іншим, але не отримуємо жодної підтримки від влади. Тому це дуже непросто.

Зараз ми в DOBRA плануємо трохи розширити наш колектив, щоб мати змогу допомогти більшій кількості людей, які цього потребують. Наше завдання — навчати та давати можливість самореалізуватися. А ще розробляємо нові екопакування та плануємо докупити деяке обладнання, бо у нас розширюється виробництво. Ми вже подали документи на реєстрацію торговельної марки, і зараз чекаємо на результати. Надалі будемо думати, як виходити на закордонні ринки — поки що це наша мрія.

Хочемо, аби все більше людей могли собі дозволити корисні смаколики. Багато хто думає, що якщо це цукерка, то вона точно буде шкодити фігурі чи здоров’ю. Якраз із цим стереотипом ми з DOBRA й намагаємося боротися, пропонуючи наші корисні солодощі все більшій кількості українців. Хочемо, аби таких товарів на полицях магазинів від різних виробників ставало дедалі більше, щоб нація ставала здоровішою і щасливішою.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі