

Економіка і бізнес
Інвестор збудує в Усть-Дунайському порту зерновий елеватор на 50 тис. тонн
Компанія «Еліксир Україна», яка приватизувала морський порт «Усть-Дунайськ», планує значну модернізацію підприємства та будівництво зернового елеватора на 50 тис. тонн збіжжя.
Про це повідомили у пресслужбі ФДМУ.
Зазначається, що компанія має намір об’єднати водними шляхами Дунай і Дніпро, щоб зняти навантаження з доріг України.
Покупець порту планує збільшувати об’єми перевалки, при цьому розширюючи під’їзди й розв’язки, адже з портом немає залізничного сполучення.
Крім того, «Еліксир Україна» планує модернізувати склади та придбати перевантажувальну техніку. Також — розраховує створити нові робочі місця для технічних спеціалістів і фахівців.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Найближчим часом основними вантажами для перевалки залишаться зернові та добрива. Однак покупець порту планує розширити номенклатуру вантажів.
Про компанію
«Еліксир Україна» – переможець приватизаційного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу морського торговельного порту «Усть-Дунайськ», який відбувся 17 січня. Компанія сплатила за актив 201 млн грн + 40 млн грн ПДВ. На торгах вартість порту зросла у 3,3 раза.
Нагадаємо, Фонд держмайна продав Ізмаїльський винзавод на Одещині за 200 мільйонів гривень.
Окрім того, Рівненський авторемонтний завод продали на аукціоні у 8 разів дорожче за стартову ціну.
Фото: wikimedia.org.
Економіка і бізнес

З 11 лютого українці можуть користуватися сервісами Revolut, зокрема надсилати й отримувати міжнародні перекази, відкривати європейські рахунки та обмінювати валюту.
Про це повідомили в Revolut.
Благодійний дизайн картки
Revolut створив новий дизайн картки у кольорах українського прапора. Випуск такої картки є благодійним. Клієнти з Європи робитимуть внески від п’яти євро для допомоги українцям, які були вимушені покинути власну домівку через війну. Банк перерахує Агентству ООН у справах біженців до 200 тисяч фунтів стерлінгів.
Читайте також: На Місяць летить синьо-жовтий прапор та мапа України
Як зареєструватися
Британський банк співпрацює з українською «Дією». Під час реєстрації в застосунку користувач перейде в «Дію», де можна буде підтвердити надсилання цифрової копії ID-картки або закордонного паспорта. Для цього необхідно активувати «Дія.Підпис» та пройти фотоперевірку.
Revolut став першим іноземним банком, який інтегрував шеринг документів через «Дію».
Послуги банку для українців
Компанія підтримує українців від початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року банк надав можливість користуватися власними сервісами українцям, які вимушено опинилися в ЄС. Наразі понад 700 тисяч українців в Європі використовують Revolut. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну перерахували понад мільярд євро.
Послуги Revolut для громадян України надає литовська компанія Revolut Bank UAB, яку регулює Європейський центральний банк та Банк Литви.
Нагадаємо, що Україна вперше в історії експортуватиме біометан в Європу.
Фото обкладинки: сайт Revolut
Економіка і бізнес

Енергетична митниця 6 лютого оформила періодичну митну декларацію на транспортування трубопроводом першої партії біометану в Європу. Робота над цим проєктом тривала протягом двох років.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці митниці.
Що відомо про Біометан
Біометан — це екологічно чисте паливо. Він може замінити природний газ та зменшити викиди CO2. Експорт біометану відкриває нові перспективи для агросектору та інвесторів у сфері біоенергетики. Цей газ виготовляють з органічних відходів, що стимулює розвиток сільського господарства.
Читайте також: Найбільший експортер меблів в Україні будує новий завод у Хмельницькому (ФОТО)
«Україна має величезний потенціал для виробництва біометану та може бути важливим постачальником зеленої енергії на європейському ринку. Ми робимо ще один крок до сталої енергетики та економічного зростання! Це ще один доказ нашої стійкості та готовності до інновацій!» — написали в митниці.
Для реалізації цього проєкту працювали народні депутати України представники Мінфіну, Державної митної служби України, Енергетичної митниці, оператора газотранспортної системи України, оператора газосховищ, експертного середовища, громадянського суспільства та виробників біометану.
Нагадаємо, що Японія відновлюватиме українські ґрунти за допомогою нанотехнологій.
Фото обкладинки ілюстративне: Host Bioenergy
Економіка і бізнес

Випускники інженерного факультету Сумського державного університету Віталій Липовий і Дмитро Казнієнко успішно розвивають власні підприємства: один отримує з усієї України замовлення на обробку металу, інший допомагає бізнесу та домівкам ставати енергонезалежними. Що їх об’єднує? Підхід до вирішення будь-яких завдань — підприємці кажуть, що цього їх навчили ще в університеті.
Чому Віталій замість практики на заводі взявся ремонтувати навантажувач, а Дмитро після випуску вирішив робити бізнес на сонячній енергії — розповідаємо далі.
Реальна робота замість практики на заводі
Віталій Липовий вступав на інженерний факультет із золотою медаллю. Каже, міг обрати на бюджеті будь-яку спеціальність, але зупинився на гідравлічних машинах — про цей напрямок добре відгукувалися знайомі випускники. До того ж, він вважав галузь розвиненою в Україні, тож очікував, що легко працевлаштується.
Інакше склалося в Дмитра Казнієнка, який теж прийшов на інженерний факультет. Вступні іспити він склав не надто добре, та й платити за навчання не міг, тому пішов туди, де залишилися бюджетні місця, і так теж опинився на гідравліці.


Обидвоє згадують, що під час навчання мали чимало практики, хоча перші два роки присвятили загальному інженерному курсу — фізиці, математиці й іншим предметам, — і лише потім почали заглиблюватися у профільні дисципліни.
«Нам показували, що це прикладна галузь, і вона не може бути обмежена лише лабораторними чи лекціями», — розповідає Віталій Липовий.
Хлопець швидко зумів застосувати знання на практиці: після третього курсу, коли одногрупники розійшлися на практику по місцевих заводах, він узявся ремонтувати знайомому вилковий навантажувач, яким підіймають палети.
«Він мені казав: “Бери, займайся. Якщо за літо поставиш на ноги, то і грошей заробиш, і реальний досвід отримаєш”. Треба було поєднати двигун внутрішнього згоряння з гідравлічними деталями. Завдання не дуже складне, але для третього курсу серйозне. Все літо я там провозився, але навантажувач досі працює», — каже Віталій.
Попри літні канікули, він консультувався з викладачами щодо матеріалів і температурних режимів. Цю ініціативність запам’ятали — уже на старших курсах Віталій разом з викладачами розробив агрегат, який на всеукраїнському конкурсі наукових робіт у Харкові посів перше місце.
Дмитро ж упевнений, що головне, чого навчила кафедра, — розв’язувати будь-які задачі: інженерні, математичні, життєві, бізнесові. Він розповідає, що такий підхід до практичного навчання в університеті був системним: «Студент не має досвіду й самостійно не може створити корисний продукт чи послугу. Тому кафедри, факультети створюють умови й шукають замовників, аби людина могла реалізувати проєкт». Цей принцип працював і в аспірантурі, де Дмитро на замовлення підприємств випробовував різні типи насосів.
Вирішили працювати на себе
Віталій теж вчився в аспірантурі, а пізніше ще й працював в університеті. Каже, що за п’ять років наукових досліджень та щоденної практичної роботи за верстатами зрозумів — з таким багажем знань іти на завод буде кроком назад. Тому він вирішив спробувати працювати на себе.
У 2015 році чоловік відкрив ФОП. Родичі повірили в нього й допомогли — дали ділянку землі під майстерню та гроші на верстати. Разом з товаришем Віталій почав займатись механічною обробкою металів — виготовляти шестерні, редуктори та зубчасті передачі, які використовують у промисловому обладнанні й сільськогосподарській техніці:
«Замовляємо сировину — метал, пластик, чавун — і виготовляємо виріб. Спершу пул замовників формувався складно — треба було тримати 20+ клієнтів, аби мати потрібне завантаження».
Однак за півтора року підприємство вийшло на потрібні показники.


Дмитро після аспірантури кілька років працював на підприємстві з продажу промислового обладнання. Згодом зрозумів, що робота на когось не дає розвиватися так, як йому хочеться, тож у 2018 році вирішив зайнятися альтернативною енергетикою — встановлювати сонячні електростанції — й заснував компанію Inteleng.
Обидва зізнаються, що аби створити бізнес, вчилися на своїх помилках.
«Ти маєш продати себе як фахівця, щоб тебе послухали й довірилися, — пояснює Дмитро. — Для мене репутація значно важливіша, ніж можливий профіт на будь-якому проєкті, тому я краще не братимусь, ніж дуритиму людей чи робитиму неякісно. Коли тобі повірили, якісно виконуй свою роботу й чесно заробляй гроші».
Віталій каже, що після старту власної справи довелось розбиратися з усім самостійно — від бухгалтерії й податків до пошуку клієнтів. Хоч класичні методи, як-от реклама в інтернеті, не були надто ефективними, обидва бізнеси швидко знайшли свою нішу завдяки відгукам клієнтів та якісній роботі.
Найвищий рівень — вміти передати навички
За сім років команда Віталія Липового виросла від двох людей до шести. До нього також часто приходять студенти — і заробити, і повчитися. У компанії готові ділитися досвідом, адже, на думку чоловіка, українському ринку справді бракує якісних інженерів.
Компанія починала з локального ринку, але згодом замовлення почали надходити не лише з Сум, а й зі Львова, Харкова, Дніпра та Херсона. Також два роки бізнес тісно співпрацював із «Запоріжсталлю». Віталій каже, що ця співпраця дозволила повірити — їхній рівень уже перевершив середній:
«Відгуки замовника й особливості деталей, які ми виробили, довели, що ми пройшли точку, коли справа може посипатися. Для себе відзначив — я вже фахівець».
Для Віталія найвищий рівень майстерності — це розумітися на процесі від проєктування до монтажу, можливість виконати завдання самостійно, а потім ще й пояснити його команді та організувати роботу:
«Можна все життя робити один молоток і не розвиватися, а можна знаходити золоту середину для різних завдань: сьогодні ці принципи допоможуть зробити молоток, завтра — циркулярку, а післязавтра — систему охолодження ядерного реактора».


Сонячна енергія стане must have
Дмитро Казнієнко з командою Inteleng встановлює сонячні електростанції як для бізнесів, так і для приватних будинків. У 2024 році компанія майже вийшла на рівень прибутку, що був до повномасштабного вторгнення.
«Сонячні панелі — це вже не екзотика. За кілька років вони стануть must have, й електростанції будуватимуть усі — і власники маленьких продуктових магазинів, і мегапідприємства зі стабільним споживанням електроенергії», — говорить підприємець.
Попит на сонячні станції зокрема зростає через відключення електроенергії та її вартість. Така система окупиться за три-п’ять років — що більша потужність проєкту, то швидше він окупається. За словами Дмитра, вартість мережевої електроенергії зростатиме, а сонячна електростанція фіксує ціну кіловата на рівні півтори-дві гривні на найближчі 20 років.
«Мережева сонячна електростанція (без акумуляторів) коштує від 3 тисяч доларів, гібридна (з акумуляторами) — від 6 тисяч доларів. Для великих будинків гібридна станція на 30 кВт може коштувати й до 30 тисяч. Система працює щонайменше 15-20 років, але деяким нашим станціям вже по чотири роки, й ми жодного разу не їздили на обслуговування — вони добре працюють», — розповідає чоловік.
Компанія також встановлює системи безперебійного живлення. На відміну від зарядних станцій, їхні гібридні системи працюють автоматично, тому власники не помічають відключень:
«Сонячні панелі на балконах не ставимо, бо це не має сенсу. Для квартири краще поставити «безперебійник» з якісними акумуляторами — це коштує 2-3 тисячі доларів».
Дмитро не вважає, що його підприємство робить щось особливе, адже сонячні панелі не виготовляють в Україні — компанія їх закуповує та збирає станції. Та клієнти більше орієнтуються на якість роботи й відгуки.
«Коли стабільно та якісно робиш свою роботу, люди починають тебе радити іншим. Завдяки позитивним відгукам клієнтів формується гарна репутація, яка притягує нові замовлення. Для мене успіх — це коли проєкт виконаний якісно, ми заробили, а клієнт отримав бажаний результат», — впевнений підприємець.
Технічна освіта — чудовий старт для бізнесу
Попри такий різний досвід, підприємці кажуть, що саме в університеті змогли сформувати підхід до бізнесу. Тут вони не лише навчилися теорії, а й отримали практичний досвід роботи з реальними замовленнями.
«Університет навчив головного — як підійти до розв’язання будь-якого питання. Коли маєш цей фундамент, то можеш впоратися з різними викликами», — вважає Віталій Липовий.
Багато навичок підприємці змогли опанувати після своїх помилок. Втім, бізнесмени переконані, що треба хотіти розвиватися, — якщо студент наполегливо вчиться, шукає практику й прислухається до викладачів, технічна освіта може стати чудовим стартом для власного бізнесу.
Фото надали герої статті.