Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

І порятунок життя, і бізнес. Як працюють курси першої допомоги від FAST

Опубліковано

Коли перехожому стає погано прямо на ваших очах, що ви робите? 

Хтось із острахом стоїть у натовпі людей і розуміє, що не може допомогти. 

Хтось намагається допомогти як уміє, сумніваючись: а раптом допомога принесе більше лиха, ніж користі? 

І вже зовсім мало людей спокійно і впевнено візьмуться допомогти постраждалому – бо точно знають, що робити. 

Частина з них – цілком імовірно – колись пройшла тренінг з надання першої допомоги від компанії FAST. Враховуючи той факт, що по всій країні їх студентів вже більше 20 тисяч.

Якщо коротко, то у наданні першої допомоги головне – зовсім не знання. А от що ж головне, журналісту “ШоТам” детально розповів засновник компанії Федір Сердюк.

Федір Сердюк

підприємець, засновник компанії FAST 

Створенню компанії FAST передували події 2014 року в Одесі, коли внаслідок сутичок патріотичних сил із проросійськими та пожежі загинули люди. Тоді, як пізніше розповів у одному з інтерв’ю Федір, у нього і виникло бажання навчитись надавати домедичну допомогу і рятувати людям життя. 
Усе навчання, що проводить організація засноване, засноване на найновіших всесвітніх методиках допомоги. 
FAST уже 5 років навчає компанії, як правильно надавати першу допомогу та консультує з виробничої та пожежної безпеки. Починаючи з 2015 року, через їх навчання пройшли більше 20 тисяч людей, за останні роки студентами FAST врятовано більше 100 людей.
Місією компанії вважають подолання запобіжної смертності – загибелі людини, яку можна було б попередити, надавши вчасно першу допомогу чи уникнувши фактора, що поставив життя під загрозу. 

Один з учнів FAST самотужки врятував собі життя в АТО

До того, як зайнятись бізнесом, я навчав військових рятувати життя при бойовій травмі. Був у мене такий студент Валерій. Він був військовослужбовцем, а саме навчання проходило у зоні АТО в 2014 році.

Знов ми зустрілись тільки в 2015, випадково. Він підійшов до мене і сказав: “Дякую за навчання. Я застосував навик успішно”. Що ж зробив, питаю. Виявилось, Валерій отримав поранення уламком міни у пах. І коли відкрилася сильна кровотеча, він взяв шматок свого одягу, заткнув їм рану, придавив, дочекавшись зупинки кровотечі, і потім затягнув ременем. Так він врятувався. 

Не думаю, що він знає якусь теорію. Не думаю, що він може відрізнити артеріальну кровотечу від венозної. Але, отримавши поранення, врятував собі життя. 

І таким чином це і працює всюди. Якщо ти проводиш реанімацію, то зовсім не важливо знати, в якому році її винайшли, важливо мати лиш ідеально відпрацьовану навичку.

FIRST AID REVOLUTION

Давно кажу, що країні потрібна First Aid Revolution – Революція першої допомоги. 

Бо є проблема, яку не всі помічають, але від якої ми явно всі страждаємо. Це та сама запобіжна смертність. 

Десятки тисяч людей з тих, які щороку помирають в Україні, могли бути врятовані, якщо очевидець надав би допомогу до прибуття лікарів, підтримавши таким чином життя. Це критично для тих, хто опинився в стані раптової зупинки серця, перекриття дихальних шляхів тощо. 

Це побутові смерті, це про людей, яких ми з вами, можливо, знали. Треба визнати: це – ненормальна ситуація. А після визнання – шукати шляхи вирішення. 

Як суспільство ми повинні для себе зрозуміти цю проблему, що ключове слово в цьому випадку – це передбачуваність. Це не трагічний збіг обставин, людина могла вижити, але не вижила – бо не було рятувальника поблизу.

Частина революції – на плечах приватних компаній: наприклад, створення інфраструктури для надання першої допомоги, якщо ви – власник концертного майданчика, і розумієте, що у вас збереться 1,5 тисячі людей на концерт. Раптом у когось з них зупиниться серце? “Так, щоб запобігти смертям, встановлю дефібрилятор”, – думаєте ви.

Якщо це школи, то головний ризик тут – це зупинка серця дитини на уроці фізкультури. У Штатах, наприклад, є програма, присвячена вирішенню цієї проблеми. Ми ж для початку повинні подумати, хто за це має відповідати. І таким чином визначитися по всіх секторах і сферах безпеки. 

Знаєте, що тут найприємніше? Що можна не винаходити велосипед, не витрачати величезні гроші на дослідження проблеми. 

Дослідження – доволі дорога штука. Але в нашому випадку достатньо подивитися, які рішення вже існують – в Штатах, Німеччині, Південній Африці тощо.

Тому що фізіологія всюди однакова – не треба робити поправку на Україну. Єдине, на що треба робити поправку, це бюджет.

Важливі навички, а не знання

В Україні навчитися надавати першу невідкладну допомогу краще через приватні компанії, інакше – важко. 

У чому різниця між тим, чого навчають на більшості українських курсів з надання першої допомоги, і тим, чого навчають, приміром, у Америці?

У навичках. 

Є речі, які ти вмієш, або не вмієш робити. Як, наприклад, із зав’язуванням шнурків. Якщо ти знаєш теорію, але не вмієш їх зав’язувати, то будеш спотикатися, йдучи по вулиці. Більшість людей не знають, з чого зроблені шнурки, їх еволюцію, але вміють їх зав’язувати. 

Прикладом про шнурки я хочу сказати, що навички в цій сфері на 100% важливіші за знання. Теорія важлива в дуже-дуже  рідкісних випадках у першій допомозі. 

В Україні ще збереглося багато організацій, в кого вчитись першій допомозі просто небезпечно: такі досі вчать непритомну людину бити по щоках і піднімати їй ноги вище рівня голови, хоча наука говорить, що це не рятує життя.

Але є прогрес. Організацій, які навчають безпечно і якісно за сучасними стандартами стає більше: віддаю належне Тернопільському медичному університету, ще деяким громадським організаціям., які ще можуть чогось навчити. Але поки такі по пальцях однієї руки перерахувати. 

І навіть якщо би знання були релевантними, який сенс, що людина теоретично знає як зупинити кровотечу, але не вміє цього робити буквально руками? Кровотеча ж не зупиняється, якщо ти правильно відповів на всі питання в тесті. Тільки від того, що ти береш руками в медичних рукавичках шматок тканини і тиснеш ним кровотечу поверх рани.

Навчання для рядових співробітників і топ-менеджменту різниться за цінами

Що і навіщо ми в FAST робимо? Бувають компанії, для яких ми просто проводимо тренінг з першої допомоги – це нормально. Стандартний випадок, наприклад: компанія в Києві із 20-ма працівниками хоче навчитись правильно діяти, якщо комусь стане зле в офісі, і ми відправляємо до них інструкторів для навчання. Це цікава частина нашої роботи, але не найважливіша. 

Набагато цікавіше, коли величезне промислове підприємство стурбоване статистикою смертей на виробництві. Тоді перед нами стоїть завдання знизити кількість смертей та важких травм. І FAST пропонує підприємству системне і довгострокове рішення: одних – навчити, іншим – нагадати, тут встановити програмне забезпечення, а ось тут треба повісити плакат з правилами першої допомоги. На заводі з’являються дефібрилятори та аптечки.

Ціни на послуги теж залежать від багатьох факторів – логістики, обсягів роботи. Можу сказати, що навчання для рядових співробітників і топ-менеджменту може різнитись за ціною в 5-6 разів – через певні особливі вимоги деяких компанії.

Загалом навчаємо близько 5 тисяч осіб на рік.

Певно, перший в світі чат-бот з надання першої допомоги

Щоб посилити успішність клієнтів, постійно шукаємо нові формати взаємодії з ними. 

Одним з технологічних рішень стало у 2017 році створення чат-бота Жгут. За нашими даними, це перший в світі чат-бот першої допомоги.

Чат-бот не дає людині навичок – ви не можете, скориставшись тільки чат-ботом, навчитись надавати першу допомогу. Я не вірю в це. Ми створювали чат-бот з іншим наміром. 

Було дві ідеї: 

1) розробити чат-бот для людей, які зовсім нічого не знають про першу допомогу. Такий цифровий помічник, що не дозволив би нашкодити потерпілому і допоміг зробити якісь мінімальні дії, які особливих навичок не вимагають. Наприклад, перевернути людину на бік. 

2) тим, хто вже має навички, але сумнівається, відчуває себе невпевнено або щось забув, дати порядок дій щодо допомоги, доступний 24 години, 7 днів на добу.

Три критерії відбору компаній для співпраці

Поняття “відповідальна компанія” в природі, напевно, існує, але це дуже ефемерна штука. Навіть у найвідповідальніших компаніях є процедури, які демотивують людей проявляти ініціативу. Наше завдання – в тому, щоб оминути цей етап. 

Україна велика, і ми можемо собі дозволити, з ким працювати, а з ким – ні. Для цього маємо три критерії, які допомагають визначити, що компанія “наша”. Їх ми виокремили на власному досвіді за довгий період часу. Майже жодні перемовини не закінчилися продажем, якщо клієнт не відповідав критеріям FAST. 

Компанія, до якої ми йдемо з пропозицією має:

  1. мати ліквідність. Попросту кажучи, у компанії повинно бути чим з нами розрахуватися. Якщо це завод або шахта, які знаходяться в стані банкрутства, і вони не платять тижнями зарплату своїм працівникам, тоді це не наша історія;
  2. має сучасну систему менеджменту і / або залучає іноземні інвестиції чи намір їх залучити. Досвід показує, що домовитися з HR-директором набагато простіше, ніж з начальником відділу кадрів. Хоча це одна і та ж посада, тільки 20 років тому. Іноземці в менеджменті – чудовий сигнал для нас. 
  3. Має культуру навчання. Вважаємо, що така культура є, якщо компанія мінімум двічі за останні півроку користувалась послугами зовнішніх консультантів чи тренерів. З тими, хто намагається бути експертом в усьому та економить на інвестиціях в людський капітал та безпеку, нам працювати нецікаво.  

“Просто цікаво займатись цим питанням. Не шукайте іншого сенсу”

Про бізнес мені говорити набагато легше, ніж про порятунок людських життів. Бо останнє для мене – тема чутлива. 

Про перший мій досвід надання врятування людського життя скажу тільки, що це було досить неприємною історією. Як і всі наступні. 

Я не вважаю першу допомогу та виробничу безпеку якимось своїм екзистенційним вибором, своєю долею, або сферою, де я “розкрився” унікальним чином. Я міг працювати абсолютно у будь-якому бізнесі, Тому не можу сказати, що займатися розвитком першої допомоги – це благословення. 

Просто так співпало, що мені було цікаво цим займатися тоді – і цікаво займатися цим зараз. Не треба тут шукати ніякого надсенсу.

“На жаль, в Україні у нас ще багато роботи”

Зараз є плани щодо співпраці з деякими країнами кавказького регіону – само собою, це не Росія, і не її союзники – ми ведемо переговори з іншими країнами, але поки конкретніше не говоримо. 

Але мета FAST – вирішувати проблему, а не клеїти на сайт черговий логотип крутої компанії. 

У нас ще дуже багато роботи на українському ринку – на щастя чи на жаль. При цьому ми розуміємо, що наша співпраця з більшістю клієнтів носить регулярний характер. 

Ми хочемо, щоб кожне українське підприємство було безпечним для своїх співробітників. Не платило за смерті, а заощаджувало свої гроші і було класним турботливим працедавцем.

Суспільство

Меценати обладнали три лікарні на Волині автоматичними дезінфекційними станціями Saner

Опубліковано

Українська компанія Modern Expo виготовила і встановила безкоштовно у трьох медзакладах Волині дезінфекційні станції Saner задля запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

Зазначається, що створення нового продукту стало справжнім викликом для команди, адже увесь процес розробки та реалізації проходив в умовах дистанційної роботи. Проте зусилля розподілили ефективно, тож і результат не забарився.

Читайте також«Тіло бачимо руками». Як незрячі масажистки «Очі Тари» допомагають жінкам долати стрес

Saner є мобільним та зручним у користуванні. За допомогою встановлених коліщаток обладнання можна швидко переміщувати без значних затрат часу чи зусиль. Роботу сенсорного  розпилювача антисептика забезпечують два формати живлення: від знімних носіїв або від електричної мережі.

Три такі станції дезінфекції розмістили у:

  • Волинській обласній дитячій клінічній,
  • Волинській обласній інфекційній,
  • Волинській обласній клінічній лікарнях. 

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Зручно продезінфікувати руки тепер у цих закладах можуть усі відвідувачі та працівники. Saner є безконтактним, тож він унеможливлює поширення вірусу. Для того, аби скористатися обладнанням, варто лише підійти до Saner та піднести руки до сенсора. Система зреагує на рух і відпустить дозу дезинфікуючої речовини. За необхідності можна скористатися також серветками.

Нагадаємо, українська компанія інвестує $5 млн у платформу онлайн-терапії Calmerry.

Як ми повідомляли раніше,  в Україні запустили освітній серіал «Цифрові навички для медиків».

Усі фото: modern-expo.eu.

Читати далі

Суспільство

Гігантські писанки прикрасили парк на Київщині (ВІДЕО)

Опубліковано

До свята Великодня у центральному міському парку Бучі на Київщині встановили величезні писанки.

Про це пише місцеве видання buchanews.com.ua.

«Усіх жителів громади запрошують завітати, щоб насолодитись прекрасною великодньою виставкою, яка триватиме під час травневих свят», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Довідка

Бучанський міський парк відкритий 2011 року. Його площа 52 гектари.

У парку є озера, фонтани, скульптури, велодоріжки, мотузковий парк, дитяче містечко, міні-зоопарк. На вході працює служба прокату велосипедів, дитячих автомобілів, самокатів.

Читайте також: Як українські полярники святкують Великдень в Антарктиді? (ФОТО)

У парку проходили музичний майстер-клас, чемпіонат України зі швидких та блискавичних шахів серед юнаків та дівчат, велозабіг.

Нагадаємо, на Прикарпатті громада встановила 4-метрову ковану писанку.

Головне фото: buchanews.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Український «Руслан» доправив польських військових до Португалії (ФОТО)

Опубліковано

Один з найбільших транспортних літаків у світі – український Ан-124 «Руслан» – перевіз польських військових до Португалії на найбільші авіаційні навчання НАТО в цьому році.

Про це пишуть Крила.

За інформацією, 31-ша тактична авіабаза Познань-Кшешіни почала перекидання на авіабазу Бежа в Португалії на маневри Nato Tiger Meet 2021.

Військові навчання триватимуть з 2 до 14 травня.

Тактичні навчання Tiger Meet +2021 будуть імітацією реального сучасного поля бою з відображенням бойових дій в умовах загрози у всіх областях діяльності, які визначає НАТО: у повітрі, на суходолі, на воді, у кіберпросторі та в космосі.

НАТО підписало з 2018 року угоду з компанією Antonov Logistics Salis, відповідно до якого військові можуть використовувати в рамках контрактів літаки Ан-124, а також інші літаки – Ан-225, Ан-22 та Іл-76.

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Відповідно до цієї угоди країни-учасниці SALIS мають доступ до стратегічних повітряних перевезень негабаритних вантажів на основі узгодженої квоти льотних годин на рік.

Чинний контракт діє до 2021 року з можливістю продовження ще на п’ять років.

Читайте такожУкраїнський Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі

Нагадаємо, «Антонов» показав етап будівництва літаків АН-178 для Збройних Сил.

Як ми повідомляли раніше, Україна модернізує три літаки для Бангладеш.

Усі фото: epoznan.pl.

Читати далі