Суспільство
Гранти є, але не для всіх. Де шукати фінансування для ГО – гайд від очільника «Українського Альянсу»
Чи ускладнила війна діяльність українських громадських організацій? Звісно, так. Чи зникли можливості для розвитку та залучення фінансування? Точно ні. Гранти від міжнародних партнерів нікуди не поділися, а просто адаптувалися під наші реалії. І завдання громадського сектору – реагувати на ці зміни та зважуватися на власну трансформацію. Як українським ГО втриматися на плаву й залучити фінансування – розповідає голова правління «Українського Альянсу» Володимир Юрченко.
Володимир Юрченко
Голова правління громадської організації «Український Альянс», керівник міжнародного напрямку
Історик, дипломат, громадський діяч
Наша організація переважно існувала коштом грантів
Громадська організація «Український альянс» до війни до війни зосереджувалася на низці напрямів, але головним завжди був молодіжний. Ми вважаємо, що молодь – це наше майбутнє і тому, інвестуючи в них сьогодні, ми вкладаємось у наше впевнене завтра. Паралельно наша організація працює за науково-освітнім, міжнародним, економічним, екологічним, культурним, спортивним, благодійним і соціальним напрямами.
До вторгнення ми фокусувалися переважно на науково-освітніх, спортивних та культурних молодіжних проєктах. Працювали з різними університетами та науковими установами. Навіть брали участь у всесвітній виставці інновацій і технологій у Тайвані, звідки вперше за роки незалежності привезли нагороди у напрямах відновлювальної енергії, медицини та екології.
«Український Альянс» працював із різними установами, фондами та організаціями – як всеукраїнського масштабу, так і міжнародного. Зокрема, із німецьким фондом імені Фрідріха Наумана, американськими радами, громадською організацією «Українська академія наук».
Також співпрацювали із центральними органами влади та міністерствами, зокрема молоді і спорту та закордонних справ, а також із місцевою владою.
Возили гуманітарку та допомагали військовим
Коли почалося повномасштабне вторгнення, певний період нам було взагалі не до грантів, адже на першому місці стояло життя. Були складнощі з командою, треба було зібрати всіх докупи. Багато членів організації виїхали за кордон, ще приблизно 10 людей мобілізувалися і служать у різних підрозділах. Натомість до команди приєдналася небайдужа молодь, розуміючи, що нині їхня допомога є вкрай необхідною.
Згодом нам вдалося відкрити у Києві гуманітарний штаб. У цьому допомогла мережа контактів із міжнародними та українськими донорами. Після 24 лютого до нас із-за кордону почала надходити гуманітарна допомога, а ми розподіляли її за потребами.
Крім підтримки ЗСУ та інших силових структур, ми також зосереджували увагу на допомозі цивільним із прифронтових територій. Крім того, допомагали вивозити сім’ї дипломатів.
Фокус донорів змінився на війну
Ми розуміли, що міжнародна підтримка нікуди не поділася, а просто змінила свій фокус на допомогу армії та постраждалим від війни. Завдяки цьому нам вдалося знайти гранти, які й досі допомагають забезпечувати наш штаб гуманітарною допомогою. Окремо маємо гранти від українських і міжнародних організацій, що дозволяють втілювати програми та заходи, пов’язані з інформаційною безпекою, профорієнтацією для молоді тощо.
Наразі комунікація з нашими донорами налагоджена. Ба більше, у більшості питань усі йдуть нам назустріч. Дійсно, міжнародна спільнота дуже охоче відгукнулася, усвідомлюючи ті потреби й виклики, що постали перед Україною.
Читайте також: «У податковій про це вперше почули від мене». Як потрапити в реєстр волонтерів: інструкція від першопрохідця
Але не менш важливо звертати увагу на гранти від української спільноти. Різноманітні організації регулярно публікують заявки з чітко прописаними умовами. Потрібно просто щодня моніторити профільні ресурси. Тож раджу не марнувати можливості.
Збирали донати на деякі проєкти
Більша частина організацій сьогодні працюють винятково за гуманітарним напрямом – допомога Збройним силам України. Натомість ті, хто вже доволі давно перебуває в громадському секторі, продовжують працювати над умовно «довоєнними» проєктами.
Можливо, комусь із початком вторгнення стало складніше залучати кошти міжнародних партнерів. Це дуже індивідуально – все залежить від актуальності програм, якими займалася конкретна організація.
Щодо нашого досвіду – деякі з проєктів, які ми втілювали разом із Міністерством соціальної політики, з початком повномасштабної війни були анульовані через неактуальність.
Думаю, щось подібне було й у інших організацій – окремі проєкти могли «заморозитися» на невизначений час. Але, як кажуть, під лежачий камінь вода не тече. Тому треба пристосовуватися, видозмінювати свої програми і продовжувати роботу.
Можливості самі себе не знайдуть
Отримати грант сьогодні доволі просто. Для цього необхідно постійно моніторити декілька ключових порталів. Зокрема, грантові заявки регулярно оновлюють на ресурсах:
- центр «ГУРТ»;
- портал «Велика ідея»;
- портал «Громадський Простір».
Також гранти можна знати на сайтах різних міністерств, профільних організацій, вітчизняних і міжнародних фондів, посольств (наприклад, посольства США та Канади).
Серед фондів та організацій, які регулярно надають гранти українцям, візьміть до уваги наступні:
- Міжнародний портал для некомерційних організацій;
- міжнародний фонд «Відродження»;
- European Foundation Centre (EFC);
- Агентство США з міжнародного розвитку (USAID);
- організація Erasmus for Young Entrepreneurs.
Після того, як ви знайдете цікаву заявку, чітко вчитайтеся у вимоги для надання гранту. Якщо вони відповідають вашим можливостям, грамотно заповніть заявку та очікуйте конкурсного відбору. Якщо ваш проєкт дійсно цікавий і на часі, то, найімовірніше, ви зможете отримати відгук.
Не можу сказати, що між громадськими організаціями зросла конкуренція за гранти. Навпаки, часто для того, аби отримати грант, потрібно об’єднати зусилля з іншою організацією чи фондом. Тоді шанси на отримання коштів значно зростають. Тому це не обов’язково буде конкуренція. У разі правильної спільної роботи це перетворюється на синергію.
Будьте готові, що вам можуть відмовити
Перші ніж подаватися на грант, варто розуміти, чого саме ви потребуєте. Зазвичай гранти відрізняються за типом фінансування. Це зокрема:
- гранти загальної підтримки;
- гранти на програми або проєкти;
- гранти з частковим фінансуванням.
Також слід усвідомити, що є певні обставини, за якими вашій організації точно відмовлять. Наприклад, коли спонсор не впевнений у чесності організації, або коли опис проєкту та кошторис не мають економічного обґрунтування чи не відповідають цілям грантодавця.
Зазвичай для отримання гранту необхідно заповнити заявку. Грантодавця будуть цікавити: опис проєкту (назва, мета, цілі, очікувані результати, терміни й етапи реалізації), його сталість і приблизна вартість та основні фінансові показники. Також можуть знадобитися мотиваційний лист та установчі документи.
Звітуйте про свою роботу
До повномасштабного вторгнення ми отримували кошти від небайдужих українців. Переважно це були донати на ЗСУ. Ми збирали гроші, а потім купували необхідне обладнання, спорядження. Від лютого нічого не змінилося. Дуже важливо, щоб у цьому плані все було прозоро. Після збору обовʼязково показуйте, скільки ви зібрали, скільки витратили та на що саме. Звісно, треба отримати документи, які зможуть підтвердити ваші слова.
Організаціям, які хочуть збирати донати, раджу насамперед визначитися, кому вони допомагатимуть. Якщо це, скажімо, певний батальйон, необхідно підписати з його представником меморандум або отримати офіційний лист-запит. Цим ви розкриваєте прозорість, підтверджуєте, що дійсно є такий запит у тих, з ким ви працюєте.
Загалом хотілося б порадити українським організаціям не сидіти склавши руки, а постійно шукати нові можливості. Якщо робитимете це правильно, то у вас точно вийде досягнути бажаного.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі