

Суспільство
Експерти назвали найпрозоріші українські міста 2019 року
З’явився свіжий рейтинг прозорості 100 міст з найбільшим населенням в Україні, який опублікувала Transparency International Ukraine. Уперше лідерами стали одразу два міста — Дрогобич і Покров (екс-Орджонікідзе), які отримали по 79,1 бала.
Експерти склали рейтинг за 86 індикаторами у 14 сферах (освіта, комунальна політика, закупівлі тощо). Кожне місто могло отримати максимум 100 балів.
До п’ятірки найбільш прозорих міст також увійшли Тернопіль (76,0), Маріуполь (74,6) і Вінниця (74,2). Натомість, за результатами 2019 року топ-5 залишив Дніпро. До слова, Київ у результаті посів 15-ту сходинку.

Ще два міста — Покровськ (екс-Красноармійськ) і Коломия — продемонстрували, що, маючи бажання та політичну волю, можна протягом одного року вирости в рейтингу на 67 позицій (з 89 на 22 місце та з 96 на 29 місце відповідно). Також суттєвого прогресу досягли Дубно (з 46 на 11 місце), Мукачево (з 44 на 13 місце), Кам’янське (з 28 на 8 місце) та Полтава (з 81 на 40 місце).
Найменш прозорими містами цього року стали Конотоп, Світловодськ, Новомосковськ.
Понад третина міст перетнула позначку у 50 балів. У 2017 році лише 6% мали подібні показники.
“Попри позитивну динаміку, темпи підвищення прозорості міст знижуються. У 2018 рівень прозорості підвищився на 12%, а у 2019 році — на 6%, — зазначає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик. — Очевидно, що міськради швидше виконують ті рекомендації, які для них легші. А зміни в складніших сферах чиновники відкладають на потім. З огляду на близькі місцеві вибори, у 2020 році варто чекати помітнішого зростання”.

У цьогорічному рейтингу середній рівень прозорості складає 45,7 бала.
У цьогорічному рейтингу середній рівень прозорості складає 45,7 бала. Найбільш прозорими стали сфери кадрових питань (68%) і доступу та участі (66%). Втім, найменш прозорими залишаються соціальна сфера (втілено 25% рекомендацій) та житлова сфера (втілено лише 23% рекомендацій). Зазначимо, що така “непопулярність” зрушень в житловій сфері спостерігається вже три роки поспіль — цьогоріч відразу 18 міст не зробили зрушень у цьому напрямку. Результати рейтингу є основою для надання рекомендацій містам, щодо подальшого підвищення прозорості міськради.

Нагадаємо, у 2018 році лідерами рейтингу прозорості міст були Дрогобич, Маріуполь і Вінниця.
Суспільство

15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Суспільство

Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)


Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство

Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр