Суспільство
Екологічна альтернатива: воскові серветки замість харчової плівки
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У кожної господині в арсеналі є харчова плівка, якою частіше за все користуються для зберігання продуктів. Але страшно уявити наскільки вона забруднює навколишнє середовище та ще й містить токсини, які можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Проте українські ентузіасти і тут знайшли гідну екологічну альтернативу. Український бренд Uf.Bee виробляє воскові серветки для продуктів. Така заміна не тільки не шкодить природі, а й здатна довше зберігати свіжість харчів.
Альона Пренковська
Засновниця бренду Uf.Bee
За освітою лінгвіст. Закінчила бакалаврат у Києво-Могилянській Академії, а магістратуру в Університеті Мальме (Швеція). Після закінчення навчання працювала в міжнародній організації з захисту навколишнього середовища в Угорщині. За роки роботи зрозуміла, що хочеться більше. Тому вирішила робити те, що буде приносити користь. І так створила виробництво Uf.Bee.
Що таке вощена серветка?
Харчова плівка, яку так часто всі ми використовуємо, розкладається близько 20 років. А якщо уявити ті об’єми, які ми щодня викидаємо, то це просто жахливий удар по навколишньому середовищу. Та і для здоров’я плівка шкідлива. Науковці з університету Преторії установили, що плівка збільшує ризики онкології у 50 разів.
Тому ми вирішили створити екологічну альтернативу – вощену серветку. Вона виконує таку ж саму функцію, як і харчова плівка, при цьому має повністю натуральний склад: бджолиний віск, соснова смола та олія жожоба. Серветка зі 100% бавовни просочується цим розчином.
Фішка в тому, що коли віск застигає, то серветка стає цупкою. Але від тепла рук розм’якшується і стає клейкою. Тому вона набуває форми продукту: будь то яблуко чи морква. Це ідеальне упакування для їжі.
Науково доведено, що така серветка справді має антибактеріальні властивості, завдяки чому продукти в ній зберігаються довше. І це дуже важливо, адже у нас є багато харчових відходів, які потрапляють на полігони і створюють парниковий ефект.
Багаторазовість і екологічність – переваги вощеної серветки
Такі вощені серветки використовувати дуже просто. А крім екологічності, вони мають ряд переваг.
По-перше, їжа зберігається довше.
Продукти у серветці не впрівають і не пліснявіють, бо 100% бавовна пропускає повітря. А ще завдяки антибактеріальним властивостям воску, смоли та олії продукти зберігаються набагато довше. Ці компоненти часто використовують у косметичних і аптечних засобах, а такі воскові серветки застосовували навіть древні єгиптяни.
Читайте також: Карантин – час жити екологічно. 8 побутових екотоварів на кожен день
Обгортка підходить для більшості холодних продуктів: фрукти, овочі, сири, горіхи, сендвічі, випічка. Але гаряче на неї класти не можна, бо від температури віск просто розтане. Так само не підходить і для сирого м’яса чи риби, адже ці продукти залишають свою мікрофлору на серветці, тому її потім потрібно термічно обробити, а воскове покриття цього не витримає.
По-друге, воскові серветки служать довго.
При правильному догляді, їх можна використовувати більше 9-ти місяців. Але одна наша клієнтка якось написала, що вже користується півтора року однією серветкою і далі продовжуватиме. І ще важливо, на відміну від пластику, який витає в повітрі і розкладається роками, вощена тканина компостується і розкладається 6-9 місяців.
По-третє, серветки легко мити.
Після використання обгортки легко миються під проточною холодною водою, як тарілка. Гаряча вода пошкодить віск. Можна додавати миючий засіб, але він має бути екологічним. Також для очищення підходить розчин соди чи звичайне господарське мило.
По-четверте, обгортки зручні у використанні.
У серветку можна загорнути будь-що – зберігати половинку яблука, взяти сендвіч із собою, чи накрити тарілку з залишками їжі. Матеріал приймає форму, яку ви йому надаєте. Та й такі серветки значно естетичніше носити з собою, ніж купу токсичної плівки.
По-п’яте, обгорткам можна дати друге життя.
Коли вони виходять зі вжитку, тоді можна покришити віск на серветку, покласти її між двох листів пергаменту і пройтись праскою. Тоді покриття відновлюється. Але, якщо сама серветка не підлягає реставрації, тоді її можна порізати і скрутити в джгути, які чудово підходять для розпалювання багаття.
Створила бренд, щоб випередити Китай
За кордоном вощена серветка, як екологічний замінник харчовій плівці, поширена ще з 2008 року. Ідея заснувати виробництво в Україні з’явилась у мене тоді, коли я побачила, що десятки китайських виробництв ринулись робити цю обгортку. Я розуміла, що скоро вони заполонять своєю продукцією і наші ринки. Але чому б нам самим не створювати це в Україні? Тим паче сировини вистачає. Щоб не допустити поширення китайських аналогів я і заснувала бренд Uf.Bee.
У листопаді 2018 року я почала експериментувати на власній кухні. Довго шукала потрібний розчин і якісних постачальників.Вже через пів року ми вийшли на ринок. Зараз маємо власне виробництво у місті Узин, що на Київщині. Закупила обладнання – станок, які навощує тканину. І це було не легко, знадобилося чимало сил знайти спеціальну інженерну команду для конструювання машин на виробництво.
Працюємо з українськими бджолярами
Ще перші експерименти вдома показали, що є проблема з якісною тканиною. Зразки, які я використовувала, линяли і фарбники потрапляли у віск. А це потім могло б потрапити у їжу. Тому ми почали звертатись до виробників тканини і просити сертифікати. Більшість почали вигадувати якісь історії, що документи загубилися чи от-от будуть. Ми вирішили самі робити принт на тканині, щоб бути впевненими у якості і безпечності. До речі, принти у нас космічні. Останнім часом багато розмов про космічні завоювання і колонізацію Марсу, тому ми створили те, що зацікавить людей.
Читайте також: Топ-10 стильних українських еко-брендів
Сировину для навощення купуємо в українських виробників. Була величезна проблема із воском, хоча, здавалось би, бджолярів у нас дуже багато, але не всі добре дбають про свою пасіку. Спочатку надсилали просто жахливу сировину – брудну або з соломою. Та і ціни ставили захмарні. Але все ж таки знайшли бджоляра з Сум. Зараз купуємо віск по 140 грн за кілограм, а для навощення 100 метрів тканини нам потрібно десь 20 кг.
Є ще і проблема в тому, що нам доводиться конкурувати не тільки з усталеними брендами, а й з продуктами, використання яких увійшло у звичку. Важко змінити свідомість людей і пояснити про важливість свідомого споживання.
Але маленькими кроками рухаємось вперед. Наші воскові серветки представлені в багатьох магазинах подарунків та екологічних товарів, а також можна замовити на нашому сайті. Навіть з-за кордону з’явились клієнти – хтось сам нас знайшов, комусь порадили знайомі. Серветки вже відправились у Німеччину, Молдову та Нідерланди. У 2019 році ми отримали винагороду “Найкращий жіночий проєкт” від UNIDO. Ми бачимо попит та інтерес до нашої продукції, тому сподіваємось, що якомога більше людей будуть переходити на такі екологічні альтернативи.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Музей Івана Гончара 8-9 квітня організовує Великодній ярмарок традиційного народного мистецтва.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.
Як відзначають організатори, у суботу, 8 квітня, з 11.00 до 19.00 майстри з різних регіонів України представлять атрибути до свята та рукотворні подарунки.
Там будуть писанки, гончарні вироби, плетені кошики, ткані та вишивані речі, одяг, килими, вироби з соломи та дерева, з кореня сосни, жіночі прикраси, дитячі іграшки, ляльки-мотанки, твори малярства.
Відвідувачі ярмарку матимуть можливість поспілкуватися з народними майстрами, довідатися про таємниці їхньої творчості, відчути красу та енергетику народного мистецтва наживо.
Зазначається, що кожен, хто завітає до музею і придбає вироби, підтримає тим самим народних майстрів, які зберігають українську традиційну культуру, утверджують нашу національну ідентичність в час війни.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
На подвір’ї музею звучатимуть веснянки від київського фольклорного гурту «Вільце», а 9 квітня о 12:00 фольклорний гурт «Орелі» запросить дітлахів до весняних ігор.
Вартість вхідного квитка: 50 грн; для дітей до 15 років включно — вхід вільний.
Про музей
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» — державний всеукраїнський спеціалізований науково-дослідний культурно-освітній заклад з вивчення та зберігання творів народного мистецтва. Музей розташований у Києві на вул. Лаврська, 19. Заснований 1993 року на базі приватної колекції Івана Гончара — художника, скульптора та громадського діяча.
Нагадаємо, Музей Івана Гончара розробив онлайн-курс про різдвяні традиції.
Окрім того, Музей Івана Гончара запустив онлайн-виставку зі світлинами українців минулих століть.
Фото: facebook.com/honcharmuseum.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Вінниця отримала перший трамвай із Цюриха – Tram 2000. Загалом доправлять 16 таких машин.
Про це повідомив у соцмережах міський голова Вінниці.
«Донедавна ці трамваї ходили у Цюриху – тепер будуть служити вінничанам», — йдеться у повідомленні.
Домовленості зі швейцарськими партнерами передбачають передачі транспорту після того, як їх поступово знімають із маршрутів Цюриха.
Зазначається, що для пасажирів ця модель цюрихських трамваїв більш комфортна, порівняно із вже звичними для вінничан Mirage та Karpfen.
Читайте також: У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
У салоні м’які сидіння та хороша система вентиляції. З технічного боку – вони ще й ощадніші у споживанні електрики. Мають сучаснішу систему керування.
Транспортники планують запустити ці трамваї на лінію влітку – після випробувань та необхідної сертифікації згідно із законодавством.
Відомо, що Швейцарія підтримує розвиток Вінниці з 2006 року.
«Без цюрихських трамваїв вже важко уявити наше місто», — написав міський голова Вінниці.
Нагадаємо, в Україні заборонять дизельні автобуси на маршрутах громадського транспорту.
Також ми розповідали, як у Миколаєві реконструювали трамвай, пошкоджений ворожими обстрілами.
Фото: скриншот із відео.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українські військові врятували з Афганістану 700 людей, тоді як миротворці НАТО не ризикнули. А одна зі спецоперацій ГУР у цій країні вже увійшла в історію світової військової звитяги.
Про рятувальну спецоперацію українців, яка шокувала досвідчених миротворців США та Канади, розповідає ШоТам.
«Ми виходили туди, куди американські військові не виходили, канадські військові не виходили. Вибух міг статися будь-якої секунди», — Олег, учасник рятувальної операції в Кабулі.
Це був порятунок кількох родин афганських перекладачів на прохання Канади. До того їх тричі намагалися витягнути з Кабула: двічі канадські військові та раз — американські.
Ризик був дуже високий: усе захоплено «Талібаном», усюди паніка і терористичні акти. Бойовики не пропускали в Кабул жодної військової броньованої техніки.
Дивіться відео: Він першим пішов в атаку на окупантів. Історія Героя Вадима Сухаревського
Єдині, хто наважився пішки і без спецтехніки зайти в місто, де все вибухає, — бійці нашого ГУР. Бо знали — на порятунок чекають цивільні, серед яких жінки і діти.
Коли надійшло прохання врятувати родини перекладачів, наші військові відважно пішли їх шукати. Усе, що вони знали, — номери бусів, у яких чекали перекладачі з родинами, та місце — базар.
Тільки уявіть: у місті хаос, натовпи людей, навколо озброєні таліби, звідусіль чути вибухи. У людей уже згасала будь-яка надія на порятунок. Вони думали, що їх усі покинули.
«Думали, що це кінець. Нас покарають і не дадуть виїхати. Але потім нам сказали, що українські військові заберуть нас звідти. І це вдалося», — Джавал Хакмел, перекладач.
Українські військові розуміли величезний ризик для життя, але все одно пішли на операцію.
«Коли ти бачиш, як в аеропорту об’єднується сім’я, яка одне одного не бачила, фактично ніяких шансів не було в них повернутися, воно того коштує», — Олег, учасник рятувальної операції в Кабулі.
Загалом тоді, у 2021-му, наші воїни врятували з Афганістану понад 700 людей. Серед врятованих були представники ООН, правозахисники та журналісти західних видань.
Тоді звитяга українців вразила США і Канаду, а сьогодні про неї знає весь світ!
Нагадаємо, ШоТам розповідав, як 79 українських миротворців урятували тисячі боснійських мусульман.
