Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Воскові серветки Воскові серветки

Суспільство

Екологічна альтернатива: воскові серветки замість харчової плівки

Опубліковано

У кожної господині в арсеналі є харчова плівка, якою частіше за все користуються для зберігання продуктів. Але страшно уявити наскільки вона забруднює навколишнє середовище та ще й містить токсини, які можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Проте українські ентузіасти і тут знайшли гідну екологічну альтернативу. Український бренд Uf.Bee виробляє воскові серветки для продуктів. Така заміна не тільки не шкодить природі, а й здатна довше зберігати свіжість харчів.

Альона Пренковська

Альона Пренковська

Засновниця бренду Uf.Bee

За освітою лінгвіст. Закінчила бакалаврат у Києво-Могилянській Академії, а магістратуру в Університеті Мальме (Швеція). Після закінчення навчання працювала в міжнародній організації з захисту навколишнього середовища в Угорщині. За роки роботи зрозуміла, що хочеться більше. Тому вирішила робити те, що буде приносити користь. І так створила виробництво Uf.Bee.

Що таке вощена серветка?

Харчова плівка, яку так часто всі ми використовуємо, розкладається близько 20 років. А якщо уявити ті об’єми, які ми щодня викидаємо, то це просто жахливий удар по навколишньому середовищу. Та і для здоров’я плівка шкідлива. Науковці з університету Преторії установили, що плівка збільшує ризики онкології у 50 разів.

Тому ми вирішили створити екологічну альтернативу – вощену серветку. Вона виконує таку ж саму функцію, як і харчова плівка, при цьому має повністю натуральний склад: бджолиний віск, соснова смола та олія жожоба. Серветка зі 100% бавовни просочується цим розчином.

Фішка в тому, що коли віск застигає, то серветка стає цупкою. Але від тепла рук розм’якшується і стає клейкою. Тому вона набуває форми продукту: будь то яблуко чи морква. Це ідеальне упакування для їжі.

Науково доведено, що така серветка справді має антибактеріальні властивості, завдяки чому продукти в ній зберігаються довше. І це дуже важливо, адже у нас є багато харчових відходів, які потрапляють на полігони і створюють парниковий ефект.

Багаторазовість і екологічність – переваги вощеної серветки

Такі вощені серветки використовувати дуже просто. А крім екологічності, вони мають ряд переваг.

По-перше, їжа зберігається довше.

Продукти у серветці не впрівають і не пліснявіють, бо 100% бавовна пропускає повітря. А ще завдяки антибактеріальним властивостям воску, смоли та олії продукти зберігаються набагато довше. Ці компоненти часто використовують у косметичних і аптечних засобах, а такі воскові серветки застосовували навіть древні єгиптяни.

Читайте також: Карантин – час жити екологічно. 8 побутових екотоварів на кожен день

Обгортка підходить для більшості холодних продуктів: фрукти, овочі, сири, горіхи, сендвічі, випічка. Але гаряче на неї класти не можна, бо від температури віск просто розтане. Так само не підходить і для сирого м’яса чи риби, адже ці продукти залишають свою мікрофлору на серветці, тому її потім потрібно термічно обробити, а воскове покриття цього не витримає.

По-друге, воскові серветки служать довго.

При правильному догляді, їх можна використовувати більше 9-ти місяців. Але одна наша клієнтка якось написала, що вже користується півтора року однією серветкою і далі продовжуватиме. І ще важливо, на відміну від пластику, який витає в повітрі і розкладається роками, вощена тканина компостується і розкладається 6-9 місяців.

Набір вощених серветок – 250 гривень, а мала обгортка – 36 гривень. 
По-третє, серветки легко мити.

Після використання обгортки легко миються під проточною холодною водою, як тарілка. Гаряча вода пошкодить віск. Можна додавати миючий засіб, але він має бути екологічним. Також для очищення підходить розчин соди чи звичайне господарське мило.

По-четверте, обгортки зручні у використанні.

У серветку можна загорнути будь-що – зберігати половинку яблука, взяти сендвіч із собою, чи накрити тарілку з залишками їжі. Матеріал приймає форму, яку ви йому надаєте. Та й такі серветки значно естетичніше носити з собою, ніж купу токсичної плівки.

По-п’яте, обгорткам можна дати друге життя.

Коли вони виходять зі вжитку, тоді можна покришити віск на серветку, покласти її між двох листів пергаменту і пройтись праскою. Тоді покриття відновлюється. Але, якщо сама серветка не підлягає реставрації, тоді її можна порізати і скрутити в джгути, які чудово підходять для розпалювання багаття.

Створила бренд, щоб випередити Китай

За кордоном вощена серветка, як екологічний замінник харчовій плівці, поширена ще з 2008 року. Ідея заснувати виробництво в Україні з’явилась у мене тоді, коли я побачила, що десятки китайських виробництв ринулись робити цю обгортку. Я розуміла, що скоро вони заполонять своєю продукцією і наші ринки. Але чому б нам самим не створювати це в Україні? Тим паче сировини вистачає. Щоб не допустити поширення китайських аналогів я і заснувала бренд Uf.Bee.

У листопаді 2018 року я почала експериментувати на власній кухні. Довго шукала потрібний розчин і якісних постачальників.Вже через пів року ми вийшли на ринок. Зараз маємо власне виробництво у місті Узин, що на Київщині. Закупила обладнання – станок, які навощує тканину. І це було не легко, знадобилося чимало сил знайти спеціальну інженерну команду для конструювання машин на виробництво.

Працюємо з українськими бджолярами

Ще перші експерименти вдома показали, що є проблема з якісною тканиною. Зразки, які я використовувала, линяли і фарбники потрапляли у віск. А це потім могло б потрапити у їжу. Тому ми почали звертатись до виробників тканини і просити сертифікати. Більшість почали вигадувати якісь історії, що документи загубилися чи от-от будуть. Ми вирішили самі робити принт на тканині, щоб бути впевненими у якості і безпечності. До речі, принти у нас космічні. Останнім часом багато розмов про космічні завоювання і колонізацію Марсу, тому ми створили те, що зацікавить людей.

Читайте також: Топ-10 стильних українських еко-брендів

Сировину для навощення купуємо в українських виробників. Була величезна проблема із воском, хоча, здавалось би, бджолярів у нас дуже багато, але не всі добре дбають про свою пасіку. Спочатку надсилали просто жахливу сировину – брудну або з соломою. Та і ціни ставили захмарні. Але все ж таки знайшли бджоляра з Сум. Зараз купуємо віск по 140 грн за кілограм, а для навощення 100 метрів тканини нам потрібно десь 20 кг.

Є ще і проблема в тому, що нам доводиться конкурувати не тільки з усталеними брендами, а й з продуктами, використання яких увійшло у звичку. Важко змінити свідомість людей і пояснити про важливість свідомого споживання.

Але маленькими кроками рухаємось вперед. Наші воскові серветки представлені в багатьох магазинах подарунків та екологічних товарів, а також можна замовити на нашому сайті. Навіть з-за кордону з’явились клієнти – хтось сам нас знайшов, комусь порадили знайомі. Серветки вже відправились у Німеччину, Молдову та Нідерланди. У 2019 році ми отримали винагороду “Найкращий жіночий проєкт” від UNIDO. Ми бачимо попит та інтерес до нашої продукції, тому сподіваємось, що якомога більше людей будуть переходити на такі екологічні альтернативи.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі