Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Дивіться, як “з нуля” будується сучасна траса на Дніпропетровщині (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Дніпропетровській області “з нуля” посеред поля будують нову трасу Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Про це пише ЦТС із посиланням на Кабмін.

Нова траса буде чотирьохсмуговою. Повідомляється, що 20 км цієї дороги будуть готові до кінця року, у 2020 році трасу планують вивести до каналу Дніпро – Західний Донбас, а в 2021 році нову дорогу планують вивести на кордон з Полтавською областю.

https://www.facebook.com/y.golyk/videos/1421815344638008/

Читайте також: На Полтавщині відкрили 12 км бетонної дороги

Цілком можливо, що в 2021 році Дніпро, Запоріжжя і Маріуполь будуть з’єднані з Києвом сучасною трасою.

Нагадаємо, що на трасі Запоріжжя – Маріуполь закінчені основні роботи, пов’язані з асфальтовим покриттям. Завершують нанесення розмітки і встановлення дорожніх знаків. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Генічеську знімають два фільми про російсько-українську війну

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На території Генічеської громади на Херсонщині тривають зйомки двох фільмів про сучасну війну на Сході.

Про це пише vizit.ks.ua.

“Легка прогулянка”

Зазначається, що перша частина однієї з кінострічки знімається у Генічеську вже упродовж місяця. Основні локації – степи Приазов’я та Сиваш Арабатської Стрілки. Робоча назва фільму – “Легка прогулянка”. Це велике військове кіно періоду 2014-2016 років, більше половина якого буде відзнята на території Генічеської громади.

Над фільмом працює команда, що створила відому українську драму “Додому”, яка теж знімалася на Арабатській Стрілці і була презентована на Канському фестивалі. У зйомочному процесі задіяні близько 60 осіб.

Читайте також«Червоні рюкзаки». Як створювали проєкт для підлітків, що розповідає про рідкісних тварин України

Сценарій написав відомий сценарист Максим Курочкін, режисер – Михайло Костров.

“Ми хочемо створити глядацьке кіно, яким можна пишатися. Це масштабна історія. Наприклад тільки один бойовий епізод ми знімали 5 днів у Приозерному. Я точно можу сказати, що подібної якості сцени в українському кіно ще не знімали. До спецефектів і трюків каскадери готувалися більше місяця“, – розповів продюсер фільму Володимир Яценко.

Зйомки на березі моря

Не менш видовищні зйомки тривають вже кілька днів на березі моря біля села Азовське. Тут знімали вражаючі бойові епізоди зі стрільбою та підривами техніки в руїнах колишнього дитячого табору.

Читайте такожДесять українських фільмів про війну на Донбасі, які варто переглянути кожному

Кіношникам допомагають місцеві козаки з ГО “Генічеська козацька варта” на чолі з Віктором Захаркіним, які мають тут свою козацьку локацію. Наші козаки забезпечують охорону, щоб ніхто не заважав клопітливому процесу кінозйомки.

Уже досягнута попередня домовленість між керівництвом громади і продюсерами кінострічки, що прем’єрний показ фільму відбудеться саме в Генічеську. Завершити роботу над фільмом планують восени наступного року.

Нагадаємо, серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва вийшов у форматі повного фільму.

Усі фото: vizit.ks.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українські спортсмени перемогли на Чемпіонаті Європи з бойового самбо

Опубліковано

Підтримай ШоТам

вихованці Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4 на Чемпіонаті Європи з бойового самбо вибороли золоту, срібну та брондові медалі.

Про це повідомили у пресслужбі Херсонської міської ради.

Зазначається, що Чемпіонат Європи з бойового самбо проходив у розділах Лайт, Про-фул, Класичне.

Змагання, що відбулося на Одещині, зібрало близько 500 спортсменів з країн Європи.

Читайте такожЛижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Участь у Чемпіонаті взяли три вихованці Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4 та додали до скарбнички збірної команди України повний комплект нагород.

Заслужений майстер спорту України Андрій Кучеренко, здолавши всіх суперників у змаганнях серед дорослих, виборов золото Чемпіонату та приз за найкращу техніку.

У віковій групі «молодші юнаки» виступили ще 2 вихованці клубу. Богдан Гринько (2008 р. н.), поступившись лише в одному поєдинку, здобув срібну нагороду, а Георгій Сікоєв (2008 р. н.) виборов бронзу Чемпіонату Європи.

Підготував хлопців до змагань керівник гуртка з дзюдо Олександр Гринько.

Нагадаємо, український армієць встановив рекорд із виконання силової вправи «берпі».

Усі фото: miskrada.kherson.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

4 роки ШоТам: чому ми збираємо добрі історії по всій Україні?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ЗМІ переважно асоціюються із тривожними новинами. Чому ШоТам вирішив зробити медіа про позитивні історії, в ефірі Українського радіо розповіли голова продакшену ШоТам Кристина Черненко та головний редактор ШоТам Сергій Колесніков.

Ефір можна послухати за посиланням.

Як виникла ідея збирати добрі новини?

Це був великий експеримент. Кістяк команди ШоТам, що сформувався у 2017 році, – це переселенці з Донбасу. Хотілося вірити в те, що країна, заради якої покинули домівки, розвиватиметься успішно, і все в ній рано чи пізно буде круто.

«Хотілося вірити, що ми не просто не розчаруємося, а подаватимемо приклад тим територіям, що залишилися тимчасово не в складі України. Ми звернули увагу, що не могли знаходити собі мотиватора, морального виправдання своєму вчинку, що повірили у майбутнє України», – розказав Сергій Колесніков.

Виявилося, що таких новин про зміни, реформи та те, як люди на місцях змінюють власні громади, немає. Хоча реформаторів на місцях чимало, просто їх не сприймають медіа, які класично шукають негатив і вважають, що позитивні новини не здатні давати трафік і аудиторію.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

У Швеції існує цілий інститут конструктивної журналістики. Його засновник казав, що медіа – це як дуже критична людина, вдягнута в дуже перфектний костюм, але ви помічаєте тільки її брудні чоботи. За його висновками, медіа саме так і працюють.

«Ми вирішили дивитися на те, чого не помічають більшість медіа, і почали шукати формат, який міг би зацікавити. Було багато експериментів, ми зрозуміли, що позитивні новини сприймаються погано, але якщо їх подавати у вигляді історій конкретних людей – вони знаходять дуже крутий відгук», – зазначив Сергій Колесніков.

Коли почали робити відео з позитивними людськими історіями, вони почали ставати вірусними і збирали мільйонні перегляди.

На ШоТам, який існував фактично на волонтерських засадах, звернули увагу: до редакції з метою підтримки звернулася Українська ініціатива зміцнення громадської довіри. Перші три роки діяльності ШоТам існував за підтримки цієї ініціативи, а рік тому наша команда вийшла у вільне плавання як незалежне медіа.

Про новини у ШоТам

Вважають, що у класичному новинному повідомленні мають бути і плюси, і мінуси. Але в тих історіях, які обирає ШоТам, немає конфлікту і негативної складової. Це повністю позитивні історії без заковики.

«Нам часом закидають, що коли читаєш ШоТам, здається, ніби живеш у паралельній країні. Однак ми вважаємо, що нас балансує медіаполе, оскільки рідко знаходиться людина, яка споживає новини лише з одного ресурсу. На одне повідомлення від ШоТам можна зустріти 70 новин про катастрофи, аварії, підтоплення», – поділився головний редактор Сергій Колесніков.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

ШоТам багато спілкується зі своїми читачами, які розповідають, що повертаються читати ШоТам через надлишок негативних новин.

«Ми розповідаємо історії живих людей, і хоча в них фінали позитивні, але перипетії, якими люди рухаються до цього фіналу, доволі різні. І там є реальне життя. Наші герої стикаються з проблемами, і в наших матеріалах ми показуємо, що, навіть якщо герою не вдавалося щось з першого разу, не потрібно опускати руки. Вважаємо, одна з наших основних місій – мотивувати людей», – розповіла Кристина Черненко.

ШоТам – не медіа рожевих окулярів. Це медіа, що розказує реальні історії українців, які досягли успіху в Україні. Траплялися навіть історії людей, в яких не було житла, але вони побудувати власний бізнес. А ще ШоТам розповідає про проєкти донорської допомоги, чиї новини ігнорують інші ЗМІ.

«У нас все на конкретних прикладах. У нас була історія про хлопця, який живе у прифронтовій зоні на Донбасі. І він експортує власне взуття, яке створює вручну, до Італії. Тобто італійці, які дуже розбираються у взутті, купують українське», – поділився Сергій Колесніков.

Читайте такожШоТам – простір добрих новин: як ти можеш підтримати наш проєкт і стати Добродієм

«Також ми повертаємо відповідальність нашому читачеві. На прикладах демонструємо історії людей, які щось змінюють. Ми розповідаємо про громадські ініціативи, про те, що люди очищують річки, самі роблять ремонти чи встановлюють якесь обладнання. Коли ми показуємо, як інші самотужки змінюють громаду на краще, щось роблять, іншим стає соромно (це дуже часто відбувається), і вони теж долучаються до цієї ініціативи», – додала Кристина Черненко.

Про спецпроєкт «Ковід у сусіда»

У ШоТам є спецпроєкт «Ковід у сусіда» про те, як сусіди допомагали іншим хворим на COVID-19 і лікарям. Редакцію вразила історія про лікарку, у відділенні якої вперше в Україні діагностували коронавірус. Відтоді вона не зупиняється і рятує хворих. Але коли вона підходить до свого під’їзду після роботи, люди аплодують з балконів, приносять їжу чи одяг.

Також, коли почався локдаун, у Маріуполі студенти допомагали стареньким і привозили їм пакунки з харчами. І таких історій чимало в Україні.

Про портрет читача ШоТам

Основна аудиторія ШоТам читає у соцмережах. У фейсбуці ШоТам читає умовна «пані Галина». Це жінка 35-45+, у якої вже є двоє чи більше дітей. Вона читає добрі новини, бо хоче майбутнього для своїх дітей. Це найактивніша читачка і дописувачка ШоТам.

У «пані Галини» є і антипод, це та людина, яка пише негативні коментарі під позитивними новинами. Це «пан Микола», який має негативний досвід бізнесу чи співпраці з державою. Наприклад, у «нульові» він відкривав собі бізнес, скажімо СТО, і розчарувався. І щоб ми не писали, він усюди бачить негатив і каже, що далі буде лише гірше. І ми з ним дискутуємо в коментарях.

Читайте також: Врятувати Карпатського буйвола. Як працює перша та найбільша буйволина ферма на Закарпатті

Також у ШоТам є аудиторія в Інстаграмі і Твіттері. В Інстаграмі ШоТам читають «Тарас» і «Марина». Це молоді люди від 20 років, які переважно займаються малим і середнім бізнесом або хочуть відкрити власну справу.

У Твіттері ШоТам читає «Антон-програміст» 35+. Йому більше подобаються технічні новини про успіхи. У Твіттері найсуворіша аудиторія.

Про назву ШоТам

Назва ШоТам народилася на кухні. Розмірковували, що нове медіа має існувати для звичайних людей. Часто незалежні видання зловживають тим, що фокусуються на інтелектуальній аудиторії. Ми хотіли зробити медіа для максимально широкого кола читачів.

Побачили, що багато українців розмовляють суржиком, так і з’явився ШоТам – просте слово, яке люди можуть кілька разів на день промовляти. «ШоТам? А там у нас позитив».  

Нагадаємо, ветеран АТО й організатор таборів «Строкаті Єноти» став добродієм ШоТам.

Підтримай ШоТам

Читати далі