Зараз міські кінотеатри приваблюють глядача низькими цінами на квитки, доступністю кінопродукту у спальних районах та подовженим прокатом українських стрічок. Але далі буде цікавіше, обіцяє Ірина Плехова, заступник директора з культурних проектів і комунікацій мережі кінотеатрів комунального підприємства “Київкінофільм”.
За рік-два кінотеатри переформатуються на культурні заклади “крокової” доступності. Що це значить для киян та гостей столиці, читайте у нашому інтерв’ю.
Читайте також: Фільм про матір-одиначку на Донбасі змагатиметься у Каннах
Культура на околицях
Більшість із комунальних кінотеатрів мережі КП “Київкінофільм” розташована у віддалених районах столиці. А позаяк за культурним дозвіллям містяни, як правило, їздять до центру, існує думка, що муніципальні кінотеатри неприбуткові.
Із такими твердженнями категорично не згодна Ірина Плехова. За її словами, усі кінотеатри мережі знаходять свого глядача.
Читайте також: Фільм українського режисера увійшов до конкурсної програми Каннського кінофестивалю
“Так, деякі наші кінотеатри знаходяться у віддалених районах від центру, але саме там при запуску проектів ми особливо сильно відчули потребу київських глядачів у культурному продукті”,
– розповіла Ірина.
Вона зазначила, що кінотеатри мережі або самоокупні, як “Факел”, “Ліра”, або прибуткові – як, наприклад, “Лейпциг”, “Флоренція” або кінотеатр “Імені Тараса Шевченка”. Це означає, що у так званих “депресивних” районах міста також споживачі кінокультури, готові витрачати і час, і гроші.
“Зокрема, у “Дніпрі” (колишній “Ленінград”) зал на 350 місць нещодавно під час показів литовської анімації був вщент заповнений дітьми, а найстаріший кінотеатр країни “Ліра” щомісяця приймає близько 2000 людей”.
Читайте також: Український документальний фільм покажуть на виставці у Відні
Минулий рік, що видався складним для кінопрокату в Україні, розповіла Ірина, майже не позначився на прибутках і відвідуваності муніципальних кінотеатрів.
Зброя проти конкурентів
Із великими кінотеатрами КП “Київкінофільм” зараз конкурують не тільки з допомогою низьких цін на квитки. Ірина Плехова розповідає, що, до прикладу, у “Лейпцигу” – один із найсучасніших лазерних кінопроекторів у столиці, а інші кінотеатри поступово оновлюють цифрове обладнання. Звісно, в оновлених залах вартість квитків вища, адже ресурсне обслуговування буде і коштувати дорожче. Але загалом по мережі квитків, дорожчих за 100 гривень (допрем’єрні покази кінострічок) – ви не знайдете.
Читайте також: В Україні створили додаток для телефону з аудіокнигами
Окрім того, практикують різноманітні безкоштовні покази для людей з пільгами та інвалідністю. Вони отримують ще ширші можливості долучитись до культурного продукту у міських кінотеатрах.
“За останні три роки десь близько 50 тисяч киян отримали можливість відвідати безкоштовні покази у нашій мережі”.
“Муніципальна” трансформація
У планах керівництва КП “Київкінофільм” у найближчому майбутньому перетворити міські кінотеатри на культурні центри.
Так, “Ліра” з лютого 2015 року успішно існує як кінотеатр українського кіно. Така “спеціалізація”, за ініціативи української кінематографічної спільноти, приваблює у кінотеатр-однозальник на 100 глядацьких місць тисячі відвідувачів.
Читайте також: В Україні з’явиться перший лазерний кінозал
Трансформація триватиме кілька років, але історія уже “вимальовується”. Наприклад, три дитячі кінотеатри мережі – “Промінь”, “Старт” та “Факел” – окрім того, що будуть модернізовані і отримають ремонт та нове обладнання, матимуть окремі креативні простори і співпрацюватимуть з різноманітними креативними майстернями. Під час кіносеансів для дітей їх батьки зможуть подивитися фільми у окремих залах.
Кінотеатр “Дніпро” після реконструкції за рік-два планують реорганізувати у центр культури національних меншин, ціллю якого стане доступність української спільноти до культурного продукту нацменшин, які проживають і працюють в Україні.
Також одним із пріоритетів КП “Київкінофільм” перетворення кінотеатру “Київська Русь” на великий сучасний кіно-концертний комплекс, тим паче, що у столиці бракує концертних майданчиків на понад 1000 глядацьких місць.
Читайте також: В український прокат виходить фільм про Асканію-Нову
На модернізацію роботи муніципальних кінотеатрів, згідно з міською програмою, протягом 2019 року витратять 100 мільйонів гривень (при цьому, 75 млн. спрямовано на капітальний ремонт кінотеатру “Краків”, який місто планує реорганізувати у Європейський культурний центр. Інші кошти також використовуватимуться в рамках капітальних ремонтів приміщень комунальних кінотеатрів).
“Сьогодні керівники муніципальних кінотеатрів самостійно шукають унікальні мистецькі продукти та фінансування під творчі проекти. Тепер постає потреба у комунікації з глядачем, аби ми були впізнавані як щось більше, аніж просто кінотеатри – як джерело міської кінокультури”.
