Дві поетичні збірки українських поетів вийдуть у престижних американських видавництвах

18 квітня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулася церемонія вручення французької культурної нагороди — Ордена мистецтв і літератури. Відзнаку вручив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.

Про це повідомили в «Суспільне Культура».

Хто здобув відзнаку

Почесне звання Chevalier de l’Ordre des Arts et des Lettres (лицар ордена) отримали:

• Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій;
• Юлія Ваганова — генеральна директорка Музею Ханенків;
• Олена Живкова — заступниця генеральної директорки цього ж музею.

Читайте також: Українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО)

У своїй промові посол Франції підкреслив, що нагорода визнає внесок кожної з лавреаток у захист і розвиток української культурної спадщини, особливо в умовах війни.

За його словами, кандидатури трьох українок одностайно підтримали всі французькі інституції, залученими до процесу відбору.

Орден мистецтв і літератури — одна з найвищих культурних відзнак Франції, яку присуджує Міністерство культури за особливі заслуги у сфері мистецтва, літератури та їх популяризації. Він має три ступені: лицар, офіцер і командор.

Нагадаємо, що ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт «Суспільне Культура», Андрій Цикота

У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.

Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».

Що відомо про артефакт

Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.

Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.

Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.

Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення

Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»

Українськомовні аудіогіди з’явилися в музеї Трої в Чанаккале та в Археологічному музеї Стамбула. Це дев’ятий і десятий гіди в Туреччині, які стали частиною проєкту з українізації провідних культурних пам’яток світу.

Про це повідомила перша леді Олена Зеленська.

У музеї Трої експозиція охоплює артефакти, пов’язані з легендарним містом, реальність якого довели археологи ще у XIX столітті. Аудіогід допоможе українським відвідувачам ознайомитися з відкриттями, зробленими на місці давнього поселення.

Археологічний музей Стамбула зібрав у своїй колекції предмети з багатьох історичних періодів і культур, які існували на території сучасної Туреччини. Відтепер їхню історію можна почути й українською мовою.

Читайте також: Як зберегти українську культуру: 18 проєктів та ініціатив, до яких можна доєднатися

Обидва аудіогіди стали частиною ініціативи, яка поступово наближається до своєї першої сотні. Переважну більшість україномовних гідів у музеях світу запустили після початку повномасштабного вторгнення рф.

«Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме, і ми завжди почуємо одне одного», — зазначила Олена Зеленська.

Нагадаємо, що в музеї давньоримського міста Помпеї запрацював аудіогід українською мовою (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка Олени Зеленської