Юлія – кримчанка, яка у 2014 році залишила рідний дім через анексію півострова. Її чоловік Володимир долучився до АТО, а Юля із маленьким сином чекали його у Вінниці. Коли “Джміль” повернувся зі служби, Гаврилюки перебралися жити у село.
Але у 2022 році війна увірвалась у життя батьківщини з новою силою, чоловік знову став до оборони країни. Юлія дізналася про загибель Володимира у новорічний вечір.
Відтоді, аби втамувати свій біль, день і ніч готувала їжу для військових на передову разом із односелицями. Саме вони допомогли їй вибратися з емоційної ями, і Юлія вигадала, як віддячити жінкам — можна дати їм роботу в рідному селі.
Історія Юлії
Юлія Гаврилюк переїхала до Вінниці у 2014 році після анексії Криму. Чоловік пішов у АТО, а їй із сином залишатися в окупації було небезпечно. Юлія почала робити солодощі та відкрила ятку на ринку у Вінниці. А коли Володимир повернувся з АТО, родина перебралася в Степанівку.
Юлія продовжила готувати мармелад і шоколад. Для продажу смаколиків найняла в ятку продавчиню. Вдруге війна увірвалася в життя родини в лютому 2022 року. “Джміль” одразу став до оборони країни, а Юлія почала волонтерити. Разом з іншими жінками готувала їжу для захисників. За підтримки громади волонтерки облаштували кухню B колишньому дитсадку.
Смерть воїна
Щоденна робота відволікала від тривожних думок. Але за 5 годин до 2023 року Юлія отримала найстрашнішу звістку — Володимир загинув.
Свій біль жінка перенаправила у волонтерство та пошук нових рішень. “Степанівські бджілки” почали робити власні консерви в мʼякому пакуванні. А крамничка у Вінниці тим часом працювала в нуль. Бо Юлія загорілася новою ідеєю — відкрити для своїх “бджілок” власну пекарню. Мріяла дати волонтеркам, які трудяться для фронту, оплачувану роботу.
“Колись, коли я переїхала в село Степанівка 10 років назад, я з чоловіком мріяла про відкриття пекарні. І він казав, що “тобі обовʼязково побудую цех, і ти будеш робити свої смаколики”, а я мряла залучити до роботи громаду”, – каже Юлія Гаврилюк.
Читати також: в Україні оголосили відбір проєктів для реставрації культурних пам’яток: що треба знати
Створення своєї справи
Відремонтувала під цех старе приміщення, провела світло та воду. Але, щоб готувати випічку на продаж, потрібне було сучасне обладнання. І жінка подала заявку на конкурс для підприємців “Курс на Незалежність”. Завдяки гранту отримала пічку, тістоміси та спеціальну вітрину.
Щоби продавати випічку, Юлія орендувала фургончик у сусідній Вороновиці. Тепер дорослі йдуть сюди випити кави, а малеча бігає по булочки та пиріжки. У пекарні вже працюють троє людей, і Юлія планує ще масштабуватися. Тепер “бджілки” печуть не лише для ЗСУ, а й для всієї громади.
“Я можу розширювати свій бізнес і працевлаштовувати першочергово “бджілок”, тому що вони для мене найцінніше – це моя родина.І це підтримує нашу громаду”, – наголошує Юлія.
Нагадаємо, що в Україні запрацював перший інтерактивний простір психосоціальної підтримки: де можна відвідати.
