На честь цього вчителя з Донеччини названі вулиці від Дубна та Калуша до Києва, Слов’янська й Краматорська! За іменем Олекси Тихого стоїть трагічна й водночас відважна історія боротьби за існування українського народу, зокрема, на люто зросійщуваних совєтами землях Донеччини та Луганщини… Боротьби, заради якої він поклав життя, до останнього висловлюючи протест у таборах.
У черговому випуску спільного проєкту ШоТам та «Стріткод» ми розкажемо вам про вчителя, дисидента, патріота Донеччини та України Олексу Тихого.
Сюжети «Незламні назавжди» будуть використані на «Уроках незламності» — всеукраїнському освітньому проєкті для школярів, розробленому ГО «Історична платформа» спільно з Освіторією.
Біографія Олекси Тихого
Олексій Тихий народився на хуторі Єжівка Краматорського району на Донеччині. Закінчивши Запорізький та Дніпропетровські інститути, вирушив до москви за новими знаннями. Там навчався на філософському факультеті та закохався, а згодом одружився і став батьком.
Та одного дня Олекса відчув, більше він не в силах жити на чужині, адже має інше покликання.
“Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки учених-безбаченків, російськомовних інженерів, агрономів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів”, – казав він.
Повернення в Україну та перевірки
Дружина його прагнень не поділяла, тож він, розлучившись, повернувся до України сам. Почав працювати в школах, навчав дітей Донеччини та Запоріжжя української мови, історії, біології, фізики.
А дисидент Левко Лук’яненко згадував, як Тихий вразив його знаннями з хімії. Але це станеться пізніше в таборах, де вони й зустрінуться. Почалося все з критики Олексою виборів у СРСР, на яких обирають одного кандидата. Після профілактичних бесід спецслужби відпустили Тихого. У цей час він одружився та знову став батьком.
Вдруге протестом Олекса вибухнув листом до ЦК КПРС під час інтервенції Совєтів до Угорщини в 1956-му. Від влади він отримав відповідь – ув’язнення на сім років у таборах. Замість книжок на нього чекали роки тяжкої праці в шліфувально-фарбувальному цеху. Після відбуття строку Олекса повернувся на Донеччину та працював на фізичних роботах. З часом його все ж допустили до викладання точних наук, у них не було ідеологічної складової.
Правозахист
Тоді ж помітною стала й правозахисна діяльність Олекси. Роки таборів розбурхали запал дисидента. 1975 року СРСР стає підписантом гельсінських угод, згідно з якими зобов’язався захищати права народів. Щоб слідкувати за їхнім виконанням, в СРСР виникають гельсінські групи.
В Москві, Литві, Грузії. Не стали осторонь і українці. Тихий був серед підписантів перших документів. Виступив зі зверненнями про порушення прав людини та нації, знищення української культури. Цього СРСР не пробачив.
Арешт та голодування
Тихого заарештували і відправили до виправної колонії на 10 років. Він продовжив боротьбу і в Мордовському таборі влаштував голодування. Після 52 днів без їжі Тихого перевезли до лікарні, бо через виразку відкрилася кровотеча. Хірург запропонував вихід, який вилікує зректися правозахисної діяльності. Отримавши відмову, зшив шлунок у вигляді піскового годинника.
Стан Олекси стрімко погіршувався. Його ще й возили з табора в табір, намагаючись вибити, бодай, якесь покаяння, та все марно. З букетом набутих у таборах хронічних хвороб. У 1981-му Олекса важив 41 кілограм при зрості 178 сантиметрів. При цьому його, що ледь стояв на ногах, примушували працювати кочегаром. У 1984-му Тихого з метастазами в кишківнику етапували до лікарні. На останнє побачення з дружиною та сином Олексу вели попід руки. А він підбадьорював рідних.
Смерть, поховання та памʼять
6 травня 1984 року дисидент помер. Його поховали на кладовищі Сєвєрної в Пєрмі. Лише в 1989-му його тіло дозволили повернути до України разом з тілами Юрія Литвина та Василя Стуса. Тихого перепоховали в Києві. Попрощатися прийшла довжелезна колона українців.
Сьогодні вулиці імені Тихого є в Дубні, Калуші, Києві, Краматорську, Костянтинівці, Дружківці. А завдяки проєкту «Стріткод» українці зможуть дізнатися про нього та інших героїв більше. Таблички стріткоду з QR-кодом дозволяють в один клік дізнатися найцікавіше про видатних діячів. Наразі таких табличок у Києві вже 81. Незабаром з’явиться ще 50. А попереду тисячі по всій Україні.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
