Суспільство
Донеччанка пережила полон і стала символом українського Донбасу (ВІДЕО)
Вона вижила в полоні, аби допомагати іншим. Ці жахливі кадри облетіли всю країну і навіть світ.
Бойовики обгорнули Ірину Довгань українським стягом біля стовпа в Донецьку: на неї кидались, плювали і били ногами.
У 2014 році Ірину взяли в полон “ДНР”, бо допомагала українській армії.
“Мене катували і мучили в полоні не мешканці Донбасу, а громадяни країни-агресора, найманці”, — Ірина Довгань, колишня полонена.
Дивіться також: Як ветеран АТО опанував виробництво бронежилетів (ВІДЕО)
Врятувала лише фотографія у New York Times та іноземні журналісти. Світлина стала символом українського Донбасу — і жінку відпустили.
Ірина втратила дім і косметологічний кабінет у Ясинуватій, але не втратила оптимізму.
“Я вирішила, що найбільше користі принесу, якщо буду розповідати всім, що пережила, і від кого це пережила”, — Ірина Довгань, колишня полонена.
Її свідчення увійшли у звіти ООН, Європарламенту та Міжнародного Кримінального Суду. Зараз вона з волонтерами допомагає цивільним полоненим.
А ще їздить в ООС і робить косметичні процедури жінкам-військовим.
“Допомагати армії — моя власна психологічна реабілітація. Можливість відновити себе колишню і не зламатися”, — Ірина Довгань, волонтерка.
Суспільство
У неділю, 26 вересня, у Києві проведуть свято натхнення TEDxKyivLive 2021: The Case for Optimism.
Про це ШоТам повідомили організатори.
Під час оптимістичної конференції можна буде першими дізнатися про глобальні ідеї та обговорити їх із українськими візіонерами та візіонерками.
Програма фестивалю
Топ-виступи цьогорічного TEDMonterey:
- Джаміль Закі – психолог-дослідник, який витягне вас із пастки цинізму.
- Лоретта Росс – активістка і професорка. Вона не скаже вам, як вберегтися від своїх помилок, але пояснить, як реагувати на чужі.
- Ґей Ґордон-Бірн – адвокатка і рушійна сила руху «Право на ремонт». Якою є сучасна культура споживання? Чому ми постійно купуємо нові і тонемо у старих речах? Дізнаємось разом!
- Іша Датар – біоінженерка, яка переконає вас: з’їсти гамбургер, щоб жодна корова при цьому не постраждала, цілком можливо.
І це ще не всі спікери та спікерки, виступи яких ви зможете побачити! Більше – за посиланням.
Також відбудеться офлайн-дискусія з українськими візіонерами та візіонерками.
На конференції обговорять, чи є реалістичний оптимізм та сучасні споживацькі тренди.
Читайте також: Навчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади
Гості зустрінуться із коучем Вітаутасом Бучюнасом, композиторкою і музиканткою Валентиною Левченко, засновницею «Дикого театру», ведучою Ярославою Кравченко та… більше спікерів і спікерок — на сторінці події!
Відбудуться різноманітні активності у лаунж-зоні – майстер-класи, фотозони, VR.
Де і коли?
- Коли? 26 вересня
- Де? MacPaw Space, вул. Васильківська 100, Київ
- Старт? Об 11:00
- Мова трансляції виступів? Англійська, без перекладу
- Мова дискусії? Українська
За інформацією докладніше тут.
За квитками за посиланням.
Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».
Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині влаштували авіашоу «Гопак у небі та на землі».
Суспільство
У Харкові у саду імені Шевченка відкрили скульптуру, створену у рамках проєкту «Звуки міста».
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Зазначається, що Харківська скульптура – четвертий арт-об’єкт проєкту, що реалізують на честь 30-тої річниці Незалежності України.
Скульптура з QR-кодом уособлює звуки міста.
Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах
Харківську скульптуру створили за мотивами спогадів про звучання міста відомих харків’ян:
- астронома, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Ірини Бєльської,
- лікара Євгена Комаровського,
- співака і телеведучого Володимира Дантеса,
- українського художника-монументаліста,
- графіка та фотографа Романа Мініна.
Читайте також: Луцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку
Для них звуки рідного міста – це стрибки на скейті, спалах феєрверків, рівномірний стукіт потягів на залізничних коліях, вигуки вболівальників на стадіоні «Металіст».
У проєкті «Звуки міста» беруть участь Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Маріуполь і Крим, де з’явилися або з’являться свої «звукові» скульптури.
Звуки семи міст України записали та трансформували в арт-об’єкти за допомогою програм звукового дизайну та 3D-візуалізації.
Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.
Як ми повідомляли раніше, найбільший у світі пам’ятник бджолі відкрили на Запоріжжі.
Усі фто: city.kharkov.ua.
Суспільство
«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».
Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.
«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.
На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.
«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Екоініціатива місцевих
Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».
«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.
Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
Чому важливо боротися?
За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.
«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.
Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.
Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.
Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.
«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.
Як можна поліпшити ситуацію?
Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.
«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.
«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.
Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».
Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.