Культура
Голос покоління цієї війни: про що фільм «Стрічка часу» Катерини Горностай
20 лютого в межах основного конкурсу Берлінського міжнародного кінофестивалю відбулась прем’єра документального фільму «Стрічка часу» Катерини Горностай. Документальну картину створили у співпраці з громадською спілкою «Освіторія», яка займається розвитком освіти в Україні, та в копродукції з продакшенами з Люксембургу, Нідерландів і Франції.
Кінознавиця «Довженко-Центру» Яна Дудко розповідає для ШоТам, чому варто подивитися цей фільм.
Фільм з України, який уперше за понад 25 років змагався за головну нагороду Берлінале
Новий фільм Катерини Горностай став першою українською стрічкою, що взяла участь в основному конкурсі кінофестивалю з 1997 року, коли в програмі показали «Три історії» Кіри Муратової. Окрім цієї визначної оказії для історії українського кіно, в житті режисерки відбулася ще одна важлива подія — Катерина стала мамою. Малюк є першою дитиною, яка народилася під час фестивалю й отримав перепустку з написом Berlinale baby.
Фото з інстаграма фестивалю
Читайте також: Українська команда фільму «Стрічка часу» розгорнула прапор з підписами військових на фестивалі у Берліні
Про що розповідає фільм
«Стрічка життя» — це документальна історія, створена у форматі споглядання за життям українських шкіл у різних регіонах під час повномасштабного вторгнення. У кожному з міст — Києві, Ірпені, Бородянці, Кам’янському, Черкасах, Запоріжжі чи Миколаєві — Горностай прагне розповісти історії школярів, чиє дитинство припало на час війни. Тут бачимо історію харківської підземної школи в метро, заняття з довоєнної підготовки для учнів старших класів і трагічнй епізод похорону директорки закладу в Ромнах на Сумщині, яка загинула через падіння дрону на корпус будівлі. Нашарування цих історій стверджує: так, війна досі триває, проте й життя теж.
Кадр з фільму «Стрічка часу»
Епізоди структурно поєднуються завдяки позачасовому та позапросторовому саундтреку композитора Олексія Шмурака. Музика створює окремий вимір оповіді: вона заповнює порожні та пошкоджені будівлі шкіл, вступає в діалог з голосами героїв та вводить глядача в гіпнотичний транс. У звуковій доріжці також використали звуки пташиних голосів, записаних у різних містах України. Це оформлення режисерка пояснює так:
«Під час роботи над звуком у нашому фільмі я згадала, що голоси птахів заспокоюють психіку. Це неймовірний ефект, зашитий у природу людини. Наші предки саме за пташиними піснями визначали, що місцевість безпечна, адже птахи затихають при наближенні хижака. Коли ми знімали наш фільм, ми записали голоси різних птахів в усіх містах, де побували в Україні, і хочемо, щоб вони співали в Україні й надалі, і наша батьківщина стала безпечним місцем. Впевнена, що це наша спільна мрія».
Одним з важливих елементів фільму є дослідження простору та його крихкості, але водночас і гнучкості. Будівлі шкіл потрапляють під ракетні обстріли та руйнуються, тож учні вимушені переходити в безпечніші приміщення або навчатись дистанційно. Завдяки роботі вчителів і внутрішній самоорганізації дітей школа стає умовним, але сталим простором, що завжди з тобою, мов домівка на спині. Найбільш показовим тут стає епізод дистанційного випускного з бахмутської школи — її учні розкидані по Україні та світу, їхнього міста вже може не існувати, проте вони залишаються одне в одного.
Кадр з фільму «Стрічка часу»
Тема дитинства для Катерини не є новою. Її попередній ігровий фільм «Стоп-Земля» також брав участь у Берлінале, де отримав «Кришталевого ведмедя» від юнацького журі конкурсної програми Generation 14plus. У фільмі режисерка звертається до повсякденного життя київських підлітків, у якому все відбувається вперше. «Стоп-Земля» — універсальна історія дорослішання, в якій Катерина хотіла створити образ «школи своєї мрії», а натомість отримала портрет покоління зумерів, зрозумілий міленіалам і навіть бумерам. У стрічці війна впливає на підлітків, проте точково — один з головних героїв переїхав до Києва з прифронтового міста й адаптується завдяки підтримці своїх друзів. Ці два фільми складають символічну дилогію про дорослішання до повномасштабного вторгнення та після його початку.
Читайте також: 10 фільмів українських режисерок про дорослішання, війну та дев’яності
Зараз режисерка працює над фільмом з робочою назвою «Антонівка». Її події відбуватимуться в деокупованому селі в повоєнній Україні. Центральними персонажами стане молода пара, яка тільки-но почала новий етап стосунків. Аврора — ветеринарка. Дівчина працьовита, добра та цілеспрямована, але емоційно незріла — коли їй погано, вона не вміє попрохати про допомогу, тому відштовхує найближчих. Дарко — чуйний і відповідальний композитор та музикант. Він безробітний, тому часто лишається на хазяйстві й так стає важливою частиною як дому, так і громади села.
Поки що рано будувати конкретні здогадки щодо наступного фільму Катерини, проте тема молодості та притаманній їй вразливості, що існує всупереч жорстокій реальності, є ключовою в повнометражному доробку режисерки.
Горностай стає голосом молодого покоління, яке формувалось у турбулентні та складні для сучасної української історії часи. Водночас це люди, які виборюють нашу державність і вже беруть або за декілька років братимуть участь у відбудові країни.
Саме тому «Стрічка часу» є важливим документом, який фіксує настрої та обставини умов, за яких зростає наше майбутнє. Фільм сповнений мрій і надій, проте не забуває про сувору й несправедливу реальність аж до самого фіналу — титру з присвятою пам’яті молодшого брата режисерки Максима Горностая, який загинув на Сході України у 2023 році.
Поки фільм доступний для перегляду тільки у межах фестивальних програм.
Фото обкладинки: кадр з фільму
Ukraїner та громадська організація PR Army випустили відеопроєкт «Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар». Документальний фільм розкриває історію передумов та наслідків окупації Криму та депортацію кримських татар.
Про це повідомили у команді проєкту.
Творці фільму використали унікальні кадри Криму та кримських татар, які збирали з різних архівів. Завдяки цим фото у стрічці можна побачити маловідомий образ справжнього Криму до депортації.
У роботі передусім звертають увагу на етнокультурний аспект:
- як знищували ідентичність кримськотатарського народу;
- як трансформували Крим;
- як руйнували культуру півострова;
- як експлуатували його ресурси тощо.
Читайте також: «Крим — це Україна»: берлінський дизайнер Франк Вільде створив новий образ
«Візуальну частину доповнюють голоси очевидців — цитати тих, хто пережив депортацію, які звучать у ключових моментах проєкту. Завершальним акцентом стали вірші, що надають матеріалу особливого емоційного забарвлення»‚ — написали автори стрічки.
Наприкінці фільму вперше звучить кримськотатарською мовою перекладений відомий вірш Лілі Буджурової «Коли ми повернемося».
Генеральна Асамблея ООН 27 березня 2014 року підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невіддільними частинами. Тоді за цю резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Ukraїner та PR Army випустили свій проєкт до річниці цієї події.
Довідка
PR Army — незалежна українська неприбуткова організація, яка займається підвищенням обізнаності про російсько-українську війну та зміцненням іміджу України у світі. Її створили після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Головна місія PR Army — допомогти Україні перемогти в інформаційній війни проти рф.
Ukraїner — це спільнота та організація, яка діє з 2016 року та досліджує Україну. Команда проєкту розповідає історії про Україну самим українцям, а також транслює їх у світ завдяки перекладам десятками мов.
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал Ukraїner
5 квітня у Львові на !FESTrepublic відбудеться відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Під час події виступатимуть Василь Байдак, Тарас Чмут, NAZVA, OTOY та O.TORVALD та інші.
Про це повідомили організатори з мережі «ТВОРИ!».
Виступи спікерів
На відкритті відбудуться публічні виступи українців із різних сфер. Вони поділяться своїми думками та баченням щодо ролі молоді у формуванні державної політики, розвитку інституту репутації, силу громадянського суспільства тощо.
До відкриття долучаться такі спікери:
- Василь Байдак;
- Тарас Чмут;
- Богдан Кротевич;
- Роман Кравець;
- Меланія Подоляк;
- Олександр Нотевський та інші.
Наприкінці заходу організатори запланували вечірній концерт за участі NAZVA, OTOY та O.TORVALD.
Детальніше про події під час відкриття можна дізнатися за посиланням.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Спеціальні формати на відкритті
Упродовж дня відвідувачі зможуть долучитися до спеціальних форматів, зокрема:
- «Сходинка» від «Креативної Практики» — доповіді про натхнення, дизайн і креатив;
- спеціальний випуск шоу «Хто з нас?» ютуб-проєкту «Жаба Гадюка» з Володимиром Андрєєвим та Женею Галичем;
- «Інтерестінг Інгліш» — ютуб-проєкт про англійську мову з ведучим Дімкою Носовим та запрошеними гостями;
- спідфрендинг — формат коротких знайомств між учасниками з різних міст і країн;
- воркшоп «Подача та реалізація грантових проєктів» у межах ініціативи EU4Youth IV.
Також під час події працюватиме маркет українських брендів SundayBazzar. 20% з кожної покупки перекажуть на підтримку «МолоФонду» Львова для втілення молодіжних ініціатив.
Як долучитися
Участь у відкритті безплатна, однак необхідно заповнити форму для попередньої реєстрації за посиланням. Захід відбудеться 5 квітня з 11:00 у Львові на !FESTrepublic.
Довідка
Львів отримав статус Молодіжної столиці Європи у 2022 році. Зараз він прийматиме гостей з різних країн Європи як 17-й переможець цього конкурсу. Титул надає місту міжнародне визнання, нові партнерства та можливості для молоді.
«Рік Молодіжної столиці Європи — це унікальна можливість показати світові нашу круту молодь, яка сьогодні надихає хоробрістю, креативністю і жагою до життя! Це шанс знайти нових друзів і партнерів для спільних справ у бізнесі, науці та волонтерстві. А ще — можливість навчитися тому, чого ми не знаємо, у наших колег з країн ЄС та поділитись нашим досвідом. Сьогодні бути українцем — це круто!» — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
У 2018 році Львів здобув статус Молодіжної столиці України, після чого в місті відкрили нові молодіжні центри, створили мережу «ТВОРИ!» і провели всеукраїнські фестивалі та конференції, зокрема «Молодвіж» та «Дизаріум».
Організатори події
Відкриття організовує мережа «ТВОРИ!» Львівської міської ради за підтримки ЮНІСЕФ, фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, проєкту «EU4Youth IV: залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансує Євросоюз та BMZ і виконує GIZ, та фінансової підтримки KredoBank.
Нагадаємо, що Київ подав заявку на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Раніше ми писали, що Львів пройшов у фінал конкурсу «Європейська столиця культури 2030».
Фото обкладинки: Freepik
Книга Романи Романишин та Андрія Лесіва увійшла до списку зі 100 найкращих книг-картинок 2025 року за версією міжнародної платформи dPICTUS.
Про це повідомили на сайті платформи.
dPICTUS запросили міжнародних фахівців з книжок-картинок та ілюстрацій, аби ті обирали свої улюблені видання. Перелік 100 Outstanding Picturebooks сформували з видань, які експерти відзначали найчастіше.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Добірку з книгами-картинками представлять також і в межах експозиції на Болонському ярмарку дитячої книги.
Книга «З півслова» від «Видавництва Старого Лева» вийшла у 2025 році. У ній автори за допомогою картинок та коротких надписів розповіли про різні способи комунікації.
Нагадаємо, що сокальську сорочку додали до списку нематеріальної культурної спадщини України (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт ВСЛ
