Культура
Документальний фільм «20 днів у Маріуполі» отримав дві нагороди на премії Grierson
Документальний фільм українського режисера Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» здобув ще дві престижні нагороди на премії Grierson: The British Documentary Awards.
Про це йдеться на сайті премії.
Стрічка перемогла у двох категоріях: як найкращий документальний фільм про нинішні події («Best Current Affairs Documentary») та як найкращий кінематографічний документальний фільм («Best Cinema Documentary»).
Премія Grierson, заснована благодійною організацією The Grierson Trust, відзначає інноваційні та важливі документальні проєкти, що розкривають важливі соціальні теми. «20 днів у Маріуполі» продовжує збирати нагороди за свою потужну та правдиву розповідь про події в обложеному місті під час війни.
Читати також: В Україні відбулися інклюзивні покази фільму «Залізна сотня» для глядачів з порушеннями зору та слуху
Цього року на премії також відзначили фільм про турецьку співачку, яку намагалися вбити під час талант-шоу, а також інші роботи, що торкаються тем психічного здоров’я, мусульманської віри, спорту та соціальних питань у Великій Британії.
Вручення Нагороди опікунів Грірсона (Grierson Trustees’ Award) отримала британська журналістка Стейсі Дулі, відома своїми соціальними документальними фільмами для BBC Three.
Нагадаємо, що станція «Академік Вернадський» проведе онлайн-екскурсію: як подивитися на пінгвінів.
Фото: «20 днів у Маріуполі».
Культура
Коментарі
Культура
Коментарі
Культура
Усе почалося після подарунка на Новий рік
«Я підібрав саме таку назву, адже хотів використати якесь питомо українське слово, яке не зустрічається в російській, — тому обрав будяк. До того ж, це така річ, про яку знають всі, але можуть не помічати. Але я вважаю, що красу бачать ті, в кого вона вже є всередині. Ці сенси я й поширюю своєю творчістю через хустки».
Кожен виріб не має аналогів
«А згодом клієнти самі просили завжди додавати цей опис, адже їм було цікаво, якими я їх бачу та які сенси вкладатиму у вироби для них. Я намагаюся робити кожен виріб індивідуальним для кожної людини, тому він не має аналогів. Іноді люди просять зробити хустку на подарунок і діляться інформацією про людину, якій хочуть її презентувати».
«Організація “Баба Єлька” знайшла на Кропивниччині давній рушник з унікальними візерунками та привезла його у свою майстерню. Добре, якщо люди матимуть бажання його побачити, але ще краще — перенести візерунки на одяг. Це модно й сучасно, а власники такого одягу стають амбасадорами української культури».
Штампи з Гімалаїв та особливий шемаг для Залужного
«Згодом Марія розповіла мені, що цей шемаг Валерій Федорович забрав додому, хоча більшість подарунків зберігав у кабінеті. Мені було дуже приємно це почути».
Ще один спосіб розповідати світові про нашу культуру
«Часто в мене замовляють хустки українці з діаспори, адже хочуть щось із України, і щоб воно мало персоналізований компонент. Одна сім’я переселенців з-за кордону замовила в мене хустку, аби віддячити жінці, яка прийняла їх у себе, та поділитися частинкою нашої культури».
«Вибійкарство є для мене іншим виміром життя, коли довкола новини про війну та смерті людей. Своєю творчістю я хочу звернути увагу людей на щось приємне та красиве, яке має допомагати нам відновлюватися та бути стійкішими. А ще мені подобається підсилювати гарні риси людей. Я щоразу чекаю на відгук про роботу, бо це завжди для мене виклик і водночас натхнення».
Коментарі