До Китаю вперше експортували українську яловичину

Київський суднобудівний-судноремонтний завод продовжує активну роботу щодо виконання виробничого плану осіннього судноремонту.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

За інформацією, упродовж жовтня-листопада 2020 року підприємство провело доковий ремонт прогулянкових суден, а саме:

• теплоходів «Riverest-2», «Шалена Ластівка», «Шляхетна Ластівка»,
• теплоходу «Гольфстрім».

На плавзасобах було виконано роботи з очищення, дефектування, з оформленням необхідних документів для подальшого пред’явлення інспектору РСУ.

 

Також вокинано фарбування підводної частини суден.

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Окрім того, було успішно виконано підйом на сліп ПАТ «КССРЗ» плавучого крану «СПК №2», для проведення чергового докового ремонту.

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Нагадаємо, катер «Нова Каховка» розпочав випробування після ремонту.

Також українські розробники спроєктували вітчизняний ракетний катер.

Як ми повідомляли раніше, на воду спустили буксир «Очаков».

Усі фото: facebook.com/KSSRZ.

На Херсонщині дають друге життя занедбаному заводові, передає  Agravery.com.

Недіючий завод з переробки городини та ягід біля села Козачі Лагері викупила столична фірма, яка вже має завод з виробництва яблучного концентрату.

«Мешканці сіл в Олешківському районі Херсонщини традиційно спеціалізуються на овочівництві та садівництві. Але при цьому тут не залишилося жодного великого підприємства з переробки городини та плодів — позакривалися після розвалу колгоспів. Хоча є сподівання, що бодай один такий завод біля села Козачі Лагері все ж відновлять», — йдеться в повідомленні. 

Читайте також: З’явився сайт про можливості українського машинобудування та локалізацію виробництва

 

Зазначається, що руїни викупила київська фірма, яка вже має завод з виробництва яблучного концентрату у Київській області. 

«На підприємстві біля Козачих Лагерів уже відремонтували будівлі цехів та енергетичне устаткування виробництва, частково закупили обладнання. Готуються розливати питну воду з додаванням натуральних соків, виготовляти сиропи тощо. Та заздалегідь готуються використовувати для цього також імпортні банани, апельсини, інші „ходові“ фрукти», — розповідають у компанії. 

Читайте також: «Гарелея неотодрёшь». Як у Лисичанську закинуті будівлі стають артпростором

Обіцяють задіяти на переробці городини й садовини не менше сотні працівників. А відтак, робочих місць у навколишніх селах побільшає.

Нагадаємо, два товариші на Львівщині навчились заробляти на звичайному томатному соку.

Фото: kor.ill.in.ua

В Україні створили сайт для тих, хто хоче знати більше про можливості  українського машинобудування та локалізацію виробництва.

Сайт демонструє потенціал вітчизняних підприємств у 4-х категоріях машинобудування, що підлягають локалізації виробництва.

Що можна дізнатись?

Наразі другого читання у ВРУ очікує законопроект №3739 про локалізацію – Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. 

Читайте також: Одеський авіазавод модернізував літак для української армії

 

Зазначений сайт містить інформацію про законодавчі ініціативи, їх вплив на українську промисловість та зайнятість населення, а відповідно і на зростання економіки України. 

Також на сайті є мапа локалізації, яка демонструє кількість та основні можливості українських підприємств, що виробляють продукцію у запропонованих законопроектом напрямках машинобудування, або є постачальниками матеріалів та комплектуючих. І ця мапа щодня доповнюється. 

Який стан машинобудівної галузі?

В Україні існує близько 100 підприємств машинобудівної галузі, що виробляють такі види техніки, та понад 4000 виробників комплектуючих та матеріалів для неї. Ці підприємства дають роботу понад 200 тисячам громадян України.

Читайте також: З’явились перші інвестори індустріального парку на Хмельниччині

Після вступу в силу законопроекту держава при здійсненні публічних закупівель вимагатиме від постачальників наявність місцевої складової в їх товарах за визначеними категоріями. Постачальник зможе забезпечити наявність місцевої складової, розміщуючи виробництво в Україні, чи купуючи українські комплектуючі, чи замовляючи виробничі операції в Україні тощо. В такий спосіб інвестор отримує гарантований державою ринок збуту своєї продукції, а українські компанія – замовлення, які дають змогу розвиватися.

Фото: zn.ua

В Індустріальному парку «Славута», що на Хмельниччині, зареєстрували перших інвесторів.

Про це повідомили у Славутській міській раді.

Підприємці мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації залізобетонних виробів.

Читайте також: Поблизу Києва будуватимуть індустріальний парк на ділянці площею 49 га

 

Саме у Славуті вперше на Хмельниччині у 2014 році зареєстровано Індустріальний парк. Мета – залучити у громаду нові інвестиції та збільшити кількість робочих місць для славутчан. 

До слова, за умовами договору, підприємці зобов’язані використовувати працю переважно працівників – жителів Славутської міської об’єднаної територіальної громади.

Читайте також: На Рівненщині проєктують індустріальний парк площею 43 га

У міськраді наголосили, що славутська громада відкрита до нових інвестиційних пропозицій, а виконавчі органи міської ради гарантують забезпечити відкритість і прозорість дозвільних процедур, захистити від ризиків та співпрацювати виключно в рамках законодавства.

Більш детально із інвестиційними пропозиціями можна ознайомитися в рубриці офіційного сайту міста – «Інвестору».

Нагадаємо, на Херсонщині створили індустріальний парк для підприємців та інвесторів. Його облаштували на території Херсонського машинобудівного заводу,

Фото: slavuta-mvk.gov.ua