До Китаю вперше експортували українську яловичину

Найбільший приватний залізничний перевізник Чехії RegioJet в 2020 році планує розширити своє охоплення до п’яти країн: три з них (Угорщина, Словенія і Хорватія) формально вже можуть бути вилучені зі списку, а Польща і Україна залишаються в планах.

Як пише ЦТС з посиланням на Zdopravy, де про це заявив глава компанії Радим Янчур.

RegioJet уперше запустив поїзд до Хорватії, який проходить через територію Угорщини та Словенії. Також влітку 2020 року буде відритий окремий маршрут Прага-Будапешт через Відень.

Читайте також: Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

“На межі липня і серпня ми запустимо поїзди з Праги до Будапешта, а до кінця року ми б хотіли відправитися з Чехії через Польщу до кордону з Україною”, – розповідає Радим Янчур.

В Україну – з Відня

Глава RegioJet нагадав, що в кінці 2020 року компанія хоче почати курсування поїздів в Польщі і до українського кордону. Оператор вже має ліцензію в Польщі більше року і в цей час чекає дозволу на конкретний маршрут від польського регулятора.

Планується, що до українського кордону можна буде доїхати не тільки з Праги, а й з Відня.

Якщо спочатку чеська компанія розглядала варіант доїзду поїзда до станції Мостиська 2, що у Львівській області, то тепер концепція змінилася і йдеться про стикування з поїздом Укрзалізниці, який чекатиме в польському Перемишлі.

Перспективи

Загалом, глава RegioJet бачить великий потенціал у залізничному сполученні з Україною.

“До корони до Львова щодня вирушали до 20 автобусів. З одного боку, на ринок виходять бюджетні авіакомпанії, а з іншого – поїзди”, – додав Янчур.

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Перевага поїзда він бачить в тому, що перевірка документів відбуватиметься під час руху, а також в тому, що пасажир зможе взяти з собою більше багажу.

Нагадаємо, Укрзалізниця облаштує вокзали платформами для людей з інвалідністю.

Як ми повідомляли раніше, у Києві на Центральному вокзалі встановлять нові ескалатори за 10 мільйонів гривень.

Головне фото: cfts.org.ua.

Для херсонських кавунів у межах туристично-контентного проєкту TripMustGoOn, що реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), створять наліпки з QR-кодами.

Про це пише Укрінформ.

Зазначається, що на 100 000 кавунів буде розміщена маленька наліпка із QR-кодом, що вестиме на інформаційний ресурс, де розповідатимуть про Херсонську область.

Читайте також: «Мелітопольська черешня»: в Україні новий продукт із географічним зазначенням

За задумом, так кавун стане “зеленим смугастим послом регіону”. Жителі інших областей, які його придбають, зможуть зі свого смартфону “перестрибнути” на Херсонщину та дізнатися про туристичні локації.

Ініціатори проєкту зазначають, що наліпки розміщуватимуть у партнерстві з місцевими фермерами.

Нагадаємо, на Херсонщині виготовлятимуть мед з кавуна.

А на Луганщині навчатимуть професії бджоляра.

Головне фото: Landlord.ua.

На Київщині на 15 гектарах вирощуватимуть часник. Індустріальний парк «Біла Церква» готовий надати цю ділянку фермерам. Про це повідомив директор індустріального парку «Біла Церква» Володимир Хмурич під час конференції з часниківництва, передає AgroPortal.ua

«Наш парк знаходиться на околиці Білої Церкви і надає послуги для промислових компаній. Крім того маємо на території елеватор, де відбувається перевалка зернових, та склади для зберігання овочів. В нашому розпорядженні ще вільних 15 га, які готові на взаємовигідних умовах віддати в користування фермеру для вирощування часнику», — зазначає Володимир Хмурич.

Читайте також: Індустріальний парк “Біла Церква” отримає 250 мільйонів доларів інвестицій

Відбір проєктів проводиться на конкурсній основі, при цьому обов’язковими умовами для виробників є: використання якісного насіннєвого матеріалу, правильний агрономічний супровід в вирощуванні та досвід в часниківництві не менше 3 років.  

Що відомо про індустріальний парк «Біла Церква»?

Індустріальний парк «Біла Церква» — великий інвестиційний проєкт, метою якого є розвиток сучасного промислового виробництва в Україні. Це єдина платформа, що дозволяє підприємцям отримати всі необхідні послуги і зосередитися на розвитку свого бізнесу.

Парк пропонує землі промислового призначення з усією інженерною інфраструктурою для оренди або купівлі, рішення під ключ і можливість спільних інвестицій у промислові проєкти.

Фото: sayyes.com.ua

Автобусний оператор FlixBus незабаром має намір вийти на ринок внутрішніх перевезень в Україні. Про це повідомив директор компанії в Україні і Польщі Міхал Леман в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, передає finance.ua.

“Незабаром запустимо внутрішні рейси по Україні. Поки це будуть не зелені лінії, але з часом ми плануємо відкрити і брендовані маршрути. Більше того, ми будемо відривати внутрішні поїздки по Україні на наявних міжнародних лініях. Якщо наш автобус їде, скажімо, з Києва до Польщі, можна буде купити квиток, наприклад, з Києва до Львова або Житомира”, – повідомив Леман.

Крім того, директор компанії в Україні і Польщі додав, що FlixBus наразі має домовленість про запуск нових ліній з п’ятьма-шістьма українськими компаніями-перевізниками.

Читайте також: Лоукостер Wizz Air відкрив другу базу в Україні

Що відомо про FlixBus?

Компанію FlixBus заснували у 2013 році в Берліні. Й вона свого часу зробила справжню революцію на ринку пасажирських перевезень в Німеччині. 

Зараз FlixBus має найбільшу в Європі автобусну мережу перевезень: понад 2000 населених пунктів в 29 країнах, включаючи Україну. Щодня виконує близько 350 000 рейсів між європейськими містами з інтервалом в 30 хвилин. У 2018 році перевезла 45 млн пасажирів.

У 2019 році FlixBus вийшов на український ринок, запустивши регулярні міжнародні рейси, які об’єднують 10 українських міст (Київ, Львів, Одеса, Житомир, Рівне, Вінниця, Умань, Хмельницький, Тернопіль та Ужгород) прямими сполученнями з 44 містами Європи.

Фото: journal.octobus.io

Агрохолдинг I&U Group завершив будівництво унікального біогазового комплексу потужністю 5,5 мВт/год на Кіровоградщині. Про це повідомив Сергій Тарасов, засновник групи компаній «Агроспецсервіс», передає AgroPolit.

«Агрохолдинг I&U Group повністю завершив будівництво біогазового комплексу потужністю 6 МВт/год. Комплекс перероблятиме відходи цукрового виробництва в сировину для теплової та електричної енергії й після запуску в експлуатацію щорічно вироблятиме 48 180 МВт “зеленої” електроенергії», – розповів він.

Зазначається, що будівництво комплексу тривало з грудня 2018 року. Загальна вартість проєкту склала €23 млн.

Читайте також: Компанія з данськими інвестиціями планує збудувати в Україні два заводи

«ЄБРР виділив кредит у розмірі €13 млн. Також I&U Group для будівництва комплексу залучив пільговий кредит від Фонду чистих технологій (ФЧТ) у розмірі €2 млн», – додав Тарасов. 

Зазначається, що для зведення комплексу залучили більше 500 будівельників, з яких 70% – жителі Кіровоградщини. Кількість працівників заводу після запуску в експлуатацію складатиме 20−25 спеціалістів.

Фото: agravery.com

Україна виробляє 133 тис. тонн ягід – величезний обсяг, левову частку якого споживають самі українці. Але тільки п’яту частину врожаю забезпечують професійні виробники, розповів голова Української асоціації аграрного експорту Дмитро Крошка.

«Якщо точніше, то фермери, у яких є обладнання, необхідна техніка, які системно працюють і створюють робочі місця, а також є потенційними експортерами, виробляють приблизно 24 тис. т», — говорить він.

Які ягоди вирощують?

Переважно в Україні вирощують полуницю, суницю, малину, ожину, смородину, лохину. Також сьогодні виділяється черешня, вишня і виноград.

Читайте також: Як заробити 35 000 доларів на гектарі черешні

«Більш того, якщо звернутися до офіційної статистики, то за обсягом виробництва черешні Україна є другою державою в світі. Але за технологіями захисту черешні, наприклад, від комах, ми далеко в хвості. У промисловому виробництві вони не застосовуються, тільки на експериментальних ділянках», — розповідає голова Української асоціації аграрного експорту.

Загальна площа під ягодами становить 23 тис. га. З них одна третина (7,5 тис. га) припадає на професійний сегмент. «Це досить багато. Не кожна країна в світі може собі стільки землі відвести під вирощування одних ягід», — уточнює Крошка.

При цьому він звертає увагу, що понад 90% земельного банку під ягідними культурами — це відкритий ґрунт. Тобто насадження максимально піддаються впливу навколишнього середовища, шкідників, погодних умов.

Однією з найважливіших цілей асоціації Дмитро Крошка називає необхідність познайомити українського професійного виробника з сучасними технологіями. А також показати, як можна вирощувати великі обсяги якісного та безпечного продукту.

Фото: ua.news