Суспільство
«Дієві лише за рецептом». Чому антибіотики не всесильні, а вільний обіг може призвести до катастрофи
Міфи про всесильність антибіотиків перетворили ці препарати практично на панацею від будь-яких хвороб. Утім у реальності все виглядає дещо інакше: зловживання ліками призводить до антибіотикорезистентності, а як «бонус» – з’являються неприємні побічні ефекти.
А ось у довгостроковій перспективі завзяте самолікування здатне призвести ледь не до катастрофи. Як уникнути медичного колапсу та зруйнувати міф про антибіотики – розповідає завідувач відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я МОЗ Роман Колесник.
Антибіотики рятують лише під наглядом лікаря
Небезпека антибіотиків насамперед полягає у недотриманні правил та рекомендацій щодо їх вживання. За словами Романа Колесника, один із наслідків такого «лікування» – антибіотикорезистентність, коли бактерії стають стійкими до препарату та фактично не реагують на нього. Однак це не єдина проблема, яку здане спричинити зловживання антибіотиками.
«Наприклад, алергічні реакції, токсичний вплив на печінку, нирки, судини та інші внутрішні органи, якщо людина неправильно приймає антибіотики. Крім того, можуть виникати такі побічні ефекти як діарея чи стоматити.
Деякі антибіотики можуть спричиняти тяжкі ураження шлунково-кишкового тракту, зокрема псевдомембранозний коліт, який досить часто закінчується госпіталізацію чи навіть смертю. Тому антибіотики самі по собі не є приємними препаратами, і їх обовʼязково треба приймати під наглядом лікаря. І виключно лікар їх має призначати», – ділиться медик.
Продаж за рецептом – європейська практика
Зловживання або неправильне використання антибіотиків, на думку Колесника, може призвести до найгіршого сценарію – якоїсь миті ми просто не матимемо, чим лікувати прості інфекції. Адже мікроби випрацюють власний імунітет до ліків.
«Банальні інфекції на кшталт звичайної бактеріальної ангіни можуть призводити до серйозних наслідків. Тобто ті проблеми, які зараз лікуються антибіотиками за три-пʼять днів, не будуть лікуватись так просто. Ми будемо мати проблеми не тільки в сфері інфекційних хвороб, а й навіть під час хіміотерапії чи опромінення. Адже у нас не буде, чим захищати організм від бактерій», – пояснює фахівець.
Читайте також: Шлаки та токсини – вигадки маркетологів. Центр громадського здоров’я МОЗ розвіяв міфи про «детоксикацію»
Рішення є – продаж антибіотиків за електронними рецептами. Це не лише зменшить кількість випадків зловживання препаратами, а й дозволить відстежувати, які саме бактерії циркулюють у регіоні.
«Поки що це пілотне впровадження, яке почне діяти з наступного року як обовʼязкове, крім територій, де відбуваються бойові дії. Але це передбачає відстеження, аби певним чином стимулювати лікарів призначати антибіотики виключно раціонально та відповідно до стандартів лікування», – додає експерт Центру громадського здоров’я.
Міф про «всесильність» антибіотиків має зникнути
Найпоширеніший міф про антибіотики – їхня всесильність. Власне, це й провокує безконтрольне вживання. Симптоми застуди – антибіотик, болить горло – антибіотик, сильний нежить, а завтра на роботу, – антибіотик. Із цим, за словами Колесника, слід боротися системно, формуючи правильну культуру.
«Націленість має бути насамперед на навчання молодого покоління, а якщо говорити про інші механізми – це недопуск. У більшості країн світу існує недопуск до антибіотиків всіх громадян, крім лікарів. І тільки так формується певне ставлення та культура. Як показує досвід Норвегії та США, через декілька поколінь люди не йдуть самостійно купувати щось в аптеці, а мають свого сімейного лікаря і консультуються з ним», – додає експерт.
Ще один спосіб побороти фейки про антибіотики – пропагування доказової медицини та руйнування стереотипів в ігровій формі. Яскравий приклад – цьогорічний український вебсеріал «Яся знає краще», який протягом 12 серій спростовує найбільш поширені медичні міфи.
Один із епізодів присвячений саме темі антибіотиків. У ньому фанатка доказової медицини Яся протягом кількох хвилин пояснює, чому не варто бігти в аптеку та починати курс антибіотиків після перших симптомів застуди. Серіал опубліковано у вільному доступі, переглянути цей епізод можна у ютубі, фейсбуці та інстаграмі.
Фото: pixabay.com.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...