Суспільство
Digital technologies по-українськи – 3D-принтинг в сучасній fashion індустрії
Мода і 3D-принтер – чи можливо це поєднати?
На перший погляд, звучить малоймовірно, але засновниця бізнесу з виготовлення одягу на 3D-принті Юлія Давій спробувала, і у неї вийшло! Українська красуня, винахідниця переїхала до США понад чотири роки тому. Проводячи там свої дослідження, вона поєднала здавалося б неможливе: сучасну цифрову технологію і одяг. Юлія найперша серед колег почала виготовляти еластичний одяг з твердого матеріалу.
Як талановита дівчина з України винайшла технологію друку безвідходного та екологічно чистого одягу на 3D принтері, читайте далі.
Почати бізнес за кордоном – це можливо
До того, як я почала займатися 3D-принтингом, у мене був успішний бізнес з консалтингу. Я брала участь в операційній діяльності фірми і працювала над великими проектами, з гравцями глобального ринку, розвивала бізнес процеси від Брюсселя до Алмати. В сфері чистих технологій та відновлювальної енергетики зокрема, пропрацювала понад десять років, створюючи зі своїми колегами галузь екологічно чистої енергетики з нуля в Україні та інших країнах регіону. Звичайно ж, я мала певний стартовий капітал. Я задля цього багато працювала.
До моменту, коли ми почали діяти в цьому напрямку, ми бачили 3D-принтинг як «твердий» одяг, який би більше слугував для fashion-шоу чи фотосесії. Елементи друкували твердим пластиком та вручну збирали з сотень дрібних частин, зклеюючи клеєм. Я ж хотіла бути провідником між digital та fashion світами.
Перед стартом я не проводила ніяких маркетингових досліджень. Я не вірила, що у мене щось вийде. Можу сказати одне: добре займатися чимось тоді, коли бачиш у цьому сенс і тобою керує цікавість. Треба задавати собі питання What If? (А що як?). Іноді ми не можемо заздалегідь спрогнозувати, що з цього вийде, але ми пробуємо, експериментуємо. Зараз одяг, який ми виробляємо, не з дешевих, і ми отримали замовлення від відомих компаній, імена яких я поки що не можу називати. З початку проекту я й гадки не мала, що таке стане можливим.
Діджитал – це економія
Я особисто вважаю, що ми маємо створювати все в ДІДЖІТАЛ. Ми живемо в епоху цифрового світу і це дивно, що трильйонна індустрія моди стоїть на місці і дуже мало використовує цифрові технології.
Коли ми створюємо речі в ДІДЖІТАЛ форматі у простому 3D файлі, що готовий до друку, – отримуємо багато переваг, а саме: ми прибираємо логістику, зменшуємо витрати на матеріали, ресурси, енергію під час розробки продукту. Це так само просто, як ми зараз спілкуємося з вами через океан із допомогою цифрових технологій зв’язку. Готовий файл легко кастомізувати, тобто адаптувати під певних споживачів.
Головне ж досягнення, що digital одяг – найекологічніший з тих, що зараз виробляються.
Наш одяг – це турбота про довкілля
Наша лабораторія зараз знаходиться в Маямі. Наступного року ми плануємо переїзд до Каліфорнії. В лабораторії ми розробляємо нові технології та методології, які дозволяють виробляти одяг та аксесуари які мають нульовий або позитивний вплив на довкілля. Ми фокусуємося на зменшенні негативного впливу на довкілля.
Моя ідея – зосередитися на виробництві, яке дає навколишньому середовищу більше, ніж забирає з нього, тобто створює позитивний вплив. Для прикладу, в енергетиці є розуміння позитивного впливу, коли ти даєш довкіллю більше, ніж споживаєш. Для мене й одяг, і аксесуари можуть бути джерелом, яке не забруднює в своєму життєвому циклі та зменшує загальний вуглецевий вплив, сприяє зниженню відходів загалом.
Зовсім немає відходів?
Ми цього прагнемо.
Уявіть собі можливість переробки старих лижних черевиків на модну сумку. Наші речі в подальшому також можна буде віддавати на переробку, і після того, як ви носили створену нами сукню, цьому матеріалові можна буде дати друге життя, наприклад, нової спідниці.
Ми також тестуємо зараз можливість використання полімерів для 3D-друку, які вловлюють вуглець з атмосфери. Тобто, уявіть собі, ви йдете, а ваша сукня очищує повітря навколо вас.
Як відбувається виробництво, які компетенції для цього потрібні?
3D-принтинг – це кілька етапів виробництва. Це необхідність вміти і володіти достатньо Digital Software в сфері 3D-моделювання, 3D-дизайну, а також це робота з програмами CAD, які зазвичай використовують в архітектурі.
Другий етап – це знання hardware 3D принтингу. Методологїї роботи з різними технологіями 3D принтингу та новітніми матеріалами, які з’являються чи не щомісяця, по суті відсутні. Ми їх створюємо для тих матеріалів, з якими після дослідження вирішуємо продовжувати працювати. .
І третій важливий момент – це те, що лежить на перехресті технології та fashion індустрії, – друк модного виробу гнучкими матеріалами.
Саме останній етап і став справжнім викликом, адже 3D-друк гнучкими матеріалами, який би дозволяв створення одягу, був взагалі не розроблений. Нашими інноваціями став 3D друк гнучкими матеріалами одягу по нашій методології, яка уникає проміжні стадії з виробництва тканин та асоційовані з цим відходи та забруднення.
Дизайнери зазвичай використовували 3D-принтинг, лише для декоруючих елементів. Для нас цього було недостатньо і я почала з розробки ідей щодо власного матеріалу. Ми зупинилися на ТПЕ (англ. ТПЕ – термопластичний еластомер). Вид полімеру, який при нагріванні розтягується до набагато більшого за свій первинний стан розміру і у потрібній вам формі застигає. Переробка термопластів у вироби не супроводжується необоротною хімічною реакцією і тим самим методом він повертається у початкову форму. Цей матеріал дозволяє перетворювати старі вироби на нові.
Першим завжди складно.
Чи опускалися руки?
Було по-різному. Цей напрямок трохи випереджає час і тут немає ідеальних технологій і обладнання. Це класична винахідницько-дослідницька робота і тут великий відсоток невдалих спроб. Я навчилася цим не перейматися. Змінила свій світогляд, отримавши диплом в сфері «Дизайн мислення-для створення інновацій», пройшовши річний курс в університеті Вірджинії – Virginia Darden School of Business (прим. авт. – нещодавно для українців подібний курс був перекладений на українську мову на сайті Prometheus – “Дизайн мислення”).
Озираючись на попередній досвід, подібно до Томаса Едісона я кажу собі, що пережила не 10 тисяч невдач, а винайшла десять тисяч варіантів, але вони не спрацювали. Щоб зробити якусь річ вартісною – треба вийти за рамки шаблонів і зробити те, що ще ніхто ніколи не робив до тебе.
Чи легко було зібрати команду?
Фахівців в команду було знайти не легко і вона невелика. Аби втілити свою ідею в життя мені довелося за досить короткий термін освоїти низку знань. Я вивчила спеціалізацію 3D-принтингу в університеті Іллінойса (Illinois Institute of Technology), продовжую навчання на он-лайн курсі в Массачусетскому технологічному інституті (Massachusetts Institute of Technology). Паралельно освоювала 3D-моделювання. Це все допомогло здійснити певний прорив і вийти на новий рівень.
Зараз ми з командою стоїмо на етапі досягнення значних результатів у напрямку кольорового 3D-принтингу, який досі вважається екзотикою навіть у класичній технології друку, працюємо над створенням форм та комбінацій тканин. На сьогодні ми працюємо над проектом з 4D друку одягу
Хто вас надихає?
Мені пощастило з чоловіком, він мене й надихає. Мій чоловік почав використовати свої інженерні навички і технічну роботу очолює теж він. Його віра в кінцевий результат дуже важлива для мене.
Ще мені допомагає спорт. Я займалася тріатлоном. Пройшла кілька Ironman-ів на 113 кілометрів, останній – за 5,5 годин. Ця відстань вимагає чіткого планування і роботи в щоденному режимі. Безумовно, бувають періоди спаду, але це формує філософське ставлення до всіх речей: треба так треба, і коли не хочеш – ти все одно це робиш!
Філософія тієї справи, яку ти робиш – це зробити прорив від 0 до 1. Дуже поділяю погляди Пітера Тіля і вважаю, що справжній бізнес це не тоді, коли ти продаєш товар, який і так продається, роблячи багаттомільйонну виручку, а щоб ти робив те, що приносить сенс і змінює цей світ, додаючи щось нове, адже твоя діяльність все одно впливає на світ і треба бути свідомим того, що ти робиш.
Плани на найближчий час і чи побачимо вихід на мас-маркет?
Мас-маркет дуже швидко змінюється, не бачу в тому сенсу. Я бачу нашу роль у дизайні рішень, не об’ектів. Речі, які не соромно буде виставити в Музеї витончених мистецтв у Бостоні (The Museum of Fine Arts).
Наразі я працюю над книгою . Наступного року планую її видати і сподіваюсь, що книга стане корисною для українських дизайнерів в питаннях побудови бізнесів, дружніх до навколишнього середовища.
Також ми працюємо над технологічними рішеннями, які будуть корисні для звичайних споживачів.
ПОРАДА ДЛЯ ЧИТАЧІВ ШОТАМ
Люблю дитячу книгу: «Звичайні люди, які зробили незвичайні речі». Книга про історії людей, які роблять незвичні речі і досягають незвичайних результатів. Ця книга мене мотивує. А ще я вважаю, що потрібно себе оточувати людьми, які так само мотивовані на творення. Оточення не має загублювати ідеї своєю недоречною критикою і коментарями. Якщо однодумців та людей, які мотивують, поруч немає – їх легко знайти в соціальних мережах та Інстаграм.
У Центрі дитячої медицини «Західноукраїнський спеціалізований центр» хірурги провели мініінвазивну операцію 11-річному Володимиру з Львівщини. У хлопця виявили гангліоневрому — рідкісну доброякісну пухлину, що спричинила сильний біль у спині.
Про це повідомили в закладі.
Перші симптоми хлопець відчув раптово. Біль посилювався, тож, перебуваючи без мами, яка була за кордоном, він самостійно звернувся до сімейного лікаря. Рентген показав підозріле утворення, і Володимира скерували до спеціалізованого закладу.
«Гангліоневрома — рідкісна (одна на мільйон населення) доброякісна пухлина з елементів симпатичних нервових вузлів (гангліїв). Найчастіше її виявляють у віці до 20 років. Зазвичай гангліоневрома безсимптомна. Біль з’являється, коли пухлина стискає навколишні органи, нервові закінчення чи магістральні судини. Лікують такі пухлини лише хірургічно», — пояснив дитячий хірург Андрій Кузик.
Читайте також: Провідні хірурги з США відновили 19-річному військовому обличчя після поранення (ВІДЕО)
Медики провели торакоскопічну операцію — через невеликі проколи в грудній клітці. Утворення вдалося повністю видалити, і втручання минуло без ускладнень.
Після операції Володимир швидко відновився. Зараз він повертається додому разом з мамою, яка приїхала з-за кордону після встановлення діагнозу. У клініці зазначили, що відповідальне ставлення хлопця до власного здоров’я допомогло уникнути серйозних наслідків.
Нагадаємо, що у Львові успішно видалили пухлину з мозку новонародженого.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Центру дитячої медицини
Суспільство
Семирічна Анастасія Горбацевич із Запоріжжя стала наймолодшою повітряною гімнасткою України, яка виконала трюк «вис на одній п’яті» на висоті під куполом цирку. Досягнення дівчинки зафіксували у Національному реєстрі рекордів.
Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Настя виросла у родині циркових артистів і вперше вийшла на арену у трирічному віці. Сьогодні вона навчається в народному художньому колективі циркової студії «Едельвейс» та продовжує сімейну традицію — її тренує мама Вікторія Горбацевич, колишня повітряна гімнастка.
Це вже другий рекорд юної артистки. Цього разу вона виступила на висоті, виконуючи небезпечний трюк без страховки, що потребує великої сили та витримки. Попри юний вік, дівчинка почувається впевнено у повітрі та зізнається, що найбільше любить оплески глядачів.
Читайте також: У Києві зареєстрували рекорд — найбільшу в Україні витинанку (ФОТО)
У майбутньому Настя мріє виступити на телевізійному талант-шоу та взяти участь у міжнародному цирковому фестивалі в Монте-Карло. Та головна її мрія — аби закінчилась війна, яку вона щодня бачить у рідному Запоріжжі.
Опубліковано Вєтровою Ланою Середа, 11 червня 2025 р.
Нагадаємо, що український спортсмен двічі побив рекорд на Чемпіонаті світу з паверліфтингу.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Лани Вєтрової
Станіслав Ольшанський, провідний танцівник трупи Miami City Ballet, вшанував пам’ять та підтримав українських дітей, відтворивши танець 8‑річної балерини Аріни з Ірпеня.
Про це повідомили в UNITED24.
Станіслав народився у місті Кременець, навчався в Києві і деякий час проживав у Бучі. До повномасштабного вторгнення він часто бував в Ірпені — там проживали його сестра та племінниця, яка теж займалася балетом. Там він вперше побачив щасливу і творчо налаштовану Аріну.
Після лютого 2022 року Станіслав активно долучається до благодійності. Наразі він використав свої професійні навички, щоб звернути увагу на потреби молодих артистів.
Читайте також: На Волині відновили вишиванку 19 століття: завдяки їй у Канаді збиратимуть гроші для ЗСУ (ФОТО)
Проєкт від UNITED24
Платформа UNITED24 презентувала документальний проєкт «Історія Аріни» про 8-річну дівчинку з Ірпеня, яка займається танцями. Ініціативу створили за підтримки Microsoft та Мінцифри, аби показати, як війна впливає на українських дітей, і зібрати кошти на відновлення шкіл.
Усі зібрані пожертви спрямовують на напрям «Освіта і наука» в межах ініціативи UNITED24. Кошти підуть на відновлення шкільної інфраструктури, зокрема на обладнання бомбосховищ і створення безпечних умов для навчання дітей, які постраждали від війни.
Головний танцівник Miami City Ballet Станіслав Ольшанський відтворив танець 8-річної Аріни з Ірпеня 💔 Станіслав народився у Кременці, здобув освіту в Києві та певний час мешкав у Бучі. У сусідньому Ірпені, де до повномасштабного вторгнення жили його сестра з племінницею, яка також займалась балетом, він бачив щасливе дитинство. З початку повномасштабного вторгнення танцюрист виступав на благодійних концертах задля підтримки України та продовжує допомагати. Відтворивши танець, Станіслав хоче підтримати молодих артистів, таких як Аріна, та допомогти зібрати кошти на облаштування укриттів та відбудову шкіл в Україні. Знайомтесь з «Історією Аріни» та підтримуйте проєкт, щоб українські діти мали безпечне місце для мрій і творчості. https://u24.gov.ua/uk/arina-story-immersive-donation-experience?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=arina ___________ Stanislav Olshanskyi, a principal dancer with Miami City Ballet, recreated the dance of 8-year-old Arina from Irpin 💔 Born in Kremenets, educated in Kyiv, and having lived for a time in Bucha, Stanislav witnessed a happy childhood in nearby Irpin, where his sister and niece (who also studied ballet) resided before the full-scale invasion. Since the start of the full-scale invasion, he has performed at charity concerts to support Ukraine and continues to help. By recreating this dance, Stanislav aims to support young artists like Arina and help raise funds for equipping shelters and rebuilding schools in Ukraine. Explore Arina's Story and support the project so that Ukrainian children can have a safe place for dreams and creativity. https://u24.gov.ua/uk/arina-story-immersive-donation-experience?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=arina
Опубліковано United24 Четвер, 12 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Празі на підтримку України встановили Дзвін Свободи, відлитий із російської зброї (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24