

Технології
Діджиталізація Чорнобиля: об’єкти зони відчуження відтворили у 3D-моделях та віртуальних просторах
Розробники першого мобільного додатку про Чорнобиль відсканували Зону Відчуження. Про це йдеться на сторінці сервісу у фейсбуці.
Як зазначається, команда презентувала демо-версію першого мобільного додатку Чорнобиля та показала, як вона проводить діджитальне сканування об’єктів Зони Відчуження, щоб зберегти їх у 3D моделях та у віртуальних просторах, не допустивши втрати культурної спадщини через природні руйнування та пожежі.

Читайте також: В Україні розробляють перший мобільний додаток про Чорнобиль
Чому це важливо?
Цієї весни під час пожеж Україна втратила частину пам’яток Чорнобиля. Від вогню постраждало близько 5% території заповідної території, 12 віддалених сіл, санаторій «Смарагдовий», піонерський табір «Казковий», військове місто Чорнобиль-2. Перелік не є вичерпним, але навіть він дає зрозуміти, що втрачено значну частину культурної спадщини України.
Саме тому, команда першого мобільного додатку Чорнобиля почала процес сканування об’єктів Зони та відцифрувала значну їх кількість, серед яких: Колесо Огляду, об’єкти центральної площі міста Прип’ять, радіолокаційна станція Дуга.

Як оцифровують?
Діджиталізація об’єктів проходить за допомогою сучасних засобів фотограмметрії, лазерного сканування об’єктів та створення сферичного фото та відео для віртуальних просторів, для чого використовують: дрони, лазерні сканери та високоякісну знімальну техніку.

Відцифровані об’єкти стануть основою карти першого мобільного додатку Чорнобиля, присвяченого до 35-х роковин аварії на ЧАЕС. Організатори продемонстрували роботу демо-версії, яка також зможе супроводжувати туристів в Зоні Відчуження навіть без доступу в інтернет. Мобільний додаток надасть інформацію про сучасний стан Зони Відчуження, підготує до подорожі та навіть дозволить побачити Чорнобиль у віртуальному форматі у супроводжені аудіогіда, та познайомить світ з історією Чорнобильської катастрофи.

Додаток реалізують у вільному доступі українською та англійською мовами, і доступний він буде уже наприкінці жовтня.
Фото: facebook.com/ChernobylApp
Технології

Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про п’ять розробок, над якими працюють фахівці українського відомства. Деякі з них уже інтегрували, інші запустять найближчим часом.
Про це повідомив Михайло Федоров на фейсбук-сторінці.
П’ять українських розробок
- ШІ-чатбот Наталка. Програма допомагає потенційним партнерам інтегрувати сервіси «Дії». Чатбот обробляє поширені запити, допомагає обрати сценарії інтеграції, а після цього передає комунікацію реальній людині. За п’ять місяців чатбот обробив понад 2,3 тисячі запитів, а навантаження на менеджерів зменшилося на 30%.
- ШІ-асистент у «Дії». Програма допомагатиме обрати потрібну послугу під запит користувача. Також асистент відповідатиме на популярні запитання. Невдовзі він запрацює на порталі «Дія».
- ШІ для генерації вакансій. Розробка допомагатиме швидко створювати структуровані описи вакансій. Також ШІ зможе зробити вакансії у необхідному для користувачів тоні, наприклад, із креативним описом.
- Цифрова експертиза нормативно-правових актів. Штучний інтелект допомагатиме юристам аналізувати нормативно-правові акти та завантажувати їх у систему. Наразі цей інструмент уже тестують, він опрацьовує 35% документів за 72 години.
- ШІ-аналіз та переклад європейського законодавства. Цей інструмент аналізує європейське законодавство та порівнює його з українським. Федоров вказав, що це спрощує та пришвидшує гармонізацію, що є обов’язковим процесом для Євроінтеграції.
«АІ допомагає державі працювати ефективніше та швидше, а українцям отримувати послуги прозоріше та без зайвих труднощів. А після запуску національної LLM АІ-інструментів стане ще більше»‚ — написав очільник Мінцифри.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Також ми писали, що українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Український стартап HAPP розробив сервіс на основі штучного інтелекту, який дозволяє автоматично відповідати на дзвінки клієнтів. Наразі голосовий асистент запустили для готельного, ресторанного та медичного бізнесу.
Про це повідомили у команді стартапу.
Функціонал сервісу
HAPP може працювати цілодобово та виконувати наступні функції:
- відповідати на вхідні дзвінки;
- приймати бронювання;
- надавати відповіді на поширені запитання;
- перенаправляти складні запити менеджерам;
- співпрацювати з CRM, PMS та іншими системами бізнесу.
У команді стартапу вказують, що завдяки сервісу підприємці зможуть знімати рутинне навантаження з персоналу.
Читайте також: Українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг
«Коли ми запускали HAPP, ми розуміли, що AI має не замінити людей, а звільнити їх від того, що забирає найцінніше — фокус і енергію. Ресторани, клініки, готелі — це ті сфери, де важлива людська увага. І саме її ми хочемо повернути командам, забравши з них рутину», — розповідає CEO та співзасновник HAPP Вячеслав Салоїд.
Наразі стартап відкрив безплатну демоверсію для перших клієнтів. Завдяки цьому підприємці можуть протестувати роботу асистента.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Міністерство цифрової трансформації почало розробляти українську LLM — велику мовну модель. Цей проєкт дасть можливість збільшити масштаби створення українських ШІ-інструментів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що відомо про українську LLM
Українські розробники планують створити LLM до листопада-грудня 2025 року. Модель тренуватимуть на українських даних, вона розумітиме національний контекст, діалекти та терміни.
Михайло Федоров зазначив, що на базі цієї LLM Мінцифри запускатиме ШІ-продукти для урядових організацій, оборони, медицини та фінансового сектору. Розробки інтегруватимуть у «Дію», «Мрію» та військо.
Читайте також: Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
«Дедалі більше країн активно й стратегічно розвивають ШІ в країні, створюють національні LLM, натреновані на локальних мовах. Тому Україна повинна діяти швидко, щоб не лише наздогнати світових лідерів, а й стати самостійним гравцем у цих технологічних перегонах»‚ — вказав Михайло Федоров.

Також зможуть застосовувати продукти на основі національної LLM підприємці, зокрема:
- чатботи для служби підтримки;
- ШІ-агенти для надання послуг;
- ШІ-асистенти для оцінки резюме;
- програми для моніторингу та аналізу різноманітних показників тощо.
Федоров відзначив, що мовну модель створюватимуть не за державні кошти, а за підтримки партнерів із бізнес-сектору.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова