Суспільство
Десять гривень – дрібниця? Ні, це авто для ЗСУ. Як закривати великі збори малими донатами – Ярослава Кравченко та ініціатива «Всі по 10»
Здається, що 10 гривень донату – це дрібниця, яка нічого не змінить? А уявіть, що саме ця сума перетворюється на автівку для наших захисників. Або, скажімо, на протез для дитини з родини переселенців. Звучить фантастично? Але це працює.
«Всі по 10» – це волонтерський проєкт ведучої Ярослави Кравченко, який доводить, що маленьких донатів не буває. Лише за перший місяць роботи ініціатива зібрала мільйон гривень, а вже станом на січень – акумулювала ушестеро більше коштів. Про 10 гривень, які наближають нашу перемогу, Ярослава розповіла команді ШоТам.
Ярослава Кравченко
ведуча «Телебачення Торонто» та шоу «Ебаут», засновниця «Дикого театру», кураторка волонтерського проєкту «Всі по 10»
«Танець мертвої русні» та «Говорить Київ»
Після початку повномасштабного російського вторгнення я постійно думала, де можу бути корисною. Я активна людина, тож бездіяльність та невідомість сприймала важко. Наодинці з цим впоратись було складно, тому вирішила, що маю спілкуватися з людьми, які зараз так само розгублені.
Спочатку займалася логістикою, допомагала з організацією евакуаційних рейсів, готувала «коктейлі Молотова» та працювала з іноземними ЗМІ. Водночас відчувала, що потік інформації починає нас всіх поглинати, і з цим потрібно було щось робити. Так з’явився щоденний вечірній проєкт «п’ять хороших новин». Їх було доволі складно знаходити, коли довкола паніка та негатив, тому цей проєкт мотивував багатьох людей та рятував мою менталочку. Так я знайшла себе в підтримці та спілкуванні з іншими людьми.
Потім створювала історії в інстаграмі, публікувала дані про втрати ворога та називала це «Танець мертвої русні». Згодом з’явилися вечірні трансляції «Як ти» та проєкт «Говорить Київ». Усе це допомагало іншим та давало якийсь привід пишатись чи посміхнутись. Хоч війна зараз страшна і кривава, але люди не втратили почуття гумору та можливість тішитися дрібницям.
Маленькі донати – щоденна корисна звичка
Навесні я натрапила на допис волонтерки з Одеси Маргарити Карабіненко про важливість маленьких донатів. У цьому був сенс, адже через інфляцію, підвищення цін та ситуацію на ринку праці у нас поменшало коштів. Донатити великі суми стало складніше, тож у мене виникла ідея створити новий проєкт. Ініціативу, яка допоможе кожному відчувати свою залученість за рахунок мікродонатів, а водночас – підтримуватиме армію та всіх, хто цього потребує.
Перший час все було дуже хаотично. Але коли мій дірект буквально переповнився повідомленнями про термінову допомогу та невідкладні збори, я зрозуміла, що час оптимізувати роботу. Довго думала, чи варто створювати окрему сторінку під проєкт. У цьому мені допомогла директорка школи SММ «Bazylik» Марина Батуринець. Вона пояснила, що проєкт – це додаткова комунікація, запити, візуальне оформлення тощо. І потрібно все зважити. Я вкотре глянула на забиті повідомленнями месенджери і зрозуміла, що краще комунікувати через окремий профіль.
Тоді я вже була знайома з художницею Кropyva, яка ще до офіційного запуску «Всі по 10» створювала тематичні ілюстрації, тож запропонувала їй співпрацю. Я переконана, що волонтерська ініціатива повинна мати всі складові бізнес-проєкту – стиль спілкування, візуальне оформлення, час відповіді на повідомлення тощо. Тому в мене були назва, ілюстраторка та розуміння, що маю робити.
Перевірка запитів, черга та звіти – запорука системної роботи
З часом зрозуміла, що потрібно розробити правила для тих, хто звертається по допомогу, аби наша комунікація була максимально комфортною. Ми створили гугл-форму, де прописані очікування, терміни опрацювання заявки та всі організаційні моменти. Під час заповнення заяви необхідно розповісти, на що та для кого збір, яка сума, терміни, чи має людина досвід збору та закупівлі. Ми уважно перевіряємо всю інформацію та формуємо черги з заявок. Якщо є така можливість, то просимо додати до заявки офіційний запит від військової частини, конкретного бійця чи лікарні, для яких запускається збір.
Форму заявок я змінювала вже п’ять разів, бо мені важливо розуміти, хто подає запит – фонд, волонтер, військовий чи його родичі. Це потрібно, щоб знати, як будувати комунікацію. Адже волонтери зараз більш зважені щодо збору коштів, а фонди переважно вибудовують довгострокову співпрацю. З військовими потрібно комунікувати, коли в них для цього є час та зв’язок, а родичі – завжди на емоціях, і це також потрібно враховувати.
Щодня ми оголошуємо про два збори. Вони тривають рівно добу, і після цього ми передаємо усі зібрані кошти. Задонатити можна кількома способами:
- на банку Моно (кожен збір має власну банку);
- на рахунок Приватбанку (після завершення збору всю суму, зібрану за день, ділимо між двома зборами порівну);
- на рахунок PayPal, вказавши на що здійснюєте переказ.
Якщо закриваємо один зі зборів раніше, то пересилаємо надлишок на інший рахунок. Я розмірковувала над оптимізацією роботи, коли б збори оголошувалися раз на тиждень, але часом запити дійсно термінові. Скажімо, волонтери вже завтра вирушають на передову, а сьогодні не вистачає певної суми на необхідне спорядження для військових. Тому інколи черги оперативно змінюються, якщо цього вимагає ситуація.
Вимагаю звітувати, адже відповідаю своєю репутацією
Після завершення кожного збору ми чекаємо на звіти – чеки, фото та акти передачі. Мені довелося вчити людей звітувати, щоб і я потім так само могла прозвітувати перед своєю аудиторією, завдяки якій ми й закрили збір. Для когось 10 тисяч – це маленький відсоток збору, а для когось – можливість закрити повноцінний запит та закупити, наприклад, необхідну кількість парафіну для окопних свічок.
Після реєстрації в реєстрі волонтерів я почала звертати ще більше уваги на звіти та чеки. Адже ризикую і своєю репутацією, і особистими рахунками. Тому, якщо хтось звертається із запитом вдруге, але ще не відзвітував про попередній збір, ми можемо відмовити. У нас дійсно великі черги, на опрацювання йде ледь не три тижні. Тож працюємо насамперед із людьми, з якими склалася хороша комунікація.
Шахраї не траплялись, проте іноді ми просили повернути кошти
У мене ще не було випадків, коли людина, якій ми допомогли зі збором, виявилась недобросовісною. Але трапилась ситуація, коли ми зібрали кошти, а дівчина, яка до нас звернулась, ще кілька місяців не могла завершити збір самостійно. Тоді я попросила повернути кошти, адже динаміки не було. Отримавши зібрані донати назад, ми передали всю суму іншим волонтерам, які одразу взяли ці кошти в роботу.
Важливий момент: ми не закуповуємо необхідні речі, а віддаємо кошти людям, які прийшли до нас із конкретним запитом. Проконтролювати кожну оплату дуже важко, а іноді й зовсім неможливо. Але часом все ж буває, що деякі речі я закуповую самостійно. Проте завжди звітую, куди перерахувала кошти, і вимагаю, аби такої прозорої системи дотримувалися й усі наші партнери.
За перший місяць ми зібрали мільйон гривень
Я дуже тішилась, коли за перший місяць роботи ми зібрали мільйон гривень. Це вражало, адже звичайні десять гривень від небайдужих людей перетворилися на таку величезну суму. Від початку існування проєкту і до кінця лютого ми перетнули позначку в 6,5 мільйонів, і всі ці кошти зібрано завдяки нашим підписникам.
У нас було чимало зборів, які були доволі масштабними, але їх вдавалось закрити дуже швидко. Нещодавно ми збирали на центр протезування Superhumans Center у Львові і впорались з цим менш ніж за добу. Також близько ста тисяч гривень наша ініціатива зібрала на міномети. Ще один масштабний збір – на підтримку повернених з полону захисників «Азовсталі», який ми організували після перших обмінів.
Я кураторка проєкту «Всі по 10», і на початку діяльності, коли всі надсилали по десять гривень, від себе донатила сто. Ну бо ж це мій проєкт! А потім зрозуміла, що потрібно показувати приклад, тому перераховувала десять гривень, робила скріни і ділилася з підписниками. Це не соромно, адже ці десять гривень рівно через добу стають десятьма тисячами.
Зараз найчастіше збираємо на авто та дрони
Запити в проєкті «Всі по 10» змінюються залежно від сезону. Влітку кожен другий збір був на форму, взуття і шоломи, восени – на каремати, спальники і теплі речі. Паралельно збирали на тепловізори і транспорт. Зараз все частіше допомагаємо зібрати кошти на автівки та дрони.
Ми намагаємось дотримуватись певного тижневого графіку. Скажімо, понеділок – це день медицини, коли ми допомагаємо волонтерам, які працюють з госпіталями. У неділю допомагаємо притулкам, які опікуються тваринами. Щоп’ятниці збираємо кошти на жінок в ЗСУ, співпрацюємо з ГО «Жіночий ветеранський рух», фондом «Землячки» та тими, хто шиє військовий одяг для захисниць. Наша основна діяльність – це військовий напрям, але також працюємо і з гуманітарним, зокрема, допомагаємо закривати збори на відновлення будинків.
Найцікавіші збори – чорнослив, мотузка для саперів та одяг ХХL
Найцікавіші наші збори – сто кілограмів чорносливу для енергетичних батончиків та чотири кілометри мотузки для саперів. Також пам’ятаю, що був збір, який жахав своєю реальністю. Нам надіслали лікарняні фото бійців, в яких були сильні опіки всього тіла від фосфорних бомб. Тоді ми збирали на спеціальні наліпки, які допомагають в таких випадках. Я запам’ятала цей збір, бо він був дуже швидким та ефективним.
У нас є волонтерка Олеся, яка допомагає переселенцям і закуповує одяг розміру ХХL. Це хороший та якісний одяг великих розмірів, і ми також закриваємо потребу, про яку не всі думають. Серед цікавих ініціатив, які ми довго підтримували, – «Миколаїв буде пити» від волонтерів з Одеси, які возили воду для миколаївців. Також довго підтримували соціальну пекарню Good bread from Good People, де працюють люди з ментальною інвалідністю, які передавали хліб на Харків, Ізюм, Бахмут.
Більшість наших підписників донатять щодня
Понад 90% людей, які звертаються до нас, – це жінки, і я захоплююсь тим, що вони можуть дістати все, що потрібно. Нещодавно я проводила опитування серед підписників, і виявилось, що 42% донатять щодня, 31% – раз на кілька днів і 19% – раз на кілька тижнів.
Крім того, ми придумали рубрику «Амбасадор(ка) дня», і вона також виявилась дуже ефективною. У ній розповідаємо про людей, які роблять цікаві проєкти, а вони – залучають свою аудиторію, аби підтримати збори. Наприклад, ведучий Юра Марченко допомагав збирати кошти на евакуацію коней з окупованої території. Останні місяці я хотіла перевірити статистику залучення коштів без підтримки амбасадорів, але планую їх залучати знову.
Ваші 10 гривень – це снаряд, який нищить ворога
У чому перевага маленьких донатів? Ми не відчуваємо цієї витрати. Але саме ці 10 гривень стають зброєю, яка допомагає знищити ворога. Вони захищають наші території, рятують наші життя, стають для когось протигазом, для когось – снарядом, який летить в окупанта, а для когось – турнікетом. У тилу вони допоможуть притулку тварин або стануть протезом для дитини-переселенця. Ще десь ваші 10 гривень перетворяться на хліб. Це величезна допомога, яка потребує всього тридцяти секунд вашого часу.
Я пишаюсь, що ми зібрали спільноту крутих і свідомих людей не лише на словах, а й на діях. Бо у всіх цих людей є корисна звичка регулярно донатити і підтримувати тих, хто нас захищає. Проєкт «Всі по 10» довів, що ми можемо єднатися і коли бомблять, і коли за вікном спокійніше. Тобто за будь-яких обставин. Я впевнена, що з цими людьми, які купують і тепловізори, і корм для котиків, ми зможемо відбудувати все зруйноване.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі